Постанова № 31591752, 20.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1182/13-а

20 травня 2013 року 18год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: представник Брагіна О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання неправомірним та скасування висновку по результатах службового розслідування, визнання нечинними та скасування наказів про звільнення зі служби, поновлення на службі, зобов`язання вчинити дії , -ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з позовом про визнання неправомірним та скасування щодо ОСОБА_2 висновку з матеріалів службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_4 та порушення службової дисципліни працівниками міліції Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, затверджений 27.02.2013 начальником УМВС України в Рівненській області генерал-майором міліції ОСОБА_5; скасування та визнання нечинними наказів начальника УМВС України в Рівненській області ОСОБА_5 № 302 від 01.03.2013 та № 66 о/с від 07.03.2013 щодо звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України; зобов'язати начальника УМВС України в Рівненській області виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу та вилучити з його особової справи висновок з матеріалів службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_4 та порушення службової дисципліни працівниками міліції Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, затверджений 27.02.2013 начальником УМВС України в Рівненській області генерал-майором міліції ОСОБА_5

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в березні 2013 року він був звільнений з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС, що виразилось у перебуванні на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння і опитування при цьому цивільних осіб. ОСОБА_2 зазначив, що не вчиняв вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС, не перебував на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння та не опитував при цьому цивільних осіб, факти викладені у висновку не відповідають дійсним обставинам, вважає, що службове розслідування проведено упереджено і суперечить вимогам діючого законодавства України, а отже його звільнення з органів внутрішніх справ є неправомірним, а тому висновок відповідача від 27.02.2013 року та вищевказані накази підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, стверджував, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ вчинено обґрунтовано і законно, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, свідків, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 09.02.2004 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 01.01.2013 р. - на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, мав спеціальне звання «капітан міліції».

04.02.2013 р. ОСОБА_2 скоїв вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, який виразився в тому, що він, запідозривши гр. ОСОБА_4 у пробитті колеса на його власному автомобілі, використовуючи свій службовий статус працівника міліції, безпідставно викликав останнього на дільничний пункт міліції для проведення бесіди, де перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом із своїми колегами, чинив на ОСОБА_4 психологічний тиск, і при цьому безпідставно застосував до ОСОБА_4 фізичну силу.

Як встановлено в судових засіданнях та підтверджено матеріалами справи, 04.02.2013 р. біля 15 години дільничний інспектор міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС капітан міліції ОСОБА_2 зателефонував на мобільний телефон гр. ОСОБА_4, і представившись дільничним інспектором міліції, запропонував йому прибути о 18.00 на дільничний пункт міліції, що знаходиться у приміщенні Дядьковицької сільської ради Рівненського району. Цього ж дня біля 18.00 год. ОСОБА_2 разом з помічником дільничного інспектора міліції СДІМ Рівненсьского РВ УМВС сержантом міліції ОСОБА_6 та дільничним інспектором міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС лейтенантом міліції ОСОБА_7, які перебували у форменому одязі на особистому автомобілі «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, виїхали за межі населеного пункту с. Дядьковичі, де на капоті автомобіля розпили близько 0,5 л. горілки. Після цього на автомобілі повернулись до дільничного пункту міліції, де на них чекав гр. ОСОБА_4 В приміщенні дільничного пункту міліції ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чинили на ОСОБА_4 психологічний тиск з метою отримання від нього зізнання у пробитті колеса на власному автомобілі ОСОБА_2, і при цьому декілька раз вдарили його в обличчя. Зазначений конфлікт тривав близько 20-30 хвилин, після чого ОСОБА_4 зателефонував своєму брату ОСОБА_9 з проханням про допомогу. Прибувши до дільничного пункту міліції, ОСОБА_9 виявив там свого брата із кров'ю на обличчі, та працівників міліції, які були із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння та поводили себе неадекватно, та зателефонував заступнику начальника Рівненського РВ УМВС - начальнику міліції громадської безпеки капітану міліції ОСОБА_10, якому повідомив про конфліктну ситуацію. Отримавши інформацію про конфліктну ситуацію на дільничному пункті міліції в с .Дядьковичі, заступник начальника Рівненського РВ УМВС - начальник міліції громадської безпеки капітан міліції ОСОБА_10 в телефонному режимі наказав зазначеним працівникам міліції негайно прибути в приміщення райвідділу міліції, при цьому під час розмови зрозумів, що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння. Сам ОСОБА_10 разом із старшим дільничним інспектором міліції Рівненського РВ УМВС підполковником міліції ОСОБА_11 поїхали в с. Дядьковичі на дільничний пункт міліції, де виявили ОСОБА_4 із розбитим обличчям, який пояснив, що його побили працівники міліції.

В цей же день ОСОБА_4 звернувся із письмовою заявою до Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області із письмовою заявою про нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками міліції, і за даним фактом Прокуратурою Рівненського району Рівненської області розпочате кримінальне провадження № 42013190180000016 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Після прибуття до Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з явними зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння та у неохайному вигляді, вони були скеровані до КЗ «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради для проведення медичного освідчення на предмет сп'яніння.

Відповідно до виписки з протоколу медичного освідчення на предмет сп'яніння № 405 від 04.02.2013 у ОСОБА_7 виявлено алкогольне сп'яніння.

ОСОБА_2 від проходження медичного освідчення на предмет сп'яніння відмовився, однак, з довідки КЗ «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради № 9 від 05.02.2013, слідує, що 04.02.2013 о 22.15 год. ОСОБА_2 був доставлений для проходження медичного освідчення на предмет алкогольного сп'яніння в зв'язку з появою на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння. Згідно даних довідки ОСОБА_2 вживання спиртних напоїв не заперечує; запах алкоголю відчутний.

Крім того, вказані обставини підтверджуються письмовими доказами дослідженими, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- поясненням дільничного інспектора міліції Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області лейтенанта міліції ОСОБА_7 від 12.02.2013, викладеним ним власноручно, про те, що 04.02.2013 близько 18.00 він, перебуваючи у форменому одязі, разом з дільничними інспекторами міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_6, який також перебував у форменому одязі, на власному автомобілі ОСОБА_2 виїхали за село Дядьковичі, де на капоті автомобіля розпили близько 0,5 л горілки. Після цього поїхали на дільничний пункт міліції в с. Дядьковичі, де їх чекав невідомий громадянин. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 завели громадянина в приміщення дільничного пункту, щоб з ним поспілкуватись, а він залишався на вулиці. Після цього всі поїхали до Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, де їх побачив начальник УМВС України в Рівненській області генерал-майор міліції ОСОБА_5, який зробив їм зауваження з приводу перебування в стані алкогольного сп'яніння. Після цього вони поїхали на медичне освідчення на стан алкогольного сп'яніння і у нього було виявлено таке сп'яніння. З приводу перебування у форменому одязі в стані алкогольного сп'яніння він жалкує і запевняє що більше такого не повториться;

- поясненням ОСОБА_4 від 04.02.2013 про те, що 04.02.2013 близько 15.30 год. до нього на мобільний телефон зателефонував невідомий громадянин, який представився дільничним інспектором міліції та запропонував йому з'явитись о 18.00 на дільничний пункт міліції, що в с. Дядьковичі і дати свідчення стосовно пробиття колеса на його автомобілі. Коли він прийшов до дільничного пункту міліції у вказаний час, під'їхав автомобіль «Шкода», з якого вийшло троє осіб. В приміщенні опорного пункту двоє з цих трьох, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 декілька раз вдарили його, чим причинили тілесні ушкодження;

- копією заяви ОСОБА_4 від 04.02.2013 до Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, в якій він просить притягнути до відповідальності осіб на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які в приміщенні Дядьковицької сільської ради причинили йому тілесні ушкодження.

- витягом з кримінального провадження № 42013190180000016 від 11.02.2013 з якого слідує, що 06.02.2013 до ЄРДР були внесені відомості про те, що 04.02.2013 біля 19.30 год. в приміщенні опорного пункту міліції в с. Дядьковичі ОСОБА_4 працівниками ДІМ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 та ОСОБА_6 нанесені тілесні ушкодження.

- поясненням заступника начальника Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальника міліції громадської безпеки капітана міліції ОСОБА_10 від 12.02.2013 про те, що 04.02.2013 в чергову частину надійшло повідомлення, що в с. Дядьковичі в приміщенні сільської ради працівники міліції нанесли тілесні ушкодження гр. ОСОБА_4. Він відразу зателефонував до дільничних інспекторів ОСОБА_2. та ОСОБА_6 В телефонній розмові зрозумів, що зазначені працівники міліції перебувають в стані алкогольного сп'яніння, і наказав їм негайно прибути до Рівненського РВ УМВС, а сам разом із старшим дільничним інспектором ОСОБА_11 поїхали в с. Дядьковичі, щоб вияснити обставини отримання тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 В ході розмови з ОСОБА_4 останній повідомив, що дільничний інспектор міліції викликав його на дільничний пункт міліції для бесіди з приводу пробиття колеса автомобіля, а коли він з'явився по виклику працівники міліції були п'яні та відразу ж ОСОБА_2 з ОСОБА_6 почали його бити в область обличчя за те, що він ніби то пробив колесо в автомобілі ОСОБА_2. Відібравши пояснення у ОСОБА_4 ОСОБА_10 повернувся в Рівненський РВ УМВС України в Рівненській області, де вже були дільничний інспектор ОСОБА_2, помічник дільничного інспектора ОСОБА_6 та дільничний інспектор ОСОБА_7 При цьому вони перебували в стані алкогольного сп'яніння та мали неохайний зовнішній вигляд. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували у форменому одязі. Зазначених працівників направили на медичне освідчення на предмет алкогольного сп'яніння;

- поясненнями співробітників Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які бачили ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в приміщенні райвідділу в неохайному вигляді, із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від дачі пояснень відмовились.

За результатами проведеного службового розслідування по факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та порушення службової дисципліни працівниками Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області був складений висновок, який затверджений начальником УМВС України в Рівненській області генерал-майором міліції ОСОБА_5 27.02.2013.

Як вбачається з висновку службового розслідування, за його наслідками пропонується: за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС, ігнорування Присяги працівника органів внутрішніх справ, Закону України «Про міліцію», наказу МВС віл 22.02.2012 № 155 «Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України», що виразилось у перебуванні на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, опитування при цьому цивільних осіб, звільнити з органів внутрішніх справ України дільничного інспектора міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_2, на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, після закінчення останнім лікування.

Отже, дії ОСОБА_2 в ході службового розслідування були розцінені як вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

На підставі проведеного службового розслідування, начальником УМВС України в Рівненській області виданий наказ № 302 від 01.03.2013 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УМВС», пунктом 1 якого прийнято рішення: за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС, ігнорування Присяги працівника органів внутрішніх справ, Закону України «Про міліцію», наказу МВС віл 22.02.2012 № 155 «Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України», що виразилось у перебуванні на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, опитування при цьому цивільних осіб, звільнити з органів внутрішніх справ України дільничного інспектора міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області капітана міліції ОСОБА_2, на підставі п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, після закінчення останнім лікування.

На виконання та на підставі наказу УМВС № 302 від 01.03.2013, був виданий наказ УМВС по особовому складу № 66 о/с від 07.03.2013, яким ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ з поставленням на військовий облік Збройних сил за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.

Не погоджуючись із звільненням з органів внутрішніх справ, позивач звернувся до суду та просив скасувати накази про звільнення та поновити його на посаді.

При цьому позивач та його представник покликаються на те, що службовим розслідуванням не доведено факт перебування ним на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння, стверджує що він не вживав алкогольні напої на капоті автомобіля разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також звертає увагу суду на ту обставину, що він не опитував цивільних осіб на дільничному пункті міліції, оскільки не складався відповідний протокол, не відбиралось відповідне письмове пояснення. Разом з тим позивач не заперечує факту виклику ним як дільничним інспектором міліції гр. ОСОБА_4 на дільничний пункт міліції, оскільки він запідозрив останнього у пробитті колеса на його власному автомобілі «Шкода Октавія», і проведення з ОСОБА_4 бесіди з цього приводу. За таких обставин позивач вважає, що не вчиняв вчинку, за який його було звільнено. Крім того, заперечує факт застосування фізичної сили до ОСОБА_4

Під час судового розгляду суд викликав та опитав в якості свідків: ОСОБА_4, його брата ОСОБА_9, ОСОБА_7 - дільничного інспектора СДІМ Рівненського РВ УМВС, ОСОБА_10 - заступника начальника Рівненського РВ УМВС - начальника міліції громадської безпеки.

Свідок ОСОБА_4 дав пояснення аналогічні тим, що він давав в ході службового розслідування. Однак, в суді заперечив факт нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками міліції, а пояснив що під час розмови працівники міліції чинили на нього сильний психологічний тиск, в результаті чого у нього піднявся артеріальний тиск і пішла кров з носа.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_4 в тій частині, що працівниками міліції до нього фізична сила не застосовувалась, і вважає правдивими його пояснення надані в ході службового розслідування, що така сила застосовувалась, оскільки зазначена обставина підтверджується заявою ОСОБА_4 від 04.02.2013 поданою до правоохоронних органів про нанесення йому тілесних ушкоджень, його письмовим поясненням від 04.02.2013, наданим в ході службового розслідування, витягом з кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за ст. 365 ч. 2 КК України, поясненнями свідка ОСОБА_10, телефонним повідомленням до Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області по лінії "102" від 04.02.2013 про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 працівниками міліції.

Представником відповідача в судовому засіданні надано витяг з кримінального провадження порушеного відносно ОСОБА_4 за ст. 384 ч.1 за дачу завідомо неправдивих свідчень суду у даній адміністративній справі.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 04.02.2013 близько 19 години йому зателефонував брат ОСОБА_4 і попросив допомоги, оскільки на нього тиснуть працівники міліції на дільничному пункті в с. Дядьковичі. Приїхавши до даного пункту міліції він виявив там свого брата у якого йшла кров з носа, разом з ним в приміщенні знаходились працівники міліції, серед яких був і позивач, вони поводили себе неадекватно. В приміщенні був відчутний запах алкоголю. Він зателефонував заступникові начальника Рівненського РВ УМВС ОСОБА_10, і попросив його розібратись із тим, що робиться на дільничному пункті міліції.

Свідок ОСОБА_10, заступник начальника Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області - начальник міліції громадської безпеки суду пояснив, що 04.02.2013 після 19 години йому зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що на дільничному пункті міліції в с. Дядьковичі працівники міліції побили його брата і попросив приїхати розібратись. Він негайно зателефонував до своїх підлеглих дільничих інспекторів ОСОБА_6. та ОСОБА_2 в розмові відчувалось, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, і наказав їм негайно залишити дільничний пункт міліції в с. Дядьковичі і прибути в приміщення Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області. Сам ОСОБА_10 разом із старшим дільничним інспектором ОСОБА_11 поїхали в с. Дядьковичі на дільничний пункт, щоб розібратись у ситуації. Приїхавши в с. Дядьковичі, на дільничному пункті міліції він виявив ОСОБА_4, у якого були свіжі садна на обличчі.

Свідок ОСОБА_7, дільничний інспектор міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС, в цілому підтвердив свої пояснення, які він давав в ході службового розслідування про те, що 04.02.2013 в робочий час вони з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виїжджали за межі населеного пункту с. Дядьковичі, де на капоті автомобіля розпили пляшку горілки, після чого повернулись на дільничний пункт міліції, де ОСОБА_2 та ОСОБА_6 спілкувались із цивільним громадянином, який на них там чекав. Однак на запитання представника позивача свідок відповів, що під час розпиття спиртних напоїв на капоті автомобіля він особисто не бачив, як ОСОБА_2 безпосередньо випивав налиту йому горілку і не може однозначно це ствердити, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він не вживав спиртні напої разом із своїми колегами під час виїзду за межі с. Дядьковичі, оскільки дана обставина спростовуються сукупністю доказів, оцінених за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, а саме: поясненнями ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, працівників райвідділу, довідкою КЗ «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради № 9 від 05.02.2013.

Крім того, позивач не заперечує факту виїзду на його автомобілі 04.02.2013 в робочий час за межі населеного пункту с. Дядьковичі, під час якого розпивались спиртні напої, а також факту перебування в стані алкогольного сп'яніння на момент пропозиції пройти медичне освідчення, однак стверджує, що вжив алкогольні напої в позаслужбовий час вже після проведення бесіди із ОСОБА_4 Разом з тим, чітких та переконливих пояснень про обставини вживання ним алкогольних напоїв в цей день - позивач надати суду не зміг.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину, що він не опитував ОСОБА_4, оскільки при цьому не складався відповідний протокол.

Судом встановлено, і це не заперечується позивачем, що він проводив бесіду із ОСОБА_4 в приміщенні дільничного пункту міліції. Відсутність протоколу не спростовує факту опитування чи проведення бесіди із цивільною особою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу в органах внутрішніх справ України, їх права та обов'язки визначаються Законом України «Про міліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про міліцію», службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Згідно п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу звільняються з органів внутрішніх справ.

Вчинком, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, є скоєння працівником міліції дій чи бездіяльності, які гублять честь і завдає шкоди органам внутрішніх справ, підриваючи до них довір'я з боку населення, є несумісними з нормами професійної етики і принципами моралі.

Відповідно до п. п. 3.3, 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ. Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби;ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час припинення правопорушення, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров'я людей; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів внутрішніх справ. Бездоганне виконання моральних зобов'язань забезпечує право працівника на суспільну довіру, повагу, визнання і підтримку громадян.

Врахувавши моральну та етичну сторону встановлених обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні, врахувавши взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїм вчинком позивач підірвав авторитет міліції та дискредитував звання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, за що був правомірно звільнений зі служби. Вина позивача у скоєнні дискредитуючого вчинку доведена відповідачем поза розумним сумнівом,

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, повністю доведено правомірність прийнятого ним рішення про звільнення ОСОБА_2 з урахуванням вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991 № 114. Факт порушення прав позивача не знайшов свого підтвердження при розгляді справи.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.