Постанова № 31596445, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2013 року Справа № 5013/1589/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання: Турбуєва А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Близнюк І.В. представник, довіреність №б/н від 15.02.12;

від відповідача-1: Курін П.В. представник, довіреність №01-26/10/1 від 18.05.13;

від відповідача-2: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2013р. у справі №5013/1589/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська", Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка

до В-1 Онуфріївської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, смт.Онуфріївка

до В-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", Кіровоградська область, Онуфріївський район, с.Успенка

про визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2013р. у справі №5013/1589/12 (суддя Тимошевська В.В.) товариству з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Станція Придніпровська" відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 903,4 га, в тому числі, водне дзеркало - 812,2 га, під гідротехнічними спорудами (дамбами-шляхами) - 76,1 га, під дерево-чагарниковою рослинністю - 15,1 га (кадастровий номер зазначеної земельної ділянки 3524687700:02:000:7529), укладеного між Онуфріївською районною державною адміністрацією та ТОВ"Успенський рибгосп" 26.06.2012р. та зареєстрованого у відділі Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області 09.07.2012р. за №352460004001167;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем не доведені обставини з порушення його прав внаслідок укладення оспорюваного договору, оскільки належні докази, які б підтверджували право власності на об"єкт нерухомості, який знаходиться на відповідній земельній ділянці ним не надані, у зв"язку з чим, відсутні і підстави для задоволення клопотання позивача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи;

- не погодившись з рішенням суду, ТОВ"Станція Придніпровська" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки;

- у поданій скарзі йдеться про безпідставні висновки господарського суду відносно того, що позивач не був учасником торгів, які проводилися стосовно спірної земельної ділянки та не обґрунтовує порушення прав та інтересів іншими обставинами, про проведення 01.11.2011р. Онуфрієвською райдержадміністрацією конкурсу з продажу права оренди цієї ділянки, серед учасників якого було ТОВ"Станція Придніпровське", про те, що ТОВ"Успенський рибгосп", з яким укладено договір оренди земельної ділянки, не приймало участі в конкурсі, внаслідок чого, договір слід визнати недійсним як такий, що суперечить частині 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі", про знаходження на земельній ділянці, яка була передана в оренду ТОВ"Успенський рибгосп" на підставі оспорюваного договору, нежитлової будівлі загальною площею 100.7 кв.м, власником якої є ТОВ"Станція Придніпровська", про реєстрацію права власності на зазначену будівлю комунальним підприємством "Кассіопея" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно та надання ним відповідного витягу, про те, що підставою для такої реєстрації слугувало свідоцтво про право власності ЯЯЯ №222386 від 31.03.2008р., видане згідно з рішенням виконавчого комітету Успенської сільської ради від 27.03.2008р. №25 і саме з моменту реєстрації, тобто з 31.03.2008р. у товариства виникло право власності на цю нежитлову будівлю, а також про те, що внаслідок знаходження на земельній ділянці, яка була передана ТОВ"Успенський рибгосп" на підставі договору оренди від 26.06.2012р. нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ"Станція Придніпровська" зазначений договір має бути визнаний недійсними, оскільки суперечить статті 203 Цивільного кодексу України;

- скаржником заявлено клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи для вирішення питання та надання доказів щодо знаходження нежитлової будівлі за адресою: вул.Набережна , буд.104а в с.Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області на земельній ділянці водного фонду площею 903.4 га (кадастровий номер 3524687700:02:000:7529);

- відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав, в судових засіданнях представники відповідача-1 проти апеляційної скарги заперечують;

- представник відповідача-2 в судове засідання не з"явився, в письмових поясненнях відповідач-2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на відсутність у позивача порушеного права на земельну ділянку, яке підлягає захисту в судовому порядку внаслідок укладення оспорюваного договору, на укладення останнього згідно з розпорядженням Онуфрієвської райдержадміністрації від 21.05.2012р. №593-р, законність якого підтверджена постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2013р. у справі №1170/2а-4262/12, на те, що на підставі договору від 16.05.2003р. земельна ділянка не надавалася позивачу Онуфрієвською райдержадміністрацією для містобудівних потреб, а комунальне підприємство"Касіопея" не є підприємством, яке мало повноваження на здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а також на те, що позивач взагалі не має права власності на будь-яку будівлю в межах спірної земельної ділянки.

В порядку, встановленому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.05.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2012р. Онуфрієвською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ТОВ"Успенський рибгосп" (орендарем) укладено договір оренди, на підстав якого орендодавець зобов"язався надати, а орендар - прийняти у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфрієвського району Кіровоградської області.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 903,4068га, в тому числі, під водним дзеркалом 812,2068га, гідротехнічними спорудами 76,1 га, вкритих лісовою (дерев"яною та чагарниковою) рослинністю 15,1 га із земель водного фонду, які перебувають у землях запасу Успенської сільської ради. Кадастровий номер земельної ділянки - 3524687700:02:000:7529.

В п.8 договору сторонами узгоджено, що останній укладено на десять років, починаючи з дати державної реєстрації.

Згідно з п.18 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розроблення проекту її відведення відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 21.05.2012р. №593-р.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ТОВ"Станція Придніпровська" з позовом до господарського суду про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.06.2012р.

В обґрунтування позову були покладені обставини щодо невідповідності вказаного договору частині 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі" та статті 124 Земельного кодексу України, яка полягає в тому, що ТОВ"Успенський рибгосп" участі у конкурсі з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду площею 903,4 га, який відбувся 01.11.2011р., не приймало, а також обставини щодо знаходження на земельній ділянці, яка передана в оренду ТОВ"Успенський рибгосп" на підставі цього договору, нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності, у зв"язку з чим, такий договір порушує його права та законні інтереси.

У відповідності з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину згідно статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Обов'язковість доведення наявності факту порушення спірною угодою прав та/або інтересів позивача, який не є стороною правочину, узгоджується з позицією Пленуму Верховного Суду України, викладеною в абзаці 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що як передбачено частиною другою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а тому якщо судами буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться майно (нерухомість), що належить іншій особі на праві власності, то відповідний факт є правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Щодо досліджуваної справи, то на підтвердження факту передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться майно, що належить позивачу на праві власності останнім надано копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, яка знаходиться по вул.Набережна, 104а в с.Успенка, Онуфрієвського району Кіровоградської області за №18307676 від 31.03.2008р., виданого на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ №222386 від 31.03.2008р. (виконавчий комітет Успенської сільської ради) та копію технічного паспорту на цю будівлю, видані комунальним підприємством "Кассіопея".

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено підстави (під ними розуміються правовстановлюючі документи) для проведення державної реєстрації прав. Такими, зокрема, є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про право власності на вказану нежитлову будівлю.

Листом від 31.01.2013р. №51 Успенська сільська рада повідомила господарський суд про те, що впродовж 2007-2008 років рішення про оформлення права власності відритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" на сесіях та виконкомах ради не приймалося.

Отже, відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд правильно послався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правових підстав набуття права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці.

У цьому зв"язку господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведення позивачем обставин з порушення його прав та/або законних інтересів внаслідок укладення між Онуфрієвською райдержадміністрацією та ТОВ"Успенський рибгосп" договору оренди земельної ділянки водного фонду від 26.06.012р., а також про визнання позовних вимог такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Клопотання скаржника про призначення по справі будівельно-технічної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначено вище, право власності на нежитлову будівлю ним не підтверджено, факт знаходження цієї будівлі на земельній ділянці, яка передана в оренду ТОВ"Успенський рибгосп" сторонами не оспорюється.

Крім того, як вірно зазначено господарським судом, питання, яке запропоновано поставити на роз"яснення експертизою не відповідає головним завданням будівельно-технічної експертизи, що визначені Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. N53/5.

Доводи скаржника про те, що оспорюваний договір суперечить частині 2 статті 6 Закону України "Про оренду землі" колегією суддів не прийняті до уваги тому, що рішення конкурсної комісії з продажу права оренди земельної ділянки та розпорядження Онуфрієвської райдержадміністрації, прийняті за результатами цього конкурсу не визнані незаконними та не скасовані в установленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2013р. у справі №5013/1589/12 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 04.06.2013