Рішення № 31596369, 24.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5976/13 24.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва

про стягнення 57 026,56 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін: не з"явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва про стягнення 57 026,56 грн., з яких сума основного боргу за спожиту активну електричну енергію становить 54 232,61 грн., сума основного боргу за спожиту реактивну електроенергію становить 351,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 70,50 грн., пеня в сумі 1 377,36 грн., 3% річних - 995,09 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/5976/13, призначено розгляд справи на 29.04.2013 року.

За розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 29.04.2013 року з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/5976/13 передано для розгляду судді Головіній К.І. у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 року справу прийнято до провадження судді Головіної К.І., розгляд справи призначено на 24.05.2013 року.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 17.05.2013 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю., у зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 року справу прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю.

Представники сторін в судове засіданні не з'явились, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.05.2013 р. та за відсутністю представника позивача та відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.12.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейме нова у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва було укладено договір на постачання електричної енергії № 8310, о/р 3408310.

26.03.2012 року на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (Учасник) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (Замовник) укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 8310.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, учасник зобов'язується у січні-грудні 2012 році поставити замовникові електричну енергію, зазначену в п. 1.2., а Замовник - прийняти і оплатити послугу у повному обсязі у терміни, обумовлені договором.

Згідно п. 3.1 Договору ціна товарної продукції на дату укладання договору визначена згідно з тарифами, які встановлені Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Ціна договору складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок електричної енергії протягом вказаного у п. 12.1 строку дії договору та становить 120 000,00 грн., з урахуванням ПДВ 20 000,00 грн. Загальний фонд 25 000,00 грн., враховуючи ПДВ 20% - 4 167,00 грн. Спеціальний фонд 950 000 грн., враховуючи ПДВ 20% 15 830,00 грн.. Вартість активної електроенергії 2 400,00 грн., враховуючи ПДВ 20% 400 грн..

Пунктом 13.1 Договору про закупівлю сторони передбачили, що додатки до Договору від 16.12.2003 № 8310 є додатками та невід'ємною частиною договору про закупівлю від 26.03.2013 № 8310 від 26.03.2013, а отже відповідно до п. 13 Додатку 2.6, відповідач зобов'язаний до 25 числа поточного розрахункового місяця здійснювати оплату 100% від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

П. 18 Додатку 2.6 до Договору зобов'язується відповідача самостійно здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягів електричної енергії, фактично спожитою протягом розрахункового періоду та сумою коштів, сплачених відповідно до п. 13 Додатку 2.6, оплату за перетікання реактивної енергії до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду.

Відповідно до додатку 5 до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 р.

Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію. Проте, в порушення умов договору, відповідачем оплата не проведена, внаслідок чого за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.03.2013 становить 54 232,61 грн. та за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року виникла заборгованість за використану реактивну електричну енергію, яка станом на 01.03.2013 року становить 351,00 грн., що підтверджується звітами про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання - передачі товарної продукції, та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.

Таким чином, на день розгляду спору основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за спожиту активну електричну енергію становить 54 232,61 грн., за спожиту реактивну електроенергію - 351,00 грн.. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховані відповідачу штрафні санкції: пеня в сумі 1 377,36 грн., інфляційні втрати - 70,50 грн., 3% річних - 995,09 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 13.1 Договору про закупівлю сторони передбачили, що додатки до Договору від 16.12.2003 № 8310 є додатками та невід'ємною частиною договору про закупівлю від 26.03.2013 № 8310 від 26.03.2013, а отже відповідно до п. 13 Додатку 2.6, відповідач зобов'язаний до 25 числа поточного розрахункового місяця здійснювати оплату 100% від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

П. 18 Додатку 2.6 до Договору зобов'язується відповідача самостійно здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягів електричної енергії, фактично спожитою протягом розрахункового періоду та сумою коштів, сплачених відповідно до п. 13 Додатку 2.6, оплату за перетікання реактивної енергії до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду.

Факт споживання відповідачем електричної енергії, поставленої позивачем, підтверджується звітами про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання - передачі товарної продукції, та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення суми 3% річних, пені та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за зазначений період в розмірі 995,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 70,50 грн..

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3.1 Договору про закупівлю передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з ГК України.

Позивач правомірно проводить нарахування пені за зазначений період у розмірі 1 377,36 грн.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Дмитрівська, 16а, код ЄДРПОУ 03359701) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 54 232 (п'ятдесят чотири тисячі двісті тридцять дві) грн.. 61 коп., за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 00 коп., 3% річних від простроченої суми за зазначений період в розмірі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 09 коп., інфляційні втрати в розмірі 70 (сімдесят) грн.. 50 коп., пеню в сумі 1 377 (одна тисячі триста сімдесят сім) грн.. 36 коп. та судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн.. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.05.2013 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала