Постанова № 31585880, 28.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року 810/2040/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до приватного підприємства фірма «Віріліс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі – позивач, Податковий орган) до приватного підприємства фірма «Віріліс» (далі – відповідач, Підприємство, ППФ «Віріліс»), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 8887,05 грн., у тому числі заборгованість по штрафним санкціям – 750,05 грн. та заборгованість з орендної плати за землю юридичних осіб за період червень 2012 року-лютий 2013 року – 8137,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має перед Державним бюджетом України заборгованість по самостійно обчисленим Підприємством сум зобов’язань по орендній платі за землі державної та комунальної власності, а також за штрафними санкціями за порушення норм Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до повідомлення №470 від 25.01.2013 ППФ «Віріліс» перебуває на обліку Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС України.

11.02.2013 Державною податковою службою у Київської області відповідно до направлення №601 від 11.02.2013 було проведено фактичну перевірку ППФ «Віріліс», за результатами якої складено Акт від 11.02.2013 №0275/1000/22/30537070 (далі – Акт). Згідно висновків Акту під час перевірки встановлено порушення норм постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме встановлено факт неоприбуткування готівки в сумі 105,01 грн. - не здійснено облік зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій під час продажу паливно-мастильних матеріалів за готівку. На підставі Акту до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 750,05 грн. та направлено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.02.2013 №0000012203.

Сума штрафної санкцій відповідачем не сплачена, оскаржена не була та у судовому засіданні не заперечувалася.

21.03.2012 позивачем було вручено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №58 від 21.03.2012 на суму 29564,65 грн. На момент розгляду справи сума даного боргу не погашена.

27.03.2013 ППФ «Віріліс» подало до Податкового органу податкові декларації з плати за землю №13000429 за 2012 рік, починаючи з червня 2012 року, в якій самостійно нараховано суму орендної плати за землі державної або комунальної власності у загальній сумі 6329,33 грн., з розбивкою по місяцях (за червень-грудень щомісяця 904,19 грн.), та №1300010431 за 2013 рік, в якій самостійно нараховано суму орендної плати за землі державної або комунальної власності у загальній сумі 3616,76 грн., з розбивкою по місяцях (січень-квітень щомісяця 904,19 грн.)

Таким чином, загальна сума орендної плати за землю, що нарахована Підприємством в деклараціях, за період червень 2012 року – лютий 2013 року складає 8137,11 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Пунктом 2.6 р.2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Статтею першою Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, нараховані штрафні санкції у розмірі 750,05 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), що перебувають у власності, є об’єктами оподаткування плати за землю.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю - п.290.1 ст.290 Податкового кодексу України.

В п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У свою чергу, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Разом з тим, згідно із ст. 288 Податкового кодексу України, порядок обчислення орендної плати за землю, строки подання звітності, сплати податку регулюються тими ж нормами, що встановлюють такі вимоги до сплати земельного податку.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно із п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Таким чином, з дня подання такої декларації відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України таке податкове зобов’язання визнається узгодженим.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 8 Податкового кодексу України закріплює види податків та зборів, що справляються на території України.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Всупереч вищевказаним нормам Конституції України, Податкового кодексу України, відповідач не вчасно вносить суму орендної плати за землю. За період з червня 2012 року по лютий 2013 року за Підприємством обліковується податковий борг з орендної плати за землю у сумі 8137,11 грн.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством здійснюють органи державної податкової служби.

У п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Крім цього, відповідно до наказу Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2000 року №68/27/146 на органи Державної податкової служби покладено здійснення контролю за перерахуванням орендної плати за користування земельними ділянками.

На підставі викладеного, органи державної податкової служби уповноваженні здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків та звертатись до суду у разі виникнення податкового боргу з позовом про його стягнення, в тому числі по орендній платі за землю.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як було зазначено вище, відповідачем в поданих ним деклараціях було самостійно обчислено суму орендної плати за землю.

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про сплату заборгованості.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства фірма «Віріліс» податковий борг у загальній сумі 8887 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 05 коп., в тому числі: заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям за порушення норм постанови Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами та доповненнями) у розмірі 750 (сімсот п’ятдесят) грн. 05 коп. на рахунок № 31118104700538, банк одержувача УДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 37870099; заборгованість з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 8 137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 00 коп. на рахунок № 33211812700565, банк одержувача УДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 37870099.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.