Рішення № 31576190, 30.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.13р. Справа № 904/3245/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш", бул. Гвардійський, 144, м. Запоріжжя, 69006

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковький трубний завод", вул. Сучкова, 115, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200

про стягнення 4 411 грн. 73 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Малініна Ю.М. - представник (дов. № 8 від 15.04.2013 року)

Від відповідача: Галата О.В. - представник (дов. № 19-683 від 19.03.2013 року)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергомаш" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (далі-відповідач) про стягнення 28 297 грн. 73 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 378/09 від 26.05.2009 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 13.05.2013 року на 21.05.2013 року та з 21.05.2013 на 30.05.2013 року.

13.05.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 411 грн. 73 коп., у зв'язку із сплатою відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 23 886 грн. 00 коп.

21.05.2013 року представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій відмовити у повному обсязі.

24.05.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області пояснення, в яких відповідач заявляє про спеціальну позовну давність щодо пені.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.05.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергомаш" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (покупець) було укладено договір № 378/09 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець зобов'язується здійснити поставку гідравлічної апаратури, а Покупець - прийняти та оплатити товар. Асортимент, кількість та ціна товару вказуються у специфікації, оформленої у вигляд додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу від дати підписання його уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2009 року. У випадку невиконання Сторонами усіх своїх зобов'язань по даному договору у повному обсязі у встановлений строк дії договору продовжується до повного виконання зобов'язань (а.с.10).

18.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергомаш" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (покупець) було укладено додаткову угоду (а.с.12).

Пунктом 7 додаткової угоди від 18.10.2010 року встановлено, що розрахунок за поставлену за даною додатковою угодою партію товару Покупець здійснює протягом 60 календарних днів від дати поставки.

Відповідно до умов договору, позивач поставив партію товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000263 від 27.10.2010 року на суму 16 092 грн. 00 коп., № РН-0000274 від 08.11.2010 року на суму 792 грн. 00 коп., № РН-0000301 від 23.11.2010 року на суму 7 002 грн. 00 коп. та довіреностями № Дов-001940 від 26.10.2010 року, № Дов-002006 від 05.11.2010 року, № Дов-002131 від 23.11.2010 року (а.с.14-19).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 40 від 06.02.2013 року, в якій позивач просить терміново перерахувати заборгованість на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергомаш" (а.с.20).

Відповідач заборгованість не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Позивачем нараховано пеню за період з 16.10.2012 року по 15.04.2013 року у сумі 1 786 грн. 54 коп.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних за період з 27.12.2011 року по 04.02.2013 року у сумі 1 634 грн. 05 коп. та інфляційні втрати у сумі 991 грн. 14 коп.

У ході судового розгляду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 411 грн. 73 коп., у зв'язку із сплатою відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 23 886 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 30.04.2010 року (а.с.56).

Представник відповідача заявив спеціальну позовну давність щодо пені, відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені) (а.с.87).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольнив заяву відповідача щодо застосування терміну позовної давності.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що сума стягнення, яка підлягає задоволенню складає:

- 3 % річних за період з 27.12.2011 року по 04.02.2013 року у сумі 1 634 грн. 05 коп.;

- інфляційні втрати у сумі 991 грн. 14 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 625 грн. 19 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору з відповідача складає 1 023 грн. 78 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (вул. Сучкова, 115, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; код ЄДРПОУ: 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергомаш" (бул. Гвардійський, б. 144, кв.22, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ: 13609872) - 1 634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) грн. 05 коп. 3 % річних, 991 (дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 14 коп. інфляційних втрат та 1 023 (одна тисяча двадцять три) грн. 78 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 03.06.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова