Рішення № 31597833, 04.06.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/4123/13-ц

Справа № 2/243/1728/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.,

при секретарі Карпенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ «Содовий завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що він з 08.08.1994 року по 05.09.2011 року працював у відповідача на посаді електромонтером з ремонту апаратури і релейного захисту. 05.09.2001 року він був звільнений з роботи. Рішенням Слов'янського міського суду від 31.10.1997 року він має право на утримання від ВАТ «Содовий завод» заборгованої зарплати в сумі 1077,48грн. На час його звільнення заборгованість по заробітній платі складала 1536,15 грн., але в наслідок відсутності коштів відповідач і досі не виплатив йому заборгованість, що є порушенням ст. 116 КЗпП України. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 12 липня 2012 року ця заборгованість та моральна шкода в сумі 2000 грн. стягнута з відповідача, але йому досі не виплачена. З жовтня 1996 року ВАТ «Содовий завод» припинило виплачувати працівникам заробітну плату. Вважає, що відповідач повинен йому виплатити його середній заробіток за увесь час затримки виплати розрахунку при звільненні, який за період з 06.09.2001р. по день винесення рішення у сумі 23300,46 грн. У зв'язку із затримкою виплати заробітної плати відповідач також повинен виплатити йому компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати у сумі 7301,49 грн. за період з 01.11.1997 року по день постанови судом рішення по справі.

Просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 06.09.2001 року по день винесення рішення у сумі 23300,46 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 7301,49 грн..

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод» - ліквідатор Котенева Е.А. у судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, в якій позовні вимоги визнала частково: тільки в частині стягнення заборгованості із заробітної плати, стосовно позовних вимог в іншій частині - просила відмовити у їх задоволенні у зв'язку із дією мораторію на застосування економічних санкцій стосовно підприємств-банкрутів.

Суд, вивчивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних обставин:

Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 з 08.08.1994 року по 05.09.2001 року працював у відповідача на посаді електромонтером з ремонту апаратури і релейного захисту. (а.с. 14-17).

Заборгованість відповідача перед позивачем із заробітної плати складає 1536,15 грн., середня заробітна плата за останні два місяця складає 75,44 грн. (а.с. 23).

Рішенням Слов'янського міського суду від 31.10.1997 року, яке набуло чинності, з відповідача ВАТ «Содовий завод» на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у сумі 1077,48 грн. (а.с. 5).

Рішенням Слов'янського міського суду від 26.09.2012 року, яке набуло чинності, з відповідача ВАТ «Содовий завод» на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у сумі 1536,15 грн. та моральна шкода в сумі 2000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 8-9).

Суд, розглядаючи справу, виходив з наступного чинного законодавства України:

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З аналізу ч. 6, ч. 7 ст. 12 зазначеного Закону видно, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку входять до переліку зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Зазначена правова позиція стосовно того, що вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку входять до переліку зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначена у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 жовтня 2012 року у справі 6-121цс12 і обов'язкова для застосування судами під час розгляду справ за аналогічними позовами.

Щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Між тим, згідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації; відсутні данні про розмір заборгованості по місяцях за яки вона утворилася.

Також по даному спору є рішення суду від 26.09.2012 року, яке набуло чинності, яким позивачеві відмовлено у стягненні компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, 233, 2371 КЗпП України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. вул. Чубаря, буд. 91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Слов'янська, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895:

· на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 23300 грн. 46 коп. (Двадцять три тисячі триста гривен сорок шість копійок).

· на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять дев'ять гривен 40 копійок) на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ).

Позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський