Постанова № 31581105, 03.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2013 р. справа №913/113/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Агапов О.Л., Кододова О.В.від скаржникаПрокурор - Лисенко С.І.від кредитораГорняк Д.С. - за довіреністювід боржникаПоета А.І. - за довіреністюрозглянувши апеляційну скаргу Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл. на ухвалу господарського суду Луганської областівід 12.03.2013 рокуу справі№ 913/113/13-г(суддя Ковалінас. М.Ю.)за заявою кредитораПриватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськдо боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл.пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської обл. від 10.01.2013р. порушено справу № 913/113/13-г про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.03.2013р. введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська» розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мучінського Ігоря Дмитровича та визнано кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ у сумі 636272,32грн.

Виносячи вказану ухвалу, суд першої інстанції послався на те, що кредиторські вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, які складають понад 300 мінімальних заробітних плат та не задоволені боржником.

Також, вказаною ухвалою, в мотивувальній частині, було розглянуто відзив боржника на заяву кредитора про порушення провадження у справі про його банкрутство. У відзиві боржник не заперечував проти наявності у нього заборгованості перед кредитором Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ в загальній сумі 636272,32грн., яка є непогашеною з 2008 року й до даного часу з причини відсутності у боржника достатніх грошових коштів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, прокурор міста Луганська в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл. подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Луганської області від 12.03.2013р. у справі №913/113/13-г, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 12.03.2013р. та припинити провадження у справі.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що ухвалою господарського суду Луганської області від 12.03.2013р. у справі № 913/113/13-г відмовлено у задоволені клопотання головного управління юстиції про припинення провадження у справі відповідно до п.4 Розділу Х прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визнано обґрунтованими грошові вимоги кредитора Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ.

Апелянт вказує на те, що за приписами п.1-1 Розділу Х прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином апелянт вважає, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська» м. Антрацит, як гірничого підприємства, заснованого на державній власності, підлягає припиненню.

Ухвалою від 29.03.2013р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представники апелянта та боржника наполягають на задоволенні скарги та скасуванні ухвали суду першої інстанції з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Представник кредитора проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.01.2013р. була порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», м. Антрацит за заявою Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ на підставі ст. ст. 6, 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Заява Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ обґрунтована тим, що на підставі договору купівлі продажу № 36 від 01.01.2005р., відповідно до умов якого Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ поставила вугільну продукцію, а Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», м. Антрацит прийняло, але не в повному обсязі розрахувалось за поставлене вугілля, та на рішенні Господарського суду Луганської області від 11.02.2008р. у справі № 6/639.

Рішення Господарського суду Луганської області від 11.02.2008р. у справі № 6/639 за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія» м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», м. Антрацит, який розглядався судом стосовно стягнення з відповідача боргу в сумі 636272,32грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, безспірність кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія» підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 11.02.2013р. по справі № 6/639.

На виконання вказаного рішення 28.02.2008 р. було видано наказ № 6/639 , в загальну суму заборгованості боржника перед заявником були включені також судові витрати.

За даним наказом Відділом Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 7204339 яке до теперішнього часу не виконано ні в добровільному порядку, ні в примусовому порядку.

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу та офіційно оприлюднює її. Офіційне оприлюднення тексту ухвали повинно містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

Відповідно до частини 11 статті 11 Закону у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначається:

1) розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство;

2) дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

3) дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;

4) дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

5) дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Отже, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника передбачених ч.3 ст.6 Закону, - наданні правової оцінки доказам безспірності та розміру заявлених до боржника вимог, дотримання строку їх незадоволення боржником.

Статтею 1 Закону визначено, що «неплатоспроможність» - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків, зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Цією ж статтею Закону визначено, що «безспірні вимоги кредиторів» - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Відповідно до абз. 1 п. 31 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.

Таким чином, доведеною є наявність безспірної та несплаченої боржником Товариством з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська» протягом встановленого строку заборгованості перед кредитором Приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія» в загальному розмірі 636272,32 грн. у т.ч. 629855,05грн. заборгованість за договором купівлі-продажу та витрат по сплаті державного мита - 6298,56грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118грн.

Неспроможність боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», виконати свої грошові забовязання перед кредитором протягом встановленого Законом строку й неоплатність підтверджується наявними у справі документами, зокрема рішенням господарського суду Луганської області від 11.02.2013р. по справі № 6/639; наказом господарського суду Луганської області від 28.02.2008р. №6/639; Постановами ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції: про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2008 ВП № 7204339, та про зупинення виконавчого провадження від 29.04.2008р, тобто наявність у боржника ознак банкрутства, передбачених п.3 ст.6 Закону, є документально підтвердженою.

За таких обставин, наявні всі ознаки неплатоспроможності боржника, з якими Закон України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» пов'язує можливість подальшого провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», м. Антрацит належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, та одним із видів його економічної діяльності є добування комяного вугілля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серія АБ № 494276 в відомостях «Види діяльності» - 05.10 Добування кам'яного вугілля.

Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» в редакції яка діяла з 30.06.1999року, встановлено, що справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25%, не порушуються з дня набрання чинності Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» до 01.01.2013року. Тобто, заборона на порушення справ про банкрутство підприємств вказаних категорій, що визначена попередньою редакцією Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» діяла до 01.01.2013року.

Судом апеляційної інстанції, встановлено, що апелянт просить припинити процедуру банкрутство боржника, посилаючись на пункт 4 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» зазначає, що провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств (гірничо будівні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутний капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків, порушені після1січня 2000року підлягають припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Але, як видно із змісту цієї норми Закону, вона регулює порядок припинення банкрутства гірничих та вугледобувних підприємств, які були вже порушенні після 01 січня 2000 року, а ні тих проваджень з банкрутства, які порушувались після 01.01.2013року. Заборону, щодо порушення справи про банкрутство зазначена норма не встановлює та не регулює.

Пункти 3 та 4 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо банкрутства гірничих підприємств)» від 06.03.2003року № 597. Таким чином, саме з березня 2003 року по 1 січня 2013року заборонено порушувати справи про банкрутство гірничих підприємств, а справи що були порушені після 1 січня 2000 року, підлягали припиненню.

Разом з цим, пунктом 3 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» зазначено, що справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничо будівні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків не порушуються з дня набрання чинності Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» до 1 січня 2013року, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності 11.04.2013року було змінено « 1 січня 2013року» на « 1 січня 2015 року».

Саме цим пунктом Закону визначено заборону щодо порушення справи про банкрутство вугледобувних підприємств, але така заборона встановлена з моменту внесення змін до цього пункту - 11.04.2013року.

У період з 01.01.2013року до 11.04.2013року, виходячи з чинності норми Закону, були відсутні жодні обмеження в порушені справ про банкрутство гірничих підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Луганської обл. від 10.01.2013р. порушено справу № 913/113/13-г про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл. Ухвалою від 12.03.2013року було введено процедуру розпорядження майном та визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора. Таким чином, на момент порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл. та винесення ухвали від 12.02.1013року діяв пункт 3 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», де зазначено, що справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничо будівні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутний капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків не порушуються з дня набрання чинності Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» до 1 січня 2013року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалою господарського суду Луганської обл. від 10.01.2013р. було правомірно порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл. Станом на момент порушення справи про банкрутство та на момент прийняття оскаржувальної ухвали, тобто з 10.01.2013року у суду першої інстанції не було жодних правових підстав для припинення провадження у даній справі

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги кредитора обґрунтовані та відсутні перешкоди для подальшого руху справи про банкрутство.

У зв'язку з чим, вказані доводи скаржника не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги як обґрунтовані, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 12.03.2013р. по справі №913/113/13-г винесені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Апеляційна скарга Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл. підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит, Луганської обл. на ухвалу господарського суду Луганської області від 12.03.2013р. по справі №913/113/13-г- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 12.03.2013р. по справі №913/11313-г - залишити без змін.

Справу направити на розгляд до господарського суду Луганської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова