Рішення № 31581001, 28.05.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 28 травня 2013 року по справі №927/575/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/575/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГВ АГРО МТС», вул..Любецька, б.191-А, м.Чернігів, 14026

до відповідача: закритого акціонерного товариства Науково-виробничого об'єднання «Чернігівеліткартопля», вул..Я.Лизогуба,13, смт.Седнев, Чернігівський район, Чернігівська область, 1552

про стягнення 10072грн.98коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Гавриленко М.П. - представник, довір.пост. від 27.05.13р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 8999грн.90коп. боргу по оплаті послуг дискування землі, наданих на підставі договору №4 від 28.05.12р., 96грн.16коп. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання та обчисленої за період з 12.04.13р. по 08.05.13р., 899грн.99коп. штрафу та 76грн.93коп. процентів річних, нарахованих з 12.04.13р. по 08.05.13р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомлено.

Приймаючи до уваги, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь у господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався, судом явка уповноваженого представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, тому з метою уникнення затягування вирішення спору, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Подане позивачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задовольняється. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

28 травня 2012р. між сторонами укладено договір №4, відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язувався виконати сільськогосподарські роботи на ПММ замовника по дискуванню землі на площі до 600 га.

Згідно з п.3.1. договору вартість робіт по дискуванню на глибину від 10 до 18 см становить 130 грн./га, на глибину від 18 до 24 см - 140 грн./га.

В силу п.п.3.5., 3.6. договору оплата проводиться поетапно наступним чином: замовник робить передоплату за перші 300 га в розмірі 39000 грн. не пізніше 30.05.2012 р., а решта оплати проводиться як передоплата згідно виставлених рахунків не пізніше 2-х календарних днів з дати їх отримання та підписання акту за фактично виконаний об'єм робіт, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на р/р виконавця.

Відповідно до п.7.3 договору об'єм робіт та термін їх виконання, зазначений в п.2.1 є орієнтовним, а фактичні - відображені в актах приймання-передачі робіт.

В п. 6.4 договору сторонами узгоджено, що у випадку порушень замовником розділу 3 договору, замовник проводить розрахунки з виконавцем в такій послідовності: перша черга - сплата пені сумарно за весь період прострочки платежу, друга черга - сплата штрафу, третя черга - сплата вартості отриманих послуг.

Аналіз змісту договору свідчить, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини підряду, які регулюються нормами §1 глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.04.13р. по справі №927/330/13-г, яке в порядку ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили з 30.04.13р., сторонами підписано акти приймання - передачі робіт: № 17 від 08.06.2012р. на суму 20670грн., № 21 від 20.06.2012р. на суму 21190грн., б/н від 26.06.2012р. на суму 33670грн., № 23 від 02.07.2012р. на суму 4680грн., № 24 від 02.07.2012 р. на суму 15470грн.

Відповідачем частково здійснено оплату виконаних робіт: 01.06.2012р. - 10000грн., 05.06.2012р. - 10000грн., 27.06.2012р. - 10000грн., 11.07.2012р. - 10000грн., 12.07.2012р. - 8000грн., 23.08.2012р. - 10000грн., 27.09.2012р. - 20000грн.

Приймаючи до уваги, що у справі №927/330/13-г приймали участь ті ж самі сторони, що й в даній справі, тому відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України вищезазначені встановлені судом факти не потребують доведення знов.

Як зазначено у рішенні від 17.04.13р., за актом №23 від 02.07.12р. визначено заборгованість за виконану роботу на площі 6,37га на суму 828 грн., в той час як фактично по акту №23 від 02.07.12 р. виконано робіт на площі 36 га на суму 4680 грн.

Отже, залишок обсягу робіт, виконаних позивачем та прийнятих відповідачем по акту №23 від 02.07.12р., сплата вартості яких не вирішувалося в межах справи №927/330/13-г, становить 29,63га на суму 3851грн.90коп.

Крім того, 03 липня 2012р. сторонами підписано акт №13 приймання-передачі робіт, відповідно до якого позивач виконав роботи, а відповідач прийняв виконані роботі по дискуванню землі на площі 39,6га на суму 5148грн. Факт прийняття робіт підтверджується підписання даного акту представником відповідача, а також наявністю відбитку печатки відповідача на акті.

Таким чином, загальна вартість робіт виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем по акту №23 від 02.07.12р., з урахуванням вартості стягнутої за рішенням суду від 17.04.13р., та по акту №13 від 03.07.12р. становить 8999грн.90коп., що і є предметом спору по даній справі.

Відповідач проти факту виконання позивачем робіт по вказаних актах заперечень не надав, доказів, які спростовують цей факт, суду не представив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач виконав прийняті на себе зобов'язання.

Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Як встановлено судом вище, договором передбачено сплату замовником (відповідачем у справі) попередньої оплати в сумі 39000грн. в термін до 30.05.12р., а решта оплати проводиться як передоплата згідно виставлених рахунків не пізніше 2-х календарних днів з дати їх отримання та підписання Акт у (актів) за фактично виконаний об'єм робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, рахунок №4 від 06.04.13р. на оплату робіт з дискування землі на загальну 8999грн.90коп. був надісланий позивачем відповідачу лише 07.04.13р., та отриманий відповідачем 09.04.13р.

Таким чином, виходячи із умов договору відповідач був зобов'язаний оплатити вартість робіт, прийнятих ним по актах №23 від 02.07.12р. та №13 від 03.07.12р., до 11 квітня 2013р. включно.

Відповідач не представив суду доказів сплати ним 8999грн.90коп. вартості виконаних позивачем робіт, а тому вказана сума є заборгованістю.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, на момент вирішення спору доказів часткової або повної оплати виконаних позивачем робіт відповідач суду не надав, тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню 8999грн.90коп. боргу.

Позивач з посиланням на п.4.3. договору №4 від 28.05.13р. просить стягнути з відповідача 96грн.16коп. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті, яка обчислена ним за період з 12.04.13р. по 08.05.13р.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевірка правильності нарахування пені свідчить, що при її обчисленні позивачем враховано умови договору щодо порядку здійснення оплати робіт, застосована облікова ставка НБУ, яка діяла у період прострочення, а зв'язку з чим заявлена до стягнення сума пені є правомірною.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем зобов'язань по оплаті робіт, тому вимоги позивача в частині стягнення пені є мотивованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Отже, з відповідача має бути стягнуто 96грн.16коп. пені за період з 12.04.13р. по 08.05.13р. включно.

Відповідно до п. 4.2 договору в разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов договору, в тому числі грошових зобов'язань, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.

Позивач, посилаючись на вказану умову договору, просить стягнути з відповідача штраф в сумі 899грн.99коп.

Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушень виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищенаведена правова позиція щодо можливості застосування до боржника, який порушив виконання зобов'язання, відповідальності у вигляд пені та штрафу одночасно викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011.

Оскільки, як зазначено судом вище, факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт, щодо яких позивачем пред'явлено рахунок №4 від 06.04.13р., підтверджується матеріалами справи, тому позивачем правомірно нарахований штраф в сумі 899грн.99коп., що становить 10% від суми заборгованості, якій підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п.4.4. договору сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, на вимогу іншої сторони згідно зі ст. 625 ЦКУ зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 76грн.93коп. процентів річних за період з 12.04.13р. по 08.05.13р., які обчислені із застуванням встановленого в договорі розміру - 12% річних. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню враховуючи факт доведеності невиконання відповідачем грошових зобов'язань.

Отже, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.193,217,231 Господарського кодексу України, ст.ст.549,610,611,625,627,837,854 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,35,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства Науково-виробничого об'єднання «Чернігівеліткартопля», Чернігівська область, Чернігівський район, смт.Седнів, вул. Я.Лизогуба, 13 (ідентифікаційний код 00497377, р/р 26002000037089 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ АГРО МТС», м.Чернігів, вул.Любецька, 191-А, (ідентифікаційний код 3792611, р/р 26006000112973 Філія АТ «Укрексімбанк» у м.Чернігові, МФО 353649) 8999грн.90коп. боргу, 96грн.16коп. пені, 899грн.99коп. штрафу, 76грн.93коп. процентів річних та 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 03 червня 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич