Постанова № 31590739, 28.05.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р. Справа № 818/3231/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,

представника позивача - Оскорбіна А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промсофт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промсофт», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0007771503/64874 та № 0007761503/64875 від 14 грудня 2012 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач безпідставно визнав угоди між ним та TOB «Онікс» і TOB «Компанія Бітіком» безтоварними, оскільки позивачем на перевірку були надані відповідні первинні документи, а саме: договір поставки, видаткові, податкові накладні та акти здачі - прийняття робіт які підтверджують право позивача на залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 3378,00 грн. та суму податку на додану вартість 180150,70 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з вищевказаних підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, свою позицію виклав в запереченні в якому зазначив, що вищевказані угоди між позивачем та TOB «Онікс» і TOB «Компанія Бітіком» є безтоварними, оскільки не мали реальних наслідків, а тому був відсутній об'єкт оподаткування.

В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, однак в передостанньому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав викладених в запереченні.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Сумах, 31 жовтня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «НВП «Промсофт» з питань достовірності визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад 2011 року. За наслідками вказаної перевірки був складений акт перевірки від 7 листопада 2012 року №3537/15-319/33526145. У перевіреному періоді підприємство займалось оптовою торгівлею та створенням програмного забезпечення.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 і пунктів 200.1, 201.10 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 3378,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 180150,70 грн., у тому числі за серпень 2011 року на суму 53680,00 грн., за вересень 2011 року на суму 58622,93 грн., за листопад 2011 року на суму 67847,77 грн. Перевіркою встановлено недотримання підприємством вимог частин 1, 2, 5 статті 203 Цивільного кодексу України.

Підставою для таких висновків документальної перевірки стало встановлення за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за відповідні періоди з податку на додану вартість на рівні ДПС України розбіжностей між сумою податкового зобов'язання контрагентів TOB «Онікс» (код за ЄДРПОУ 19121137) і TOB «Компанія Бітіком» (код за ЄДРПОУ 36698188) та податкового кредиту TOB «НВП «Промсофт».

Так, згідно з договором, податковими накладними (перелік наведено в акті перевірки), видатковими накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт TOB «НВП «Промсофт» включено до податкового кредиту податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 53680,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 67847,77 грн. як вказує позивач за придбані товарно-матеріальні цінності у контрагента TOB «Онікс».

Відповідно до бази даних автоматизованої системи співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість по податкових зобов'язаннях та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено розбіжності за серпень 2011 року в сумі 53680,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 67847,77 грн. по податковому кредиту TOB «НВП «Промсофт». Сума податкових зобов'язань TOB «Онікс» за ці періоди значиться 0,00 грн. по контрагенту TOB «НВП «Промсофт». Недекларування податкових зобов'язань з боку постачальника TOB «Онікс» свідчить про відсутність сплати даної суми коштів до бюджету, що унеможливлює підтвердження податкового кредиту TOB «НВП «Промсофт».

На дату складання акта перевірки вищевказані розбіжності по податковому кредиту TOB «НВП «Промсофт» самостійно не усунуті. На запит ДПІ у місті Сумах від 12 березня 2012 року №21643/10/15-345 TOB «НВП «Промсофт» господарські документи, що підтверджують передачу товарів (послуг) за вчиненими правочинами з TOB «Онікс» (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжні документи) не надані.

ДПІ у Солом'янському районі міста Києва складено акт від 14 лютого 2012 року №1263/23-07/19121137 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Онікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за листопад 2011 року. За результатами перевірки TOB «Онікс» зроблено висновок про відсутність у даного підприємства об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення статей 22, 138, 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України. Перевіркою не підтверджено задекларовані TOB «Онікс» податкові зобов'язання з податку на додану вартість в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємств - постачальників та не підтверджено задекларований TOB «Онікс» податковий кредит з податку на додану вартість по контрагентах-постачальниках.

Згідно з податковими накладними (перелік наведено в акті перевірки), видатковими накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт TOB «НВП «Промсофт» включено до податкового кредиту податок на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 62000,93 грн. за нібито придбані товарно-матеріальні цінності у контрагента TOB «Компанія Бітіком». Відповідно до бази даних автоматизованої системи співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість по податкових зобов'язаннях та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено розбіжності за вересень 2011 року в сумі 62000,00 грн. по податковому кредиту TOB «НВП «Промсофт», де сума податкових зобов'язань за ці періоди TOB «Компанія Бітіком» значиться 0,00 грн. по контрагенту TOB «НВП «Промсофт». Недекларування податкових зобов'язань з боку постачальника TOB «Компанія Бітіком» свідчить про відсутність сплати даної суми коштів до бюджету, що унеможливлює підтвердження податкового кредиту TOB «НВП «Промсофт».

На дату складання акта перевірки вищевказані розбіжності по податковому кредиту TOB «НВП «Промсофт» самостійно не усунуті. На запит ДПІ у місті Сумах від 12 березня 2012 року №21643/10/15-345 товариством «НВП «Промсофт» господарські документи, що підтверджують передачу товарів (послуг) за вчиненими правочинами з TOB «Компанія Бітіком» (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжні документи) не надані.

ДПІ у Оболонському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Компанія «Бітіком» за період з 1 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року (акт перевірки від 2 квітня 2012 року №75/22-6/36698188). Даною перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення статті 185, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України. Згідно з податковою звітністю TOB «Компанія «Бітіком» та проведеними заходами встановлено відсутність у підприємства трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного відповідно до довідки з ЄДРПОУ. Актом перевірки констатовано відсутність у TOB «Компанія «Бітіком» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер. За перевірений період не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагентів - постачальників, що свідчить про те, що правочини між TOB «Компанія «Бітіком» та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з податку на додану вартість, у TOB «Компанія «Бітіком» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Висновком акта перевірки TOB «Компанія «Бітіком» констатовано, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагентів - постачальників за період з 1 лютого 2011 року по 31 грудня 2011 року, що свідчить про здійснення правочинів між TOB «Компанія «Бітіком» та підприємствами - постачальниками без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи результати зустрічних перевірок TOB «Онікс» та TOB «Компанія «Бітіком», підтверджується факт неможливості здійснення поставок товарів (послуг) зазначеними контрагентами, а тому є підстави вважати, що операції між TOB «НВП «Промсофт» та контрагентами TOB «Онікс» і TOB «Компанія «Бітіком» носять безтоварний характер.

За результатами перевірки позивача, ДПІ у місті Сумах прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14 грудня 2012 року №0007771503/64874, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3378,00 грн.; від 14 грудня 2012 року №0007761503/64875, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 180150,70 грн. та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, застосовано штрафні санкції у розмірі 45037,67 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд свою позицію обґрунтовує наступним.

В ході судового розгляду було встановлено, що позивач придбавав програмне забезпечення, дерев'яні вироби, послуги по ремонту обладнання та інші товари у вищезазначених контрагентів ТОВ «Онікс» та ТОВ «Компанія «Бітіком» на підтвердження чого позивачем був наданий договір №ПС-1111/3 від 03 листопада 2011 року, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ «Онікс» (виконавець) відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи: розробка структури та системи імпорту даних із структуризованого XML формату даних конструкторських специфікацій в системі APS - підприємство.

Тобто вказана угода визначає тільки один предмет договору, який полягає в наданні послуг по розробці програмного забезпечення.

Інші господарські операції як зазначив представник позивача відбувались за усною домовленістю між сторонами.

На підтвердження виконання господарських зобов'язань та поставки товару від ТОВ «Онікс» та ТОВ «Компанія «Бітіком» до позивача, останній надав суду видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні та квитанції до прибуткових касових ордерів.

Як пояснив представник позивача, усні угоди передбачали, що доставка товару здійснювалась безпосереднього на адресу позивача, директор позивача особисто приймав товар та готівкою оплачував його, про що видавались квитанції до прибуткових касових ордерів.

На вимогу суду надати фотокопій з журналу реєстрації довіреностей, на підставі яких отримувався товар, а також надати суду копій фінансових звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, позивач надав «реєстр документів за 2011 рік» в якому міститься порядковий номер, дата, номер доручення та назва контрагента.

В той же час, відповідно до п.3 та додатку 2 до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за № 293/1318, бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Вказаний реєстр, наданий позивачем, оформлений у вигляді роздрукованих в формі таблиці двох листів формату А4 та не містить суттєвих даних визначених додатком 2, а саме: строк дії довіреності, посади та прізвища особи якій видано довіреність, номер та дата контракту, рахунку або специфікації та підпис про отримання довіреності.

У зв'язку з викладеним, не можливо встановити, що довіреність видавалось, а товар отримувався.

Надані позивачем звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, на думку суду складені формально, оскільки як пояснив представник позивача були роздруковані тільки після вимоги суду та не містять значної кількості заповнених граф, а саме: номерів касових ордерів, підписів та дат їх складання.

З урахуванням викладеного позивачем не доведено, що кошти отримані під звіт фактично використовувались на оплату товарів та послуг від ТОВ «Онікс» та ТОВ «Компанія «Бітіком».

Надані позивачем докази, щодо подальшої реалізації товарів, суд вважає безпідставним, оскільки вказаний товар не містить індивідуальних особливостей та номерів які дозволяли б ідентифікувати його в ланцюгу поставок та продажів.

У зв'язку вищевикладеним, позивачем не доведено факт отримання товарів та послуг від ТОВ «Онікс» та ТОВ «Компанія «Бітіком».

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку, можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входить до складу поняття "господарська операція"(бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону, одним з принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх суті. А не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, операція яка не відбулася не може бути об'єктом оподаткування.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами податкового законодавства.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, господарські операції, за якими виник податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промсофт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Сумах №0007771503/64874 та №0007761503/64875 від 14.12.2012 року -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 01 червня 2013 року