Постанова № 31585664, 23.05.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1171/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ващиліна Р. О.,

при секретарі судового засідання - Кібкало І. А.,

за участю:

позивача: публічне акціонерне товариство "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", представники - Попович А. А., Ганчак В. І.,

відповідача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, представник - Борсенко О. В.,

третя особа: ТОВ "Транскарпатбуд", представник - Філінова К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, третя особа - ТОВ "Транскарпатбуд", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042341 4/22-02/02574001/8348 від 04.01.2013, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 23 травня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 травня 2013 року.

14.01.2013 Публічне акціонерне товариство "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, третя особа - ТОВ "Транскарпатбуд", про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 у справі № 807/85/13-а позовні вимоги ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень роз'єднано, а саме: позовну вимогу стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042341 4/22-02/02574001/8348 від 04.01.2013, яким визначено податкове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., в т. ч. 385550,34 грн. основного платежу та 96387,59 грн. штрафних санкцій, виділено в окреме провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, прийнявши податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000042341, незаконно нарахувала позивачеві грошове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., оскільки, жодних підстав для нарахування орендної плати у більшому розмірі, ніж той, який передбачений договорами оренди земельних ділянок не було, так як зміна ціни договору (в даному випадку орендної плати) повинна бути оформлена лише шляхом укладення додаткових угод до договорів оренди, шляхом погодження такої зміни між сторонами. Зазначає, що ніяких додаткових угод між ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" та розпорядником орендованих земельних ділянок - управлінням майном Ужгородської міської ради у 2012 році та, зокрема, з часу прийняття рішення від 24.02.2012 № 447, не укладалося.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, та просили суд їх задовольнити.

14.05.2013 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову від 22.04.2013 № 3190/10/10, відповідно до яких позовні вимоги вважає безпідставними, необгрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" не було у повному обсязі проведено нарахування орендної плати за землю після зміни протягом року бази оподаткування, внаслідок чого за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 платником була занижена орендна плата за землю у розмірі 385500,34 грн., в т. ч. за березень 2012 року - 55078,62 грн., за квітень 2012 року - 55078,62 грн., за травень 2012 року - 55078,62 грн., за червень 2012 року - 55078,62 грн., за липень 2012 року - 55078,62 грн., за серпень 2012 року - 55078,62 грн., за вересень 2012 року - 55078,62 грн. У доповненнях до заперечень, відповідач зазначає, що податковий орган правомірно використав затверджений порядок розрахунку орендної плати позивачеві за період з березня по вересень 2012 року включно, так як Методика розрахунку орендної плати, затверджена рішенням Ужгородської міської ради від 24.02.2012 № 447 була чинною на момент проведення перевірки, складання акту та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вважає, що сплата ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" орендної плати за землі комунальної власності, нормативно-грошова оцінка яких не проведена, на рівні сум, визначених у договорах, є нормативно не обґрунтованою.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, наведених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник третьої особи надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що після отримання інформаційних довідок в КП "Архітектурно-планувальне бюро", ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" повинно було самостійно відкоригувати зобов'язання по сплаті орендної плати за землю, згідно рішення Ужгородської міської ради від 24.02.2012 № 447, яке набрало чинності 01.03.2012, самостійно подати уточнену податкову декларацію, чого позивач не здійснив, що призвело до фактичного недоотримання місцевим бюджетом плати за землю від товариства.

В судовому засіданні представник третьої особи просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", код 02574001, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 24.12.2012 № 3916/22-02/02574001.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 № 0000042341, яким ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" визначено податкове зобов'язання (збільшено суму грошового зобов'язання) по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., в т. ч. 385550,34 грн. основного платежу та 96387,59 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС, ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" оскаржило його в судовому порядку.

13.06.2005 на підставі рішення ХLІ сесії ІV скликання Ужгородської міської ради від 28.04.2005 № 579 між Ужгородською міською радою в особі начальника управління майнової політики міста Ужгорода Мартина В. І. (орендодавець) та ВАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" в особі генерального директора Доктора О. О. (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно пп.1.1 п.1 договору орендар приймає в довгострокове платне володіння та користування земельну ділянку, розташовану в м. Ужгороді по пл. Кирила і Мефодія, 5, Закарпатської області, загальною площею 1457,99 кв. м, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 203711,10 грн. Відповідно до пп.2.1 п.2 договору, останній укладено на 10 років. Згідно п.п.3.1, 3.2 п.3 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 4074,22 грн. на рік, щомісячно 339,51 грн. У відповідності до пп.10.1 п.10 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін, нотаріально посвідчуються та перереєстровуються відповідно до законодавства.

30.03.2011 на підставі рішення ІV сесії VІ скликання Ужгородської міської ради від 11.02.2011 № 112 між управлінням майном міста Ужгородської міської ради в особі начальника управління Касперова О. П. (орендодавець) та ВАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" в особі голови правління Доктора О. О. (орендар) укладено договір оренди землі. Згідно п.п.1.1, 1.2 п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, загальною площею 14918,99 кв. м, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1690955,30 грн. Відповідно до пп.3.1 п.3 договору, останній укладено до 11.02.2021. Згідно п.п.4.1, 4.2 п.4 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 50728,66 грн. на рік, щомісячно 4227,39 грн. У відповідності до пп.11.1 п.11 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивачем не було у повному обсязі проведено нарахування орендної плати за землю після затвердження рішенням Ужгородської міської ради від 24.02.2012 № 477 "Про тимчасове встановлення плати за землю в межах міста Ужгород" тимчасової Методики розрахунку орендної плати за 1 кв. м земельної ділянки із земель, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради.

Проте, з таким висновком посадових осіб відповідача суд погодитися не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, із змінами і доповненнями (далі - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, із змінами і доповненнями (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV визначено істотні умови договору оренди землі, до яких, зокрема, відноситься орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.288.2 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПК України), платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст. 288 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України), що також кореспондується із п.288.4 ст. 288 ПК України, згідно якого розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.288.5 ст. 288 ПК України).

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як встановлено пп.10.1 п.10 договору оренди земельної ділянки від 13.06.2005 будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін, нотаріально посвідчуються та перереєстровуються відповідно до законодавства.

Відповідно до пп.4.4 п.4 договору оренди землі від 30.03.2011 у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, що оформляється при досягненні домовленості сторін додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною до цього договору.

Таким чином, укладаючи договори оренди земельної ділянки, сторони обумовили необхідність письмового оформлення будь-яких змін, що стосуються умов таких договорів, що в свою чергу, кореспондується з вищенаведеними положеннями законодавства.

Судом встановлено, що зміни щодо розміру орендної плати до договору оренди земельної ділянки від 13.06.2005 та до договору оренди землі від 30.03.2011 не вносилися, Ужгородська міська рада не зверталася ні до позивача з пропозицією про внесення змін до зазначених договорів, ні до суду з відповідними позовами.

Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання відповідача на прийняття Ужгородською міською радою рішення від 24.02.2012 № 477 "Про тимчасове встановлення плати за землю в межах міста Ужгород" та отримання позивачем інформаційних довідок в КП "Архітектурно-планувальне бюро" як на підставу необхідності самостійного корегування суми орендної плати, оскільки зазначене не може підмінити визначений законодавством порядок внесення змін до договорів, що в даному випадку є підставою для нарахування орендної плати.

Крім того, рішення Ужгородської міської ради від 24.02.2012 № 477, яке слугувало підставою для нарахування ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., було оскаржено прокуратурою міста Ужгорода до Закарпатського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 19.03.2013 у справі № 807/75/13-а рішення ХІІ сесії VІ скликання Ужгородської міської ради "Про тимчасове встановлення плати за землю в межах міста Ужгород" від 24.02.2012 № 477 визнано незаконним. Вказана постанова суду від 19.03.2013 набрала законної сили 11.04.2013.

Отже, позивачем правомірно нараховувалася орендна плата у розмірах, встановлених договорами від 13.06.2005 та від 30.03.2011.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, третя особа - ТОВ "Транскарпатбуд", - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби № 0000042341 4/22-02/02574001/8348 від 04.01.2013.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" судовий збір у розмірі 487 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень).

4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін