Постанова № 31586480, 29.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2013 р. №820/2347/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.,

представників : позивача - Плескач І.С., відповідача - Метєльова П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мечніково" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство "Мечніково", з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби , в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд, визнати протиправними та незаконними дії Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Мечніково" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12, за результатами якої складений акт перевірки від 07.11.12 № 419/22-313691014; скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 19.11.12 №0000102200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 579 567,50 грн., з яких основний платіж 463 654,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 115913,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що дії податкового органу по проведенню позапланової виїзної перевірки є незаконними, а висновки про вчинення Приватним підприємством «Мечніково» правопорушення є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягає на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що позапланова перевірка поведена правомірно, а оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Приватне підприємство «Мечніково» зареєстровано у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість та фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ та довідкою про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Мечніково» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12, про що було складено акт № 419/22-31369101 від 07.11.12р.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 19.11.12р. , яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 659 073,50 грн. (основний платіж - 498 990,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 160 083,50 грн.).

ПП «Мечніково» не оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 19.11.12р. в частині визначення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 79506,00 грн. (основний платіж - 35336,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 44 170,00 грн.), внаслідок порушення вимог ст. 209 Податкового кодексу України.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення в частині оскаржуваної суми слугували відображені в акті перевірки № 419/22-31369101 від 07.11.12р. висновки відповідача про порушення ПП «Мечніково» вимог п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, які призвели до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся, в сумі 463 654,00 грн.

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на вищезазначене податкове повідомлення - рішення. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення.

Перевіряючи оскаржувані дії та вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем був складений письмовий запит №366/10/23-45 від 17.08.12р., про надання пояснень та їх документального підтвердження відображених у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам за травень 2012 року.

Позивач листом №314 від 27.08.12р. відмовив в наданні пояснень та їх документальне підтвердження, оскільки відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України якщо запит складено із порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Таким чином, вимоги письмового запиту податкового органу позивачем виконані не були, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Наказом № 427 від 10.10.12р. було призначено позапланову виїзну перевірку ПП «Мечніково» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.09р. по 31.08.2012р. Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень наказу був п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78).

Оскільки у спірних правовідносинах платник податків, отримавши від податкового органу письмовий запит, не оскарживши дії податкового органу по складанню запиту ані в судовому, ані в адміністративному (позасудовому) порядку, не надав визначену у запиті інформацію та її документальне підтвердження, то у податкового органу виникло право на призначення документальної позапланової перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Втім, вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до пп.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін наказ про призначення перевірки не був скасований в установленому законом порядку, а отже є чинним, зазначені документи (направлення на перевірку, наказ про проведення перевірки, службові посвідчення осіб, які зазначені у направленнях) були надані та пред'явлені посадовими особами відповідача платнику податків - позивачу до проведення перевірки, отже податковий орган мав право провести документальну позапланову виїзну перевірку та в разі встановлення на думку перевіряючого порушень скласти акт.

При цьому суд зазначає, встановивши що документи оформлені з порушенням законодавчо встановлених вимог, позивач мав право не допустити посадових осіб відповідача до проведення позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що позивач не скористався своїм правом на недопущення працівників податкового органу до проведення перевірки та допустив працівників відповідача до проведення позапланової виїзної перевірки. За наслідками проведення такої перевірки податковим органом складений акт № 419/22-31369101 від 07.11.12р. на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000102200 від 19.11.12р.

За викладених обставин, у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права може бути лише вимога про скасування податкового повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, адже саме ці правові акти індивідуальної дії вплинули на права та обов'язки позивача. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги про визнання протиправними та незаконними дії Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Мечніково» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 31.08.12, за результатами якої складений акт перевірки від 07.11.12р. № 419/22-31369101, підлягають залишенню без задоволення, позаяк платник податків в ході судового розгляду не довів наявності порушеного права, захист якого, з огляду на положення ст.2 КАС України, є завданням адміністративного судочинства.

Що стосується вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102200 від 19.11.12р. в частині оскарженої суми, суд зазначає наступне.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображений в акті №561/23-3/25613583 від 10.08.12р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобол - Реєстр» (код ЄДРПОУ 25613583) висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій ТОВ «Глобол -Реєстр» за період січень - грудень 2011року, лютий 2012 року - червень 2012 року, правочини вчинені СФГ «Слобідське» з ТОВ «Глобол -Реєстр» не спричиняють реального настання правових наслідків - є нікчемними, про що зазначено в акті №218/22-3065310 від 19.07.2012р..

Тобто, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про вчинення платником податків податкового правопорушення, є виключно висновки іншого органу податкової служби про неможливість проведення господарської діяльності ТОВ «Глобол -Реєстр», яке, в свою чергу, мало господарські взаємовідносини з СФГ «Слобідське», висновки про відсутність реальності здійснення господарської діяльності якого містяться у складеному Чугуївською ОДПІ акті перевірки.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що між позивачем, ПП «Мечніково» (в якості покупця), та ТОВ «Глобол -Реєстр» (в якості продавця) були укладені договори від 18.04.12р. № 18/4 та від 02.04.12р. № 6/4п, предметом яких є купівля-продаж соняшнику врожаю 2011 року у кількості 161,575 тон та 500 тон відповідно.

За умовами цих договорів (п.1.1 Договорів) продавець зобов'язаний передати у власність покупця соняшник врожаю 2011 року, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар. Загальна вартість товару по договорам складає 2 781 922,88 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 463 653,81 грн.

Згідно п.5.1 вказаних договорів продавець передає товар покупцю на умовах ЕХW за адресою: Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14.

Зазначені господарські операції ПП «Мечніково» з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: договорами № 18/4 від 18.04.12р. та № 6/4 від 02.04.12р.; видатковими накладними № 11 від 28.04.12р., №9 від 18.04.12р.; податковими накладними № 16 від 28.04.12р. на суму 2 102 500,00 грн., у т.ч. ПДВ- 350416,67 грн., № 14 від 18.04.12р. на суму 679 422,88 грн., у т.ч. ПДВ - 113 237,15 грн.; актами переоформлення зерна від 18.04.12р. та від 28.04.12р., рахунками на оплату № 2/2 від 28.04.12р. та № 2/1 від 18.04.12р.

Оплата за отриманий товар за договорами № 18/4 від 18.04.12р., № 6/4 від 02.04.12р.була проведена у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ПП «Мечніково» за 31.05.12, 25.05.12, 24.05.12, 22.05.12, 21.05.12, 18.05.12, 04.05.12, 19.04.12, 20.04.12.

Доказів повернення коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Оприбуткування отриманого товару здійснювалось на підставі вищезазначених первинних документів, в бухгалтерському обліку придбаний ПП «Мечніково» товар відображався на рахунку 281 «Товари на складі» та на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю за квітень 2012 року.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ці вимоги деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що вони за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняли втрату означеними документами юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, суми сформованого податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі спірних договорів та відповідають вимогам п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за договорами № 18/4 від 18.04.12р. та № 6/4 від 02.04.12р. товарно-транспортні накладні не складалися, оскільки соняшник, який поставлявся в межах цих договорів не транспортувався, а передавався на складі ТОВ «Агроком Нова Водолага». В підтвердження факту передачі права власності на товар ТОВ «Глобол -Реєстр» (як продавцем), ПП «Мечніково» (як покупцем) та ТОВ «Агроком Нова Водолага» були складені акти переоформлення зерна від 18.04.12р. та від 28.04.12р., згідно з якими ТОВ «Глобол -Реєстр» переоформило, а ПП «Мечніково» прийняло у власність соняшник.

На виконання вимог ст. 11 КАС України з метою офіційного з'ясування всіх обставин справи судом у ТОВ «Агроком Нова Водолага» були витребувані та залученні до матеріалів справи письмові пояснення, первинні та інші документи, щодо надходження вищевказаного товару, з яких судом встановлено наступне.

За адресою: Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Чехова, 14, розміщуються зерносховища ТОВ «Агроком Нова Водолага», що підтверджується сертифікатом відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки від 03.10.11 № 4722.

Між ТОВ «Агроком Нова Водолага» був укладений з ТОВ «Глобол -Реєстр» договір на переробку давальницької сировини № 0509/11 від 05.09.11, умовами якого передбачалось прийняття підприємством насіння соняшнику для його переробки в олію соняшникову та макуху. В рамках цього договору ТОВ «Глобол -Реєстр» завозив на ТОВ «Агроком Нова Водолага» у переробку соняшник 2011 року врожаю. Соняшник, що надходив на підприємство, супроводжувався товарно-транспортними накладними, про що складався відповідний реєстр товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначанням якості за середньодобовим зразком (форма N ЗХС-3). Завезений соняшник зважувався та його показники заносились до Журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах по формі N ЗХС-28 (книга вагаря). Належним чином атестованою виробничою технологічною лабораторією ТОВ «Агроком Нова Водолага», що підтверджується свідоцтвом про атестацію від 28.08.09 100-3353/2009, визначалась якість ввезеного ТОВ «Глобол -Реєстр» соняшнику, про що оформлялись відповідні картки аналізу зерна за формою №47. Відомості про фактичну якість соняшнику заносились до цих карток, журналу реєстрації лабораторних аналізів середньодобових проб при прийманні зерна по формі N ЗХС-49 та до реєстру форми N ЗХС-3.

На підтвердження факту ввезення ТОВ «Глобол -Реєстр» соняшнику 2011 року врожаю та знаходження його на складі ТОВ «Агроком Нова Водолага» до матеріалів справи приєднані: книга вагаря (парні та непарні), витяг з Журналу реєстрації лабораторних аналізів середньодобових проб при прийманні зерна, картки аналізу зерна №1 від 12.04.12, №2 від 13.04.12, №3 від 16.04.12, №1 від 17.04.12, №1 від 18.04.12, №2 від 19.04.12, №1 від 20.04.12, №1 від 23.04.12, №1 від 25.04.12, №1 від 24.04.12; реєстри накладних на прийняте зерно з визначення якості по середньодобовому зразку №1 від 12.04.12, №2 від 13.04.12, №3 від 16.04.12, №4 від 17.04.12, №5 від 18.04.12, №6 від 19.04.12, №7 від 20.04.12, №8 від 23.04.12, №9 від 24.04.12, №10 від 25.04.12; товарно-транспортні накладні від 12.04.12 № 007478, від 12.04.12 №007479, від 12.04.12 №007480, від 12.04.12 №007476, від 12.04.12 №007477, від 13.04.12 № 007485, від 13.04.12 №007484, від 13.04.12 №007483, від 13.04.12 №007482, від 13.04.12 №007481, від 16.04.12 № 007489, від 16.04.12 №007490, від 16.04.12 №007486, від 16.04.12 №007487, від 16.04.12 №007488, від 17.04.12 № 007455, від 17.04.12 №007494, від 17.04.12 №007495, від 17.04.12 №007493, від 17.04.12 №007492, від 17.04.12 №007491, від 18.04.12 № 007451, від 18.04.12 №007452, від 18.04.12 №007453, від 18.04.12 №007454, від 18.04.12 №007500, від 19.04.12 № 007458, від 19.04.12 №007457, від 19.04.12 №007496, від 19.04.12 №007497, від 19.04.12 №007498, від 19.04.12 №007499, від 20.04.12 № 007463, від 20.04.12 №007462, від 20.04.12 №007461, від 20.04.12 №007460, від 20.04.12 №007459, від 23.04.12 № 007469, від 23.04.12 №007468, від 23.04.12 №007467, від 23.04.12 №007466, від 23.04.12 №007465, від 23.04.12 №007464, від 24.04.12 № 007470, від 24.04.12 №007471, від 24.04.12 №007472, від 24.04.12 №007473, від 24.04.12 №007474, від 24.04.12 №007475, від 25.04.12 № 008251, від 25.04.12 №008252, від 25.04.12 №008255, від 25.04.12 №008254, від 25.04.12 №008253; перелік реєстрів накладних по формі № ЗХС-5 №1 від 12.04.12, №2 від 13.04.12, №3 від 16.04.12, №4 від 17.04.12, №5 від 18.04.12, №6 від 19.04.12, №7 від 20.04.12, №8 від 23.04.12. №9 від 24.04.12, №10 від 25.04.12; звіти про рух хлібопродуктів по формі №ЗХС-37 №1 від 12.04.12, №2 від 13.04.12, №3 від 16.04.12, №4 від 17.04.12, №5 від 18.04.12, №6 від 19.04.12, №7 від 20.04.12, №8 від 23.04.12, №9 від 24.04.12, №10 від 25.04.12.

18.04.12р. та 28.04.12р. на підставі листів - повідомлень ТОВ «Глобол -Реєстр» № 180412 від 18.04.12р. та № 280412 від 28.04.12р. ТОВ «Агроком Нова Водолага» переоформило соняшник у кількості 661, 575 тон на ПП «Мечніково». Вказаний факт підтверджується актами переоформлення від 18.04.12р. та від 28.04.12р., актами на перерахування отриманого хлібоприймальним підприємством зерна та насіння з одного виду надходжень у другий №1804/01 від 18.04.12р., № 28/04 від 28.04.12р. та звітами по формі №ЗХС-37 № 11 від 28.04.12р. та №5 від 18.04.12р.

Судом не встановлено невідповідності даних первинних документів фактичним обставинам.

Також, судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентом позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами № 18/4 від 18.04.12р. та № 6/4 від 02.04.12р. іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цими договорами, за правилами ч. 2 ст.71 КАС України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Придбання позивачем товару, як встановлено судом, здійснювалось саме в межах його господарської діяльності. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності ПП «Мечніково» є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 01.46 Розведення свиней, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві, 10.11 Виробництво м'яса, 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Товар, придбаний ПП «Мечніково» у ТОВ «Глобол -Реєстр» за спірними договорами № 18/4 від 18.04.12р. та № 6/4 від 02.04.12р., на виконання договору про переробку насіння соняшника № 0204-01 від 02.04.12р. був переданий ТОВ «Агроком Нова Водолага» у переробку в соняшникову олію та макуху. Надання послуг за даним договором підтверджується актами про прийняття-передачу насіння соняшника від 03.05.12, від 25.05.12, від 10.06.12; розпорядженнями №1 від 03.05.12, №2 від 04.05.12, №3 від 06.05.12, №4 від 08.05.12, № 5 від 09.05.12, №6 від 25.05.12, №7 від 27.05.12, №8 від 28.05.12, №9 від 30.05.12, №10 від 01.06.12, №11 від 10.06.12, №12 від 13.06.12, №13 від 15.06.12; накладними на відпуск зерна в переробку від 03.05.12, від 04.05.12, від 06.05.12, від 08.05.12, від 09.05.12, від 25.05.12, від 27.05.12, від 28.05.12, від 30.05.12, від 01.06.12, від 10.06.12, від 13.06.12, від 15.06.12, накладними на внутрішнє переміщення товару від 03.05.12, від 08.05.12, від 06.05.12, від 04.05.12, від 28.05.12, від 27.05.12, від 25.05.12, від 09.05.12, від 15.06.12, від 13.06.12, від 10.06.12, від 01.06.12, від 30.05.12; актами приймання-передачі макухи соняшникової від 29.05.12, від 30.05.12, від 04.06.12, від 12.06.12, від 21.06.12, від 26.06.12; актами приймання-передачі олії соняшникової від 08.05.12, від 10.05.12, від 31.05.12, від 20.06.12, від 22.06.12, від 26.06.12; актами про прийняття-передачу виконаних робіт від 31.05.12 №3105-01, від 30.06.12 №3006-01/1, від 30.06.12 № 3006-01/2; актами про прийняття-передачу робіт (надання послуг) від 31.05.12 №ОУ-3105-01, від 30.06.12 №ОУ-3006-01.

Отриманий внаслідок переробки соняшнику товар був використаний підприємством у межах власної господарської діяльності, а саме реалізований ТОВ «Торговий дім «Олійно-жировий альянс», ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ПП «Прага», що підтверджується наступними первинними документами: договорами поставки від 08.05.12 № 0805-01, № 2805-01 від 28.05.12., № 0106-01 від 01.06.12, видатковими накладними № РН-0000021 від 08.05.12, № РН-0000022 від 08.05.12, № РН-0000026 від 10.05.12, № РН-0000027 від 10.05.12, № РН-0000035 від 31.05.12, № РН-0000039 від 20.06.12, № РН-0000040 від 22.06.12, № РН-0000048 від 26.06.12, № РН-0000030 від 30.05.12, № РН-0000029 від 29.05.12, № РН-0000037 від 12.06.12, № РН-0000038 від 21.06.12, № РН-0000047 від 26.06.12, № РН-0000047 від 26.06.12, № РН-0000036 від 04.06.12, податковими накладними від 08.05.12 № 3, від 08.05.12 № 4, від 10.05.12 № 5, від 10.05.12 № 6, від 31.05.12 № 12, від 20.06.12 № 6, від 22.06.12 № 8, від 26.06.12 № 10, від 30.05.12 № 8, від 29.05.12 № 7, від 12.06.12 № 5, від 21.06.12 № 7, від 26.06.12 № 9, від 04.06.12 № 2.

Відповідач ані в ході проведення перевірки, ані в ході судового розгляду не спростував твердження платника податків про використання отриманого товару у межах власної господарської діяльності, адже не надав до суду жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність у платника податків об'єктивної потреби на укладання спірних правочинів, невідповідність предметів спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ПП «Мечніково», фізичну відсутність придбаного товару за спірними правочинами в дійсності, невикористання ПП «Мечніково» отриманих товарів в межах власної господарської діяльності.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону, і як наслідок, заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість, ґрунтується на єдиному мотиві - висновках стосовно нікчемності укладених за участі контрагента - ТОВ «Глобол -Реєстр» правочинів, котрі викладені в складених актах від 10.08.12р. №561/23-3/25613583 та від 19.07.12р. №218/22-3065310.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути: обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ПП «Мечніково» або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Також в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складеному ДПІ у Київському районі м. Харкова акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобол - Реєстр» та на складеному Чугуївською ОДПІ акті перевірки суб'єкта господарювання, з якими мав господарські взаємовідносини контрагент позивача, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Суд також відмічає, що ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту платником ПДВ здійснено відповідно до п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення в частині оскаржуваної суми.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої пп. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.12 №0000102200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 579 567,5 грн. (основний платіж - 463 654,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 115 913,5 грн.) обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71,94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Мечніково" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0000102200 від 19.11.12 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 579 567,50 грн., з яких основний платіж 463 654,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 115913,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Приватного підприємства "Мечніково" (юридична адреса: 62740, Харківська область, Дворічанський район, с. Новоєгорівка вул. Мечниківська б. 8, код 31369101) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 червня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.