Постанова № 31584202, 28.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 909/91/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» без номера від 25.03.2013 року (вх. №05-05/430/13 від 10.04.2013 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013 року

у справі №909/91/13-г

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька», м. Івано-Франківськ

про стягнення 7623,51 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мотрук М.Ю., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013 року (суддя Грица Ю.І.) відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (надалі ПрАТ АСК «ІНГО Україна») до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» (надалі ПрАТ СК «Галицька») про стягнення 7623,51 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що має право регресної вимоги до відповідача, оскільки виплатив страхове відшкодування своєму страхувальнику. Окрім цього, скаржник зазначає, що виплата страхового відшкодування за договором добровільного страхування проводиться при настанні страхового випадку і не може залежати від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди чи ні. Відповідач у своєму листі від 21.12.2012 року за №941 визнав право позивача на страхове відшкодування, однак відмовився від його виплати, зазначаючи про помилковість посилання ПрАТ АСК «ІНГО Україна» на зазначені норми законодавства. ПрАТ АСК «ІНГО Україна» просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

28 лютого 2012 року між ПрАТ АСК «ІНГО Україна» (Страховик) та Бараном Віталієм Миколайовичем (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування №640536917.12 транспортного засобу марки «BMW-730», д.н.з. ВС5505ВВ, відповідно до умов якого Страховик зобов'язується виплатити Страхувальнику, у випадку настання страхового випадку, зокрема дорожньо-транспортної пригоди, страхове відшкодування, розмір якого відповідно до п.10.2.3 цього договору визначається на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи Страховика, висновок спеціаліста-автотоварознавця).

Договір страхування укладено на строк з 28.02.2012 року до 27.02.2013 року (п.5 Договору страхування).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 29.03.2012 року у м. Львові по вул. Шевченка, 120, за участю автомобілів марки «Фольксваген», д.н.з. ВС5202СЕ, та марки «BMW-730», д.н.з. ВС5505ВВ, автомобіль марки «BMW-730», д.н.з. ВС5505ВВ отримав технічні ушкодження, що стверджується протоколом огляду транспортного засобу від 02.04.2012 року та довідкою №8983743 про дорожньо-транспортну пригоду від 13.04.2012 року.

Відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області від 27.04.2012 року у справі №1329/1765/2012 винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано водія автомобіля марки «Фольксваген», д.н.з. ВС5202СЕ, громадянина Павлуся Степана Степановича, цивільно-правова відповідальність якого, згідно полісу АА0056677, застрахована у відповідача, що не заперечується сторонами по справі.

Згідно висновку №3958/12 експертного автотоварознавчого дослідження по листу ПрАТ АСК «ІНГО Україна» від 04.04.2012 року вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу автомобіля марки «BMW-730», д.н.з. ВС5505ВВ, становить 8123,51 грн.

23 травня 2012 року Страхувальник звернувся до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 7623,51 грн. Виплата зазначеної суми підтверджується Розпорядженнями на виплату по страховому випадку від 23.05.2012 року: №4936 (на суму 5618,54 грн.) та №4937 (на суму 2004,97 грн.), а також платіжним дорученням №5496 від 11.06.2012 року на суму 5618,54 грн. та видатковим касовим ордером №160 від 31.05.2012 року на суму 2004,97 грн.

Таким чином, ПрАТ АСК «ІНГО Україна» виконано зобов'язання, передбачені ст.979, п.3.ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України, п.3.ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», договору добровільного страхування щодо здійснення страхової виплати та виплачено грошову суму в розмірі 7623,51 грн. Барану В.М.

20 серпня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію на суму 7623,51 грн. з пропозицією компенсувати зазначену суму в порядку регресу.

Згідно листа від 21.12.2012 року за №941 відповідач на підставі п.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визнав необхідність подання позивачем відповідної заяви, після чого виплатить йому страхове відшкодування, виставлену претензію визнав недостатньою.

У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно з ч.16 ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно з приписами ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на момент настання страхового випадку), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України).

Згідно з приписами ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме ПрАТ СК «Галицька» (аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 року у справі №3-38гс12).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зробила висновок, що ПрАТ АСК «ІНГО Україна», відшкодувавши своєму Страхувальнику (Барану Віталію Миколайовичу) страхове відшкодування внаслідок заподіяння його автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоди, має право регресної вимоги до ПрАТ СК «Галицька».

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що між сторонами існують правовідносини суброгації є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

За таких обставин, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013 року у цій справі підлягає скасуванню.

За наслідками скасування відповідно до ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції зробила висновок про прийняття нового рішення, яким позовні вимоги необхідно задоволити в повному обсязі.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання позовної заяви до місцевого господарського суду та апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду ї області від Івано-Франківської області від 12.03.2013 року у справі №909/91/13-г скасувати і прийняти нове рішення. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22, ідентифікаційний код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) 7623,51 грн. страхового відшкодування в порядку регресу; 1720,50 грн. судового збору за подання позовної заяви до місцевого господарського суду; 860,25 грн. за розгляд справи в апеляційному порядку, про що місцевому господарському суду видати накази.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.06.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.