Постанова № 31575403, 29.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Справа № 803/995/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Шимчука С.В.,

представника відповідача Сафарової О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» (далі - ТзОВ «ЗАБМ», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ківерцівська МДПІ Волинської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2013 року № 0000222200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «ЗАБМ» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту при взаємовідносинах з ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» за період лютий, квітень, травень, червень 2012 року, про що складено акт № 7/2201/36714555 від 12.03.2013 року.

На підставі вказаного акту перевірки Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС 25.03.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) на 132439,50 грн., в т. ч.: за основним платежем - 88293,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 44146,50 грн.

Позивач не погоджується із вказаними податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

В акті перевірки № 7/2201/36714555 від 12.03.2013 року відповідач вказує на те, що ТзОВ «ЗАБМ» занижено ПДВ за лютий, квітень, травень, червень 2012 року на загальну суму 70921,66 грн. у зв'язку із безпідставним включенням до податкового кредиту сум по операціях з поставки товарів від контрагентів ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД». Проте, договори поставки № П-01/02/12 від 02.02.2012 року, № П-28/04/12 від 28.04.2012 року, № П-04/05/12 від 04.05.2012 року, укладені позивачем з ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД», повністю виконані, товар контрагентами поставлено, кошти за нього сплачено, що підтверджується відповідними первинними документами, а в подальшому товари використані в господарській діяльності позивача. Відтак, позивачем правомірно сформовано податковий кредит у відповідних періодах на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ Волинської області ДПС Волинської області ДПС від 25.03.2013 року № 0000222200.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 13.05.2013 року № 729/10/10.1-09 (а. с. 164-172) представник відповідача адміністративний позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні, з огляду на таке.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2012 року по 30.06.2012 року встановлено його завищення на суму 70921,66 грн. При перевірці позивача були використані акти перевірки ТзОВ «В.Л.В.» від 27.09.2012 року № 2617/2204/35497499 та ТзОВ «Айдар ЛТД» від 24.01.2013 року № 51/2204/22949383, якими встановлені порушення податкового законодавства в діяльності вказаних контрагентів позивача.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити. Крім того, додатково пояснив, що за умовами договорів поставки, укладених з ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД», саме на контрагентів було покладено обов'язок за власний рахунок поставити і передати у власність покупця (позивача) товар згідно з накладними, тому у ТзОВ «ЗАБМ» відсутні документи на транспортування товару.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ЗАБМ» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 002687 (а. с. 138), перебуває на обліку як платник податків в Ківерцівській МДПІ Волинської області ДПС (Маневицькому відділенні), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 16.02.2012 року № 413/29-212 (а. с. 161), зареєстроване з 13.01.2010 року платником ПДВ, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 28.02.2012 року № 200028959 (а. с. 162). При цьому, як слідує із Статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 3 від 09.09.2011 року), та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 002687, до видів діяльності позивача відноситься, зокрема, організація будівництва будівель (а. с. 138, 152-160).

Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «ЗАБМ» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту при взаємовідносинах з ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» за період лютий, квітень, травень, червень 2012 року, про що складено акт № 7/2201/36714555 від 12.03.2013 року (а. с. 10-21), який підписаний платником податків із запереченнями.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «ЗАБМ» підпункту 14.1.181 статті 14, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (ПК України), платником занижено сплату ПДВ до бюджету в сумі 70921,66 грн., в т. ч.: за лютий 2012 року в сумі 46879,66 грн., за квітень 2012 року в сумі 13594,77 грн., за травень 2012 року в сумі 5785,67 грн., за червень 2012 року в сумі 4661,56 грн.

ТзОВ «ЗАБМ» подало заперечення від 12.03.2013 року № 33 на вказаний акт перевірки (а. с. 22-24), за результатами розгляду якого відповідач листом від 19.03.2013 року № 265/22-134 повідомив про їх відхилення, зазначивши при цьому, що платником завищено податковий кредит на загальну суму 88293,00 грн. (а. с. 26-33).

На підставі акту перевірки № 7/2201/36714555 від 12.03.2013 року Ківерцівською МДПІ Волинської області ДПС 25.03.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 132439,50 грн., в т. ч.: за основним платежем - 88293,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 44146,50 грн. (а. с. 9). Як слідує із розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 88293,00 грн., в т. ч.: за лютий 2012 року - 46879,66 грн., за квітень 2012 року - 13594,77 грн., за травень 2012 року - 23157,04 грн., за червень 2012 року - 4661,56 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50 %, що становить 44146,50 грн. (а. с. 173).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Ківерцівської МДПІ Волинської області ДПС, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

З матеріалів справи слідує, що між ТзОВ «ЗАБМ» (покупцем) та ТзОВ «В.Л.В.» (постачальником) були укладені договори поставки № П-01/02/12 від 02.02.2012 року (а. с. 34), № П-28/04/12 від 28.04.2012 року (а. с. 40), № П-04/05/12 від 04.05.2012 року (а. с. 44), відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався передати у власність покупця продукцію (товар) згідно з видатковими накладними, поставка товару повинна була здійснюватися постачальником за власний рахунок на об'єкт будівництва. Виконання умов вказаних договорів поставки оформлено видатковими та податковими накладними (а. с. 35-38, 41-42, 45-48), оплата проведена в безготівкову порядку згідно з платіжними дорученнями (а. с. 39, 43, 49, 49 зворот).

Крім того, між ТзОВ «ЗАБМ» (покупцем) та ТзОВ «Айдар ЛТД» (постачальником) було укладено договір поставки № П-02/06/12 від 11.06.2012 року (а. с.50), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця продукцію (товар) згідно з видатковими накладними, поставка товару повинна була здійснюватися постачальником за власний рахунок на об'єкт будівництва. Виконання умов вказаного договору поставки оформлено видатковою та податковою накладною (а. с. 51-52), оплата проведена в безготівкову порядку згідно з платіжним дорученням (а. с. 53).

Судом також встановлено, що на отримання товарів від ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» були виписані довіреності, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей ТзОВ «ЗАБМ» за 2010 - 2012 роки (а. с. 54-75).

Крім того, судом на підставі пояснень представника позивача встановлено, що отримані від ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» товари були використані в господарській діяльності позивача, а саме на об'єктах будівництва «Капітальний ремонт дитячого дошкільного закладу по вул. Шевченка в с. Костянтинівка Сарненського району» та «Будівництво навчально-виховного комплексу (дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад) на базі Черевахівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів», що також підтверджується договором підряду № 2 від 07.12.2011 року (а. с. 76-77), договором про закупівлю робіт за державні кошти № 379 від 22.09.2011 року (а. с. 89-90), довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (а. с. 78-88, 92-102).

При цьому, суд звертає увагу, що в акті перевірки № 7/2201/36714555 від 12.03.2013 року податковим органом взагалі не були досліджені операції щодо використання позивачем придбаних у ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» в господарській діяльності товарів на об'єктах будівництва, хоча такі операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

По господарських операціях з ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» позивач відносив відповідні суми до складу податкового кредиту за період лютий, квітень, травень, червень 2012 року, відобразивши їх у податкових деклараціях з ПДВ за вказані періоди (а. с. 103-137).

При вирішенні даного спору суд не бере до уваги покликання відповідача на акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.01.2013 року № 51/22.4/22949383 про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Айдар ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ «Джапан Індастріз» за період червень 2012 року (а. с. 174-180), оскільки вказаним актом встановлені порушення податкового законодавства виключно у відносинах між ТзОВ «Айдар ЛТД» та ТзОВ «Джапан Індастріз», тобто, питання правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ за операціями поставки товару ТзОВ «Айдар ЛТД» на ТзОВ «ЗАБМ» не були предметом зазначеної перевірки.

Крім того, суд також не бере покликання відповідача на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.09.2012 року № 2617/224/35497499 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ «В.Л.В.» за листопад, грудень 2011 року, січень, лютий,квітень, травень, червень 2012 року (а. с. 181-214), оскільки висновки податкового органу про відсутність у даного платника податків необхідних умов для здійснення господарської діяльності ґрунтуються виключно на показниках податкової звітності. Разом з тим, у цьому ж акті вказано, що ТзОВ «В.Л.В.» задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ по операціях поставки товарів на ТзОВ «ЗАБМ» у лютому 2012 року в сумі 46879,66 грн. (а. с. 208 зворот), у квітні 2012 року в сумі 13594,77 грн. (а. с. 209 зворот), у травні 2012 року в сумі 23157,04 грн. (а. с. 210).

Твердження відповідача про відсутність у ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» необхідних умов для здійснення господарських операцій не можуть ґрунтуватися на вказаних актах перевірок, суду не надано доказів того, що операції з позивачем не відображені в бухгалтерському та податковому обліку цих підприємств та що вказані контрагенти не задекларували податкові зобов'язання по зазначених операціях. Можливі порушення контрагентами позивача ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, позивач також не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту лише з підстави відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки за умовами зазначених вище договорів поставки, укладених з ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД», саме на контрагентів було покладено обов'язок за власний рахунок поставити і передати у власність покупця (позивача) товар згідно з накладними.

Відповідач також не спростував твердження представника позивача про доцільність укладення договорів поставки товарів із зазначеними контрагентами, які знаходяться на території інших областей, з огляду на надання відстрочки в оплаті та взяття контрагентами витрат на транспортування товарів.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТзОВ «В.Л.В.» та ТзОВ «Айдар ЛТД», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ Волинської області ДПС Волинської області ДПС від 25.03.2013 року № 0000222200.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1324,40 грн., сплачений платіжним дорученням № 88 від 15.04.2013 року (а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 25 березня 2013 року № 0000222200.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західатомбудмонтаж» судовий збір в розмірі 1324 гривні 40 копійок (одна тисяча триста двадцять чотири гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 03 червня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх