Постанова № 31585642, 22.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2013 р. (12:15) Справа №801/2020/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., суддів Ольшанської Т.С., Євдокімової О.О.,

при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Бутенко О.Б., доручення № 6 від 01.01.2013 року,

відповідача - Григорєва К.О., довіреність № 1/21-8018 від 28.03.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод»,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват»

про визнання протиправною бездіяльності, встановлення відсутності повноважень та спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів з позовними вимогами щодо:

- визнання протиправною бездіяльності, що виявилось у поверненні Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів позивачу заяви про видачу додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 року серії АВ№577052 на виробництво коньяку марочного групи «КВВК «Ай-Петри» без розгляду,

- встановлення відсутності повноважень у Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів при розгляді питань про видачу додатків до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв керуватися Законом України від 15.12.2993 року № 3689 «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»,

- зобов'язання Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів видати позивачу до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 року серії АВ№577042 додаток, що надає дозвіл на виробництво коньяку марочного групи «КВВК «Ай-Петри».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.03.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.04.2013 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват».

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 22.05.2013 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність бездіяльності відповідача при розгляді заяви ДП «Сімферопольський виноробний завод» від 21.12.2012 року про внесення доповнення у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. На думку позивача, на протиправність бездіяльності Департаменту вказує те, що Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не передбачено повернення матеріалів заявнику, Законом визначені тільки дві форми вирішення цього питання: або видача додатку, або мотивована відмова. Отже, відповідачем вирішено спірне питання у формі, яка не передбачена законодавством. Також, позивач зазначив про те, що Департаментом неправомірно у листі про повернення матеріалів заявнику зроблено посилання на Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», оскільки вирішення питання про видачу знаків на товари та послуги, проведення експертиз тощо здійснюється іншою державною службою. Отже, відповідачем привласнено собі повноваження, які йому не належать, та знаходяться поза зоною його компетенції.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Позиція відповідача заснована на тому, що позивачу правомірно відмовлено у оформленні додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та повернуто усі документи. Відмова вмотивована тим, що у листі позивач просив оформити дозвіл на виробництво коньяку України марочного «КВВЯ» «Ай-Петрі», проте у Департаменту наявна інформація про наявність у інших суб'єктів господарювання, а саме у ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» та ТОВ «Віват» дійсних свідоцтв на знаки для товарів і послуг «Ай-Петрі». Таким чином, зазначення у додатку до ліцензії позивача про дозвіл на виробництво коньяку України марочного «КВВЯ» «Ай-Петрі» є неможливим, оскільки зачіпає права інтелектуальної власності інших осіб.

Крім того, у додатку до заперечень відповідач вказав на те, що у листі від 21.12.2012 року позивач просив надати дозвіл на виробництво коньяку на підставі технологічної інструкції на виробництво коньяку України марочного групи «КВВЯ» «Ай-Петрі» ТІУ 202.274-99. Проте, на заміну ТІУ 202.274-99 заступником голови Державного Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України затверджено технологічну інструкцію ТІ 00032744-3863-2006 від 09.03.2006 року. При цьому, названа технологічна інструкція на підставі договору № 35 від 14.04.2011 року передана у власність іншому суб'єкту господарювання - ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод».

Третьою особою ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» були надані письмові заперечення на позовну заяву. У запереченні третьою особою було зазначено про те, що ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, у додатку до якої зазначено про дозвіл на використання знаків для товарів і послуг «Ай-Петрі» на підставі відповідного свідоцтва та відповідного ліцензійного договору, укладеного із власником зазначеного знаку для товарів і послуг - ТОВ «Віват». Крім того, ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» на підставі договору № 35 від 14.04.2011 року отримано право власності на технологічну інструкцію ТІ 00032744-3863-2006 від 09.03.2006 року щодо виробництва коньяку України марочного групи «КВВЯ» «Ай-Петрі». З урахуванням зазначеного вище третя особа вказала на відсутність у позивача права на отримання додатку до ліцензії на виробництво коньяку України марочного групи «КВВЯ» «Ай-Петрі».

Третя особа ТОВ «Віват» явку свого представника в судові засідання не забезпечила, про час, дату та місце їх проведення повідомлялась належним чином - судовими повістками. Пояснення на позовну заяву ТОВ «Віват» до суду не надало, про причини неявки в судове засідання не повідомляло.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до пункту 1 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1289 від 13.10.2011 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.11.2011 року за №1271/20009 (далі по тексту - Наказ № 1289), Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту - Департамент) діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері.

Згідно з пунктами 5.3 та 5.4 Наказу № 1289 основними завданнями Департаменту є здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів і технологічних інструкцій та інших нормативних документів щодо виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва та оптової торгівлі спиртом, виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, призупинення дії та анулювання виданих ліцензій у випадках, передбачених законодавством (пункт 6.5 Наказу № 1289).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що відповідач є органом виконавчої влади, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні підпункту 7 пункту 1 статті 3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії, що встановлені частиною 2 статті 19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Як свідчать матеріали справи, Державним підприємством «Сімферопольський виноробний завод» 07.06.2011 року отримано ліцензію серії АВ№577042 на виробництво алкогольних напоїв, реєстраційний номер 539, термін дії: з 06.06.2011 року до 06.06.2016 року (а.с.23).

ДП «Сімферопольський виноробний завод» 21.12.2012 року звернулось з заявою за № 698 до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України з проханням оформити додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (реєстраційний номер 539, дата видачі 07.06.2011 року) з дозволом на виробництво коньяку України марочної групи «КВВЯ «Ай-Петрі» на підставі технологічної інструкції на виробництво коньяку України марочної групи «КВВЯ «Ай-Петрі» ТІУ 202.274-99 та на підставі розписки і повідомлення про встановлення дати подання заявки на знак для товарів і послуг «Ай-Петрі коньяк Державне підприємство «Сімферопольський виноробний завод» від 26.11.2012 року №m 2012 20533 (а.с.22).

Листом від 14.01.2013 року №160/21-3015 (а.с.8) Департаментом повідомлено позивача про повернення документів, податних на оформлення додатку до ліцензії. Повернення документів мотивовано тим, що згідно заяви №m 2012 20533 ДП «Сімферопольський виноробний завод» отримав свідоцтво на знак для товарів і послуг від 10.12.2010 року № 132434 «Ай-Петрі», яке відповідно до рішення Державного Департаменту інтелектуальної власності від 20.06.2011 року було передано у власність ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод».

При цьому, відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для тих самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Не погодившись з поверненням матеріалів заяви від 21.12.2012 року, позивачем було оскаржено до суду бездіяльність Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в цій частині.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995року № 481/95-ВР року (далі по тексту - Закон № 481).

Статтею 3 Закону № 481 визначений порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У відповідності до цієї статті Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб'єктам господарювання, які мають повний технологічний цикл виробництва, включаючи викурку і витримку, а для виробництва коньяку також використовують не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та витриманого не менше трьох років, у перерахунку на абсолютний алкоголь. Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, має право здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним і плодовим без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

Одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Таким чином, зі змісту наведеної норми вбачається, що розгляд заяви про внесення змін або доповнень до додатку до ліцензії здійснюється у тому самому порядку, що й розгляд заяви про видачу ліцензії.

Порядок видачі ліцензії, встановлений статтею 3 Закону № 481 передбачає, що заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Таким чином, за результатами розгляду заяви суб'єкта господарювання про внесення змін або доповнень у додаток до ліцензії Департамент повинен прийняти одне з двох рішень: рішення про внесення змін або доповнень у додаток до ліцензії або рішення про відмову у внесенні змін або доповнень у додаток до ліцензії.

Всупереч цьому, відповідачем заяву від 21.12.2012 року про внесення доповнень у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв листом від 14.01.2013 року №160/21-3015 було повернуто ДП «Сімферопольський виноробний завод» разом з усіма документами без прийняття встановленого Законом рішення.

Зазначене вище вказує на те, що прийняте відповідачем рішення про повернення матеріалів заяви, оформлене листом від 14.01.2013 року №160/21-3015, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, у позовній заяви позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у поверненні Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів позивачу заяви про видачу додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 року серії АВ№577052 на виробництво коньяку марочного групи «КВВК «Ай-Петри» без розгляду.

Однак, суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень являє собою пасивну форму поведінки, пов'язану з невиконанням дій, які він повинен був та міг вчинити в силу наданих йому повноважень згідно з чинним законодавством України.

Отже, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.

Проте, як було встановлено судом вище, Департамент відреагував на заяву позивача шляхом прийняття рішення про повернення цієї заяви. Зазначене виключає бездіяльність з боку відповідача.

У зв'язку з цим, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним повернення Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів заяви ДП «Сімферопольський виноробний завод» щодо видачі додатку до ліцензії від 21.12.2012 року, що оформлене листом №160/21-3015 від 14.01.2013 року.

Що стосується вимог позивача про встановлення відсутності повноважень у Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів при розгляді питань про видачу додатків до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв керуватися Законом України від 15.12.2993 року № 3689 «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», то суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Таким чином, вирішення питання щодо наявності або відсутності компетенції може бути предметом розгляду в адміністративній справі тільки в тому випадку, якщо цей спір виник між суб'єктами владних повноважень.

При цьому, суд зазначає, що у особи, яка незгодна з рішенням суб'єкта владних повноважень, у тому числі з тієї підстави, що назване рішення прийняте поза межами визначеної суб'єкту господарювання компетенції, є право у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства оскаржити це рішення в суді.

У відповідності до частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, при вирішенні справи суд повинен виходити з того, що прийняте рішення у повній мірі має захистити права особи, в інтересах якої воно прийнято.

З огляду на зазначене вище, враховуючи, що судом визнано протиправним повернення Департаментом заяви позивача щодо видачі додатку до ліцензії, суд дійшов висновку, що таким чином права та інтереси ДП «Сімферопольський виноробний завод» захищені у повній мірі.

Відносно решти вимог позивача про зобов'язання Департаменту видати позивачу додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення, оскільки суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, зобов'язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.

При цьому суд зауважує, що при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ДП «Сімферопольський виноробний завод» від 21.12.2012 року щодо видачі додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 року серії АВ№577042.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

На підставі зазначеного, приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на його користь 32,19 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.05.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 23.05.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним повернення Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів заяви ДП «Сімферопольський виноробний завод» щодо видачі додатку до ліцензії від 21.12.2012 року, що оформлене листом №160/21-3015 від 14.01.2013 року.

3. Зобов'язати Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів повторно розглянути заяву ДП «Сімферопольський виноробний завод» від 21.12.2012 року щодо видачі додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв від 07.06.2011 року серії АВ№577042.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.

Суддя Ольшанська Т.С.

Суддя Євдокімова О.О.