Постанова № 31585790, 24.05.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 року справа № 810/1070/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., при секретарі судового засідання Іванов Д.О.

за участю:

представника відповідача - Кіпчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок" до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерок" з позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2013 №0000242201/205 та №0000254201/206.

Позов обґрунтовано безпідставністю, незаконністю прийняття податкових повідомлень-рішень з огляду на помилковість і необґрунтованість висновків податкової перевірки про недійсність, фіктивність і нікчемність угод укладених позивачем з ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ", та про наявність порушень вимог ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість та порушень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток. Позивач вважає, що в ході проведення перевірки податковий орган не дослідив питання щодо реального настання змін майнового стану ТОВ "Аерок". Також податковий орган не досліджував первинні документи, які укладалися з клієнтами при продажу товарів завдяки послугам наданими ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерок" не погоджується з висновками перевірки Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити. Крім того зазначив, що при складанні акту перевірки податковим органом було використано акти перевірок ДПІ у м. Славутичі від 02.11.2012, Рокитнянської МДПІ від 15.12.2011, Броварської ОДПІ від 26.04.2012 та Ленінської МДПІ в м. Луганську від 15.03.2012. В ході перевірки податковим органом встановлено, що контрагенти позивача не могли приймати участі в операціях з постачанням матеріалів, товару та послуг, оскільки ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ". ніколи не мали наміру здійснювати господарські операції, а були створені лише для проведення незаконної діяльності з конвертації коштів шляхом проведення безтоварних операцій, у зв'язку з чим позивач неправомірно відніс до складу витрат обсяги витрат на придбання матеріалів, а також неправомірно сформував податковий кредит.

Також представник відповідача зазначив, що взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерок" зареєстровано юридичною особою 25.12.2006 року Оболонською державною адміністрацією м. Києва та перереєстровано у 2012 році у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи в Обухівській РДА. Взято на податковий облік 27.12.2006 за № 3639 та станом на дату написання акту перевірки перебуває на обліку в ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС. Видами діяльності товариства є: виробництво виробів з бетону для будівництва; виробництво інших виробів з бетону, гіпсу та цементу; оптова торгівля будівельними матеріалами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 25.01.2013 по 07.02.2013 на підставі наказу №56 від 24.01.2013, виданого ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС, та відповідно до п.п.20.1.4. п. 20.1. ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" за весь період взаємовідносин, за результатами якої складено Акт від 11.02.2013 №225/220/34840150.

За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 941209 грн., в тому числі за півріччя 2012 на суму 941209 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 943152,04 грн., в т.ч. за вересень 2011 року на суму 326250 грн., за травень 2012 року на суму 528459 грн., за червень 2012 року на суму 88443 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 11.02.2013 №225/220/34840150 ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000242201/205 від 18.02.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 1411813,50 грн., з яких: 941209 грн. - за основним платежем; 470604,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000252201/206 від 18.02.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 1414728 грн., з яких: 943152 грн. - за основним платежем; 471576 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо визнання нікчемними правочини між ТОВ "Аерок" та ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ", а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається з акту перевірки, вказані вище порушення пов'язані з придбанням позивачем у ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" товарно-матеріальних цінностей та послуг.

Так, на думку посадових осіб відповідача, контрагенти позивача як постачальники мають ознаки фіктивності, з огляду на наступне.

Так, при проведенні документальної перевірки позивача ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС отримала Акти перевірок ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС від 02.11.2012 № 345/22/36793349 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Палет Ком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.06.2010 по 30.06.2012", Рокитнянської МДПІ Київської області від 15.12.2011 № 14/1701/НОМЕР_1 "Про результати позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість з 01.03.2010 по 01.12.2011 ФОП ОСОБА_2 за період з 01.03.2010 по 01.12.2011", Броварської ОДПІ Київської області від 26.04.2011 № 38/222/37146194 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПБІ" в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за рахунок ТОВ "Салетех", ТОВ "Бетон" за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 " та Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.03.2012 №315/16/13382764 "Про неможливість проведення зустрічної звірки МПП "Футура" з питань підтвердження господарських відносин з контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року".

Так, в Акті перевірки ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС від 02.11.2012 №345/22/36793349 зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність у ТОВ "Палет Ком" необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товару в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ "Палет Ком" можливостей здійснювати фактичні товарні операції, а тому господарські операції між ТОВ "Палет Ком" та контрагентами не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, тобто такі операції не мають реального характеру.

Актом перевірки Рокитнянської МДПІ Київської області від 15.12.2011 №14/1701/НОМЕР_1 встановлено, що невстановлені особи, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на створення суб'єкта підприємницької діяльності, використовуючи реквізити громадянина ОСОБА_2, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконання робіт або наданням послуг, з метою прикриття незаконної діяльності створили ФОП ОСОБА_2 та без його відома здійснювали діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ іншим реально діючим суб'єктам господарської діяльності. Також, у вказаному акті зазначено, що за вказаним фактом фіктивного підприємництва постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циби Н.Д. від 26.10.2011 порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України., внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_2 не була направлена на реальне настання правових наслідків, а укладені правочини від імені ФОП ОСОБА_2 спрямовані на зменшення бази оподаткування контрагентів та не мають під собою розумної, економічної, обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Актами перевірок Броварської ОДПІ Київської області від 26.04.2011 №38/222/37146194 та Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.03.2012 №315/16/13382764 встановлено, що у ТОВ "ПБІ" та МПП "Футура" відсутні трудові ресурси, виробничі обладнання, транспортні та торгівельні обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Крім того, у вказаних актах зазначено, що дані підприємства за юридичною адресою не знаходяться, а відтак правові взаємовідносини з ТОВ "ПБІ" та МПП "Футура" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Отже, вищезазначеними Актами перевірок зроблені висновки про те, що фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності цими підприємствами, фінансово-господарські взаємовідносини між ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" та їх контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Зазначені операції ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

За результатами перевірок встановлено порушення ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених цими підприємствами при придбанні та продажу товарів (послуг). Товари (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.

Отже, за результатами перевірок встановлено, що ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Таким чином, ДПІ у м. Славутичі, Рокитнянською МДПІ, Броварською ОДПІ та Ленінською МДПІ у м. Луганську в вищезазначених Актах перевірок зроблено висновок про те, що усі операції з продажу (надання робіт, послуг) ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу постачання.

Враховуючи дані вищезазначених Актів перевірок, відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції здійснені між позивачем та його контрагентами - ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" не спричинили настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

У зв'язку з зазначеним, відповідач вважає, що внаслідок здійснення операцій з ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ", позивач завищив витрати з придбанням товарно-матеріальних цінностей, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, а також виходячи з тверджень про нікчемність правочинів, укладених з ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ", посадові особи податкового органу також дійшли висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Проте, вказані висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ТОВ "Аерок" та ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" при укладанні та виконанні договорів, які на переконання відповідача є протиправними, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Факт виконання умов договору може бути доказаний податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19.08.1999 № 996-XIV бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що між ТОВ "Аерок" в період з 2011 року по 2012 рік були господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ".

Між позивачем та ТОВ "Палет Ком" було укладено договір від 12.01.2012 №АБ-0010/12 про поставку товарів - піддонів.

Між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір від 01.08.2011 №25 про надання послуг по організації перевезення автомобільним транспортом, відповідно до якого Виконавець бере на себе зобов'язання організувати перевезення автомобільним транспортом довірений йому вантаж (блоки пористі) з місця відправлення до пункту призначення, що вказані у заявці Замовника.

Між позивачем та ТОВ "ПБІ" було укладено договір від 01.03.2011 № 9/01-1 про постачання піску.

Між позивачем та МПП "Футура" було укладено договір від 14.11.2011 №141111 про надання послуг по перевезенню готової продукції

Як вбачається з документів, що містяться в матеріалах справи, факт поставки товару та надання послуг по перевезенню оформлювався податковими та видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" та позивача. Крім податкових та видаткових накладних сторонами оформлені належним чином акти виконаних робіт та акти по виконанню транспортно-експедиційних послуг

Вказаний товар поставлявся позивачу вантажним транспортом, на підтвердження чого позивачем надано суду товарно-транспортні накладні.

Оплата за послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагентів - ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ", що підтверджується банківськими виписками, які були надані податковому органу на перевірку.

Суми податку на додану вартість, які зазначені в податкових накладних за період 2011-2012 років включено до податкового кредиту відповідних періодів 2011-2012 років, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до декларацій відповідних періодів 2011-2012 років.

Судом досліджені первинні документи, що містяться в матеріалах справи, укладені між ТОВ "Аерок" та ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" та здійснено висновок, що останні складені сторонами з додержанням вимог чинного законодавства України, містять всі необхідні реквізити, тобто, являють собою первинні бухгалтерські документи, та відповідно є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Судом також було досліджено механізм виконання умов договорів, який цілком узгоджується із наданими позивачем первинними документами.

Отже, при розгляді цієї справи суд, за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій), дійшов висновку про реальність укладених договорів, а механізм постачання товару на базу позивача, цілком узгоджується із наданими представником позивача первинними документами.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Окрім того суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатам одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується документами.

Посилання ж відповідача на відсутність мети у позивача та його контрагентів щодо реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків не приймається судом до уваги, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Крім того, в Актах перевірок ДПІ у м. Славутичі від 02.11.2012, Рокитнянської МДПІ від 15.12.2011, Броварської ОДПІ від 26.04.2012 та Ленінської МДПІ в м. Луганську від 15.03.2012 немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів та суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентами - ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" у судовому порядку протиправними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

В матеріалах справи містяться податкові накладні, які були виписані ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ" для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ФОП ОСОБА_2, МПП "Футура", ТОВ "Палет Ком", ТОВ "ПБІ", які засвідчують отримання товару (послуг), у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ.

Суд зазначає, що до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Крім того, відповідач в акті перевірки не зазначив, що первинні документи не відповідали вимогам чинного законодавства України.

Суд враховує, що постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області Циби Н.Д від 26.10.2011 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, тобто створення з метою прикриття незаконної діяльності ФОП ОСОБА_2, проте, оцінюючи її як доказ керується приписами ч. 4 ст. 72 КАС України, згідно якої вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Втім в межах даної справи не розглядається питання про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої порушено кримінальну справу, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 70 КАС України не бере до уваги доказ, який не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Зокрема слід відзначити, що порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, тобто створення з метою прикриття незаконної діяльності ФОП ОСОБА_2, не виключає можливості здійснення ТОВ "Аерок" реальних господарських операцій.

У вказаній постанові відсутні будь-які докази щодо відсутності реальної, господарської діяльності між позивачем та контрагентом, а також відсутні докази щодо завдання державі збитків по господарським операціям ТОВ "Аерок" та ФОП ОСОБА_2

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 по справі за позовом ТОВ "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.02.2013 №0000242201/205 та №0000254201/206 з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000242201/205 та № 0000254201/206 від 18.02.2013 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язанням Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок" понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2013 року.