Ухвала суду № 31578350, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13804/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариств «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач вважає помилковими висновки перевірки та зазначає про відсутність у його діях зазначених в акті перевірки порушень п. 2.6 і п. 7,15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, а також вказує на порушення визначеного ст. 250 Господарського кодексу України річного строку застосування відповідачем штрафних санкцій згідно Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", які як стверджує позивач є адміністративно-господарськими санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.07.2012 року № 0005682205.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 21.06.2012 року № 424/22-05/16467237, за змістом якого вказаною перевіркою встановлено порушення Рівненською філією ПАТ "УСК "Гарант-Авто" п. 2.6 і 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, яке виразилося в несвоєчасному оприбуткуванні у касу готівки на суму 97367,47 грн.

На підставі висновків даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 року № 0005682205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з зі сплати штрафних санкцій на 486837,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірні штрафні санкції застосовано відповідачем з пропуском визначеного ст. 250 Господарського кодексу України річного строку.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли у сфері обігу готівки та ведення касових операцій та стосуються правомірності рішення відповідача про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про обіг готівки та порядок її оприбуткування.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 7.15 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), визначено в п. 2.6 цього Положення.

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 1.2 Положення № 637 касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Перевіркою встановлено і не заперечується позивачем, що Рівненською філією ПАТ "УСК "Гарант-Авто" надавалися послуги з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Висновок відповідача про порушення п.п. 2.6, 7.15 Положення № 637 обґрунтований тим, що дата сплати страхувальниками готівковими коштами сум страхової премії, зазначеної у відповідному полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не відповідає даті оприбуткування їх до каси Рівненської філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто".

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вірність твердження позивача про те, що страховий поліс не є касовим (розрахунковим) документом і не визначений Положенням № 637 як підстава для обліку готівки у касі. Також страховий поліс не свідчить достовірно про проведення готівкових розрахунків, відповідним доказом чого є прибутковий касовий ордер і квитанція до нього. Водночас невідповідностей в оформленні прибуткових касових ордерів, що оформлювалися при одержанні готівки від клієнта, та розбіжностей між ними і даними касової книги Рівненської філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто" перевіркою не встановлено і в акті не зазначено, що свідчить про додержання Рівненською філією ПАТ "УСК "Гарант-Авто" вимог п.п. 2.6, 7.15 Положення № 637.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені відповідачем в акті обставини є недостатніми для висновку про порушення позивачем п. 2.6, п. 7.15 Положення № 637, а зважаючи на відсутність доказів, які б спростовували дійсність наданих до перевірки прибуткових касових ордерів та достовірність їх відомостей, висновки перевірки є необґрунтованими і недоведеними.

Враховуючи вищевикладене застосування відповідачем штрафних санкцій є неправомірним, що є підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів зауважує про порушення відповідачем строків застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем застосовано спірні штрафні санкції за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року.

До набрання чинності Податковим кодексом України строк застосування штрафних санкцій за порушення іншого законодавства, контроль за яким здійснюють органи державної податкової служби, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України становив 6 місяців з моменту виявлення порушення, але не пізніше 1 року з моменту вчинення.

Після набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 року строки давності застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства, контроль за яким здійснюють органи державної податкової служби, збільшилися та відповідно до ст.ст. 102, 114 Податкового кодексу України становлять 1095 днів.

В даному випадку застосування відповідачем штрафних санкцій за період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року є неправомірним, оскільки здійснено з пропуском визначеного ст. 250 Господарського кодексу України річного строку.

Отже, враховуючи необґрунтованість висновків перевірки і недоведеність відповідачем зазначених в акті порушень, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

І.О. Лічевецький

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.