Постанова № 31587804, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/114/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ТОВ «Контур-Т» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0073581530 від 28 листопада 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 12 жовтня 2012 року №190/1530/32855060, яким встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» віднесено до складу податкового кредиту за січень 2012 року податкові накладні № 3/2 від 23 січня 2012 року на суму ПДВ 32500 грн. та № 4/2 від 24 січня 2012 року на суму ПДВ 20000 грн., які видані Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Камси» та не зареєстровані останнім в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» подані заперечення на акт камеральної перевірки.

За результатами розгляду заперечень Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби листом від 23 листопада 2012 року за № 6128/10/15-366 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Контур-Т», що висновки акту перевірки від 12 жовтня 2012 року № 190/1530/32855060 залишено без змін.

На підставі складеного акту Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року № 0073581530, яким ТОВ «Контур-Т» збільшено суму грошового зобов'язання на 65625 грн., а саме: за основним платежем - 52500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13125 грн. за платежем: податок на додану вартість.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у ході проведення перевірки позивача діяв у спосіб, встановлений законодавством, з дотримання встановленої законом процедури вчинення дій, крім того, позивачем не надано суду, завірену належним чином копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року та докази на підтвердження отримання відповідачем уточнюючого розрахунку.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. До способів здійснення податкового контролю, зокрема, відноситься проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3. пункт 62.1. стаття 61 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (підпункт 75.1.1. пункту 75.1. стаття 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0073581530 від 28 листопада 2012 року., колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» до складу податкового кредиту за січень 2012 року віднесено податкові накладні № 3/2 від 23 січня 2012 року на суму ПДВ 32500 грн. та № 4/2 від 24 січня 2012 року на суму ПДВ 20000 грн., які видані Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Камси», що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року.

Проте, вказані податкові накладні не були зареєстровані Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Камси» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, жодних правовідносин із зазначеним контрагентом СТОВ «Камсит» - позивач в перевіряємому періоді не мав, а отже дані про такого контрагента були помилково зазначені позивачем в податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року, та відповідно позивач до перевірки не міг надати жодні документи по правовідносинах СТОВ «Камсит», з яким правовідносин не було взагалі.

Також, відповідно до наявних у справ доказів, в перевіряємому періоді - січень 2012 року, позивач мав господарські відносини з контрагентом ТОВ «Золотий екватор» щодо придбання в останнього послуг з виконання робіт на об'єктах позивача.

Однак, обґрунтування причин недослідження зазначеною перевіркою позивача правомірності формування ТОВ «Золотий екватор» податкового кредиту в січні 2012 р. за наслідками правовідносин саме із ТОВ «Золотий екватор» (виправлення відносно чого були здійснені позивачем в уточнених розрахунках з додатком № 5 до декларації з ПДВ за червень 2012 р.), - відповідачем надано не було, а відповідно не було жодними допустимими доказами по справі обґрунтовано правомірність таких дій.

Натомість позивач надав до матеріалів справи всі документи, на підставі яких ним було сформовано податковий кредит в січні 2012 р. за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «Золотий екватор».

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового Кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно пункту 46.5 статті 46 Податкового Кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» визначено, що в податковій декларації зазначаються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно із п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм податкового законодавства, ТОВ «Золотий екватор», яке на час таких правовідносин із позивачем було зареєстроване платником ПДВ, надало послуги позивачу, та виходячи з договірної ціни таких послуг, належним чином оформило та надало позивачу податкові накладні.

Крім того, позивачем до матеріалів справи були надані докази визначення контрагентом ТОВ «Золотий екватор» податкових зобов'язань з ПДВ по правовідносинах із позивачем в січні 2012 р., а саме податкові декларації ТОВ «Золотий екватор» із додатком № 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), з якої вбачається, що ТОВ «Золотий екватор» зобов'язання з ПДВ в розрізі правовідносин із позивачем були визначені в повній мірі для сплати до бюджету, а відповідно шкоди Державному бюджету внаслідок зазначених правовідносин позивача із ТОВ «Золотий екватор» завдано не було.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, уразі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як вже було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, зважаючи на допущення позивачем механічної помилки в декларації з ПДВ за січень 2012 р. (а саме замість даних ТОВ «Золотий екватор» було помилково внесено данні СТОВ «Камсит», позивач у відповідності до вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, 13.06.2012 року подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з додатком № 5 де було відображено такі зміни, а саме: зазначені вірні дані контрагента - ТОВ «Золотий екватор», який було прийнято податковими органами, про що свідчать квитанції про прийняття електронної звітності.

Проте відповідачем під час камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками ТОВ «Контур-Т», без посилань на норми чинного законодавства, а отже безпідставно та необґрунтовано, було використано показники саме первинної декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року, в якій позивачем було помилково зазначено дані контрагента СТОВ «Камсит», а не дані уточненого розрахунку з додатком № 5, що подавалися позивачем до податкового органу 13.06.2012 р., із вірно зміненими показниками контрагента, а саме ТОВ «Золотий екватор».

Враховуючи наведене колегія суддів, вважає, що зазначена помилка позивача в декларації з ПДВ за січень 2012 р., що була самостійно ним виправлена в даних уточненого розрахунку з додатком № 5, не може бути підставою для визначення відповідачем грошового зобов'язання з ПДВ, що підтверджується також наступним.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПКУ, податковим законодавством встановлені певні підстави для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, а саме:

- контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

п.54.3.2 - дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як підтверджується наявними у справі доказами, та не було жодним чином заперечене відповідачем, сума податкового кредиту позивача з ПДВ за січень 2012 року, зазначена у податковій декларації з ПДВ за цей період, не є завищеною, правомірність її формування підтверджується наявними матеріалами у справі, та крім того, податкові зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем були в повному обсязі визначені його контрагентом ТОВ «Золотий екватор» для сплати до Державного бюджету в декларації з ПДВ за січень 2012 р.

Зважаючи на викладене та враховуючи наявні у справі докази та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0073581530 від 28 листопада 2012 року, а відповідно таке рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 року - скасувати частково.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Т» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0073581530 від 28 листопада 2012 року.

В решті рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.