Рішення № 31581462, 31.05.2013, Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/635/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2013 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Єрохіної І.В.

при секретарі Кириловій Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про стягнення грошових коштів за договором,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ "АВТО ПРОСТО" про стягнення грошових коштів за договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.09.2012 року між сторонами був укладений договір №403849, предметом якого є надання учаснику послуг системи "АвтоТак", спрямованих на придбання автомобілю. Відповідач є товариством, що надає послуги, предметом яких є покупка автомобілів учасниками через систему придбання у групах "АвтоТак". Угодою передбачене, що учасник уповноважує ТОВ "АВТО ПРОСТО" на організацію і адміністрування системи "АвтоТак". Система функціонує наступним чином: кількість учасників групи, яким надається право на автомобіль відповідає кількості чистих щомісячних платежів. Відповідач формує групу учасників системи і у подальшому створює фонд групи за рахунок цих платежів, сплачених учасниками групи, тобто за їх гроші, а потім один раз на місяць фонд розподіляє між учасниками системи право на покупку товару. При цьому це право набувають не всі учасники системи, а тільки ті, які здійснили і задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних платежів. Тобто, на думку позивача, розподіл фонду групи здійснюється по пірамідальної схемі, що порушає вимоги ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування грошових коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи. Позивач вважає, що між сторонами був укладений нікчемний правочин, у зв'язку з чим на підставі ст.ст.203, 215,216 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" він просить здійснити правові наслідки недійсності правочину та стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за договором у розмірі 26919,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в якій позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщався належним чином, що підтверджують поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с.20-28).

Суд на підставі ст.169 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, оскільки він належним чином був сповіщений про розгляд справи.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 25.09.2012 року між сторонами був укладений договір №403849, предметом якого є надання учаснику послуг системи "АвтоТак", спрямованих на придбання автомобілю. Відповідач є товариством, що надає послуги, предметом яких є покупка автомобілів учасниками через систему придбання у групах "АвтоТак". Угодою передбачене, що учасник уповноважує ТОВ "АВТО ПРОСТО" на організацію і адміністрування системи "АвтоТак". Система функціонує наступним чином: кількість учасників групи, яким надається право на автомобіль відповідає кількості чистих щомісячних платежів. Відповідач формує групу учасників системи і у подальшому створює фонд групи за рахунок цих платежів, сплачених учасниками групи, тобто за їх гроші, а потім один раз на місяць фонд розподіляє між учасниками системи право на покупку товару. При цьому це право набувають не всі учасники системи, а тільки ті, які здійснили і задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних платежів. (а.с.2-9). На виконання цього правочину позивачем була передана сума у розмірі 26919,00 гривень, що підтверджується квитанціями (а.с.10-12).

Суд погоджується з думкою позивача про те, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що є порушенням вимог ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.1, п.7 ч.3,ч.6 зазначеного закону - нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно до ч.1,2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, яки встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд вважає такими, що заслуговують уваги доводи позивача про те, що правочин від 25.09.2012 року, який був укладений між сторонами, є нікчемним, а тому необхідно застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, оскільки відповідно до рекомендацій п.7 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року - правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосування наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Суд вважає, що договір №403849, який був укладений між сторонами 25.09.2012 року є нікчемний та вважає за необхідне застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України, згідно яких кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203,215,216 ЦК України, ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 10,11,60,169,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про стягнення грошових коштів за договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лиман, Зміївського району, Харківської області (і.п.н. НОМЕР_1) грошові кошти, сплачені за договором № 403849 від 25.09.2012 року у розмірі 26919,00 (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" на користь держави судовий збір у розмірі 269 (двісті шістдесят дев'ять) гривень 19 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду АРК через Чорноморський районний суд АРК шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст.294-296 ЦПК України.

Суддя Єрохіна І.В.