Постанова № 31591736, 27.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р. Справа №805/6632/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 година 55 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю.;

за участю представників сторін:

позивача - Кривець Д.А.,

відповідача - Клименка К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 197 012,57 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду із позовом до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 197 012,57 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказав що, відповідач з 19.11.2010 року має заборгованість перед бюджетом у розмірі 197 012,57 гривень у зв'язку із несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань, в тому числі: з податку за забруднення навколишнього природного середовища. Просив стягнути з відповідача на користь держави вказану заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про визнання позовних вимог у повному обсязі та заяву про відстрочення виконання судового рішення. Відповідно до наданої заяви відповідач просить суд відстрочити виконання постанови строком на 3 роки.

Відповідно до ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, встановлено, що до функцій органів державної податкової служби, відносяться здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 19-1.1.15, 19-1.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна підтверджено знаходження майна відповідача у податковій заставі (а.с. 19-20).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач - державне підприємство «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області у якості юридичної особи 06.06.2005 року за реєстраційним номером 1 276 102 0000 000226, що підтверджується довідкою з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців (а.с. 21-22), копією довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (25), копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (26).

Перебуває на обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції, правонаступником якої є позивач, з 08.06.2005 року за № 56, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 62 від 16.04.2010 року (а.с. 27).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядки і строки, визначені цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Наявність узгодженого податкового зобов'язання відповідача підтверджується наданим податковим розрахунком та зворотнім боком облікової картки станом на 16.04.2013 року.

Відповідно до наданого податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідачем самостійно визначено суму заборгованості у розмірі 197 012,57, у тому числі, недоїмку у розмірі 187 631,02 гривень та суму штрафу у розмірі 9 381,55 гривень (а.с. 14-18).

Станом на момент розгляду справи сума податкових зобов'язань відповідачем не сплачена та, відповідно до розрахунку стягуваної суми по справі станом на 16.04.2013 року, наданого позивачем, податкова заборгованість відповідача складає у загальному розмірі 197 012,57 гривень.

Підпунктом 14.1.153 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначеної норми Закону, позивачем була прийнята податкова вимога форми «Ю1» від 01.07.2005 року № 1/92 на суму 47 662 577,06 гривень, з яких: основний платіж - 44 224 614,16 гривень, пеня - 3 437 962,90 гривень, яка отримана відповідачем 04.07.2005 року за вхідним номером 151 про що свідчить штамп ДП «Селидіввугілля» (а.с. 23).

Друга податкова вимога форми «Ю2» була прийнята позивачем 05.08.2005 року за № 2/103 на суму 8 1629 904,39 гривень, з яких: основний платіж - 73 787 588,77 гривень, штрафні фінансові санкції - 4 220 990,07 гривень, пеня - 3 621 325,55 гривень, яка отримана відповідачем 09.08.2005 року за вхідним номером 534 про що свідчить штамп ДП «Селидіввугілля» (а.с. 24).

Як вбачається із матеріалів справи, державне підприємство «Селидіввугілля» починаючи з 5 серпня 2005 року (дата формування другої податкової вимоги) по 24 травня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги є чинними.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України, встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Проте сума заборгованості відповідачем сплачена не була, отже заходи, прийняті позивачем щодо стягнення податкового зобов'язання, не призвели до його погашення.

Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення коштів за податковим боргом по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 197 012,57 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Стосовно заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Державне підприємство «Селидіввугілля» відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 538 від 10.11.2005 року було включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року № 2711.

Згідно договору поставки вугілля № 04-13/1-ЕНЦ від 25.12.2012 року укладеного між ДП «Селидіввугілля» з ДП «Вугілля України» вантажоотримувачем є Вуглегірвська ТЕС ПАТ «Центренерго». В наслідок аварії, яка сталась 29.03.2013 року на Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго», зменшено споживання вугілля.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, майно відповідача перебуває у податковій заставі, що також може ускладнити виконання судового рішення, оскільки виключає можливість вільного розпорядження належним підприємству майном.

Відповідач зазначає, що виконання постанови у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово-економічним становищем підприємства. Посилання на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, підтверджуються доданими до заяви документами, а саме балансом на 31 грудня 2012 року та звітом про фінансові результати за 2012 рік.

Відповідно до балансу на 31 грудня 2012 року: забезпечення витрат і платежів збільшились з 247 623 тис. гривень до 285 727 тис. гривень, довгострокові зобов'язання підприємства збільшились з 346 546 тис. грн. до 400 034 тис. грн., поточні зобов'язання підприємства збільшились з 684 058 тис. гривень до 1 035 985 тис. гривень.

Наведене свідчить про неможливість одночасного погашення всієї суми заборгованості, так як його наслідком стане подальше накопичування податкового боргу підприємства та подальшого збільшення розміру кредиторської заборгованості у значних розмірах, в той час як застосування режиму відстрочення виконання судового рішення забезпечить стабільне функціонування та розвиток підприємства і оплату заборгованості позивачу.

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення відповідачем та можливість відстрочення виконання даної постанови суду строком на 3 роки (36 місяців).

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтею 67 Конституції України, статтями 14, 16, 19, 20, 36, 38, 59, 95 Податкового кодексу, статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 112-113, 122-163, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 197 012,57 гривень, задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41) кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 197 012 (сто дев'яносто сім тисяч дванадцять) гривень 57 копійок зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на р/р 31113029700070, отримувач ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37791274.

Відстрочити виконання даної постанови строком на 3 роки (36 місяців), з моменту набрання нею законної сили.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 27 травня 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 3 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.