Рішення № 31596305, 01.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2013 р. Справа № 909/485/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" (Юридична адреса: вул. Заводська, 1, смт. Нова Водолага, Харківська область, 63200; Поштова адреса: вул. Морозова, 20, м. Харків, Харківська область, 61105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (Юридична адреса: вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; Поштова адреса: вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості в сумі 87 706, 22 гривень за договором підряду № 17/08-01 від 17.08.2011 року, з яких 62 130, 59 гривень - основна заборгованість та 25 575, 63 гривень - пеня за неналежне виконання зобов'язання за договором підряду.

За участю представників сторін:

Від позивача: представники сторін не з'явились.

Від відповідача: представники сторін не з'явились.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про стягнення заборгованості в сумі 87 706, 22 гривень за договором підряду № 17/08-01 від 17.08.2011 року, з яких 62 130, 59 гривень - основна заборгованість та 25 575, 63 гривень - пеня за неналежне виконання зобов'язання за договором підряду.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору.

Ухвалою суду від 23.04.2013 року порушено провадження у справі № 909/485/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.05.2013 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 07.05.2013 року і 21.05.2013 року розгляд справи відкладався на 21.05.2013 року та 01.06.2013 року відповідно, у зв'язку із неподанням витребуваних судом доказів та нез'явленням в судові засідання представників сторін.

Позивач в судові засідання жодного разу не з'явився, проте в матеріалах справи міститься клопотання (Вх. № 8449/13 від 20.05.2013 року) в якому позивач повідомляв, що між позивачем та відповідачем тривають переговори щодо укладення мирової угоди.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, проте в матеріалах справи міститься оригінали платіжних доручень про оплату відповідачем основної заборгованості.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки їх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, позивач та відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористалися, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду позивача та відповідача або їхніх представників, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" (надалі підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (замовник) 17.08.2011 року укладено договір № 17/08-01, у відповідності до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по обробці - декоруванню пляшки скляної (надалі пляшка), і передати замовнику результати роботи. Під терміном "товар" в договорі розуміється пляшка, опрацьована підрядником шляхом декорування.

У відповідності до п. 2.1. договору товар доставляється підряднику партіями. Не пізніше 20 числа місяця, що передує тому, в якому планується виконання робіт, замовник пред'являє підряднику заявку на виконання робіт.

Згідно п. 2.10. договору після відгрузки кожної опрацьованої партії товару замовник зобов'язується прийняти її та підписати акт виконаних робіт на протязі 3 (трьох) робочих днів з дня його пред'явлення підрядником з урахуванням умов п. 2.10.1. - 2.10.2.5. цього договору.

У розділі ІІІ договору сторони погодили вартість робіт та порядок розрахунків.

Так, у відповідності до п. 3.1. договору вартість робіт вказується в специфікаціях до даного договору, які являються його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником по цінах і в строк, вказаних в специфікаціях на опрацювання партії товару.

У відповідності до п. 4.4. договору, у випадку порушення строків оплати робіт, вказаних в п. 3.4. договору, замовник на вимогу підрядника, виплачує останньому пеню в розмірі 0, 1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме виконав декорування пляшки скляної та пред'явив їх замовнику, що підтверджується накладною на відпуск готової продукції № 18/10-01 від 18.10.2012 року та товарно-транспортною накладною № 18/10-01, накладною на відпуск готової продукції № 18/10-02 від 18.10.2012 року та товарно-транспортною накладною № 18/10-02. А також, факт належного виконання зобов'язання підтверджується Актом прийому - передачі виконаних робіт за договором підряду № 17/08-01 від 17.08.2011 року № 0000333 від 18.10.2012 року на суму 194 964, 84 гривень та Актом прийому - передачі виконаних робіт за договором № 17/08-01 від 17.08.2011 року на суму 91 279, 60 гривень, які підписані обома сторонами та завіреними їх круглими печатками.

Однак, всупереч вимогам вищенаведеного договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем на суму 62 130, 59 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на час подання позовної заяви до суду.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1, з вимогою погасити заборгованість в сумі 102 130, 59 гривень за виконані роботи по декоруванню продукції. Факт надсилання претензій підтверджується фіскальним чеком "Укрпошти" від 19.02.2013 року № 6564, описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу.

Однак, відповіді на претензію відповідач не надав. В той же час у період з 15.03.2013 року по 21.03.2013 року перерахував на рахунок позивача заборгованість в розмірі 40 000, 00 гривень.

Згідно п. 4.4. договору, у випадку порушення строків оплати робіт, вказаних в п. 3.4. договору, замовник на вимогу підрядника, виплачує останньому пеню в розмірі 0, 1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 25 575, 63 гривень пені, нарахованої за неналежне виконання умов договору по оплаті поставленого товару.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позивача, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" 17.08.2011 року укладено договір № 17/08-01, у відповідності до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, замовник поручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по обробці - декоруванню пляшки скляної, і передати замовнику результати роботи. Під терміном "товар" в договорі розуміється пляшка, опрацьована підрядником шляхом декорування.

Як видно з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується накладною на відпуск готової продукції № 18/10-01 від 18.10.2012 року та товарно-транспортною накладною № 18/10-01, які підписані уповноваженими представниками сторін та завірені відтисками їх печаток, а також накладною на відпуск готової продукції № 18/10-02 від 18.10.2012 року та товарно-транспортною накладною № 18/10-02, що також завірені підписами сторін та відтисками печаток.

Крім того, як видно із документів, долучених до матеріалів справи, факт належного виконання зобов'язання підтверджується підписаними обома сторонами та завіреними круглими печатками Актом прийому - передачі виконаних робіт за договором підряду № 17/08-01 від 17.08.2011 року № 0000333 від 18.10.2012 року на суму 194 964, 84 гривень та Актом прийому - передачі виконаних робіт за договором № 17/08-01 від 17.08.2011 року на суму 91 279, 60 гривень.

Однак, як видно із позовної заяви, відповідачем проводились деякі оплати, а саме за період з 30.10.2012 року по 08.02.2013 року відповідачем перераховано на рахунок позивача заборгованість в розмірі 120 000, 00 гривень. А у період з 15.03.2013 року по 21.03.2013 року перераховано суму в розмірі 40 000, 00 гривень.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи встановив, що заява надіслана на адресу господарського суду Івано-Франківської області 15.04.2013 року, що підтверджується відтиском штемпеля "Укрпошти" на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Крім того, під час розгляду справи господарським судом, до матеріалів справи долучено оригінали платіжних доручень, як доказ погашення заборгованості у повному обсязі. А саме, платіжне доручення № 226 від 11.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень, платіжне доручення № 224 від 12.04.2013 року на суму 12 130, 59 гривень, платіжне доручення № 223 від 24.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень, платіжне доручення № 221 від 25.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень, платіжне доручення № 214 від 26.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень та платіжне доручення № 216 від 29.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень, де у графі "призначення платежу" вказано - "оплата за послуги по декоруванню скляних пляшок згідно договору № 17/08-01 від 17.08.2011 року".

Таким чином, беручи до уваги вказані проплати, суд зазначає наступне.

Як видно з платіжних доручень № 226 на суму 10 000, 00 гривень та № 224 на суму 12 130, 59 гривень, часткова оплата заборгованості здійснена 11.04.2013 року та 12.04.2013 року, тобто до моменту подання позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області.

Отже, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 22 130, 59 гривень слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 40 000, 00 гривень то суд вказує наступне.

Суд бере до уваги оригінали платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи, як доказ погашення заборгованості у повному обсязі. А саме платіжне доручення № 223 від 24.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень, платіжне доручення № 221 від 25.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень, платіжне доручення № 214 від 26.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень та платіжне доручення № 216 від 29.04.2013 року на суму 10 000, 00 гривень де у графі "призначення платежу" вказано - "оплата за послуги по декоруванню скляних пляшок згідно договору № 17/08-01 від 17.08.2011 року".

Суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, оскільки відповідачем під час розгляду справи судом повністю погашена заборгованість за основним боргом в сумі 40 000, 00 гривень (п. 1-1 ч. 1 ст. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 40 000, 00 гривень, у зв'язку із повним погашенням боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 25 575, 63 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати робіт, вказаних в п. 3.4. договору, замовник на вимогу підрядника, виплачує останньому пеню в розмірі 0, 1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано відповідачу 25 575, 63 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивачем неправильно здійснено розрахунки. Причиною неправильного розрахунку, являється невірно визначений момент виникнення заборгованості, сума заборгованості та період нарахування штрафних санкцій з урахуванням проплат.

Суд бере до уваги розрахунок суми пені, який долучений до матеріалів справи, а також міститься у позовній заяві.

Так, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що позивач нараховує пеню на суму 222 130, 58 гривень (286 244, 44 гривень заборгованість за товар - 64 113, 85 гривень передоплата) за період з 28.10.2012 року по 30.10.2012 року (3 (три) дні). Однак дане нарахування не являється вірним, оскільки сума пені має розраховуватись з урахуванням п. 3.4. договору, де оплата виконаних робіт здійснюється замовником по цінах і в строк, вказаних в специфікаціях на опрацювання партії товару. Так, у відповідності до Специфікації № 3 до договору № 17/08-01 від 17.08.2011 року, оплата по специфікації здійснюється в три етапи. Отже, по 3 етапу - остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 10 календарних днів з моменту відгрузки опрацьованого товару.

У відповідності до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як видно з накладних на відпуск готової продукції та Актів прийому - передачі виконаних робіт відгрузка опрацьованого товару здійснена 18.10.2012 року.

Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання настав 30.10.2012 року, оскільки останній день виконання зобов'язання припав на 28.10.2013 року - тобто на вихідний день, то останнім днем закінчення строку вважається 29.04.2012 року. Отже першим днем нарахування штрафних санкцій слід вважати 30.04.2012 року.

Однак, як видно із позовної заяви, 30.10.2012 року відповідачем було здійснено проплату в розмірі 10 000, 00 гривень, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.04.2012 року становить 212 130, 58 гривень.

Таким чином, нарахування пені слід починати здійснювати з 31.10.2012 року по 13.11.2012 року (по день наступної проплати) - тобто 14 днів.

212 130, 58 х 0, 1 % = 212, 131 (пеня за один день)

212, 131 х 14 (днів) = 2 969, 83 гривень.

З урахуванням проплати 13.11.2012 року, розрахунок пені здійснюється з 14.11.2012 року по 21.11.2012 року (день наступної проплати).

202 130, 58 х 0, 1 % = 202, 131 (пеня за один день)

202, 131 х 8 (днів) = 1 617, 04 гривень.

З урахуванням проплати 21.11.2012 року, розрахунок пені здійснюється з 22.11.2012 року по 12.12.2012 року (день наступної проплати).

192 130, 58 х 0, 1 % = 192, 131 (пеня за один день)

192, 131 х 21 (день) = 4 034, 75 гривень.

З урахуванням проплати 12.12.2012 року, розрахунок пені здійснюється з 13.12.2012 року по 03.01.2013 року (день наступної проплати).

182 130, 58 х 0, 1 % = 182, 131 (пеня за один день)

182, 131 х 22 (дні) = 4 006, 88 гривень.

З урахуванням проплати 03.01.2013 року, розрахунок пені здійснюється з 04.01.2013 року по 09.01.2013 року (день наступної проплати).

172 130, 58 х 0, 1 % = 172, 131 (пеня за один день)

172, 131 х 6 (днів) = 1 032, 78 гривень.

З урахуванням проплати 09.01.2013 року, розрахунок пені здійснюється з 10.01.2013 року по 23.01.2013 року (день наступної проплати).

162 130, 58 х 0, 1 % = 162, 131 (пеня за один день)

162, 131 х 14 (днів) = 2 269, 83 гривень.

З урахуванням проплати 23.01.2013 року, розрахунок пені здійснюється з 24.01.2013 року по 08.02.2013 року (день наступної проплати).

112 130, 58 х 0, 1% = 112, 131 (пеня за один день)

112, 131 х 16 (днів) = 1 794, 09 гривень.

З урахуванням проплати 08.02.2013 року, розрахунок пені здійснюється з 09.02.2013 року по 15.03.2013 року (день наступної проплати).

102 130, 58 х 0, 1 % = 102, 131 (пеня за один день)

102, 131 х 35 (днів) = 3 574, 58 гривень.

З урахуванням проплати 15.03.2013 року, розрахунок пені здійснюється з 16.03.2013 року по 18.03.2013 року (день наступної проплати).

92 130, 58 х 0, 1 % = 92, 131 (пеня за один день)

92, 131 х 3 (дні) = 276, 39 гривень.

З урахуванням проплати 18.03.2013 року, розрахунок пені здійснюється з 19.01.2013 року по21.03.2013 року (день наступної проплати).

72 130, 58 х 0, 1 % = 72, 131 (пеня за один день)

72, 131 х 3 (дні) = 216, 39 гривень.

З урахуванням проплати 21.03.2013 року, розрахунок пені здійснюється з 22.03.2013 року по 15.04.2013 року (день наступної проплати).

62 130, 58 х 0, 1 % = 62, 131 (пеня за один день)

62, 131 х 25 (днів) = 1 553, 27 гривень.

Відповідно до ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, враховуючи арифметичний розрахунок пені здійснений судом з урахуванням всіх проплат у відповідності до п. 4.4. договору, суд приходить до висновку, що сума пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену у вказаний період, тому дана сума є не обґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Згідно розрахунку, здійсненого судом з урахуванням вимог законодавства суд вказує наступне.

Відсоток 2* ставка НБУГраничний строк оплатиСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати /грн.Сума пені / грн. 30.10.2012 13.11.2012 14 212 130, 58 1 217, 14 13.11.2012 21.11.2012 8 202 130, 58 662, 72 21.11.2012 12.12.2012 21 192 130, 58 1 653, 58 12.12.2012 03.01.2013 22 182 130, 58 1 642, 77 03.01.2013 09.01.2013 6 172 130, 58 424, 43 09.01.2013 23.01.2013 14 162 130, 58 932, 80 23.01.2013 08.02.2013 16 112 130, 58 737,29 08.02.2013 15.03.2013 35 102 130, 58 1 469, 00 15.03.2013 18.03.2013 3 92 130, 58 113, 58 18.03.2013 21 03.2013 3 72 130, 58 88, 92 21.03.2013 15.04.2013 25 62 130, 58 638, 32

Таким чином, до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 9 580, 55 гривень пені. В частині стягнення 15 995, 08 пені - слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 11, 253, 254, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 837, 854, 846 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 2 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про стягнення заборгованості в сумі 87 706, 22 гривень, за договором підряду № 17/08-01 від 17.08.2011 року, з яких 62 130, 59 гривень - основна заборгованість та 25 575, 63 гривень - пеня за неналежне виконання зобов'язання за договором підряду - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (Юридична адреса: вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; Поштова адреса: вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 32873692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Данко Декор" (Юридична адреса: вул. Заводська, 1, смт. Нова Водолага, Харківська область, 63200; Поштова адреса: вул. Морозова, 20, м. Харків, Харківська область, 61105, ідентифікаційний код: 35777106) - 9 580, 55 гривень (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень, п'ятдесят п'ять копійок) заборгованості по пені за неналежне виконання зобов'язання за договором підряду, а також 991, 97 гривень (дев'ятсот дев'яносто одну гривню дев'яносто сім копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 22 130, 59 гривень - основної заборгованості та 15 995, 08 гривень пені - відмовити.

Щодо стягнення 40 000, 00 гривень основного боргу - провадження припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.06.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________ Осудар І. Б. 01.06.13