Рішення № 31596341, 15.05.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.2013 Справа № 907/237/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного акціонерного товариства „Міжнародна акціонерна авіаційна компанія „УРГА", м. Кіровоград до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, м. Ужгород за участю управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про стягнення заборгованості на суму 13710,00 грн.,

представники:

позивача - не з'явився;

відповідача - Лугош В.В., представник за довіреністю;

третя особа - Пойда О.І., представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами, оскільки відповідачем не відшкодовано вартість авіаквитків придбаних на протязі липня-жовтня 2012 року пільговою категорією населення м. Ужгорода за маршрутом Ужгород-Київ та у зворотньому напрямку. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що він на підставі приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснив безкоштовне перевезення громадян пільгових категорій, відшкодування вартості якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4.03.02 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» покладено на відповідача. Позивач у ході судового розгляду письмовими клопотаннями наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами, та просить розглянути спір без участі його представника позивача у зв'язку з неможливістю забезпечити явку останнього в судове засідання.

Відповідач письмовим відзивом та його представник усними поясненнями у ході судового розгляду справи, не заперечуючи фактичних обставин щодо перевезення позивачем громадян пільгових категорій - мешканців м. Ужгорода та несплати йому компенсаційних виплат, заперечують проти позовних вимог. Посилаються при цьому на відсутність у кошторисі відповідача бюджетних асигнувань на фінансування компенсаційних виплат на пільгове авіаперевезення громадян; відсутність договору з позивачем, як документу необхідного для реєстрації бюджетного зобов'язання відповідача та перерахування коштів через органи Державного казначейства, невчасність подання позивачем відповідачеві розрахунків вартості наданих послуг та підтверджуючих документів.

Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді - третя особа у справі - письмовими відзивами та його представник усними поясненнями у ході судового розгляду справи повідомили суд про порядок здійснення органами казначейства розрахунково-касового обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, яким є відповідач у справі, та виконання їх платіжних доручень, а також про те, що станом на 17.04.2013 відповідач не подавав до управління реєстру бюджетних зобов"язань щодо фінансування компенсаційних виплат на пільговий авіапереліт громадян.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу у ході судового розгляду та керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив із наступного.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що ПАТ „Міжнародна акціонерна авіаційна компанія „УРГА" - позивач у справі - на протязі серпня-жовтня 2012р. безкоштовно здійснено авіаперевезення загальною вартістю 13710,00 грн. осіб, які проживають у м. Ужгороді та мають відповідно до норм Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" право на безоплатний проїзд повітряним транспортом.

Зокрема, здійснено перевезення гр.гр. Завальської Т.І., 23.01.1946р.н. (07.09.12. рейс Ужгород-Київ вартістю 1702 грн.); Чаловки Є.М., 24.12.1939р.н. (07.09.12р. та 01.10.12р. рейс Ужгород-Київ-Ужгород вартістю 3179 грн.); Туза О.Г., 27.06.1964 р.н. (26.09.12р. рейс Ужгород-Київ вартістю 1702 грн.); Кукарцевої І.Я., 02.08.1958 р.н. (14.09.12р. та 26.09.12р. рейс Ужгород-Київ-Ужгород вартістю 3372 грн.); Галушко М.С., 01.09.1945 р.н. (13.08.12р. та 29.08.12р. рейс Ужгород-Київ-Ужгород вартістю 3755 грн.).

Витрати позивача на зазначені пільгові перевезення всупереч його вимоги (претензія від 31.01.13) відповідач не відшкодував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні відносини сторін як суб'єктів господарювання виникли з виконання ними господарських зобов'язань згідно Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон) щодо права визначених категорій населення на пільговий (безоплатний або зі знижкою) проїзд, зокрема, повітряним транспортом у встановленому порядку, якому кореспондуються обов'язок перевізників, яким є позивач у даній справі, здійснювати такі перевезення з відшкодуванням їх вартості згідно актів Кабінету Міністрів України (ст.ст. 7, 12 Закону України „Про транспорт"), та обов'язок управлінь місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад з питань праці та соціального захисту населення, яким є відповідач у даній справі, здійснювати розрахунки з підприємствами-надавачами зазначених послуг перевезення.

Законами України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" та „Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - відповідно Закон про бюджет 2012р. та про бюджет 2013р.), що діяли у період надання позивачем спірних послуг та у період пред'явлення ним вимоги до відповідача про оплату вартості цих послуг, передбачена компенсація підприємствам транспорту за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Так, Додатком № 7 Законів про бюджет 2012р. та про бюджет 2013р. передбачено субвенцію на компенсацію витрат підприємств транспорту за пільговий проїзд окремих категорій громадян по обласним бюджетам кожній області України, в тому числі, бюджету Закарпатської області на 2012 та 2013 роки виділено кошти з Державного бюджету на суму 35769,20 тис. грн. щорічно. Розпорядниками вищезазначених коштів є відповідні управління праці та соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій та виконавчих комітетів місцевих рад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 (далі - Постанова № 256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, яким визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Приписами Постанови № 256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, які, в свою чергу, на підставі зазначених актів звіряння, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця зазначеним органам уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми, на підставі якої готуються та подаються у встановленому порядку уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Суд, проаналізувавши наведені фактичні обставини справи та з огляду на чинне законодавство, що регулює спірні питання, дійшов висновків про те, що позивач як перевізник, здійснивши на протязі серпня-жовтня 2012р. пільгові перевезення громадян на загальну суму 13710,00 грн., набув передбачене Законами України „Про транспорт" (ст. ст. 7, 12), Про бюджет 2012р. та Про бюджет 2013р., Постановою № 256 право на отримання компенсації, виплата якої є обов'язком відповідача як головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

За приписами ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦКУ) цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Оскільки пільги для окремих громадян, відшкодування вартості яких є предметом даної справи, встановлені законом, то згідно зазначеної статті ЦКУ у сторін даних спірних відносин виникли зобов'язання, які повинні виконуватися ними належним чином відповідно до вказівок закону.

Так, позивач як підприємство транспорту зобов'язаний забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом, а відповідач як головний розпорядник коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення зобов'язаний здійснювати компенсаційні виплати перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

У ході судового розгляду встановлено та не заперечується ніким із учасників процесу, що позивач виконав свої зобов'язання за законом щодо забезпечення права на пільги громадян на користування транспортом, здійснивши у серпні-жовтні 2012р. безкоштовно авіаперевезення загальною вартістю 13710,00 грн. осіб, які проживають у м. Ужгороді та мають відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" право на безоплатний проїзд повітряним транспортом, а відповідач всупереч приписів вищенаведеного законодавства не здійснив компенсаційних виплат позивачеві на зазначену суму за рахунок субвенції з державного бюджету, кошти для якої були виділені бюджету Закарпатської області і в 2012 і в 2013 роках щорічно на суму 35769,20 тис. грн.

За таких обставин правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми - 13710,00 грн., вони підлягають задоволенню судом на підставі приписів цивільного та господарського законодавства щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.ст. 525, 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність у кошторисі відповідача бюджетних асигнувань на фінансування компенсаційних виплат на пільгове авіаперевезення громадян як такі що не доведені жодними доказами всупереч приписів ст. 33 ГПК України. До того ж, відсутність фінансування не є підставою невиконання зобов'язань. Заперечення відповідача проти позову мотивовані відсутністю договору не можуть бути прийняті до уваги, оскільки нормативними документами, що регулюють спірні відносини у даній справі, не передбачено укладення договору на фінансування пільг як обов'язкової умови. Невчасність подання позивачем відповідачеві розрахунків вартості наданих послуг як підстава відмови здійснення компенсаційних виплат не є обґрунтованою та законною з огляду на передбачену Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету можливість надання відповідачем у разі виникнення додаткових зобов'язань щомісяця уточненої інформації про фактично нараховані у поточному місяці суми за послуги надані підприємствами - перевізниками.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно інформації Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді, яке здійснює розрахунково-касового обслуговування відповідача, останній станом на час розгляду даної справи судом не подавав до управління реєстру бюджетних зобов"язань щодо фінансування спірних компенсаційних виплат, що також є підтвердженням неналежного виконання відповідачем зобов'язань.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, Законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", „Про транспорт", „Про Державний бюджет України на 2012 рік" та „Про Державний бюджет України на 2013 рік", постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (88000 м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 24-26, код ЄДРПОУ 03192997) на користь приватного акціонерного товариства „Міжнародна акціонерна авіаційна компанія „УРГА" (25005 м .Кіровоград, вул. Добровольського, 1а, код ЄДРПОУ 14372024) заборгованість на суму 13710,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот десять грн. 00 коп.), та у відшкодування судових витрат - 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Повний текст рішення у зв'язку із службовим відрядженням судді виготовлено 03.06.13.

Суддя Ушак І.Г.