Постанова № 31585914, 28.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р. Справа №805/5927/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-20 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі судового засідання Токмаковій Є.А.,

за участю представника позивача Єрмакової Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 54 525, 50 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (далі - відповідач) про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5 082,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 49 171, 00 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 272,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» обліковується податковий борг у загальному розмірі 54 525, 50 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань. Так, заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5 082,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 49 171, 00 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 272,50 грн. виникли через несплату відповідачем зобов'язань, самостійно визначених ним у податкових деклараціях. Крім того, позивач вказав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 54 525, 50 грн.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 00645211, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 4-7). Відповідач перебуває на податковому обліку у Жовтневій МДПІ м. Маріуполя з 01 листопада 1996 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків (а.с. 10).

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Стосовно земельного податку, суд зазначає наступне.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 285.2 статті 285 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

31 січня 2012 року відповідачем надано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби декларацію № 9002602960 із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період за 2012 рік (а.с. 19-21), якою було визначено плату за землю у 2012 році у загальній сумі 118 010,40 грн. (помісячне податкове зобов'язання - 9 834,20 грн.).

По даній декларації відповідачем не сплачено сім податкових періодів за жовтень 2012 року - січень 2013 року, у зв'язку з чим виник податкових борг у розмірі 39 336,80 грн.

12 лютого 2013 року відповідачем надано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби декларацію № 9005690680 із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період за 2013 рік (а.с. 22-23), якою було визначено плату за землю у 2013 році у загальній сумі 118 010,40 грн. (помісячне податкове зобов'язання - 9 834,20 грн.).

По даній декларації відповідачем не сплачено сім податкових періодів за лютий 2013 року, у зв'язку з чим виник податкових борг у розмірі 9 834, 20 грн.

Загальна сума заборгованості зі сплати земельного податку складає 49 171, 00 грн.

Щодо податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1 /9 податку на прибуток . нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

08 листопада 2012 року відповідачем надано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби декларацію № 9070058073 з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період за 2012 рік (а.с. 12-13), якою було визначено податок на прибуток у розмірі 22 865 грн.

Тобто податкові зобов'язання в розмірі 5 082 грн. виникли з загальної суми податкової декларації з податку на прибуток підприємства 22 865 грн., де було виділено авансовий внесок у розмірі 1/9 за січень та лютий який склав 2 541 грн.

Щодо збору за спеціальне використання води, суд зазначає, що порядок та строки сплати податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання води визначені розділом ХVІ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 328.1 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст.. 46 цього Кодексу.

04 лютого 2012 року відповідачем надано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби декларацію № 9086412355 за спеціальне використання води за звітний податковий період - 2012 рік (а.с. 15-17), якою було визначено збір у розмірі 272,50 грн.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що станом на день судового розгляду відповідачем не сплачені податкові зобов'язання: податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5 082,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 49 171, 00 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 272,50 грн., які є податковим боргом у розумінні підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України. Зазначене підтверджується даними облікових карток (а.с. 14,18, 24-30,31).

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби 11 квітня 2013 року ВАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» виставлена податкова вимога № 123, яку було вручено відповідачу 12.03.2012 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи повідомленні по вручення поштового відправлення (а.с. 42).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 11 квітня 2012 року (дата формування податкової вимоги) ПАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим направлена податкова вимога № 123 від 11 квітня 2012 є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з ВАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» підлягає стягненню заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 5 082,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 49 171, 00 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 272,50 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 54 525, 50 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (код ЄДРПОУ 00645211, адреса: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, будинок 105) заборгованість, а саме:

Авансові внески з податку на прибуток у розмірі 5082 (п'ять тисяч вісімдесят дві) грн. стягнути на р/р 3111416570052, ЄДРПОУ 37989721, код платежу 11024000, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016;

Збір за спеціальне використання води у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 50 коп. стягнути на р/р 33113357700052, ЄДРПОУ 37989721, код платежу 13020100, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016;

Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 49 171 (сорок дев'ять тисяч сто сімдесят одну) грн. стягнути на р/р 33217811700052, ЄДРПОУ 37989721, код платежу 13050300, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28 травня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 03 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.