Рішення № 31580974, 28.05.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 рокуСправа № 912/483/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинна Компанія";

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 32 398,06 грн,

з участю представника:

від позивача: Матяш О.В., довіреність від 15.11.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шинна Компанія" (далі - позивач, ТОВ "Шинна Компанія") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 07.03.2013 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) 32398,06 грн заборгованості за договором поставки № 130212 від 13.02.2012, із яких: 27450,00 грн - основний борг за товар; 824,90 грн. - сума трьох процентів річних; 4123,16 грн - сума пені. Позов подано з причин невиконання відповідачем свого грошового зобов'язання, що виникло з договору поставки.

Ухвалою господарського суду від 25.03.2013 у складі судді Мохонько К.М. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 25.04.2013.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Кіровоградської області "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" за № 170 від 23.04.2013, у зв'язку з тим, що суддя Мохонько К.М. згідно Постанови Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 18.04.2013 обраний суддею Новгородківського районного суду Кіровоградської області, реєстром-довідкою про результати автоматичного розподілу справи між суддями від 23.04.2013 справу № 912/483/13 призначено судді Змеулу О.А.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2013 розгляд справи відкладено до 28.05.2013 о 14:30 год., примірники ухвали надіслані на адреси сторін.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що засвідчено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №2502200327490 від 26.03.13 та № 2502200523930 від 26.04.13, які надсилалися на адресу місця проживання ФОП ОСОБА_1: АДРЕСА_2, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за станом на 06.03.2013 відповідно до витягу з цього реєстру за № 16018346 (а.с. 43-45). У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за станом на 28.05.2013 відсутні відомості про зміну відповідачем адреси місця проживання. При цьому взято до уваги, що рекомендований лист № 2502200327481 з ухвалою суду, що надсилався ФОП ОСОБА_1 на іншу адресу: АДРЕСА_1, 07400, повернувся до суду з довідкою пошти "за закінченням терміну зберігання".

До господарського суду від відповідача не надходили відзив на позовну заяву, клопотання чи заяви.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив наведені нижче обставини справи.

Між ТОВ "Шинна Компанія" (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 130212 від 13.02.2012 (далі - договір поставки).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити в порядку встановленому договором автомобільні шини, диски та інші автомобільні аксесуари (далі - товар).

Конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначаються згідно з замовленням покупця.

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) згідно із заявками покупця.

Поставка товару здійснюється на підставі цього договору, а також видаткових накладних, які складаються на кожен товар окремо.

Підписана сторонами видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передачі (поставки) покупцю товару за цим договором

Загальна кількість товару, що підлягає поставці визначаються видатковими накладними за згодою сторін.

Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін видаткових накладних. Рахунок на оплату є попереднім документом стосовно погодження між сторонами цін, кількості, асортименту (номенклатури), умов поставки товару, строків та умов оплати.

Форма розрахунків: безготівкова протягом 21 календарного дня.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012 включно, але не раніше моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до норм частин 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений сторонами договір за своє правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст.ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 526, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору ТОВ "Шинна Компанія" здійснено поставку товару покупцеві, що підтверджується належними доказами, а саме видатковою накладною № 2274 від 13.02.2012 на суму 27 450,00 грн (а.с. 52).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки належним чином, але відповідач допустив порушення встановленого договором строку оплати товару, а саме в строк до 05.03.2012 не розрахувався з позивачем за поставлений товар, станом на 06.03.2013 сума основної заборгованості становить 27 450,00 грн.

08.08.2012 позивачем направлено на адресу відповідача претензію за № 162, у якій зазначено вимоги протягом десяти днів з моменту отримання претензії сплатити суму заборгованості у розмірі 27450,00 грн, але відповіді на претензію позивач не отримав.

Докази сплати відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Отже, вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 27450,00 грн підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення 824,90 грн трьох процентів річних, 4123,16 грн пені за прострочення строків оплати товару, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 9.2 договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.3 договору у разі несплати вартості товару покупцем у строк, установлений п. 8.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

З огляду на те, що відповідачем зобов'язання щодо оплати товару перед позивачем не виконано, то позивач правомірно вимагає від відповідача сплати передбачених договором річних відсотків, нарахованих на суму заборгованості.

Позивачем нараховано 3% річних на суму заборгованості 27450,00 грн протягом 365 днів прострочення оплати в розмірі 824,90 грн. Проте, за перерахунком господарського суду сума 3% річних за період з 05.03.2012 по 05.03.2013 від суми заборгованості 27450,00 грн становить 821,64 грн.

У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня за неоплачений товар позивачем нарахована від вартості неоплаченого товару: 27450,00 грн х 15,5%:365 днів х18 днів у сумі 209,00 грн, 27 450,00 грн х 15% : 365 днів х 347 днів у сумі 3914,16 грн, що загалом становить 4123,16 грн.

За перерахунком господарського суду сума пені, обчислена за період протягом шести місяців прострочення платежу з 05.03.2012 по 05.09.2012 (184 дні) від суми заборгованості 27450,00 грн становить 2076,38 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 27450,00 грн основної заборгованості слід задовольнити повністю, позовні вимоги про стягнення пені задовольнити частково на суму 2076,38 грн; про стягнення трьох процентів річних задовольнити частково на суму 821,64 грн.

Господарським судом відхиляється вимога позивача про стягнення з відповідача витрат за наданням правової допомоги в розмірі 3000 грн. з наступних підстав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, наданих лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Договір № 01/06 про надання юридичних послуг фізичною особою від 01.06.2012 між ТОВ "Шинна Компанія" та громадянином України ОСОБА_3 укладено про надання юридичних послуг, тобто в даному випадку юридична допомога надавалася не адвокатом чи адвокатським бюро, а фізичною особою, який не є адвокатом в розумінні статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що слідує із підписаного сторонами договору, актів прийому-передачі виконаних робіт від 31.08.2012 та від 28.02.2013 та довідки № 45/1 від 07.03.2013.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" у розділі 6 "Визначення і розподіл інших, крім судового збору, сум судових витрат" у пункті 6.3 частина четверта зазначено: "За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі".

Поряд з цим, позивачем не подано до справи належних і допустимих доказів оплати витрат за юридичні послуги (копії платіжного доручення чи квитанції, корінця до прибуткового касового ордеру), доказів наявності у ОСОБА_3 статусу адвоката.

Усне посилання представника позивача на роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" в редакції від 31.05.2002 № 04-5/609, відхиляється, оскільки зазначене роз'яснення втратило чинність, а посилання позивача є неспроможним.

За таких обставин, у задоволенні вимоги про покладення на відповідача витрат за надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн необхідно відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позивач з позовної заяви майнового характеру сплатив судовий збір у відповідності до вимог законодавства в розмірі не меншому 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1720,50 грн.

На підставі частини другої статті 49 ГПК України витрати на сплату судового збору в сумі 1720,50 грн покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Відповідач порушив своє грошове зобов'язання, не сплативши позивачу всю суму вартості отриманого товару.

У судовому засіданні 28.05.2013 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення в справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позовну вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 27450,00 грн основної заборгованості задовольнити.

Позовні вимоги: про стягнення пені задовольнити частково на суму 2076,38 грн; про стягнення трьох процентів річних задовольнити частково на суму 821,64 грн.

Витрати на сплату судового збору в сумі 1720,50 грн покласти на відповідача.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинна Компанія" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, будинок 4-Б, ідентифікаційний код 30367798): 27450,00 грн - сума основної заборгованості; 2076,38 грн - сума пені; 821,64 грн - сума трьох процентів річних, а також витрати на судовий збір у сумі 1720,50 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

У задоволенні вимоги про покладення на відповідача витрат за надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн, відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 03.06.2013

Суддя О.А. Змеул