Рішення № 31576187, 30.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.13р. Справа № 904/3693/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3017,78 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Грекова Н.М., дов. № 19/58 від 29.03.2013 року, представник;

від відповідача: Шляєв І.В., дов. № 81 від 01.01.2013 року, провідний юрисконсульт юридичного сектора.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" шкоду завдану недостачею у сумі 3 017,78 грн., судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на виконання умов договору № ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.2007 року на адресу позивача було направлено партію вугілля кам'яного за залізничною накладною № 48543714 (вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"). Позивач зазначає, що 07.11.2012 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці були складені комерційні акти АА №048331/1441 та АА № 048332/1442 про виявлення недостачі вантажу.

Як вбачається з комерційного акту АА № 048331/1441, у вагоні № 65287674 вага нетто 69000 кг встановлена фактична вага нетто 67250 кг, тобто виявлена недостача складає 1750 кг.

Як вбачається з комерційного акту АА № 048332/1442, у вагоні № 65694010 вага нетто 69000 кг встановлена фактична вага нетто 66150 кг, тобто виявлена недостача складає 2850 кг.

Позивач вважає, що відповідачем незабезпечено збереження вантажу під час перевезення, внаслідок чого в спірних вагонах виникла недостача вантажу, вартість якої просить стягнути з урахуванням природної втрати вантажу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника. Таким чином, позивачем належними доказами не підтверджений розмір вартості втраченого вантажу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з наведених у відзиві підстав.

У судовому засіданні 30.05.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-холдинг" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Запоріжкокс", яке в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" (покупець), був укладений договір № ДУК-01/07-21р, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (в подальшому - вугілля) за марочним складом, цінам та в кількості, зазначеними у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємними частинами цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року (пункт 10.3 договору в редакції додаткової угоди № 3591 від 09.12.2011 року).

Згідно з пунктом 2.1. договору вугілля постачається на умовах "FCA - станція відправлення" згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року.

Датою поставки і переходу ризиків втрати/пошкодження вугілля вважається дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення в залізничній квитанції. Датою переходу права власності вважається дата підписання акту приймання-передачі (пункт 2.2 договору).

На виконання умов договору № ДУК-01/07-21р від 07.12.2007 року, за залізничною накладною № 48543714 у вагонах №№ 65287674, 65694010, 65731820 було здійснено відправлення Публічному акціонерному товариству "Запоріжкокс" - концентрат вугільний навалом, вантажовідправником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс".

07 листопада 2012 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт АА № 048331/1441, відповідно до якого на підставі акту загальної форми №8738 від 06.11.2012 року на станції Запоріжжя-Ліве проведена комісійна видача вантажу з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, повірка 11.08.2012 року. За документами значиться 3 напіввагони вагою 206500 кг, у вагоні № 65287674 нетто 69000 кг, тара 23800 кг. Фактично у вагоні виявилось брутто 91050 кг, тара з документа 23800 кг, нетто 67250 кг, що менше зазначеного у документі на 1750 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче бортів на 10 см, шапкоподібне, із природними скосами до торцевих і поздовжніх стінок вагону. Над 7 люком виявлено поглиблення розміром 40х280х150 см. У технічному відношенні вагон справний, бездверний. При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.

07 листопада 2012 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт АА № 048332/1442, відповідно до якого на підставі акту загальної форми №8741 від 06.11.2012 року на станції Запоріжжя-Ліве проведена комісійна видача вантажу з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, повірка 11.08.2012 року. За документами значиться 3 напіввагони вагою 206500 кг, у вагоні № 65694010 нетто 69000 кг, тара 23800 кг. Фактично у вагоні виявилось брутто 88950 кг, тара з документа 22800 кг, нетто 66150 кг, що менше зазначеного у документі на 2850 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче бортів на 10 см, шапкоподібне, з природніми скосами до торцевих і поздовжніх стінок вагону. Над 7 люком виявлено поглиблення розміром 40х280х150 см. У технічному відношенні вагон справний, бездверний. При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.

Комерційні акти складені у відповідності з Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 (зар. в МЮ України 08.07.2002 р. за № 567/6855).

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, проти чого відповідач заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 65287674, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом № АА № 048331/1441 від 07.11.2012 року.

Як вбачається з комерційного акту № АА № 048331/1441 від 07.11.2012 року, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 1750 кг.

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 65694010, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом АА № 048332/1442 від 07.11.2012 року.

Як вбачається з комерційного акту АА № 048332/1442 від 07.11.2012 року, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 2850 кг.

Всього виявлено нестачу вантажу у кількості 4600 кг (1750 кг + 2850 кг).

Позивач правомірно розрахував вартість нестачі спірного вантажу з урахуванням природної втрати ваги - 1% відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зар. в МЮ Укр. 24.11.2000 р. за № 862/5083) та вартості 1 тони вантажу у сумі 937,20 грн. (з ПДВ).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі статтею 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас частиною 5 статті 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Як вбачається з комерційного акту АА № 048331/1441 від 07.11.2012 року, вагон № 65287674, у якому виявлена недостача вантажу, справний. Крім того, з комерційного акту АА № 048331/1441 від 07.11.2012 року вбачається наявність поглиблення.

Як вбачається з комерційного акту АА № 048332/1442 від 07.11.2012 року, вагон № 65694010, у якому виявлена недостача вантажу, справний. Крім того, з комерційного акту акту АА № 048332/1442 від 07.11.2012 року вбачається наявність поглиблення.

Вартість нестачі вантажу у вагоні № 65287674 з урахуванням природної втрати ваги 1% - 690 кг (69000 кг х 1%:100% ) = 690 кг) та вартості 1 тони вантажу у сумі 937,20 грн. з ПДВ (781 грн. без ПДВ) складає 993,43 грн. (69000 кг - 67250 кг = 1750 кг; 1750 кг - 690 кг = 1060 кг; 1060 кг х 937,20 грн.: 1000 кг = 993,43 грн.).

Вартість нестачі вантажу у вагоні № 65694010 з урахуванням природної втрати ваги 1% - 690 кг (69000 кг х 1%:100% ) = 690 кг) та вартості 1 тони вантажу у сумі 937,20 грн. з ПДВ (781 грн. без ПДВ) складає 2024,35 грн. (69000 кг - 66150 кг = 2850 кг; 2850 кг - 690 кг = 2160 кг; 2160 кг х 937,20 грн.: 1000 кг = 2024,35 грн.).

Всього вартість нестачі вантажу у вагонах №№ 65287674, 65694010 з урахуванням природної втрати ваги 1% складає 3017,78 грн. (993,43 грн. + 2024,35 грн.=3017,78).

Вартість 1 т вугілля у сумі 781,00 грн. без ПДВ визначена відповідно до рахунку-фактури СФ-160812 від 05.11.2012 р., за яким вантажовідправником зазначене ТОВ "ЕНЕРГОІМПЕКС", а вантажоодержувачем - ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" (а.с. 3).

Зважаючи на викладене, суд вбачає вину відповідача - залізниці у нестачі вугілля та відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позовні вимоги.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 720,50 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, ідентифікаційний код 00191224) вартість втраченого вантажу у сумі 3017,78 грн., судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.06.2013 року.

Суддя І.І. Колісник