Ухвала суду № 31594577, 04.06.2013, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 04.06.2013

ЄУ № 2/1219/479/2012

Провадження №2/420/65/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Тарасова Д.С.

при секретарі Виходцевій А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожитий природній газ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої на користь ПАТ «Луганськгаз» філії Новопсковського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства заборгованість за спожитий природний газ в сумі 1010,79 грн., а також 214,60 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позові. Пояснила, що відповідач в цілях задоволення комунально-побутових потреб використовувала природний газ. Відповідно до укладеного між відповідачем та Новопсковським МРУЕГГ договору про надання населенню послуг з газопостачання від 10.06.2009 року № 19400 плата за надані послуги з газопостачання повинна здійснюватися відповідачем не пізніше 10 числа наступного місяця. За використаний газ відповідач боргу не сплачує, в результаті чого станом на 01.12.2012 року заборгованість відповідача склала 1010,79 грн. Заборгованість утворилася за період з січня по грудень 2011 року та за листопад 2012 року відповідно фактичних показань лічильника газу. Відповідач попереджалася про необхідність погашення заборгованості за використаний природний газ, але сума заборгованості не сплачена. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1010,79 грн. та понесені судові витрати у розмірі 214,60 грн.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, вважає вимоги позивача безпідставними, посилаючись на те, що договір про надання послуг з газопостачання №19400 від 10.06.2009 року фіктивний. Пояснила, що договір про надання послуг з газопостачання був укладений без її відома, вона його не підписувала, підпис в договорі підроблений, показання лічильника газу, зазначені в договорі на момент його укладення - 62180 куб. м, не відповідають дійсності. Зазначила, що контролери райгазу неодноразово завищували показання лічильника газу в порівнянні з фактичними показаннями, в результаті чого вона була переведена з категорії споживачів, обсяг споживання природного газу яких не перевищує 2500 куб. м., в категорію споживачів, обсяг споживання природного газу яких не перевищує 6000 куб. м., а відтак і ціна на газ була підвищена. Крім того, пояснила, що райгаз неправомірно зняв субсидію в 2009 році.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала пояснення свого довірителя, при цьому зазначивши, що позивачем неправильно застосовані тарифи на природний газ.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти й відповідні їм правовідносини.

Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та споживачами газу регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2245 зі змінами ( далі - Правила).

Відповідно до п. 4 Правил послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 19400 від 10.06.2009 року про надання населенню послуг з газопостачання, форма якого затверджена Постановою КМУ від 05.07.2006 року № 938, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, а постачає природний газ позивач - філія Новопсковського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - Договір).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на фіктивність договору № 19400 від 10.06.2009 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст. 58-59 ЦПК України.

Таким чином, посилаючись як на підставу своїх заперечень на фіктивність договору № 19400 від 10.06.2009 року, відповідач повинна була довести суду фіктивність даного договору та надати на підтвердження своїх посилань необхідні докази.

Однак, відповідачем суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження фіктивності договору № 19400 від 10.06.2009 року, доказів того, що вона не підписувала вищевказаний договір, а також того, що їй не були відомі всі істотні умови договору.

Посилання відповідача також спростовуються самим договором, який містить всі необхідні реквізити (номер, дату, печатку тощо), істотні умови договору, підписаний сторонами, а також показами свідка ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що договір був підписаний ОСОБА_1 особисто в її присутності. Крім того, відповідач періодично здійснювала оплату за спожитий природний газ, що підтверджується витягом з особового рахунку № 280395, квитанціями про сплату за природний газ, та свідчить про те, що договір про надання населенню послуг по газопостачанню з відповідачем був укладений.

Відповідно до п.п. 3 п. 28 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги відповідно до умов договору.

Згідно п.п. 16, 17 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування системи помісячної оплати послуг платежі вносяться готівкою не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору, у зв'язку з чим станом на грудень 2012 року утворилася заборгованість у сумі 1010,79 грн., яка склалася за період з січня по грудень 2011 року, та за листопад 2012 року.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач не правомірно перевів її з категорії споживачів, обсяг споживання природного газу яких не перевищує 2500 куб. м. в категорію споживачів природного газу від 2500 куб. м. до 6000 куб.м., тим самим підвищивши ціну за природний газ, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 Правил розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.

Визначення річного обсягу використання природного газу здійснюється шляхом додавання обсягу використаного природного газу згідно з показниками лічильника з початку попереднього року до зняття показників лічильника у грудні попереднього року та розрахункового обсягу використання природного газу за необліковані дні грудня у разі незняття показників лічильника газу газопостачальним підприємством станом на 1 січня.

Згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.07.2010 року № 812 «Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", ціна за 1 куб. м природного газу, що використовується для потреб населення, за наявності газових лічильників становить 72,54 коп. за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 куб. м на рік. При споживанні природного газу за рік понад 2500 куб. м і до 6000 куб. м ціна за 1 куб. м. природного газу становить 109,80 коп.

Пунктом 10 Правил передбачено, що газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього року використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема: у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році, споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості.

В судовому засіданні встановлено, що обсяг природного газу, використаний відповідачем у 2011 році становить 2579,00 куб. м. Вказана обставина підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, розрахунком нарахувань за використаний природний газ. Крім того, показання, зазначені у виписці з особового рахунку відповідача, логічно співвідносяться з показаннями лічильника газу в контрольному журналі (станом на 24.02.2011 р. показання лічильника газу, зняті контролером, складають 66628 куб. м.), а також показаннями лічильника газу, за якими відповідач сплачувала за використаний природний газ згідно розрахункової книжки, а саме: відповідач 09.08.2011 року сплачувала 200 грн. за серпень 2011 року за показаннями лічильника газу 66835 куб. м.; 30.09.2011 року - 250,00 грн. за вересень 2011 року за показаннями лічильника газу 66855 куб. м.

Таким чином, з огляду на те, що річний обсяг газу, що був використаний відповідачем протягом 2011 року, склав більше ніж 2500 куб. м. на рік, позивач правомірно, у відповідності з вимогами п. 10 Правил та Постанови НКРЕ № 812 від 13.07.2010 року, здійснив перерахунок вартості спожитого природного газу за 2011 рік за тарифом 109,80 коп. за 1 куб. м., та встановив на 2012 рік другу цінову категорію.

В результаті вказаного перерахунку різниця вартості природного газу, яку відповідач була зобов'язана сплатити позивачу протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку, склала 960,94 грн.

Також судом встановлено, що відповідач попереджалася про необхідність погашення заборгованості за використаний природний газ, що підтверджується попередженням позивача про заборгованість за природний газ № 1782 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Ф.119.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у виписці по її особовому рахунку вказані інші обсяги споживання природного газу, ніж ті, що були фактично, з огляду на наступне.

Пунктом 29 Правил передбачено, що споживач зобов'язаний, зокрема, знімати фактичні показники лічильника газу.

Відповідно до 17 Правил зняття показань лічильника газу проводиться споживачем щомісяця станом на 1 число місяця, що настає за розрахунковим. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка контролер Новопсковського МРУЕГГ ОСОБА_2 пояснила, що останній раз контролювала правильність зняття відповідачем показань лічильника газу в жовтні 2012 року, про що є відмітка в контрольному журналі. Відповідач показань лічильника газу не надає, до лічильника не допускає. Показання лічильника газу, зазначені в договорі - 62180 куб. м., записані зі слів відповідача.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що відповідач має заборгованість за спожитий природний газ, яка утворилася в результаті перерахунку обсягу спожитого природного газу за 2011 рік. Також зазначив, що відповідач не допускає працівників Новопсковського МРУЕГГ до лічильника газу.

Відповідно до п. 28 Правил споживач має право проводити звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акта.

З огляду на викладене, відповідач, не погоджуючись з показаннями лічильника газу, які вказували контролери, мала можливість скористатися своїм правом, передбаченим п. 28 Правил, та провести звіряння фактично використаного природного газу з підписанням відповідного акта.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилалася також на те, що позивачем не правильно нарахована плата за спожитий природний газ за 2008-2010 роки. Однак такі твердження відповідача спростовуються наявним в матеріалах справи договором погашення заборгованості № 188 від 16.08.2010 року, відповідно до якого відповідач визнала заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 1707,09 грн. Договір сторонами не оскаржувався і відповідачем виконаний, заборгованість сплачена.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися правовідносини, які виникають з Договору про надання населенню послуг з газопостачання № 19400 від 10.06.2009 року

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У чинність ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, приймаючи до уваги вимоги позивача, який просив стягнути заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 1010,79 грн., неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У чинність ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожитий природній газ задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» заборгованості за спожитий природний газ в сумі 1010,79 грн. на р/р 2603030110200 в ПАТ «Ощадбанк» філія - Луганське обласне управління, МФО 304665, код 20188323.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» судовий збір в сумі 214,60 грн. на р/р 26006157352001 в ПАТ КБ «Надра», МФО 380764, код 20188323.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: