Постанова № 31586287, 03.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2646/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2013 року позивач ДПІ у м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 16517,50 грн.

31 травня 2013 року відповідачем подано до суду заперечення проти позову, мотивоване наявністю у податкового органа обов'язку звертатись до суду з вимогами про стягнення податкового боргу лише в порядку подання, для якого строк звернення до суду позивачем пропущений.

Частиною 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ознайомившись з текстом поданого відповідачем заперечення проти задоволення адміністративного позову, суд не виявив обставин, які б унеможливлювали ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Посилання відповідача на той факт, що у податкового органу відсутнє право звернення до суду щодо стягнення суми в порядку позовного провадження, суд вважає необґрунтованими, оскільки статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду з поданням, що не виключає звернення податкового органу до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, даний спір підлягає розгляду та вирішенню в скороченому провадженні в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що за ФОП ОСОБА_1 значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 16517,50 грн., що виник за наступних обставин.

ДПІ в м. Полтаві в період з 10 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року проведено документальну виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 9098/1703/НОМЕР_1 від 07 грудня 2011 року, що відображає порушення підприємцем вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого зменшено суму безпідставно віднесену до складу дозволеного податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ у розмірі 13214,00 грн., а саме:

за жовтень 2009 року - на суму 5262,00 грн.,

за листопад 2009 року - на суму 5474,00 грн.,

за грудень 2009 року - на суму 614,00 грн.,

за лютий 2010 року - на суму 160,00 грн.,

за березень 2010 року - на суму 613,00 грн.,

за квітень 2010 року - на суму 376,00 грн.,

за травень 2010 року на 456,00 грн.,

за червень 2010 року - на суму 259,00 грн.

На підставі акта перевірки № 9098/1703/НОМЕР_1 від 07 грудня 2011 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2010 року № 0002901703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму в розмірі 13214,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 3303,50 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане ФОП ОСОБА_1 09 січня 2012 року, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.

Податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2010 року № 0002901703 оскаржувалось відповідачем в судовому порядку, проте за результатами судового розгляду скарги відповідача залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін. Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року у справі № 2а-1670/4613/12 за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Полтаві про визнання дій неправомірними та визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на результати експертного економічного дослідження, оскільки зазначене дослідження проводилось за ініціативи ОСОБА_1 не в межах розгляду адміністративної справи, предметом якої було встановлення факту правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, що зумовило виникнення податкового бору відповідача.

Таким чином, за відповідачем на дату розгляду справи судом значиться узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16517,50 грн.

Відповідно статті 59 Податкового кодексу України ДПІ у м. Полтаві винесено податкову вимогу № 19 від 06 лютого 2013 року, яку вручено ФОП ОСОБА_1 27 лютого 2013 року.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Однак, позивачем в порушення вказаної черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, що визначена пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, одночасно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу за рахунок всіх його активів, в тому числі і коштів.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 16517,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 16517 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 50 коп. на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКСУ у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.О. Чеснокова