Рішення № 31575787, 20.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 р. Справа № 917/490/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", 25015, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс", 38715, Полтавська область, Полтавський район, с. Абазівка, вул. Білоусько, 52Б

про стягнення 16802,50 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Стеценко О.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 20.05.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 16802,50 грн. боргу за договором про постачання електричної енергії № 73 від 02.02.2007 року, в т.ч. 6988,46 грн. основного боргу за активну електроенергію, 107,78 грн. основного боргу за реактивну електроенергію, 9683,38 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини, 16,96 грн. пені, 2,60 грн. інфляційних витрат та 3,32 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії попередньої ухвали станом на 20.05.2013 року до суду не повертались. Разом із тим, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 42, 52) свідчать про те, що відповідач знаходиться за вказаною у позові адресою та отримує поштову кореспонденцію. Крім того, як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 45-46), станом на 28.03.2013 року місцезнаходженням відповідача є: 38715, Полтавська область, Полтавський район, с. Абазівка, вул. Білоусько, 52Б, що співпадає із зазначеною у позовній заяві адресою. За таких обставин відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" (постачальник), яке було в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Георесурс" (відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 73 від 02.02.2007 року (а.с. 9-17), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача потужністю 63,0 кВт (кВА), а споживач - оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (розд. 1 договору).

Відповідно до п. 9.4. договору про постачання електричної енергії № 73 від 02.02.2007 року (далі - договір) даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і укладається на строк до 31.12.2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно п. п. 2.3.3., 2.3.4. договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до умов Порядку розрахунків (а.с. 19), що є додатком № 1 до договору, споживач до початку розрахункового періоду здійснює попередню оплату у розмірі 100% заявленої величини обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно протягом 10 операційних днів після дати отримання рахунку. Розрахунковим вважається період з 18 числа місяця до такого ж числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про обсяги спожитої (переданої) споживачу електроенергії (а.с. 31-32), відповідно до яких відповідачем у січні 2013 року було спожито активну електричну енергію в обсязі 8564 кВт*г, а в лютому 2013 року - в обсязі 1064 кВт*г. Перетоки реактивної електроенергії в лютому 2013 року склали 3758 кВАр*г.

На виконання вимог укладеного договору та Порядку розрахунків позивачем були виставлені відповідачеві рахунки на оплату спожитої активної електричної енергії за січень 2013 року на суму 9825,65 грн. та за лютий 2013 року на суму 1220,75 грн. (без урахування перевищення граничного рівня споживання), а також на оплату реактивної електричної енергії на суму 107,78 грн. (а.с. 26-28).

Як зазначається у позовній заяві та наданому до справи розрахунку заборгованості за активну електроенергію (а.с. 65), відповідач в порушення умов спірного договору та Порядку розрахунків взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, оплативши у січні 2013 року вартість спожитої активної електричної енергії на суму 4057,94 грн.

За таких обставин позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію, спожиту в січні та лютому 2013 року, в розмірі 6988,46 грн., заборгованість за перетікання реактивної електроенергії за лютий 2013 року в розмірі 107,78 грн., а також нараховані на залишок боргу за січень 2013 року в розмірі 5767,71 грн. пеню в сумі 16,96 грн., інфляційні витрати в сумі 2,60 грн. та 3% річних в сумі 3,32 грн. (за період з 25.01.2013 року по 31.01.2013 року).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин у розмірі 9683,38 грн., мотивуючи це наступним.

Згідно із п. п. 5.1., 5.2. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з визначенням очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на заявлених споживачем рівнях і оформлюються додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Відповідно до п. 5.5. договору споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутись письмово до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та договірні величини потужності.

Листом б/н від 27.12.2012 року (а.с. 22) відповідач звернувся до позивача із проханням про зменшення обсягів споживання електроенергії на січень 2013 року на 3,0 тис. кВт та затвердження обсягів споживання електричної енергії в розмірі 3,5 тис. кВт.

03.01.2013 року, про що свідчать наявні у справі копії фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 24), позивач у відповідь на вищевказаний лист надіслав на адресу відповідача повідомлення за № 1211/44 від 29.12.2012 року (а.с. 23), в якому зазначив про коригування договірної величини споживання електричної енергії до рівня 3,5 т. кВт*г та попередив про відповідальність за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Разом із тим, фактично у січні 2013 року відповідачем у відповідності до контрольного огляду засобів обліку було спожито електричну енергію в обсязі 8564 кВт*г. Відтак перевищення договірної величини споживання електричної енергії склало 5064 кВт*г, вартість якої за наведеним у позовній заяві розрахунком становить 9683,38 грн.

04.02.2013 року, про що свідчать надані до справи копії фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 25), позивачем відповідачеві було направлене повідомлення за № 120/44 від 04.02.2013 року (а.с. 25) про перевищення у січні 2013 року договірної величини споживання електричної енергії на суму 9683,38 грн., однак вказана сума відповідачем не сплачена.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Обов'язок споживача оплачувати вартість спожитої електричної енергії та вартість перевищення договірної величини потужності в розмірі двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) встановлено положеннями ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (№ 575/97-ВР від 16.10.1997 року), а також п. п. 2.3.3., 2.3.4., 4.2.2. спірного договору та Порядком розрахунків, що є додатком до нього.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було вказано вище, строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті спожитої активної електроенергії, перетоків реактивної електроенергії та вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначено п. 8 Порядку розрахунків і становить 10 операційних днів з дати отримання рахунку.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу постачання електричної енергії; обсяги спожитої відповідачем активної електричної енергії, перетоків реактивної електроенергії; факт перевищення договірної величини споживання електричної енергії; факт наявності заборгованості за активну електричну енергію в сумі 6988,46 грн., за перетоки реактивної електричну енергії в сумі 107,78 грн., за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 9683,38 грн.; факт виставлення рахунків на оплату активної електроенергії, реактивної електроенергії та вартості перевищення договірної величини споживання електроенергії; факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6988,46 грн. боргу за активну електроенергію, 107,78 грн. боргу за реактивну електроенергію та 9683,38 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електроенергії є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Можливість нарахування пені за внесення платежів, передбачених п. п. 2.3.3.-2.3.4. договору , з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, в розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня) передбачено п. 4.2.1. спірного договору.

Разом із тим, суд в даному випадку не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних, нарахованих позивачем на залишок боргу за січень 2013 року в розмірі 5767,71 грн. за період з 25.01.2013 року по 31.01.2013 року, оскільки рахунок на оплату активної електричної енергії, що була спожита у січні 2013 року, було вручено відповідачеві 18.01.2013 року. Відтак в силу п. 8 Порядку розрахунків, який передбачає обов'язок споживача оплатити вартість електричної енергії протягом 10 операційних днів з дати отримання рахунку, строк виконання відповідачем грошових зобов'язань станом на 31.01.2013 року не настав. Доказів внесення змін до договору в частині строків розрахунків позивачем не надано.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс" (38715, Полтавська область, Полтавський район, с. Абазівка, вул. Білоусько, 52Б, код ЄДРПОУ 32717725) на користь Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, п/р 260313131425 (зі спеціальним режимом використання) в філії Кіровоградське облуправління ВАТ "Ощадбанк", МФО 323475, код ЄДРПОУ 23226362) - 6988,46 грн. боргу за активну електроенергію, 107,78 грн. боргу за реактивну електроенергію та 9683,38 грн. вартості перевищення договірної величини споживання електроенергії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс" (38715, Полтавська область, Полтавський район, с. Абазівка, вул. Білоусько, 52Б, код ЄДРПОУ 32717725) на користь Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, п/р 260033865 у ПАТ "Перший Інвестиційний банк" м. Київ, МФО 300506, код ЄДРПОУ 23226362) - 1718,16 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.05.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.