Ухвала суду № 31591907, 30.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року справа №812/2186/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Яманко В.Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» до Державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» (далі ТОВ «Лисстальпром» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової про визнання протиправними дії відповідача по внесенню інформації до облікової картки ТОВ «Лисстальпром» про залишок несплаченої пені та штрафної санкції за невчасну сплату платежу, визнання протиправними дій відповідача з ненадання на письмову вимогу позивача акту з розбіжностями між даними картки особового рахунку та даними картки платника податку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на обґрунтування якої зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповного з'ясування обставин справи. Суд в порушення норм Податкового кодексу прийшов до помилкового висновку, що внесення в облікову картку платника податків відомостей щодо заборгованості по сплаті пені без наявної вимоги по її сплати не порушує прав та законних позивача, оскільки наявність податкового боргу є підставою для винесення вимоги про її сплату.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем відповідно до актів перевірок від 23.04.2012 № 13/22-36642376 та від 30.08.2011 № 78/23-36642376 ДПІ в м. Лисичанську було винесено податкові повідомлення-рішення: від 14.05.2012 № 0000092200, яким ТОВ «Лисстальпром» було нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 250631 грн., у тому числі основний платіж - 250631 грн. (арк. справи 17) та від 09.09.2011 № 0000502301, яким ТОВ «Лисстальпром» нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23207,50 грн., у тому числі за основним платежем - 19166 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4041,50 грн. (арк. справи 68).

Податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000092200 було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Луганській області від 27.06.2012 № 10223/10-408 скаргу ТОВ «Лисстальпром» було залишено без розгляду (арк. справи 10). Вказане податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 не було предметом судового оскарження тобто позивач фактично погодився з визначеним розміром грошового зобов'язання.

Визначена податковим органом сума грошового зобов'язання з податку на прибуток була сплачена ТОВ «Лисстальпром» платіжними дорученнями: від 28 квітня 2012 року, від 18 травня 2012 року, від 31 травня 2012 року, від 1 червня 2012 року, від 21 червня 2012 року та від 27 червня 2012 року (арк. справи 18-23)

28.12.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом про надання розширеного акта звірення станом на 01.01.2013 (арк. справи 8). Відповідно до довідки «Розрахунки з бюджетом» від 03.01.2013 № 51/20-11 наданої відповідачем на звернення ТОВ «Лисстальпром» про надання розширеного акту звірення станом на 1 січня 2013року залишок несплаченої пені складає 24082,71 грн., штрафна санкція за несплату платежу за ст. 17 ЗУ 2181 - 6731,24 грн. (арк. справи 9). Крім того згідно зі зворотнім боком облікової картки платника станом на 01.01.2013 за платежем «Податок на додану вартість» за позивачем рахується заборгованість зі сплати пені в сумі 4097,72 грн., за платежем «Податок на прибуток» - заборгованість зі сплати пені в сумі 19984,99 грн. (арк. справи 53-59).

Підставою для нарахування пені за кодом платежу податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість стали результати інвентаризації матеріалів перевірок та донарахованих за результатами перевірок сум податків проведеної відповідачем у грудні 2012 року в ході проведення якої відповідачем було встановлено, що за результатами документальної перевірки ТОВ «Лисстальпром» результати якої були відображені в акті перевірки від 23.04.2012 № 13/22-36642376 та акті перевірки від 30.08.2011 № 78/23-36642376 ДПІ пеня у розмірі 19984,99 грн. та 4097, 92 грн. в автоматичному режимі до картки особового рахунку платника не була нарахована тому у грудні 2012 року відповідачем було здійснено донарахування вказаного розміру пені до картки особового рахунку.

Відповідно до розрахунку суми пені, по податку на прибуток за актом перевірки №13/22-36642376 від 23.04.2012 року, недоплата пені за 2 квартал 2011 року складає 19987,99 грн.

Відповідно до розрахунку суми пені, по податку на додану вартість за актом перевірки № 78/23-36642376 від 30.08.2011 року, недоплата пені з 2 квартал 2011 року складає 19987,99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сума пені була нарахована на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, Інструкції про порядок нарахування по погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПС України від 17.12.2010 №953, за наслідками проведеної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, тобто, як зазначає податковий орган, за весь період заниження податкового зобов'язання суми ПДВ та податку на прибуток.

Апелянт доводить суду, що податковий орган безпідставно вніс до обліком картки заборгованість по сплаті пені чим були порушені його права, оскільки це є підставою для винесення відповідачем вимоги про сплату боргу та відповідно до п.п.129.1.2 Податкового кодексу, - пеня нараховується на весь період заниження податкового зобов'язання, тобто, після узгодження податкового боргу і до фактичної сплати цього зобов'язання.

Спірним в даних правовідносинах є питання щодо правомірності внесення до облікової картки платника податків відомостей щодо заборгованості по вищезазначеним податкам та визначення періоду заниження податкового зобов'язання. На думку податкового органу, - це весь період в якому було встановлено заниження податкового зобов'язання і до фактичної сплати податкового зобов'язання. На думку платника податків, - це період, після прийняття податкового повідомлення-рішення та узгодження податкового боргу і до фактичної сплати цього зобов'язання. Оскільки фактична сплата податкового боргу відбулась одразу після його узгодження, то відсутні підстави для нарахування пені.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача з внесення до облікової картки платника інформації про залишок несплаченої пені не тягнуть за собою будь яких правових наслідків для позивача з таких підстав.

Відповідно до п.п.14.1.162 ст.14 Податкового кодексу України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п.14.1.39 статті 14 зазначеного Кодексу, грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 129.1.1. ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Відповідно до ст. 129.1.2. ПК у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ст. 129.1.1 ПК визначає термін з якого розпочинається термін нарахування пені, тобто після узгодження податкового зобов'язання в свою чергу ст. 129.1.2. ПК визначає період заниження податкового зобов'язання. пеня нараховується виключно на суму грошового зобов'язання, яке своєчасно не сплачено.

Таким чином, доводи позивача, що період за який нараховується пеня це період, після прийняття податкового повідомлення-рішення та узгодження податкового боргу і до фактичної сплати цього зобов'язання не ґрунтуються на законі та є помилковими.

Разом з цим колегія суддів не може погодитись з сумами пені зазначених податковим органом в розрахунках з огляду на те, що податковий орган здійснив цей розрахунок не враховуючи ту обставину, що позивачем вище зазначеними платіжними дорученнями визначена податковим органом сума грошового зобов'язання з податку на прибуток сплачувалась частинами в квітні, травні та в червні 2012 року, нарахування ж пені податковим органом було здійснено за весь період 2 квартал 2011 року по 27.06.2012 року.

27 червня 2012 року - це дата узгодження податкового зобов'язання після закінчення адміністративного оскарження, яка надає право податковому органу нарахувати пеню за весь період заниження податку починаючи з звітного податкового періоду в якому було допущено заниження до дати фактичного погашення за платіжними дорученнями. Тобто дії податкового органу з нарахування пені з податку на прибуток та ПДВ на прибуток є правомірними, але розмір пені з податку на прибуток повинен бути скоригований з урахуванням дат фактичної сплати податку.

В той же час позовні вимоги позивача не містять взагалі посилань щодо незгоди з нарахування пені та її розміром, а відповідно до частини 4 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, щодо безпідставності позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача з ненадання на запит позивача акту з розбіжностями між даними картки особового рахунку та даними картки платника податку та внесення інформації до облікової картки ТОВ «Лисстальпром» про залишок несплаченої штрафної санкції за несвоєчасну сплату платежу, оскільки матеріалами справи підтверджено та не заперечується апелянтом, що фактично між сторонами було проведено звірення розрахунків про що було надано довідку «Розрахунки з бюджетом» від 3 січня 2013 року та були складені відповідні акти, зазначена штрафна санкція була помилкового відображена в довідці податкового органу та не була відображена в обліковій картці позивача, ці вимоги не є предметом апеляційного оскарження про що не заперечувалось позивачем.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої правильно встановив обставини справи з дотриманням норм процесуального права, постанова суду залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення з мотивів викладених в цій ухвалі.

Керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 197, ст. 200, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі № 812/2186/13-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва