Постанова № 31586297, 30.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2013 року № 826/3094/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Сервісшина» ЛТД

про

стягнення податкового боргу в розмірі 84 640,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Солом’янського району міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі – позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Сервісшина» ЛТД (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути податкову заборгованість в розмірі 84 640,29 грн., з них: орендна плата з юридичних осіб – 84 579,29 грн. та 61,31 грн. – штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на користь бюджету.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно поданої 08.05.2012 року декларації з плати за землю відповідачем самостійно визначено зобов’язання у розмірі 326597,27 грн. за 2012 рік. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2013 року задоволено позов прокурора Солом’янського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ в Солом’янському районі м. Києва ДПС про стягнення з ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД 165442,50 грн. податкової заборгованості за орендну плату за період з січня по вересень 2012 року. Однак, внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених та узгоджених зобов’язань по сплаті орендної плати за землю в повному обсязі, за відповідачем обліковується борг в сумі 84 579,29 грн. за період з жовтня по грудень 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі.

17 квітня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) від відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що викладені в позові обставини не відповідають дійсності. Згідно долучених до заперечень копій платіжних доручень, відповідачем у 2012 році сплачено 235460,00 грн. зобов’язань за орендну плату землі. Оскільки вищезазначеним рішенням від 11.01.2013 року з відповідача вже стягнуто 165442,50 грн., то відповідачем здійснено переплату в розмірі 74304,73 грн. В зв’язку з цим позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 квітня 2013 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 20 травня 2013 року представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, додаткових письмових пояснень на позов не надав.

Протокольною ухвалою суду від 20 травня 2013 року на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

22 травня 2013 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких було зазначено, що при написанні позовної заяви була допущена описка у прохальній частині, а саме помилково зазначено суму основного податкового боргу в розмірі 84640,29 грн., замість правильної суми 84640,60 грн. Тому позивач просив врахувати цю обставину при винесенні рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ «Сервісшина» ЛТД (код ЄДРПОУ 21584985) перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби.

Позивачем в ході перевірки встановлено, що ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД, будучи платником окремих податків на даний час має податкову заборгованість в розмірі 84640,60 грн.

Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 29176 від 8 травня 2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» самостійно нарахувало орендну плату за 2012 рік в розмірі 326 597,27 грн. із сплатою за січень в розмірі 27 216,43 грн. та із щомісячною сплатою в період з лютого по грудень в розмірі 27 216,44 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Проте, самостійно визначені податкові зобов’язання відповідач у повному обсязі не сплатив.

Податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб на суму 161 959,90 грн. та нараховану пеню в сумі 3482,60 грн. за період з січня по вересень 2012 року було стягнуту з відповідача на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2013 року у справі № 2а-16770/12/2670, отже податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Сервісшина» ЛТД по сплаті орендної плати за період з жовтня по грудень 2012 року становить 81 649,32 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 2929,97 грн. та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 61,31 грн.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД має загальну заборгованість по сплаті орендної плати за землю в розмірі 84640,60 грн.

Посилання відповідача на те, що ним у 2012 році сплачено 235460,00 грн. зобов’язань за орендну плату землі за 2012 рік, є безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податкову заборгованість за окремі види податків починаючи з 2008 року до теперішнього часу. Кошти, сплачені позивачем у 2012 році відповідно до копій платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, зараховувались в рахунок погашення минулих заборгованостей (зокрема заборгованість по декларації №5092 від 02.02.2011 року), а тому вказані кошти не можуть бути зараховані повторно в рахунок погашення податкового боргу за 2012 рік. Зазначені обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи випискою із облікової картки платника.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 2181-ІІІ) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 5 листопада 2008 року № 1/2481 та другу податкову вимогу від 20 січня 2009 року № 2/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2009 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва прийнято рішення № 131 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Сервісшина» ЛТД належить стягнути податкову заборгованість за орендну плату з юридичних осіб в розмірі 84640,60 грн. (81 649,32 грн. боргу + 2929,97 грн. пені + 61,31 грн. штрафні санкції).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Сервісшина» ЛТД (код ЄДРПОУ - 21584985) заборгованість у розмірі 84 640,60 грн. (вісімдесят чотири тисячі шістсот сорок грн. 60 коп.) на користь бюджету, з них:

- орендна плата з юридичних осіб – 84 579,29 грн. (вісімдесят чотири тисячі п’ятсот сімдесят дев’ять грн. 29 коп.) на р/р 33217812700010, код платежу 13050200;

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій 61,31 грн. (шістдесят одна грн. 31 коп.) на р/р 31110104700010, код платежу 21080900.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко