Ухвала суду № 31586458, 21.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 травня 2013 року № 826/7439/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами

за позовомОСОБА_1 до1.Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 2.Деснянської районної прокуратури у м. Києвіпроскасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії

встановила:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідачів, в якому просив:

- скасувати рішення Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - Постанову від 04 березня 2013 року про розшук майна боржника у вигляді автомобіля HYUNDAI АССЕNТ 2008 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 винесеної суб'єктом владних повноважень державним виконавцем ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варава Романом Сергійовичем;

- скасувати рішення Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - Постанову № 519/2 від 09.03.2013 року про арешт майна у вигляді автомобіля HYUNDAI АССЕNТ 2008 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 винесеної суб'єктом владних повноважень державним виконавцем ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варава Романом Сергійовичем;

- зобов'язати суб'єкта владних повноважень прокуратуру Деснянського району у м. Києві виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань подану позивачкоюЗаяву від 15.04.2013 року за вх. № 10-531 про злочин скоєний державним виконавцем ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варава Романом Сергійовичем та розпочати процедуру початку досудового розслідування;

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що частина позовних вимог позивача звернута до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.

Згідно з положеннями ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби може бути оскаржено за правилами адміністративного судочинства, якщо такі рішення, дії або бездіяльність не пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних та господарських справах. Суд контролює виконання судових рішень у цивільних та господарських справах у порядку, що встановлено відповідно розділом VII Цивільного процесуального кодексу України і статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ відповідно до положення ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України.

Також, відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом № 2н-2628, виданим 23.09.2011 року на виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Екос» коштів у розмірі 1 811.87 грн.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд встановив, що позовні вимоги звернуті до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а мають розглядатись за правилами цивільно-процесуального законодавства.

Що стосується позовної вимоги, звернутої до Деснянської районної прокуратури у м. Києві, то суд звертає увагу на наступне.

Положеннями ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Дії прокуратури щодо виконання вимог ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань поданої позивачем заяви від 15.04.2013 року за вх. № 10-531 про злочин скоєний державним виконавцем ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варава Романом Сергійовичем, регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства, і службовими особами прокуратури при вчиненні вказаних дій використовуються процесуальні функції, передбачені нормами Кримінально-процесуального кодексу України.

Законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності вчиненні при здійснені процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Згідно з вимогами Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При проваджені в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Завданнями кримінального судочинства відповідно до ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги, звернуті до прокуратури повинні вирішуватися в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

ухвалила:

1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з позовними матеріалами направити позивачу.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.