Постанова № 31580981, 01.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 922/566/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Острась Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Виприк С.О., дов.№10/28-06 від 02.01.2013 р. (копія у справі)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (вх. №1334Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року по справі №922/566/13г

за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «Аркадія», смт. Високий Харківська область

про стягнення 4 642,16 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивач, КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ПП «Аркадія» суми заборгованості у розмірі 4642,16 гривень, у тому числі, 2 303,59 гривень суми основного боргу, 2 303,59 гривень суми нарахованої пені та 34,98 гривень суми 3% річних. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 720,50 гривень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2013 р. по справі №922/566/13-г (суддя Аріт К.В.) у позові відмовлено частково. Стягнуто з ПП «Аркадія» на користь КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради 2303,59 гривень основної заборгованості, 174,49 гривень пені, 34,89 гривень 3% річних та 1720,50 гривень судового збору. В частині стягнення 2129,10 гривень пені та 0,09 гривень 3% річних відмовлено.

Позивач, КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, з рішенням господарського суду частково не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.03.2013 року по справі №922/566/13г в частині відмови у стягненні 2 129,10 грн. пені, та прийняти нове, яким стягнути з ПП «Аркадія» пеню у розмірі 2129,10 грн., а також 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Заявник апеляційної скарги зазначає, що на його думку рішення суду першої інстанції в цій частині прийнято всупереч положенням Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав та не скористався процесуальним правом брати участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 06.01.2004 року між КП «Дніпроводоканал» (водоканал - позивач по справі) та ПП «Аркадія» (абонент - відповідач по справі) було укладено договір № 2285 про надання послуг водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач зобов'язався надавати послуги водопостачання та водовідведення відповідачу, а останній зобов'язався оплатити надані послуги.

Розділом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків, зокрема у відповідності до п. 5.3 відповідач зобов'язався проводити оплату за надані послуги до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.6.2 розділу 6 договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг і суми заборгованості відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Підприємство позивача виконало умови договору, шляхом надання послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу на суму 2 304,00 гривень за період з червня 2012 р. по липень 2012 р., на підтвердження чого надав акти-рахунки приймання наданих послуг №49917 від 30.06.2012 р. на суму 2 288,64 грн., №61482 від 31.07.2012 р. на суму 15,36 грн.

Проте, відповідач за отримані послуги не розрахувався та доказів сплати не надав ані під час розгляду справи в суд першої інстанції, ані в апеляційний суд.

Таким чином, на момент розгляду справи в господарському суді у відповідача утворилася заборгованість перед підприємством позивача в розмірі 2303,59 грн., яка до цього часу не погашена. Наявність зазначеної заборгованості також підтверджується направленим позивачем на адресу відповідача актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.02.2013 р.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись нормами вказаних статей та проаналізувавши обставини справи, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та правомірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь підприємства позивача суми основної заборгованості за договором № 2285 в сумі 2 303,59 грн.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновком господарського суду в частині відмови в стягненні з підприємства відповідача пені в розмірі 2 129,10 грн. з огляду на наступне.

При зверненні до господарського суду із позовною заявою КП «Дніпроводоканал» було надано розрахунок пені, згідно якого позивач просив стягнути з ПП «Аркадія» суму пені в розмірі 2 303,59 грн.

Відповідно до п.6.2 розділу 6 договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг і суми заборгованості відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Господарський суд, приймаючи рішення про відмову у стягненні пені в розмірі 2129,10 грн., посилався на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 р. та на ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України.

Але, в даному випадку суд повинен був застосовувати положення Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» №686 від 20.05.1999 р.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлений угодою сторін, але не більше 100% від загальної суми. З урахуванням положень даної статті згаданого Закону сторони визначили у спірному договорі розмір пені.

Предметом договору № 2285 є зобов'язання позивача по наданню відповідачу послуг з водопостачання і водовідведення.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 р. визначено поняття комунальних послуг, згідно якого це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції було помилково застосовано положення до існуючих правовідносин по наданню комунальних послуг між скаржником та відповідачем ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», який є загальним по відношенню до спеціального ЗУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій».

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в зв'язку з наявністю фактів, які є підставою для часткового скасування рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року по справі №922/566/13г.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2013 року по справі № 922/566/13г в частині відмови в стягненні 2 129,10 грн. пені скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Аркадія» (62460, Харківська область, смт.Високий, вул.Ощепкова, 52, код ЄДРПОУ 24484758, п/р №26006021813 в філії №1 АСУБ «Грант», МФО 351748) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (49101, м.Дніпропетровськ, вул.Червона, 21-А, код ЄДРПОУ 03341305, п/р №26009301156601 в філії АБ «Південний», МФО 306458) 2 129,10 грн. пені та 860,25 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2012 року по справі № 5023/3212/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 01 червня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.