Постанова № 31585800, 27.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р. Справа №805/4511/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі судового засідання Токмаковій Є.А.,

за участю представника позивача Асєєвої В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 120 090, 98 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» (далі - відповідач) про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 71 880, 59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн., з податку на прибуток у сумі 11 518,80 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 4992,58 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 1011, 35 грн., з податку за розміщення відходів у спеціально відведених цього місцях чи на об'єктах у сумі 30 177, 66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за Комунальним підприємством «Зугрескомуналсервіс» обліковується податковий борг у загальному розмірі 120 090, 98 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань. Так, заборгованість з податку на додану вартість у сумі 71 880, 59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн., з податку на прибуток у сумі 11 518,80 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 4992,58 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 1011, 35 грн., з податку за розміщення відходів у спеціально відведених цього місцях чи на об'єктах у сумі 30 177, 66 грн. виникли через несплату відповідачем зобов'язань, самостійно визначених ним у податкових деклараціях, а також згідно податкових повідомлень-рішень, якими до відповідача застосовані штрафні (фінансові санкції) та нарахована пеня. Крім того, позивач вказав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 120 090, 98 грн.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач - Комунальне підприємство «Зугрескомуналсервіс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 31741406, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 13-16). Відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби з 12 листопада 2001 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28 лютого 2013 року (а.с. 9).

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Щодо податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

11.05.2011 року між Державною податковою інспекцію у м. Харцизьку та КП «Зугрескомуналсервіс» в особі Дурицької Н.О. було укладено договір про визнання електронних документів (а.с. 17-19).

20 березня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9013320979 за лютий 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 13 069 грн. (а.с. 20-21).

20 квітня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9020806220 за березень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 15 624 грн. (а.с. 22-23).

17 травня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9028141859 за квітень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 17 486 грн. (а.с. 24-26).

18 червня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9034475651 за травень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 5 020 грн. (а.с. 27-28).

15 серпня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9050479992 за червнеь2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 4 779 грн. (а.с. 29-30).

16 серпня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9050480827 за липень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 595 грн. (а.с. 31-32).

18 вересня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9056402572 за серпень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 2 529 грн. (а.с. 33-34).

18 жовтня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9064350942 за вересень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 1 819 грн. (а.с. 37-38).

19 листопада 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9072483631 за жовтень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 2 060 грн. (а.с. 39-40).

04 грудня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9076397360 за листопад 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 6 118 грн. (а.с. 41-42).

21 січня 2013 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9085643037 за грудень 2012 року, якою визначив до сплати податок в сумі 1096 грн. (а.с. 49-50).

21 січня 2013 року відповідач надав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9001312680 за липень 2012 року, якою збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 18 грн. Також, відповідачем суму штрафу у розмір 1 грн., нарахована самостійно у зв'язку з виправленням помилки. (а.с. 43-45).

23 січня 2013 року відповідач надав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9001817589 за грудень 2012 року, якою збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 1 077 грн. Також, відповідачем суму штрафу у розмір 32 грн., нарахована самостійно у зв'язку з виправленням помилки. (а.с. 46-48).

Стосовно земельного податку, суд зазначає, що статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 285.2 статті 285 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

19 лютого 2012 року відповідачем надано до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби декларацію із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період за 2012 рік (а.с. 53-55), якою було визначено плату за землю у 2012 році у загальній сумі 8 569,70 грн. (помісячне податкове зобов'язання - 714,14 грн., а останнього місяця 714,16 грн.).

По даній декларації відповідачем не сплачено сім податкових періодів за червень - грудень 2012 року, у зв'язку з чим виник податкових борг у розмірі 4992,58 грн.

Щодо розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, суд зазначає, що порядок подання податкової звітності та сплати податку з екологічного податку визначені розділом VІІІ Податкового кодексу України.

Статтею 250 Податкового кодексу України базовий податковий період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

06 квітня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з екологічного податку № 9018884630 за 1-й квартал 2012 року, якою визначив до сплати екологічний податок (розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях) в сумі 11 585,05 грн. (а.с. 57-58).

09 листопада 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з екологічного податку № 9070363656 за 2-й квартал 2012 року, якою визначив до сплати екологічний податок (розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях) в сумі 9 006, 20 грн. (а.с. 59-60).

09 листопада 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з екологічного податку № 9070410371 за 3-й квартал 2012 року, якою визначив до сплати екологічний податок (розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях) в сумі 8 566,41 грн. (а.с. 61-62).

Податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем у поданих ним податкових деклараціях, у передбачені податковим законодавством строки сплачені не були.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

21 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005901510, яким відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1020 грн. з екологічного податку (розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях) (а.с. 35).

02 жовтня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000751520, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 170 грн. з податку на додану вартість (а.с. 36).

23 жовтня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000471740, яким нараховані штрафні санкції з податку з доходів найманих працівників у розмірі 510 грн. (а.с. 51).

28 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006101510, яким відповідачу донараховано податок з прибутку підприємств у розмірі 9104 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 2 276 грн.(а.с. 52).

21 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005891510, яким відповідачу нараховані штрафні санкції зі збору за спеціальне використання води у розмірі 1020 грн. (а.с. 56).

Податкові повідомлення-рішення позивачем направлені відповідачу поштою рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою його реєстрації та отримані уповноваженою особою відповідача, про що містяться відповідні корінці про вручення поштових відправлень у матеріалах адміністративної справи (а.с. 35,36, 51,52, 56 - зворотній бік).

Докази оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в судовому чи адміністративному порядку у суду відсутні.

З аналізу дат вручення наведених податкових повідомлень-рішень вбачається, що станом на день судового розгляду строки сплати зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0005901510, № 0000751520, № 0000471740, № 0006101510, № 0005891510 сплили.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань податковим органом відповідачу нарахована пеня: з податку на додану вартість у розмірі 387,59 грн., з податку на прибуток у розмірі 138,80 грн., зі збору за спеціальне використання води від підприємств у розмірі 0, 04 грн.

Судом встановлено, що станом на день судового розгляду відповідачем не сплачені податкові зобов'язання: з податку на додану вартість - 71 880, 59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн., з податку на прибуток у сумі 11 518,80 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 4992,58 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 1011, 35 грн.; з податку за розміщення відходів у спеціально відведених цього місцях чи на об'єктах у сумі 30 177, 66 грн., які є податковим боргом у розумінні підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України. Зазначене підтверджується даними облікових карток (а.с. 79-84).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

03 серпня 2007 року на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку сформовано першу податкову вимогу № 1/291, яку відповідач отримав 07 серпня 2007 року, про що свідчить підпис директора на корінці вимоги (а.с. 12).

10 вересня 2007 року Державною у податковою інспекцією у м. Харцизьку сформовано другу податкову вимогу № 2/343, яку відповідач отримав 20 листопада 2007 року, про що свідчить підпис директора на корінці вимоги (а.с.12).

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З аналізу цієї статті вбачається, що нею визначені порядок та умови формування податкових вимог (першої та другої), їх зміст, строки надсилання платнику податків, а також підстави для відкликання податкових повідомлень та податкових вимог.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, Комунальне підприємство «Зугрескомуналсервіс» починаючи з 10 вересня 2007 року (дата формування другої податкової вимоги) безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги № 1/291 від 03 серпня 2007 року та № 2/343 від 10 вересня 2007 року є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб, з податку на прибуток, з земельного податку з юридичних осіб, зі збору за спеціальне використання води, з податку за розміщення відходів у спеціально відведених цього місцях чи на об'єктах та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість - 71 880, 59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн., з податку на прибуток у сумі 11 518,80 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 4992,58 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 1011, 35 грн.; з податку за розміщення відходів у спеціально відведених цього місцях чи на об'єктах у сумі 30 177, 66 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Зугрескомуналсервіс» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 120 090, 98 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Зугрескомуналсервіс» (код ЄДРПОУ 31741406, адреса: 86783, Донецька область, м. Зугрес, вул. Советська, будинок 2), в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість - 71 880, 59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн., з податку на прибуток у сумі 11 518,80 грн., з земельного податку з юридичних осіб сумі 4992,58 грн., зі збору за спеціальне використання води у сумі 1011, 35 грн., з податку за розміщення відходів у спеціально відведених цього місцях чи на об'єктах у сумі 30 177, 66 грн. у загальному розмірі 120 090 (сто двадцять тисяч дев'яносто) грн., 98 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 травня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 01 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.