Постанова № 31595623, 28.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Справа № 2а-2921/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Козак О. А.,

за участю представника позивача Лошака В.О.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мавекс" звернулось до суду із адміністративним позовом до Луцької об'єднаної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією внаслідок акту позапланової перевірки № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року з питань фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Мавекс" за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року та рішення про розгляд первинної скарги № 24378/10/25-006 від 14.10.2010 року, винесені податкові повідомлення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 яким за порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13 286 395 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 13 286 395 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0001442301/1 яким за порушення п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 8 420 052 грн. 50 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 4 210 026 грн. 32 коп.

Висновки, зроблені Луцькою ОДПІ в акті перевірки № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року, позивач вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1 вважає незаконними та просить їх визнати нечинними.

В обґрунтування власної позиції позивач зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю "Мавекс" на підставі договору купівлі-продажу № 17/205 від 25.02.2005 року отримувало від ТзОВ "Ренбоу" паливно-мастильні матеріали. Також паливно-мастильні матеріали ТзОВ "Мавекс" отримувало і від ТзОВ "Рубітекс" згідно договору від 14.05.2008 року № 14/05-08/М.

Зазначені договори поставки, на думку позивача, були виконані в повному обсязі як з боку постачальників, так і з боку покупця, поставка паливно-мастильних матеріалів і розрахунок за таку поставку здійснений в повному обсязі, що підтверджується первинними документами, у зв'язку з чим Луцькою ОДПІ зроблений неправомірний висновок про нікчемність зазначених правочинів.

Крім того, позивач зазначив, що попередньо відповідачем в акті від 02.12.2008 року планової перевірки ТзОВ "Мавекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, в акті від 15.02.2010 року планової перевірки ТзОВ "Мавекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, а також в акті від 07.05.2010 року про результати позапланової перевірки ТзОВ "Мавекс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року було підтверджено виконання договорів купівлі-продажу № 17/205 від 25.02.2005 року та від 14.05.2008 року № 14/05-08/М, обставин та підстав нікчемності зазначено не було.

За таких підстав позивач вважає, що при укладенні ТзОВ "Мавекс" та виконанні договору поставки № 17/205 від 25.02.2005 року з ТзОВ "Ренбоу" та договору поставки від 14.05.2008 року № 14/05-08/М з ТзОВ "Рубітекс" жодного порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем допущено не було, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1 є незаконними та повинні бути визнані судом нечинними.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додатково пояснив, що під час проведення перевірки були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що правочини, укладені між позивачем та ТзОВ "Ренбоу", ТзОВ "Рубітекс" є нікчемними, оскільки в ході проведеної перевірки ТзОВ "Мавекс" з'ясовано, що підприємство не надало належних документів, підтверджуючих транспортування паливно-мастильних матеріалів від контрагентів. Крім того зазначила, що документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж вони складені формально, але фізичного переміщення товару не відбулося від продавця до покупця, ці документи не можуть вважатися первинними та слугувати підставою для відображення операції в податковому обігу.

Відтак відповідач вважає, що у зв'язку з допущеними порушеннями при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту відображеними у Акті перевірки № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року. На підставі викладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби - залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року в справі №2а-2921/10/0370 - залишено без змін.

Поряд з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013 року касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби - задоволено частково, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою для скасування вище зазначених рішень Вищим адміністративним судом слугувало те, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином поставку товару, тобто не було з'ясовано, чи мали операції реальний характер, як перевозились і зберігались товари, чи були такі господарські операції можливі з урахуванням оперативності їх проведення. Також не досліджувались первинні бухгалтерські документи, які підтверджували реалізацію та зберігання товару за період проведення зазначених у матеріалах справи господарських операціях з ТзОВ "Ренбоу" та ТзОВ "Рубітекс".

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією з 21.07.2010 року по 29.07.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" з питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року та винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000912301/0 від 09.08.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13 286 395 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 13 286 395 грн.; № 0001442301/0 від 09.08.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 8 420 052 грн. 50 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 4 210 026 грн. 32 коп.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими-повідомленнями рішеннями позивачем подано скаргу від 19.08.2010 року №77-08/010, яку рішенням про результати розгляду первинної скарги від 14.10.2010 року залишено без задоволення, внаслідок чого винесені податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1, які є предметом розгляду даної справи.

Як вбачається з акту № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року про результати планової перевірки з питань фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року, Луцькою ОДПІ встановлені, зокрема, порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", які обґрунтовуються відповідачем тим, що позивачем не надано підтверджуючих документів, на підставі яких нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 4 993 696 грн., крім того до Луцької ОДПІ не надавались уточнюючі розрахунки за 2008 рік, не відображались раніше занижені валові витрати на суму відсотків за користування кредитними коштами у рядку 05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" у 2008 та 2009 роках.

Також актом перевірки зафіксовано, що кредитні кошти, які використовувались ТОВ "Мавекс" на розрахунки з ТОВ "Рубітекс" та ТОВ "Ренбоу", неправомірно віднесені до складу валових витрат, так як не використовувались позивачем у власній господарській діяльності, оскільки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська актами невиїзної документальної перевірки № 296/235/33516074 від 08.10.2008 року та № 297/235/33516074 від 08.10.2008 року встановлено нікчемність правочинів на поставку паливно-мастильних матеріалів між ТОВ "Рубітекс" та ПП "Весна", а також ТОВ "Ренбоу" та ПП "Весна".

Висновки податкового органу, які знайшли своє відображення в акті перевірки, про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток ґрунтуються на тому, що валові витрати та податковий кредит позивача за наслідками операцій з ТзОВ "Ренбоу" та ТзОВ "Рубітекс" сформовано неправомірно, оскільки операції з придбання товарів не спричинили реального настання правових наслідків, а виписані з метою мінімізації сплати податків первинні документи не можуть бути підставою для формування сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту. Дані твердження Луцької ОДПІ ґрунтуються на досліджених при проведенні перевірки даних по господарських операціях між позивачем та контрагентами - ТзОВ "Ренбоу" та ТзОВ "Рубітекс".

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли в період з 2007 по 2009 роки, а відтак до вказаних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у. зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.1 та 7.2.6 пункту 1.2 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та. є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим Законом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом, позивачем в 2007-2009 роках проведено ряд господарських операцій з двома контрагентами, а саме: ТзОВ "Ренбоу", ТзОВ "Рубітекс". Так, між позивачем (покупець) та ТОВ "Ренбоу" (постачальник) був укладений договір на поставку нафтопродуктів від 25.02.2005 року № П-17/2005, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити нафтопродукти в кількості, по цінам та в строк, встановлений додатковими угодами, які є невід'ємною частиною первісного договору. На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ "Ренбоу" видано: видаткову накладну від 17 квітня 2007 року № 070417000000001 на суму 2 622 563,41 грн. в тому числі ПДВ на суму 437 093,90 грн.; податкову накладну від 17 квітня 2007 року № 070417000000001 на суму 2 622 563,41 грн. в тому числі ПДВ на суму 437 093,90 грн.; видаткову накладну від 12 квітня 2007 року № 070412000000001 на суму 1 025 124 грн., в тому числі ПДВ 170 854 грн.; податкову накладну від 12 квітня 2007 року № 070412000000001 на суму 1 025 124 грн., в тому числі ПДВ 170 854 грн.; видаткову накладну від 21.05.2007 року №070521000000001 на суму 738 600 грн., в тому числі ПДВ на суму 123 100 грн.; податкову накладну від 21.05.2007 року №070521000000001 на суму 738 600 грн., в тому числі ПДВ на суму 123 100 грн.; видаткову накладну № 070510000000002 від 10.05.2007 року на суму 2 630 139,72 грн., в тому числі ПДВ на суму 438 356,62 грн.; податкову накладну № 070510000000002 від 10.05.2007 року на суму 2 630 139,72 грн., в тому числі ПДВ на суму 438 356,62 грн.; видаткову накладну № 070505000000001 від 5 травня 2007 року на суму 1 739 628 грн., в тому числі ПДВ 289 938 грн.; податкову накладну № 070505000000001 від 5 травня 2007 року на суму 1 739 628 грн., в тому числі ПДВ 289 938 грн.; податкову накладну від 25.05.2007 року № 070525000000002 на суму 257 075 грн., в тому числі ПДВ на суму 42 845,86 грн.; видаткову накладну № 070605000000001 від 5 червня 2007 року на суму 669,24 грн., в тому числі ПДВ 111,54 грн.; податкову накладну № 070605000000001 від 5 червня 2007 року на суму 669,24 грн., в тому числі ПДВ 111,54 грн.; видаткову накладну від 1 червня 2007 року № 070601000000012 на суму 4 240 587,79 грн., в тому числі ПДВ на суму 706 764,63 грн.; податкову накладну від 1 червня 2007 року № 070601000000012 на суму 4 240 587,79 грн., в тому числі ПДВ на суму 706 764,63 грн.; податкову накладну № 070704000000001 від 4 липня 2007 року на суму 6 154 597,49 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1 025 766,25 грн.; податкову накладну № 070803000000002 від 03.08.2007 року на суму 5 897 650,44 грн., в тому числі ПДВ 982 941,74 грн.;податкову накладну № 070803000000001 від 03.08.2007 року на суму 941 234,82 грн., в тому числі ПДВ 156 872,47 грн.; видаткову накладну № 070803000000001 від 03.08.2007 року на суму 6 838 885,26 грн., в тому числі ПДВ 1 139 814,21 грн.; податкову накладну від 12.09.2007 року № 070912000000001 на суму 2 250 845,28 грн., в тому числі ПДВ 375 140,88 грн.; видаткову накладну від 12.09.2007 року № 070912000000001 на суму 2 250 845,28 грн., в тому числі ПДВ 375 140,88 грн.; видаткову накладну від 3 вересня 2007 року № 070903000000002 на суму 2 930 944,56 грн., в тому числі ПДВ 488 490,76 грн.; податкову накладну від 3 вересня 2007 року № 070903000000002 на суму 2 930 944,56 грн., в тому числі ПДВ 488 490,76 грн.; податкову накладну від 02.10.2007 року № 071002000000002 на суму 6 856 953,54 грн., в тому числі ПДВ 1 142 825,59 грн.; видаткову накладну від 02.10.2007 року № 071002000000002 на суму 6 856 953,54 грн., в тому числі ПДВ 1 142 825,59 грн.; податкову накладну від 01.11.2007 року № 071101000000008 на суму 7 618 896,78 грн., в тому числі ПДВ на суму 1 269 816,13 грн.; видаткову накладну від 01.11.2007 року № 071101000000008 на суму 7 618 896,78 грн., в тому числі ПДВ на суму 1 269 816,13 грн.; видаткову накладну № 071210000000001 від 10 грудня 2007 року на суму 3 149 837,10 грн., в тому числі ПДВ 524 972,85 грн.; податкову накладну № 071210000000001 від 10 грудня 2007 року на суму 3 149 837,10 грн., в тому числі ПДВ 524 972,85 грн.; податкову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000005 на суму 2 284 046,04 грн., в тому числі ПДВ 380 674,34 грн.; видаткову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000005 на суму 2 284 046,04 грн., в тому числі ПДВ 380 674,34 грн.; податкову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000006 на суму 113 788,80 грн., в тому числі ПДВ 18 964,80 грн.; видаткову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000006 на суму 113 788,80 грн., в тому числі ПДВ 18 964,80 грн.; податкову накладну від 05.02.3008 року № 080205000000001 на суму 4 663 691,16 грн., в тому числі ПДВ 777 281,86 грн.; видаткову накладну від 05.02.3008 року № 080205000000001 на суму 4 663 691,16 грн., в тому числі ПДВ 777 281,86 грн.; податкову накладну від 07.01.2008 року № 080107000000001 на суму 4 227 934,14 грн., в тому числі ПДВ 704 655,69 грн.; видаткову накладну від 07.01.2008 року № 080107000000001 на суму 4 227 934,14 грн., в тому числі ПДВ 704 655,69 грн.

Також між позивачем (покупець) та ТОВ "Рубітекс" (постачальник) був укладений договір на поставку нафтопродуктів від 14.05.2008 року № 14/05-08/М, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити нафтопродукти, а саме бензин А-76, А-80, А-92, А-95. До даного договору сторонами укладено додаткову угоду №080514000000027 від 14.05.2008 року, згідно якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти бензин та дизельне паливо на загальну суму 3 429 895,60 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 571 649,27 грн.

На виконання даного договору ТОВ "Рубітекс" видано видаткову накладну №080514000000027 від 14.05.2008 року на суму 3 429 895,60 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 571 649,27 грн.

Крім того, на підтвердження поставки товару в повному об'ємі позивачем були надані суду товарно-транспортні накладні. З вказаних накладних вбачається, що замовником являється ТзОВ "Мавекс", а вантажовідправником - ДП "Оптіма-770-Р". Судом було зобов'язано позивача надати належні докази, на підтвердження взаємозв'язку ДП "Оптіма-770-Р" з контрагентами позивача - ТзОВ "Ренбоу" та ТзОВ "Рубітекс". Однак, останнім жодним доказів, які б підтверджували, що паливно-мастильні матеріали, які транспортувались відповідно до наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних належать саме ТзОВ "Рубітекс" та ТзОВ "Ренбоу" надано не було.

Суд не бере до уваги твердження позивача щодо реальності поставки товару від контрагентів, викладених у листі №01/03-8-1 ТзОВ "Ренбоу" адресованого ВАТ "Дніпронафтопродукт" про дозвіл відпуску нафтопродуктів ТзОВ "Мавекс", оскільки з нього не вбачається за можливе встановити взаємозв'язок контрагентів позивача до поставки нафтопродуктів від ДП "Оптіма-770-Р".

Крім того, з наявних в матеріалах справи оригіналів товарних звітів за період податкової перевірки, вказаному в акті перевірки №4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року, вбачається, що ТзОВ "Мавекс" були реалізовані нафтопродукти, однак у наявних у звітах документах не вказано постачальника даних товарів. Відтак, зазначені у звітах нафтопродукти не можливо ідентифікувати, як такі, що поставлені від ТзОВ "Ренбоу" та ТзОВ "Рубітекс".

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт реального придбання товарів у ТзОВ "Ренбоу", ТзОВ "Рубітекс", судом не встановлено реальність господарських операцій з поставки товарів з вказаними контрагентами, відтак, на думку суду, ТзОВ «Мавекс» неправомірно включило до складу валових витрат та податкового кредиту відповідні суми по вказаних господарських операціях, незважаючи на наявність формально складених, але недостовірних документів, та сплати грошових коштів.

При цьому, відсутність судових рішень про визнання вказаних договорів недійсними чи нікчемними сама по собі не свідчить про реальність вчинення господарських операціях за цими договорами.

Таким чином, судом, на підставі наданих сторонами доказів, встановлено та підтверджено правомірність висновку податкового органу про факт нереальності вчинення господарських операцій, який в свою чергу не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи вищевикладене, ТзОВ «Мавекс", незважаючи на наявність у нього первинних бухгалтерських документів, не мало право на підставі вказаних документів відображати валові витрати та формувати податковий кредит, оскільки як встановлено податковим органом та підтверджено в судовому засіданні, фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів та послуг не було.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару від контрагентів, не доведено незаконності дій податкового органу при підготовці та проведенні перевірки, а тому у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс" слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 03 червня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер