Рішення № 31580864, 29.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2013 р. Справа № 911/886/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С", Київська обл., м. Обухів

про стягнення 194637,26 грн.

за участю представників

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю "Тема" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (далі - відповідач) про стягнення 194637,26 грн., з яких 192360,56 грн. - заборгованість за поставлений товар, 2276,70 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 ГК України, в частині зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 192360,56 грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 2276,70 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 30.04.2013 р. представник позивача в порядку ст. 38 ГПК України надав суду клопотання № 03/юр від 30.04.2013 р. про витребування господарським судом доказів, відповідно до якого позивач просить витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" наявні у нього видаткові товарні накладні, що підтверджують факт поставки позивачем товарів, у кількості 21 шт.

Ухвалою суду від 30.04.2013 р. клопотання позивача про витребування господарським судом доказів задоволено, витребувано у відповідача оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) видаткових накладних у кількості 21 шт. відповідно до переліку, зазначеному в ухвалі.

27.05.2013 р. до господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його повноважного представника за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях 02.04.2013 р. та 30.04.2013 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. В судові засідання 17.05.2013 р. та 29.05.2013 р. не з'явився.

Представник відповідача в судові засідання 02.04.2013 р., 30.04.2013 р., 17.05.2013 р. та 29.05.2013 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 36604989, № 38510906 та № 38512607. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Тема" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (Покупець) в спрощеній формі було укладено договір поставки, відповідно до якого позивач зобов'язувався здійснювати поставку товару, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість у строки, вказані у видаткових накладних.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За твердженням позивача, за період з 22.03.2012 р. по 03.08.2013 р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 195210,62 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками, у кількості 94 штук.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналогічне положення міститься в п. 2.1 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 де зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні № Т-00017442 від 29.03.2012 р. на суму 800,50 грн., № Т-00017443 від 29.03.2012 р. на суму 795,18 грн., № Т-00019114 від 05.04.2012 р. на суму 1905,16 грн., № Т-00024242 від 30.04.2012 р. на суму 1434,92 грн., № Т-00029634 від 25.05.2012 р. на суму 285,41 грн., № Т-00035329 від 21.06.2012 р. на суму 214,06 грн., № Т-00038513 від 10.07.2012 р. на суму 5781,43 грн. та № Т-00038512 від 12.07.2012 р. на суму 2965,50 грн. не містять ні підпису представника відповідача, ні печатки підприємства, а тому не підтверджують факт поставки відповідачу зазначеного в них товару на загальну суму 14182,16 грн.

В той же час, видаткові накладні № Т-00015495 від 22.03.2012 р. на суму 4189,18 грн., № Т-00017441 від 29.03.2012 р. на суму 790,92 грн., № Т-00017771 від 30.03.2012 р. на суму 1133,66 грн., № Т-00038516 від 06.07.2012 р. на суму 2030,98 грн. та № Т-00038515 від 06.07.2012 р. на суму 2220,48 грн. не містять підпису уповноваженого представника відповідача, оскільки позивачем не надано суду довіреності відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаними видатковими накладними на загальну суму 10365,22 грн., в зв'язку з чим суд не має можливості ідентифікувати особу, яка від імені відповідача брала участь у здійсненні господарської операції та, зокрема, прийняла вказаний товар. Підписи особи, яка отримала товар на зазначених накладних не засвідчені печаткою відповідача.

Таким чином, вищезазначені видаткові накладні у кількості 13 шт. не є належними доказами отримання відповідачем товару на суму 24 547,38 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження факту поставки товару відповідачу надано до суду специфікацію № Т-00015233 від 22.03.2012 р. на суму 1389,68 грн.

Проте, вказана специфікація не підтверджує факт здійснення між сторонами господарської операції, оскільки в ній не міститься жодної інформації щодо поставки позивачем та прийняття відповідачем товару на суму 1389,68 грн., а лише зафіксовано (погоджено) асортимент, ціну та кількість товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, позивачем всупереч ст. 33 ГПК України не підтверджено належними доказами факт поставки відповідачу товару на загальну суму 25937,06 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 169273,56 грн. (195210,62 грн. - 25937,06 грн.). Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, на яких міститься печатка відповідача, за період з 22.03.2012 р. по 03.08.2012 р. у кількості 80 штук.

Проте, відповідач розрахувався за отриманий товар частково на загальну суму 2850,06 грн., в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 166423,50 грн.

20.09.2012 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу вих. № 01/юр від 19.09.2012 р. про сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 192360,56 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 4168 від 20.09.2012 р. та описом вкладення у цінний лист.

Вказана вимога була отримана відповідачем 27.09.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

15.04.2013 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист вих. № 01/юр від 12.04.2013 р. з проханням відновити втрачені видаткові накладні у кількості 21 шт. з метою документального підтвердження записів у бухгалтерському та податковому обліку позивача та підписати акт звірки взаємних розрахунків від 11.04.2013 р.

Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, підписані видаткові накладні у кількості 21 шт. та акт звірки взаємних розрахунків не надіслав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За домовленістю сторін, строк оплати кожної поставленої партії товару зазначається у відповідній видатковій накладній. Таким чином, остання партія поставленого позивачем товару згідно видаткової накладної № Т-00043853 від 03.08.2012 р. мала бути оплачена відповідачем 02.09.2012 р.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 166423,50 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, не спростований відповідачем, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за товар, отриманий на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, у сумі 192360,56 грн. підлягає задоволенню частково у сумі 166423,50 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2276,70 грн. 3% річних за період з 05.10.2012 р. по 25.02.2013 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2276,70 грн. 3% річних, що нараховані за період з 05.10.2012 р. по 25.02.2013 р. на заборгованість за договором у сумі 192360,56 грн. Оскільки, як встановлено судом, заборгованість відповідача перед позивачем становить 166423,50 грн., то розрахунок 3% річних є невірним.

Відповідно до вірного розрахунку сума 3% річних, нарахованих на заборгованість у сумі 166423,50 грн. за період з 05.10.2012 р. по 25.02.2013 р., становить 1969,72 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 64, кв. 120, код 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема" (79056, Львівська обл., м. Львів, вул. Ковельська, 109А, код 22334316) 166423,50 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста двадцять три грн. 50 коп.) заборгованості, 1969,72 грн. (одну тисячу дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. 72 коп.) 3% річних та 3367,86 грн. (три тисячі триста шістдесят сім грн. 86 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 03.06.2013 р.