Постанова № 31595554, 27.05.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2024/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

21 травня 2013 року

15год.38хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: Лісніченко Л.О., Григораш В.В. - за довіреністю

Від відповідача: Кочура О.Ю. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «ІВ-Іммобільє» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «ІВ-Іммобільє» та заява про зміну позовних вимог, в яких позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0001842250 від 01.11.2012р. у повному обсязі та №0001852250 від 01.11.2012р. із змінами, внесеними рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПС в Одеської області від 14.01.2013р. №89/10/10-2007; стягнути судові витрати (із врахуванням усних уточнень представника в судовому засіданні стосовно технічної помилки у номерах податкових повідомлень-рішень в позовних вимогах).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність в його діях порушень приписів Податкового кодексу України, посилаючись на те, що висновки акту перевірки, є такими, що суперечать фактичним обставинам та не відповідають дійсності. Договір, укладений між позивачем та ТОВ «Протрейдерс», повністю виконано та носить реальний характер, що підтверджується первинними документами. Повернення товару належним чином оформлено. Транспортування товару також підтверджено відповідними первинними документами; вантажні роботи здійснювались власними силами водія, що перевозив товар. Надані під час проведення перевірки первинні документи не були враховані перевіряючими. Інформація, викладена в Акті перевірки, не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджена належними доказами. Позивач не може нести відповідальність за порушення в діях його контрагентів. У зв'язку із порушенням контрагентом позивача порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем було подано скаргу до податкового органу.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог податкового законодавства, неправомірного формування податкового кредиту. В підтвердження зазначеного посилається на те, що реальність господарських операцій між ТОВ «ІВ Іммобільє» та ТОВ «Протрейдерс» не підтверджена необхідними первинними документами (відсутні докази транспортування товару та завантаження/навантаження товару). У зв'язку із поверненням товару контрагентом були надані розрахунки коригування до податкових накладних, які не були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в період з 28.09.2012р. по 18.10.2012р. відповідно до вимог п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 24.09.2012 № 2141 посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІВ Іммобільє» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Протрейдерс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.02.2012р. по 31.07.2012р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт №6320/22-5/36435543 від 18.10.2012р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB «ІВ Іммобільє» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків TOB «Протрейдерс» за період 01.02.2012р. по 31.07.2012р.».

В висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення: 1) вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит в період який підлягав перевірці з ПДВ на суму 221333,34грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на загальну суму ПДВ 221333,34грн.; 2) на порушення п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України ТОВ «ІВ Іммобільє» порушено право посадових осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС в частині надання під час перевірки не усіх первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, 25.10.2012р. позивачем були подані заперечення на акт перевірки разом із копіями необхідних документів, визначених як відсутні в акті перевірки. Листом від 01.11.2012р. №45926/22-5/10 заперечення позивача були залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі акту перевірки від 18.10.2012р. ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0001852250 від 01.11.2012р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 322833,37 грн. в тому числі: за основним платежем - 221333,34грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 101500,03грн., у зв'язку з порушенням вимог п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України; та №0001842250 від 01.11.2012р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510грн., у зв'язку з порушенням вимог п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС в Одеській області та ДПС України. Рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 14.01.2013р. №89/10/10-2007, яке було залишено без змін Рішенням ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 18.02.2013 №2351/6/10-2415, було: 1) залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0001842250 від 01.11.2012р.; 2) частково скасоване податкове повідомлення-рішення №0001852250 від 01.11.2012р. в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1972грн. та в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46659,69грн., в іншій частині залишено без змін; 3) визначено завищення ТОВ суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1972грн.; 4) в іншій частині скарги ТОВ «ІВ Іммобільє» залишені без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на їх протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Перевіркою встановлено, що позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Протрейдерс» завищено податковий кредит з ПДВ на суму 221333,34грн., а саме: в лютому 2012 року - 36666,67 грн., в березні 2012 року - 33333,33 грн., в квітні 2012 року -41666,67 грн., в травні 2012 року 79666,67 грн., в червні 2012 року - 30000.00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про завищення податкового кредиту ПДВ за спірний період слугувало те, що на думку відповідача реальність господарських операцій між ТОВ «ІВ Іммобільє» та ТОВ «Протрейдерс» не підтверджена необхідними первинними документами. Крім того, надані до перевірки позивачем розрахунки коригування податкових накладних, отриманих від постачальника у зв'язку із поверненням товару, не були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак на думку суду, такі висновки ДПІ суперечать приписам законодавства.

Судом встановлено, що ТОВ «ІВ Іммобільє» було укладено договір поставки товарів з ТОВ «Протрейерс» № 01/02-8 від 01.02.2012р., згідно якого ТОВ «Протрейдерс» (Постачальник) зобов'язується поставити ТОВ «ІВ Іммобільє» (покупцю) товари, а останній зобов'язується прийняти і оплатити їх згідно умов цього договору. Додатком до договору «Специфікація» обумовлено номенклатуру, кількість, ціну та суму договору (1748000грн., у т.ч. ПДВ - 291333,33грн.).

Згідно п.4.2 договору поставка товару здійснюється на умовах його самовивозу покупцем зі складу постачальника

З метою перевезення придбаного товару позивачем було укладено з TOB «Трансбуд-Авто» договір б/н від 01.03.2012р. оренди транспортного засобу (KPA3 6322; 2006 р.в., д/н НОМЕР_1), який було передано позивачу згідно акту прийому-передачі від 01.03.2012р. Та укладено з фізичною особою ОСОБА_4 договір на виконання робіт (надання послуг водія-вантажника) №2 від 03.02.2012р., на виконання якого складені відповідний акт прийому-передачі вантажу від 26.09.2012р. та від 27.09.2012р. у зв'язку із передачею товару водію для перевезення. Факт перевезення придбаного товару підтверджується залученими до матеріалів справи подорожніми листами вантажного автомобіля

У зв'язку з передачею товару на виконання умов вказаного договору поставки сторонами оформлено відповідні видаткові накладні №2902/4 від 29.02.2012р., №2603/9 від 26.03.2012р., №2706/7 від 27.06.2012р., №1705/1 від 17.05.2012р., №3004/1 від 30.04.2012р.

Розрахунок за отримані товари було здійснено позивачем у безготівковій формі відповідно до наступних платіжних доручень №46 від 07.05.2012р. на суму 420000грн., №62 від 18.05.2012р. - 728000грн., №96 від 14.06.2012р. 180000грн.

Загальна вартість отриманого товару відповідно до видаткових та платіжних доручень на користь постачальника склала 1328000грн.(з ПДВ), сума ПДВ - 221333,34грн.

ТОВ «Протрейдерс» виписано ТОВ «ІВ Іммобільє» податкові накладні (№41 від 29.02.2012р., №30 від 26.03.2012р., №24 від 30.04.2012р., №8 від 17.05.2012р., №50 від 27.06.2012р.), суми ПДВ за якими були включені позивачем до податкового кредиту за лютий-червень 2012р.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем товару, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з вказаним в акті перевірки контрагентом та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (договір, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, специфікація, подорожні листи тощо).

Пунктом 7 договору поставки передбачено право повернення товару покупцем постачальнику.

TOB «ІВ Іммобільє» було здійснено повернення раніше отриманого товару постачальнику.

У зв'язку з зазначеним позивачем було укладено з TOB «Укртрансбуд ЛТД» договір б/н від 03.09.2012р. оренди транспортного засобу (FAW; модель -3252Р2К2Т1А1; 2006 р.в., д/н НОМЕР_2), який було передано позивачу згідно Акту прийому-передачі від 03.09.2012р. Також TOB «ІВ Іммобільє» укладено з фізичною особою ОСОБА_4 договір на виконання робіт (надання послуг водія-вантажника) №16 від 03.09.2012р., на виконання якого складено акт прийому-передачі робіт.

Через повернення раніше отриманого товару TOB «ІВ Іммобільє» були оформлені відповідні видаткова та податкова накладна, копії яких наявні у матеріалах справи.

У зв'язку із поверненням раніше придбаного товару постачальнику контрагентом позивача - ТОВ «Протрейдерс» були складені та надані позивачу Розрахунки коригування №1 від 30.04.2012р., №1, №2, №3 від 26.09.2012р. та №4 від 27.09.2012р. до податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, у зв'язку із невнесенням до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ «Протрейдерс» через повернення товару, TOB «ІВ Іммобільє» було подано до ДПІ скаргу на свого контрагента ТОВ «Протрейдерс» (додаток №8 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р., яка була прийнята ДПІ).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ТОВ «Протрейдерс» згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу ТОВ «Протрейдерс» як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач та його контрагент ТОВ «Протрейдерс» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Разом з цим, у зв'язку із поверненням товару, ТОВ «Протрейдерс» були надані позивачу розрахунки коригування до податкових накладних №1 від 30.04.2012р., №1, №2, №3 від 26.09.2012р. та №4 від 27.09.2012р. Однак вказані розрахунки коригування не були зареєстровані контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як встановлено судом, позивачем була подана відповідна скарга до ДПІ у зв'язку із відсутністю реєстрації ТОВ «Протрейдерс» розрахунків коригувань до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим спростовується висновок відповідача про порушення ТОВ «ІВ-Іммобільє» вимог податкового законодавства.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки ТОВ «ІВ Іммобільє» не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність таких порушень.

Однією з підстав для висновку про безтоварність угоди, а отже безпідставність віднесення сум сплаченого ПДВ, до податкового кредиту, відповідачем зазначено ненадання позивачем товарно-транспортних накладних на перевезення товару.

Проте суд не погоджується з вказаною позицією відповідача з урахуванням наступного.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 регулюють питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства і містять вказівки саме для перевізників, тобто ці акті не регулюють питань податкового обліку, до якого відноситься визначення валових витрат. Дані правила визначають права та обов'язки і власників автотранспорту, перевізників, вантажовідправників та отримувачів вантажу при перевезенні вантажу автомобільним транспортом. В договорах поставки не йдеться про надання послуг щодо перевезення вантажу від постачальника до покупця, а отже позивач не вступав за ними у правовідносини щодо перевезення вантажів.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006р. № 493 з Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні виключений п.11.2, абз.2 якого встановлював, що форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних визначається відповідними нормативними актами.

Отже, за відсутністю форми та порядку оформлення товарно-транспортних накладних, їх обов'язковості відповідач не має правових підстав вимагати від позивача їх наявності для підтвердження правомірності віднесення витрат підприємства з придбання товару до валових витрат та для підтвердження товарності господарських операцій.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.02.2012 року у справі №К/9991/52426/11 вказано, що «…самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця. При цьому необхідно врахувати, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними. З метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару.»

Також таким, що не відповідає дійсності є висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України та ненадання посадовим особам усіх первинних документів, з огляду на те, що таке твердження спростовується матеріалами справи; позивачем на адресу на запит ДПІ від 29.08.2012р. надавалися листом від 06.09.2012р. копії договору поставки від 01.02.2012р., податкових та видаткових накладних; в акті перевірки у розділі 3 зазначено, що до перевірки надано завірені копії наступних документів: договори, податкові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, декларації з ПДВ, листи повернення, довіреності, платіжні доручення, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних; також як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач 17.10.2012р. листом №16/10 від 16.10.2012р. відповідно до приписів п.44.7 ст.44 ПК України у зв'язку із відмовою перевіряючих від врахування наданих первинних документів надав до ДПІ копії необхідних та витребуваних документів стосовно господарських відносин з ТОВ «Протрейдерс».

Вказане свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення №0001842250 від 01.11.2012р., яким до позивача застосовано 510 грн. штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позову, відповідач не наводить на спростування доводів позивача інших ніж зазначені в акті, обставин та міркувань по суті доводів позовної заяви.

Суд окремо звертає увагу на те, що в ході проведення виїзної документальної перевірки та при оформленні її результатів, ДПІ не були враховані документально підтверджені дані платника податків та його пояснення, зокрема, стосовно можливості перевірки фактичного знаходження придбаного 6218кг профілю алюмінію на складі за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 54/23.

Ґрунтовні доводи позовної заяви разом із наданими письмовими доказами та поясненнями представника ТОВ «ІВ-Іммобільє» в судовому засіданні, на противагу яким відповідачем не надано переконливих пояснень та доказів, на думку суду, підтверджують необґрунтованість висновків акту перевірки та протиправність донарахування податкових зобов'язань з ПДВ оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із встановленої судом протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень, суд скасовує податкові повідомлення-рішення №0001852250 від 01.11.2012р. та №0001842250 від 01.11.2012р., задовольняючи позов ТОВ «ІВ-Іммобільє» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «ІВ-Іммобільє» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0001852250 від 01.11.2012р. в частині, що залишена без змін рішенням ДПС в Одеській області від 14.01.2013р. №89/10/10-2007.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0001842250 від 01.11.2012р.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «ІВ-Іммобільє» 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2013р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

З оригіналом згідно:

Суддя М.М. Аракелян

Адміністративний позов ТОВ «ІВ-Іммобільє» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0001852250 від 01.11.2012р. в частині, що залишена без змін рішенням ДПС в Одеській області від 14.01.2013р. №89/10/10-2007.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0001842250 від 01.11.2012р.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «ІВ-Іммобільє» 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. судового збору.

27 травня 2013 року.

.