Рішення № 31575751, 29.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 916/850/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" в особі Одеського регіонального відділення АТ „Брокбізнесбанк"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 50 331,43 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Полівода С.А., довіреність №75/03 від 07.02.2013р.

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

В засіданні 29.05.2013 р. приймали участь представники:

Від позивача: Полівода С.А., довіреність №75/03 від 07.02.2013р.

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ „Брокбізнесбанк" в особі Одеського регіонального відділення АТ „Брокбізнесбанк" помилково перераховані грошові кошти в сумі 50 331,43 грн.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав до суду додаткові пояснення від 24.04.2013р. за вх.№13290/2013, в їх обґрунтування зазначає, що 21.05.2012р. між ПАТ „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії ПАТ „Брокбізнесбанк", правонаступником якої є Одеське регіональне відділення ПАТ „Брокбізнесбанк", та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №455-юр. про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування, відповідно до якого банк відкрив відповідачу поточний рахунок для здійснення розрахунково-касового обслуговування. В період з 02.07.2012р. по 19.07.2012р. в результаті обслуговування поточного рахунка клієнта банку, співробітником сектору з операційної роботи в програмному комплексі АРМ-Бухгалтер „Pro-Fix" було помилково перераховано грошові кошти належного отримувача ФОП ОСОБА_2 (п/р НОМЕР_2) на поточний рахунок неналежного отримувача ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_3 на загальну суму 50 331,43 грн. 24.07.2012р. ФОП ОСОБА_1 у відділенні ПАТ „Брокбізнесбанк" виписним грошовим чеком ЛЄ9476382 отримав грошові кошти на суму 50 331,43 грн. 01.08.2012р. позивач направив відповідачу письмову претензію з вимогою повернути помилково зараховані кошти в сумі 50 331,43 грн., але відповідач відмовився отримати претензію від поштової служби, та з 24.07.2012р. припинив користування своїм поточним рахунком та послугами банку. 19.03.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про помилковий переказ вищевказаних коштів, а 11.03.2013р. претензію про їх повернення, однак, грошові кошти відповідачем не повернуті, що і стало для позивача підставою звернутись до суду із даним позовом.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.04.2013р. до участі у справі було залучено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судові засідання не з'явилась, витребувані судом документи не надала.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

19.04.2012р. між ПАТ „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії ПАТ „Брокбізнесбанк" (банк) та ФОП ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір №02/04-2012 на обслуговування міжнародних платіжних карток з підприємством торгівлі/сервісу, відповідно до умов якого банк, відповідно до умов цього договору, здійснює розрахункове обслуговування рахунку організації шляхом перерахування на рахунок організації коштів за продані організацією товари, роботи, послуги, оплата за які здійснена законними держателями платіжних карток з використанням платіжних карток (перелік яких зазначено в додатку №1 „Комісійна винагорода, що утримується банком з організації за надані послуги по розрахунковому обслуговуванню рахунку організації" до цього договору) та проведена організацією відповідно до вимог додатку №3 „Інструкція по обслуговуванню карток міжнародних платіжних систем VISA, Europay" до цього договору. Підставою для здійснення вищезазначеного перерахування є отримані банком від організації розрахункові повідомлення. Сума вищеназваного перерахування зменшується на розмір комісійної винагороди, що сплачується організацією банку (п.1.1. договору).

21.05.2012р. між ПАТ „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії ПАТ „Брокбізнесбанк" (банк) та ФОП ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір №455-юр, за умовами якого банк відкриває клієнту поточні рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ та умов цього договору. Операції за рахунком здійснюються клієнтом з використанням платіжних інструментів, що передбачені чинним законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та внутрішніми документами банку (п.п.1.1., 2.1. договору).

За умовами п.9.2. договору №455-юр від 21.05.2012р. він укладається на невизначений строк і діє протягом усього часу обслуговування клієнта банком.

На виконання договору №455-юр від 21.05.2012р. позивач відкрив відповідачу особовий рахунок НОМЕР_3, згідно заяви відповідача від 21.05.2012р.

15.06.2010р. між ПАТ „Брокбізнесбанк" в особі Одеської філії ПАТ „Брокбізнесбанк" (банк) та ФОП ОСОБА_2 (клієнт) було укладено договір №02/2010t на обслуговування міжнародних платіжних карток з підприємством торгівлі/сервісу, згідно якого банк, відповідно до умов цього договору, здійснює розрахункове обслуговування рахунку організації шляхом перерахування на рахунок організації коштів за продані організацією товари, роботи, послуги, оплата за які здійснена законними держателями платіжних карток з використанням платіжних карток (перелік яких зазначено в додатку №1 „Комісійна винагорода, що утримується банком з організації за надані послуги по розрахунковому обслуговуванню рахунку організації" до цього договору) та проведена організацією відповідно до вимог додатку №3 „Інструкція по обслуговуванню карток міжнародних платіжних систем VISA, Europay" до цього договору (п.1.1. договору).

Крім того, позивачем згідно договору №403-юр. від 16.06.2010р., укладеного між ним та ФОП ОСОБА_2 було відкрито ФОП ОСОБА_2 поточний рахунок НОМЕР_4 за заявою останньої та здійснюється його розрахунково-касове обслуговування шляхом перерахування на рахунок клієнта коштів за продані нею товари, роботи, послуги, оплата за які здійснена законними держателями платіжних карток з використанням платіжних карток (Visa та Europay). Підставою для здійснення вищенаведеного перерахування є отримання банком від клієнта розрахункових повідомлень.

Із пояснень банку вбачається, що така операція називається „еквайринг" та здійснюється уповноваженим банком-еквайром шляхом установки на підприємствах торгівлі (послуг) платіжних терміналів (РОS-терміналів). Такий термінал був встановлений в магазині ФОП ОСОБА_2 - „ІНФОРМАЦІЯ_1", та відповідно ПАТ „Брокбізнесбанк" приймає кошти, які надходять з РОS-терміналу, встановленому в магазині (при здійсненні оплати за товар платіжною картою) та перераховує на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 грошові кошти за продані товари, роботи, послуги.

31.07.2012р. ОСОБА_2 звернулась до позивача із заявою щодо вирішення питання у зв'язку з розходженням грошових сум, які були оплачені через термінал і грошовими коштами. які зараховані на її поточний рахунок, а саме, розходження на суму 50 331,43грн., що підтверджується наданими позивачем копіями чеків терміналу, випискою по рахунку ФОП ОСОБА_2 за 10.09.2012р. - 14.09.2012р., меморіальним ордером №30 від 14.09.2012р.

Так, Одеське регіональне відділення АТ „Брокбізнесбанк" помилково перерахувало грошові кошти в сумі 50 331,43 грн., які призначались ФОП ОСОБА_2, на рахунок ФОП ОСОБА_1 та 24.07.2012р. були отримані відповідачем, що підтверджується виписками по особовому рахунку ФОП ОСОБА_1 за 03.07.2012р., 05.07.2012р., 06.07.2012р., 07.07.2012р., 09.07.2012р., 16.07.2012р., 17.07.2012р., 19.07.2012р., меморіальними ордерами №36/2 від 03.07.2012р., №30/2 від 05.07.2012р., №30/2 від 06.07.2012р., №30/2 від 07.07.2012р., №21/2 від 09.07.2012р., №31/2 від 16.07.2012р., №24/2 від 17.07.2012р., №50/2 від 19.07.2012р., копією грошового чеку №ЛЄ9476382 від 24.07.2012р.

Подана до матеріалів справи копія кур'єрської накладної №0050323/1 свідчить про відмову відповідача від отримання претензії позивача №1372 052/011 від 01.08.2012р. з приводу повернення помилково перерахованих грошових коштів.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені сторонами правові позиції, суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з ТОВ „ПТСО" безпідставно перераховані кошти в сумі 50 331,43 грн., обґрунтованими, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п.1.4. Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, (далі - Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно п.2.35. Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Таким чином, як свідчать наявні в матеріалах справи документи, за відсутністю правових підстав позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 50 331,43 грн., доказів повернення яких банку суду не надано, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про їх стягнення з відповідача підлягає судом задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, та підлягають судом задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 50 331,43 грн. безпідставно отриманих коштів

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за розгляд позовної вимоги майнового характеру в сумі 1720,50 грн., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 29.05.2013р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, у договорах №02/04-2012 від 19.04.2012р., №455-юр від 21.05.2012р., витязі з ЄДРЮФОП станом на 15.04.2013р., у зв'язку з чим суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги,41, код 19357489) в особі Одеського регіонального відділення АТ „Брокбізнесбанк" (65012, м. Одеса, вул. Канатна,77) 50 331 (п'ятдесят тисяч триста тридцять одну) грн. 43 коп. помилково перерахованих грошових коштів, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.06.2013р.

Суддя Малярчук І.А.