Постанова № 31590780, 31.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 року справа № 826/5193/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»доОкружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152320 від 11.03.2013 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» звернулось до суду з позовом до ОДПС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152320 від 11.03.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення №0000152320 від 11.03.2013, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118585,00грн.

Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлені порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» зареєстроване Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію А01 №794402, дата первинної реєстрації 21.08.1999, дата заміни свідоцтва про державну 01.02.2011. Номер запис про відомостей про юридичну особу до ЄДР 10741070030001481.

Позивача взято на податковий облік в ДПІ в Шевченківському районі м.Києва 29.07.1997 за №1674, станом на час проведення перевірки перебуває на обліку в ОДПС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС як платник податків.

ОДПС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС на підставі наказу від 28.01.2013 №79, направлення від 28.01.2013 №64 та у відповідності до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для «значення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 18.02.2013 №000021/28-10-23/20027449, яким встановлено порушення позивачем п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 118585,00грн., яке підлягає зменшенню.

На підставі встановленого порушення податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000152320 від 11.03.2013, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118585,00грн. та визначено суму штрафних санкцій в розмірі 59292,50грн.

Не погоджуючись з встановленим порушенням на винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду. В судових засіданнях, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та доданих до неї документів та доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення матеріали документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2012 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень-листопад 2012 року податкові накладні, незареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України подано заяву про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушено порядок її заповнення та порядок реєстрації в Єдиному реєстрі (додаток 8 до декларацій з ПДВ за жовтень 2012 року, листопад 2012 року).

Перевіркою додатка 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкової декларації за жовтень 2012 року встановлено, порушення ТОВ «Асті» п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України - включено до складу податкового кредиту не зареєстровані в ЄДР податкові накладні постачальників та несвоєчасно надано скаргу на цього постачальника (додаток 8).

Актом виїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування від'ємного значення сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2012 року від 18.01.2013 №50/40-50/23-20/20027449, встановлено, що ТОВ «Асті» по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року завищено кредит на суму ПДВ 118585,00грн., внаслідок чого, товариством невірно визначено суму рядка 20.2 зарахування від'ємного значення різниці за жовтень 2012 року у до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 118585,00грн.

Відповідно до пп.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну

Пунктом 201.4 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у своїх примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У даному випадку право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у ТОВ «Асті» виникло у звітному податковому періоді - вересні (серпні) (підтверджується виписаними контрагентами податковими накладними), декларація за який подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку у на додану в вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний період.

У даному випадку контрагентами-продавцями позивача порушено Порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, як наслідок, ТОВ «Асті» не мало права включати суми ПДВ до податкового кредиту.

В разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

Платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що порушив порядок реєстрації в Єдиному державному реєстрі, у разі надання такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» не скористалось своїм правом та товариством не подано до декларації за вересень (серпень) заяви зі скаргою на контрагентів-постачальників у звітному періоді.

Враховуючи зазначене, подання позивачем заяви після закінчення встановленого Податковим кодексом України терміну звітного податкового періоду, є порушенням, факт вчинення якого встановлено актом перевірки.

Підпунктом 3.2 п.3 Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими закладними, не зареєстрованими в ЄРПН, затвердженими Наказом ДПС України від 15.05.2012 №420, передбачено, що стосовно платників, які надали Заяву до декларації з ПДВ без первинних документів до неї або надали Заяв після закінчення встановленого Кодексом терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, складається акт перевірки, у якому встановлюється факт такого порушення.

Згідно акту перевірки від 01.08.2013 №50/40-50/23-20/20024779 про результати документальної перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2012 року, встановлено порушення п.198,2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму ПДВ 118585,00грн., яка підлягає зменшенню та п.200.1, п.200.3, ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення за жовтень 2012 року на суму ПДВ 118585,00грн., яка підлягає зменшенню

Вказане порушення вплинуло на розрахунок бюджетного відшкодування та призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2012 року на суму ПДВ 118585,00грн., яка підлягає зменшенню.

Стосовно пояснення представника позивача, що податкова накладна може бути включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, суд зазначає наступне.

У відповідності до норм Податкового кодексу України передбачено, що правом включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, платник може скористатись лише по тих податкових накладних, при наявності права на формування податкового кредиту, які оформлені відповідно до вимог діючого податкового законодавства та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.

Така ж позиція викладена в листі Державної податкової служба України від 13.01.2012 №1120/7/15-3417-22 щодо права платника ПДВ на податковий кредит по податкових накладних, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж дата їх виписки, де зазначено, що до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначних Кодексом): оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379; зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; отримані в порядку, визначеному Кодексом; взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.

В даному випадку строк для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту протягом 365 календарних днів не застосовується, так як податкові накладні, виписані контрагентами-постачальниками - не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався своїм правом подання заяви зі скаргою на контрагента-постачальника у звітному періоді.

Отже, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000152320 від 11.03.2013 на підставі встановленого порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року в розмірі 118585,00гривні, яке підлягає зменшенню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позовних вимог ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук