Рішення № 31575688, 23.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 р. Справа № 18/1313/11

За заявою Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт", 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 112

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

по справі за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт", 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 112

до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал", 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Шишацька, 82

про стягнення 118263,24 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача (заявника): Омельницький С.Ю.

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошене в судовому засіданні 23.05.2013 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть спору: розглядається заява про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11 за нововиявленими обставинами.

Представник позивача підтримав подану заяву в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 30.04.2013 року станом на 13.05.2013 року до суду не повертались. Водночас наявні у справі повідомлення про вручення поштових відправлень, а також клопотання про відкладення розгляду заяви (т. 5, а.с. 20, 22, 31) свідчать про те, що відповідач знаходиться за вказаною у заяві адресою та отримує поштову кореспонденцію. Таким чином, з урахуванням встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 року нормативних строків пересилання поштових відправлень відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду заяви.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.07.2011 року по справі № 18/1313/11 (т. 2, а.с. 80-83) позов Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" було задоволено в повному обсязі та стягнуто на його користь з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" 118263,24 грн. боргу, 1182,63 грн. витрат по сплаті державного мита, а також 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

01.09.2011 року на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ (т. 2, а.с. 130).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11 (т. 4, а.с. 153-156), ухваленим за заявою Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" про перегляд рішення від 01.07.2011 року по даній справі за нововиявленими обставинами (т. 5, а.с. 117-119), зазначене рішення скасоване та прийняте нове, яким в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" (найменування змінене із Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт") до Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" було відмовлено.

На виконання рішення від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11 в частині стягнення 1182,64 грн. судового збору господарським судом 25.03.2013 року видано відповідний наказ (т. 5, а.с. 173).

При ухваленні рішення від 07.02.2013 року по даній справі господарський суд виходив з того, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року по справі № 18/1769/12 (т. 4, а.с. 121-127) було скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 18.10.2012 року по цій справі та визнано недійсним договір на транспортування і перекачку стічних вод до комунальної мережі б/н від 03.01.2007 року, на підставі якого рішенням господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11 з відповідача було стягнуто заборгованість в сумі 118263,24 грн.

В обгрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року по даній справі заявник вказує на те, що постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 року (т. 5, а.с. 8-12) було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року по справі № 18/1769/12 і залишено в силі рішення господарського суду Полтавської області від 18.10.2012 року по цій справі (т. 5, а.с. 13-14), яким було відмовлено в задоволенні позову про визнання договору на транспортування і перекачку стічних вод до комунальної мережі б/н від 03.01.2007 року недійсним.

Заявник зазначає, що наведені обставини є нововиявленими для цієї справи, внаслідок чого заявник просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року та залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2011 року по справі № 18/1313/11.

Ухвалюючи дане рішення, господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили. Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу (тобто наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), обчислюється з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Згідно роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини за своєю юридичною природою є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Таким чином, за змістом наведених норм нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не могли бути відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін та інших осіб, які брали участь у справі, а отже, вплинути на законність та обгрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом. При цьому нововиявленими обставинами можуть бути як матеріально-правові факти, що входять до підстав позову, так й інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору. Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового акта, але не були і не могли бути відомі ані заявнику, ані суду.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що наведена у заяві обставина - скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року та залишення в силі рішення господарського суду Полтавської області від 18.10.2012 року по справі № 18/1769/12, а отже - дійсність договору на транспортування і перекачку стічних вод до комунальної мережі б/н від 03.01.2007 року є істотною, оскільки впливає на юридичну оцінку інших обставин. Дана обставина була наявна при ухваленні господарським судом Полтавської області рішення від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11, але про її існування заявнику стало відомо значно пізніше, тобто лише після скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року по справі № 18/1769/12 постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 року. Відтак зазначена вище обставина є нововиявленою в розумінні положень ст. 112 ГПК України.

Проаналізувавши наведені у заяві доводи, заслухавши представника заявника і дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення поданої заяви, як належним чином обгрунтованої та підтвердженої відповідними доказами, внаслідок чого рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Ухвалюючи нове рішення у даній справі, господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом..

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами врегульовані договором на транспортування і перекачку стічних вод до комунальної мережі б/н від 03.01.2007 року (т. 1, а.с. 14), предметом якого є надання позивачем відповідачеві зазначених послуг на платній основі за тарифами, передбаченими цим договором (п. 1.1. договору). Термін дії вказаного договору на транспортування і перекачку стічних вод до комунальної мережі б/н від 03.01.2007 року (далі - договір) було встановлено з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року (п. 5.1. договору), однак в разі відсутності заяв про відмову від даного договору чи його перегляд, поданих однією зі сторін за місяць до закінчення терміну, договір вважається продовженим щорічно (п. 5.5. договору).

Згідно з положеннями ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, а також ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається зі змісту договору, розрахунки на надані послуги проводяться на підставі складеного щомісяця акта про кількість перекачаних стоків відповідно до встановленого тарифу по 0,70 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ) у строк до 1 числа наступного за звітним місяця (п. п. 3.1., 3.2. договору).

Додатковими угодами № 1 від 10.06.2008 року і № 2 від 01.03.2009 року (т. 1, а.с. 15, 16) сторонами були внесені зміни до договору та встановлено тарифи на послуги на рівні 1,26 грн. та 1,35 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ) відповідно.

Факт надання позивачем відповідачеві обумовлених спірним договором послуг у період з вересня по грудень 2010 року на загальну суму 118263,24 грн. (з розрахунку перекачаних стічних вод в обсязі 73002 м3) підтверджується наданими до матеріалів справи копіями відповідних актів (т. 1, а.с. 17-20).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що спірним договором чітко встановлено строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг. Водночас матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з претензіями про погашення заборгованості, а також надсилав відповідачеві відповідні рахунки, які були залишені останнім без задоволення і оплати (т. 1, а.с. 23-29, 34, 35).

У відповідності до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу надання послуг по транспортуванню і перекачку стічних вод до комунальної мережі, обсяги наданих за договором послуг, факт виставлення рахунків на оплату наданих послуг та пред'явлення вимоги про погашення суми заборгованості (втім, як було вказано вище, строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг чітко встановлено договором), факт наявності заборгованості в сумі 118263,24 грн. за надані відповідно до договору послуги, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 118263,24 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо нікчемності та недійсності спірного договору, а також інші заперечення відповідача не приймаються судом до уваги як такі, що спростовуються наявними у справі доказами, про що, зокрема, зазначалось як у первісному рішенні суду по даній справі від 01.07.2011 року, так і в постановах Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року (т. 2, а.с. 126-128) та Вищого господарського суду України від 26.10.2011 року (т. 2, а.с. 148-150).

Клопотань про витребування додаткових доказів згідно ст. 38 ГПК України від сторін не надходило.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення заяви, скасування рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, в т.ч. витрати, понесені у зв'язку з поданням заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85, 114 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Заяву про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2013 року по справі № 18/1313/11 про відмову в задоволенні позову про стягнення з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" 118263,24 грн. боргу згідно договору на транспортування і перекачку стічних вод до комунальної мережі б/н від 03.01.2007 року скасувати.

3. Прийняти по справі № 18/1313/11 нове рішення.

4. Позовні вимоги задовольнити.

5. Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Шишацька, 82, код ЄДРПОУ 03362560) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 112, код ЄДРПОУ 02649437) - 118263,24 грн. заборгованості, 1182,63 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1182,64 грн. судового збору за подання заяви про перегляд рішення суду на нововиявленими обставинами.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.