Постанова № 31590606, 29.05.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

29 травня 2013 р. Справа № 802/1321/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління юстиції у Вінницькій області (відповідач - 1), Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації (відповідач - 2)

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ :

25 березня 2013 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Вінницькій області, Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької області державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Вказана справа передана до Вінницького окружного адміністративного суду згідно ухвали Чечельницького районного суду Вінницької області від 26.10.2011 року відповідно до якої зазначено, що даний спір між сторонами пов'язаний з проходженням публічної служби, а відтак такий спір за правилами п.2 ч.2 ст. 17 та ч.2 ст. 18 КАС України підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року, враховуючи положення ст. 22 КАС України, дану адміністративну справу прийнято до свого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в селищі Чечельник, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі одна мінімальна заробітна плата, а пенсіонерам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 відсотків мінімальної заробітної плати.

Позивач зазначає, що звертався з заявою про підвищення заробітної плати до Головного управління юстиції у Вінницькій області та отримав відповідь, в якій вказано, що Головним управлінням юстиції у Вінницькій області буде нарахована доплата ОСОБА_1 за січень-квітень 2011 року за роботу на території радіоактивного забруднення в розмірі 5,20 грн., пояснюючи це тим, що згідно роз'яснення Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, які здійснюють відповідні виплати, розміри соціальних видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836, розмір доплат за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю становить 5,20 грн. в місяць.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає дії відповідачів протиправними, оскільки названа постанова Кабінету Міністрів України суперечить ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За даних обставин, позивач просить:

1. Визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного управління юстиції у Вінницькій області по нарахуванню та виплаті доплати до заробітної плати за роботу в зоні радіоекологічного контролю в сумі 5 грн. 20 коп. заступнику начальника - начальнику відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції ОСОБА_1.

2. Зобов'язати Головне управління юстиції у Вінницькій області негайно подати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації по доплаті до заробітної плати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі одна мінімальна заробітна плата плюс 25% від розміру мінімальної зарплати та провести виплату вказаної доплати заступнику начальника - начальнику відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції ОСОБА_1 за шестимісячний період з дня звернення до суду з урахуванням фактично виплачених сум і подавити ці документи та проводити виплату по день припинення такого права.

3. Визнати протиправними дії (бездіяльність) управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації по перевірці, реєстрації, обліку розрахунків та подання органам Державного казначейства платіжних документів для здійснення видатків для доплати до заробітної плати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 5 грн. 20 коп. заступнику начальника - начальнику відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції ОСОБА_1.

4. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації перевірити, облікувати та подати органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення видатків для доплати до заробітної плати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі одна мінімальна заробітна плата плюс 25% від розміру мінімальної зарплати відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заступнику начальника - начальнику відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції ОСОБА_1 за шестимісячний період з дня звернення до суду з урахуванням фактично виплачених сум.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник Головного управління праці та соціального захисту населення у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи. В матеріалах справи міститься заперечення на позовну заяву, в якому Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову, з огляду на наступне.

Згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюються з Державного бюджету України, при цьому, згідно п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Управління (Департаменти) праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій та міських рад міст обласного значення, як розпорядники коштів третього рівня при здійсненні нарахувань громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи керувались і керуються Законом України "Про Державний бюджет на (поточний рік)", Бюджетним кодексом України та нормативно-розпорядчою базою.

Також, відповідач посилається на п. 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до якого підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Відповідач наголошує, що уповноважений орган в даному випадку Департамент праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, а не Головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації, як це вказано в позовній заяві.

Представник Головного управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи. В матеріалах справи міститься заперечення на позовну заяву, в якому Головне управління юстиції у Вінницькій області просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані ними письмові докази, оцінивши їх, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначенні та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1, відповідно до посвідчення 4 категорії серії НОМЕР_1 (а.с. 5), є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, зареєстрований та постійно проживає у смт. Чечельник Вінницької області (а. с. 4).

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991р. № 106 (розділ 4 Додатку №1 - Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи) смт. Чечельник Вінницької області віднесено до населеного пункту, яке розташоване у зоні посиленого радіологічного контролю.

Позивач працює в смт. Чечельник Вінницької області заступником начальника - начальником відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідним категоріям громадян, а саме:

Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України про Державний бюджет на відповідний рік і цей розмір береться для розрахунку на момент виплати доплати.

З урахуванням вищевказаного на позивача поширюється дія зазначеного Закону, оскільки ОСОБА_1 працює і проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, що підтверджується долученими до позову документами, а відтак відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на отримання щомісячної грошової доплати до заробітної плати.

Згідно матеріалів справи, Головне управління юстиції у Вінницькій області виплачувало позивачу доплату до заробітної плати не у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а згідно Постанови Кабінету Міністрів від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи", про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка щодо щомісячного нарахування ОСОБА_1 доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Фактично виплачені позивачу щомісячні суми доплати є набагато меншими від сум, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В свою чергу порядок нарахування і виплати вказаної доплати встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), зокрема доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Пунктом 6 цього ж Порядку встановлено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

До 25 числа місяця, за який здійснюються нарахування, підприємства подають до управління праці документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Міністерством праці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначається прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

З аналізу наведених норм випливає, що спірні правовідносини виникають безпосередньо між набувачем соціальної допомоги та роботодавцем. Таким чином, включення позивачем до складу відповідачів Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації з вимогами, які за своїм змістом спрямовані на правовий захист одного відповідача у справі перед іншим, є помилковим та передчасним, а тому позовні вимоги щодо управління праці та соціального захисту населення Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації задоволенню не підлягають.

Що стосується Головного управління юстиції у Вінницькій області, то воно як роботодавець, зобов'язане було керуватись чинним Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як правовим актом, який має вищу юридичну силу, на що вказує ч. 4 ст. 9 КАС України і не допускати зменшення виплат, порушуючи права позивача та здійснити нарахування та виплату відповідно чинного Закону.

Оскільки, Головне управління юстиції у Вінницькій області проводило розрахунки на компенсаційні виплати в розмірі 5,20 гривень, тобто знаючи, що керується постановою КМУ №836, а не нормами чинного закону, чим в свою чергу свідомо не реагувало на порушення закону, всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України де органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Своїми діями Головне управління юстиції у Вінницькій області допустило звуження змісту, обсягу, прав та свобод позивача, передбачених ст. 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Безпідставним є посилання відповідача - Головного управління юстиції у Вінницькій області на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Вихідним критерієм нарахування доплати, визначеної статтею 39 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є мінімальна заробітна плата.

Зміст Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», положеннями якого встановлювалися розміри мінімальних заробітних плат у 2010 році, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія якої у 2010 році не зупинялась.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (від 14 червня 2011 року №3491-VI) Прикінцеві положення доповнено пунктом 4, відповідно до якого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. (Пункт 4 розділу VII "Прикінцевих положень" визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2011 від 26.12.2011).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, визначено в абсолютних сумах.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення статті 39 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням їх дії у часі, а саме: з 20 червня 1996 року до 31 грудня 2005 року, з 9 липня до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 19 червня 2011 року.

Посилання відповідача - Головного управління юстиції у Вінницькій області на ту обставину, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України бюджету на 2011 рік є обґрунтованими, однак вказані обставини настають з 19 червня 2011 року, в той час коли позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів 16 травня 2011 року та просить здійснити виплати за шестимісячний період, що передує зверненню до суду.

Отже, виплаті підлягають кошти за шестимісячний період, що передує зверненню позивача до суду 16.02.2010 р. та до припинення, зміни права на такі виплати, в тому числі, які були проведені відповідно до законодавства про Державний бюджет України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності у відповідача - Головного управління юстиції у Вінницькій області обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату, передбачену ст. 39 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, дослідивши матеріли в розрізі вищезазначених правових норм, з'ясувавши обставини у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності, суд в узгодження ст. 162 КАС України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання Головного управління юстиції у Вінницькій області провести розрахунок та виплату заборгованості по доплаті до заробітної плати ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю згідно ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.ст. 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо нарахування та виплати щомісячної доплати ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірах, що не відповідають вимогам ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

3. Зобов`язати Головне управління юстиції у Вінницькій області провести розрахунок та виплату щомісячної доплати до заробітної плати ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю згідно ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 16.11.2010 р. до припинення права на такі виплати з урахуванням проведених виплат.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя/підпис/ Віятик Наталія Володимирівна

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: