Рішення № 31581055, 28.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 922/1352/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед", м.Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзен", м.Харків про стягнення 87505,54 гривень за участю представників:

позивача - Іванкевича С.Л. (довіреність №2 від 22 травня 2013 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзен" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 93105,54 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №20/10, укладеного між сторонами 01 травня 2010 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 квітня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 квітня 2013 року.

До канцелярії господарського суду Харківської області 16 квітня 2013 року повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 04 квітня 2013 року, з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

Також, 19 квітня 2013 року від Позивача до канцелярії суду надійшла телеграма (вх.№15086), в якій останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із знаходженням свого представника в іншому судовому засіданні в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 28 травня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

24 травня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх.№18819), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, визнав існуючу заборгованість на сьогоднішній день, але зазначив, що сума відповідної заборгованості складає 87505,54 гривень станом на 31 березня 2013 року. До того ж, просив суд розглядати справу без його участі.

28 травня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№19189) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи. Також, до супровідного листа Позивач надав уточнення суми позову, враховуючи часткове погашення заборгованості Відповідачем, в якому просив суд стягнути з останнього 87505,54 гривень заборгованості. Судом було прийнято відповідні уточнення, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 28 травня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням прийнятих уточнень, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 28 травня 2013 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 07 травня 2013 року.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу без участі Відповідача, за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

01 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кайзен" (Відповідачем) було укладено договір №20/10. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, продавець (Позивач) надає дистриб'ютору (Відповідачу) ексклюзивне право реалізації побутової хімії та косметики (надалі - товар), що поставляється покупцю, згідно з його замовленнями, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити отриманий товар у строки, що визначаються цим договором.

Ціни на товар вказуються у видатковій накладній (п.2.1 договору).

На виконання вказаного договору, Позивач поставив на адресу Відповідача товар загальною вартістю 103307,38 гривень. Даний факт підтверджується підписаними з обох сторін наступними видатковими накладними:

- в/н №РН-0006671 від 29 грудня 2011 року на суму 51570,97 гривень;

- в/н №РН-0000041 від 12 січня 2012 року на суму 68929,91 гривень;

- в/н №РН-0000098 від 18 січня 2012 року на суму 194,29 гривень.

Відповідно до п.3.2 спірного договору, дистриб'ютор оплачує товар протягом 45 календарних днів з дня отримання товару від продавця. Датою отримання товару вважається дата підписання видаткових накладних на товар.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 15801,84 гривень. Відповідний факт підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- п/д №2459 від 04 квітня 2013 року на суму 1000,00 гривень;

- п/д №2372 від 15 березня 2013 року на суму 1500,00 гривень;

- п/д №2295 від 28 лютого 2013 року на суму 1600,00 гривень;

- п/д №2200 від 31 січня 2013 року на суму 1500,00 гривень;

- п/д №524 від 28 грудня 2012 року на суму 6900,00 гривень;

- п/д №1948 від 22 листопада 2012 року на суму 1801,84 гривень;

- п/д №1863 від 07 листопада 2012 року на суму 1500,00 гривень.

До того ж, факт відповідної заборгованості підтверджується підписаним з обох сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 31 березня 2013 року, наявним у матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив на адресу Відповідача претензію-вимогу від 16 січня 2013 року про сплату виниклої заборгованості, але відповіді не отримав. Факт направлення відповідної претензії підтверджується копією поштового чеку №0685 від 23 січня 2013 року та описом вкладення, наявними у матеріалах справи.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, у свою чергу, зобов'язання за спірним договором виконав частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 87505,54 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 87505,54 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзен" (61080, м.Харків, пр.Гагаріна, 201, офіс 212, код ЄДРПОУ 33674583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Глобал Космед" (10001, м.Житомир, вул.Київська, 77, код ЄДРПОУ 20038967) 87505,54 гривень заборгованості та 1750,11 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 червня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/1352/13