Постанова № 31580063, 22.05.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 р. Справа №818/942/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,

представників позивача - Цуканова В.В., Шипіль О.М.,

представника відповідача - Сошенка Я.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/942/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксаліт"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксаліт"" (далі по тексту - позивач, ТОВ „Оксаліт") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000082230/5870 від 31.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 435 099 грн., в тому числі за основним платежем - у розмірі 290 066 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 145 033 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення перевірки у підприємства були в наявності оригінали податкових накладних, про що повідомлено і в запереченнях на акт перевірки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та на відсутність оригіналів податкових накладних під час проведення перевірки (т.2, а.с.80).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 06.12.2012 року до 27.12.2012 року ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „Оксаліт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.10.2010 року по 30.09.2012 року, та іншого законодавства за період з 04.10.2010 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт № 28/2230/37283479/1 від 04.01.2013 року (т.1, а.с.8-52).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення - рішення №№0000082230/5870 від 31.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 435 099 грн., в тому числі за основним платежем - у розмірі 290 066 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 145 033 грн. (т.1, а.с.53).

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням та звернувся із даним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного повідомлення - рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з акту перевірки (т.1, а.с.38-39, 51), ДПІ у м. Сумах встановлено порушення ТОВ «Оксаліт» п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: до податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року безпідставно віднесено суму у розмірі 290 052грн. (т.1, а.с.132), внаслідок того, що позивач сформував податковий кредит на підставі копій податкових накладних, оригінали яких під час проведення перевірки були відсутні.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 цього кодексу оригінал податкової накладної видається покупцю.

Факт відсутності оригіналів податкових накладних, виписаних контрагентами ТОВ «Оксаліт» №75 від 31.08.2012 року, №326 від 22.08.2012 року, №102 від 30.09.2012 року, №42 від 10.09.2012 року, №155 від 13.09.2012 року, №50 від 30.09.2012 року під час проведення перевірки представники позивача категорично заперечують, що було відображено і в запереченнях на акт перевірки (т.1, а.с.144-151).

Проте, саме по собі подання заперечень на акт перевірки безпосередньо не свідчить про наявність у позивача оригіналів податкових накладних як на момент проведення перевірки, так і на момент винесення податкового повідомлення-рішення №0000082230/5870 від 31.01.2013 року, оскільки до заперечень ТОВ „Оксаліт" не додало оригінали таких накладних та не запропонувало надати їх до огляду ДПІ у м. Сумах (т.2, а.с.110-111).

Надання представниками позивача в судове засідання оригіналів податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит у вересні 2012 року, не підтверджує їх наявність на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, які б вказували на дату їх надходження від продавців (постачальників).

Зокрема, в якості доказу отримання ТОВ „Оксаліт" оригіналу податкової накладної від „ТОВ „Торговий дім „Карпатнафтотрейд" №326 від 22.08.2012 року надано копію конверту (т.1, а.с.66, 70-71), на якому в якості одержувача значиться ТОВ „Оксаліт", а відправника - ТОВ „ТД „Карпатнафтотрейд". Однак, будь-яких доказів того, що саме в цьому конверті містився оригінал податкової накладної, суду не надано, оскільки відсутній відповідний опис вкладення до нього.

Тому стверджувати про надходження у цьому конверті саме оригіналу податкової накладної, а не інших документів, складених за наслідками господарської діяльності ТОВ „Оксаліт" з ТОВ ТД „Карпатнафтотрейд", у суду немає підстав.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази одержання оригіналів податкових накладних не тільки від ТОВ „ТД „Карпатнафтотрейд", але й від інших контрагентів позивача, зазначених в акті перевірки № 28/2230/37283479/1 від 04.01.2013 року: ПП „Теско", ТОВ „ТД „Кременчукнафтопродуктсервіс", ВАТ „Сумиобленерго", ТОВ „Ріаліз ОЙЛ" (т.1, а.с.39).

Так, Порядок реєстрації податкової накладної як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95р., облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.

Оскільки відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №799 від 28.07.97р., звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкова накладна, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (ст.201 Податкового кодексу України) повинна відправлятися продавцем поштовим листом (поштою) покупцю з рекомендованим повідомленням про вручення.

Таким чином, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який підтверджує дату надходження таких податкових накладних від продавця.

Вирішуючи спір, суд звертає увагу на копію Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до розділу ІІ якого „Отримані податкові накладні" позивачем включено податкові накладні №75 від 31.08.2012 року, №326 від 22.08.2012 року, №102 від 30.09.2012 року, №42 від 10.09.2012 року, №155 від 13.09.2012 року, №50 від 30.09.2012 року (т.1, а.с.133-137), на підставі яких сформовано податковий кредит з ПДВ за вересень 2012 року (т.1, а.с.125-132). При цьому, дата подання копії реєстру значиться як „04.03.2013 року" (т.1, а.с.137).

Відповідно до п.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України №1002 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1402/18697 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 року), п.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 року за №201/22733, платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді.

При цьому, п.2.2 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних №1340 від 17.12.2012 року передбачено, що при занесенні до Реєстру податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та видані покупцю у місяці, що наступає за місяцем їх складання, вказується фактична дата їх отримання незалежно від того, в якому звітному періоді вони будуть відображені у складі податкового кредиту (у звітному періоді їх складення або у звітному періоді їх отримання).

З наведеного слідує, що у разі отримання ТОВ „Оксаліт" податкових накладних, виписаних у серпні-вересні 2012 року, у наступних місяцях, позивач як платник податку товарів (послуг) повинен на дату отримання таких податкових накладних відобразити їх у розділі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних лише за наявності документального підтвердження такого отримання або отримання із запізненням (листа з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля).

Тому ТОВ „Оксаліт" повинно було надати, але не надало на перевірку документи на підтвердження дати отримання ним оригіналів податкових накладних або документи на підтвердження того, що податкові накладні, виписані в попередніх податкових періодах, були отримані товариством із запізненням. Також позивачем не надано доказів звернення до відповідача зі скаргою на контрагентів щодо невидачі останніми податкових накладних.

Отже, ТОВ „Оксаліт" в порушення вимог п. 198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України безпідставно віднесено до податкового кредиту за вересень 2012 року суму ПДВ у розмірі 290 052грн. на підставі копій податкових накладних, оригінали яких у позивача були відсутні.

Посилання представників позивача на порушення посадовими особами ДПІ у м. Сумах п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №984, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок), внаслідок не складення ними акту, що засвідчує факт відмови платника податків надати відповідні документи (оригінали податкових накладних) спростовуються положеннями чинного законодавства та суперечать дійсним обставинам справи (т.1, а.с.66-67).

Зокрема, відповідно до п.5.2 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Крім того, пунктом 5.2 Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Таким чином, за змістом вказаних норм акт про відмову складається у разі незгоди платника податку або його законних представників надати на вимогу посадової (службової) особи органу державної податкової служби саме копії, а не оригінали конкретних документів, наявність яких не заперечується ані органом державної податкової служби, ані самим платником податків під час проведення перевірки. Тобто, такі акти складаються у випадку, коли про існування певних первинних та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, та/або про наявність помилок в їх оформленні, які можуть свідчити про певні порушення, було відомо чи могло бути відомо ще до початку або на момент початку проведення перевірки.

Проте, як вбачається з акту перевірки (т.1, а.с.38-39) під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Оксаліт" встановлена не відмова його законних представників надати копії податкових накладних, суми за якими віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року, а відсутність їх оригіналів, тобто встановлена відсутність конкретних первинних документів, про що безпосередньо зазначено на стор.32 акту шляхом наведення їх переліку.

Як висновок, законодавством передбачений різний порядок та спосіб оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в тому числі і різний порядок дій посадових осіб органів державної податкової служби у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів та у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення.

Зокрема, у першому випадку складається акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

У випадку ж відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, в акті перевірки зазначається перелік цих документів, що й було здійснено відповідачем (т.1, а.с.38-39).

Також в якості доказу протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення позивач посилається на відсутність у ДПІ у м. Сумах підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (т.2, а.с.117-118) згідно п.п.78.1.12 ст.78 ПК України

З приводу таких доводів суд зазначає, що питання правомірності призначення та проведення позапланової документальної виїзної перевірки не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є саме оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків акту перевірки, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість донарахування відповідачем суми податкового зобов'язання, та обґрунтованість висновків контролюючого органу про вчинення позивачем порушень, зафіксованих у такому акті.

Тому окремі порушення, допущені, на думку позивача, під час проведення перевірки, не можуть бути самостійною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки при проведенні перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють, припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є відповідне рішення про донарахування податкових зобов'язань.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про безпідставність віднесення ТОВ „Оксаліт" до податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року суми в розмірі 290 052грн. на підставі копій податкових накладних, а тому податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах №0000082230/5870 від 31.01.2013 року є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Однак, як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача, під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000082230/5870 від 31.01.2013 року мала місце технічна помилка, яка в цілому не вплинула на його зміст, та полягає у помилковому завищенні суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 21грн., в тому числі за основним платежем - на 14 грн. та на 7 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, оскільки у висновках акту перевірки (т.1, а.с.51-52) правильною сумою заниження ТОВ „Оксаліт" податку на додану вартість за вересень 2012 року необхідно вважати 290 652грн.

Тобто, різниця за основним платежем згідно акту перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням складає 14 грн., внаслідок чого останнє підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 21 грн., з яких за основним платежем - на 14 грн. та на 7 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксаліт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0000082230/5870 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0000082230/5870 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 21грн.00коп., з яких за основним платежем - 14грн.00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7грн.00коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2013 року.