Рішення № 31575573, 22.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.2013р. Справа № 905/2080/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Приватного акціонерного товариства «Берті», м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», село Гранітне Донецької області

про стягнення 113 448грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Шепель А.С. - голова правління

від відповідача - не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Берті», м. Бердянськ Запорізької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», смт. Тельманове Донецької області суми основного боргу у розмірі 123 528 грн., індексу інфляції у розмірі 617,65 грн. та 3% річних у розмірі 2 446,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №32 (поставки) від 03.03.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії специфікацій №1 від 03.03.2011р., №2 від 03.03.2011р., копію додаткової угоди №1 від 30.12.2011р., копії рахунків-фактури №603 від 04.07.2012р., №605 від 05.07.2012р., копію видаткової накладної №РН-0000467 від 20.07.2012р., копії довіреностей №2364 від 20.07.2012р., копії податкових накладних №19 від 05.07.2012р., №25 від 07.07.2012р., №83 від 20.07.2012р., копії листів, копії банківських виписок.

01 квітня 2013р. господарський суд Донецької області надіслав запит до Управління державної реєстрації Донецької міської ради про надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб так фізичних осіб-підприємців, стосовно Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», смт. Тельманове Донецької області.

Згідно наданої відповіді Управління державної реєстрації Донецької міської ради вих.№4240/02-07 від 19.04.2013р. вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи -Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» є 87123, Донецька область, Тельманівський район, село Гранітне, вул.Южна, буд.21.

На підставі викладеного, суд вирішив змінити місцезнаходження юридичної особи -Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» з « 87100, смт. Тельманове, Донецької області, вул.Леніна,17» на « 87123, Донецька область, Тельманівський район, село Гранітне, вул.Южна, буд.21».

Позивачем надані заперечення до відзиву вих.№309 від 15.05.2013р., які розглянуті судом та приєднані до матеріалів справи.

22 травня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява від 22.05.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» суму основного боргу у розмірі 113 448 грн., оскільки 30.04.2013р. відповідач перерахував на рахунок позивача 10 000грн. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

У судовому засіданні 22.05.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Відповідач в судове засідання без пояснення причин не з'явився.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

03 березня 2011р. між Закритим (на даний час-Приватним) акціонерним товариством «Берті» та Публічним акціонерним товариством «Тельманівський кар'єр», був укладений договір поставки №32, згідно умов якого Постачальник зобов"язався передати у власність покупцю товар, а останній зобов»язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №32 (поставки) від 03.03.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

У виконання умов Договору сторонами були підписані специфікації №1 від 03.03.2011р., №2 від 03.03.2011р.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку товару із зазначенням умов поставки, оплати, його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з п.5.2 договору порядок оплати може бути змінений специфікаціями та іншими додатками до договору.

Відповідно до специфікацій умови оплати наступні: 100% передоплата та 50%-передоплата, 50%-по факту готовності.

Пунктом 10.3 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2011р.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2011р. сторони змінили п.10.3 договору та продовжили строк його дії до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до вищевказаних специфікацій, на виконання умов Договору, за видатковою накладною №РН-0000467 від 20.07.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 346 896грн.

Поставлений згідно означеної накладної товар на підставі довіреності №2364 від 20.07.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останнього на вказаній накладній.

З представленої видаткової накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково борг був сплачений відповідачем у сумі 233 448грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Як пояснив позивач, відповідачу неодноразово направлялися листи-вимоги з проханням погасити дебіторську заборгованість за отриману продукцію.

В свою чергу, відповідач звернувся до позивача з листом вих.№1950 від 11.10.2012р., в якому просив розглянути графік погашення простроченої заборгованості та гарантував виконання зобов»язань згідно графіку в повному обсязі. Наданий відповідачем графік був узгоджений головою правління ПАТ «Берті», проте до теперішнього часу борг не сплачений відповідачем.

Факт одержання продукції не заперечується відповідачем.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 113 448 грн. за договором №32 (поставки) від 03.03.2011р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 113 448 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 531,85грн., про що свідчить платіжне доручення №1717 від 20.03.2013р.

Разом з цим, заявою від 22.05.2013р. позивачем зменшено розмір позовних вимог, що тягне за собою повернення судового збору.

Зокрема, за приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 61,29грн.

В решті частині, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Берті», м. Бердянськ Запорізької області до Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», село Гранітне Донецької області про стягнення 113 448 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», село Гранітне Донецької області на користь Приватного акціонерного товариства «Берті», м. Бердянськ Запорізької області суму основного боргу у розмірі 113 448 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 470,56грн.

Повернути з Державного бюджету Приватному акціонерному товариству «Берті», (71100, м. Бердянськ, Запорізької області, вул.Франка-Новоросійська, 2/40, ЄДРПОУ00152359) судовий збір у розмірі 61,29 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №1717 від 20.03.2013р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 22.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна