Постанова № 31595571, 29.05.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 травня 2013 р. Справа № 802/2030/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Бершадського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Бершадського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 9295,65 грн.

На обгрунтування позову зазначено, що відповідач, перебуваючи на обліку в районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, був зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак дану інформацію приховав.

13.03.2013 р. директором Бершадського районного центру зайнятості винесено наказ №9 про повернення коштів виплачених на підставі неподання особою відомостей про здійснення підприємницької діяльності в сумі 9295,65 грн., який направлено відповідачу та отримано ним 20.04.2013 р., про що свідчить поштове повідомлення. Однак, кошти останнім не повернуто, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (вх.№ 13342 від 29.05.2013 р.).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце повідомлений завчасно та належним чином, про свідчить поштове повідомлення (а.с. 33).

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Водночас, частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

При цьому, згідно цієї ж норми страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Згідно визначення, наведеного у статті 2 Закону України "Про зайнятість населення"(в редакції Закону чинного на момент виникнення спірних правовідносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_1 перебував на обліку в Бершадському районному центрі зайнятості як безробітній з 03.11.2011 р. по 21.08.2012 р. та відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" отримував допомогу по безробіттю у цей же період.

Під час проведення перевірки дотримання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та обміну даними з державним реєстратором Бершадської районної державної адміністрації посадовими особами Бершадського РЦЗ виявлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 27.09.1999 р. по 02.01.2013 р. Вказані обставини зафіксовані в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 6 від 13.03.2013 р. та підтверджуються витягом з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З метою недопущення нецільового використання коштів Фонду загальнообов"язквого державного соціального страхування на випадок безробіття, керуючись пунктом 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", на підставі акту №6 від 13.03.2013 р. директором Бершадського районного центру зайнятості видано наказ №9 від 13.03.2013 р. "Про повернення коштів виплачених на підставі неподання особою відомостей про здійснення підприємницької діяльності". Крім того, 14.03.2013 р. відповідачу направлено повідомлення №02-42/416 про повернення протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання повідомлення коштів в сумі 9295,65 грн. Вказане повідомлення та наказ №9 від 13.03.2013 р. ОСОБА_1 отримав 20.03.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26). Однак, кошти в сумі 9295,65 грн. відповідачем не сплачені.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. А пунктом 3 вказаної статті передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

При цьому, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 цього ж Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Аналогічна норма закріплена й у Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136.

Так, пунктом 6.14 вказаного Порядку, передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

При цьому слід зазначити, що згідно частини 4 статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, а також те, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю відносяться до категорії зайнятого населення і не можуть бути зареєстровані в якості безробітних, та, відповідно, отримувати допомогу по безробіттю, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., інд. номер НОМЕР_1) на користь Бершадського районного центру зайнятості (вул. Шевченка, 17-а, м.Бершадь, Вінницька обл., держбюджет Бершадський район 37908394, р/р №37176304900041, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) кошти в сумі 9295,65 грн. (дев'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять грн. 65 коп.), отримані як допомога по безробіттю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна