Постанова № 31573919, 22.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року

Справа № 0870/11094/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі, головуючого – судді Артоуз О.О. при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю

Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс»

до: Запорізької митниці Державної митної служби України

про: визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000444/2 від 06.11.2012.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що, що на підставі контракту від 24.07.2012 № 2012-07-24, специфікації № 1 до нього, рахунку (інвойсу) № WLY 120901 від 17.08.2012 позивач імпортував у фірми «WEILIYUAN IMP.&EXP. TRADING CO., LTD» (Китай) табулярний глинозем, мікропорошки активної алюмомагнезіальної шпінелі, плавлена алюмомагнезіальна шпінель, мікропорошки активного глинозему на загальну суму 50 525 доларів США. Позивачем для митного оформлення було надано всі необхідні документи, а також додаткові документи, які в повній мірі підтверджували митну вартість товарів, надавали змогу переконатися у розмірі ціни, сплаченої позивачем за товар, та здійснити митну оцінку товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Також зазначає, що на вимогу Запорізької митниці ТОВ ЗЗТФ «Ферроекс» надало додаткові документи, які вимагала митниця для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та пояснення, згідно яких позивач зазначив про надання з декларацією всіх необхідних документів для підтвердження митної вартості товару у відповідності до ст. 53 Митного Кодексу України, перелічені на зворотному боці декларації митної вартості документи не містили розбіжностей, вимоги надати додаткові документи не мають підстав і висунуті з порушенням ст. 53 Митного Кодексу України та наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012.

06.11.2012 Запорізькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000444/2, яким здійснено коригування митної вартості товару - табулярний глинозем розміром 3-6 мм, 200 MESH та мікропорошки активного альфа – глинозему з 34 600 доларів США на 59 941 доларів США. Згідно розділу 33 рішення метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів; декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації щодо раніше визнаних митними органами вартостей за методом 1 – 6 (з розрахунку 20621,89 грн./шт. для товару № 1). Джерело: МД ІМ40ЕЕ №700190000/2012/2329 від 18.10.2012.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000444/2 від 06.11.2012, протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначає, що під час проведення аналізу, виявлення та оцінки ризиків митного органу, з метою контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою митного органу встановлено, що документи подані до митного оформлення за митною декларацією від 26.10.2012 № 112030000/2012/018408, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Зокрема, під час перевірки поданого до митного оформлення пакету документів виявлено наступні розбіжності: в специфікації від 24.07.2012 № 1 до контракту від 24.07.12 № 2012-07-24 в п.4 не вказано географічний пункт умов поставки, згідно п.9 специфікації від 24.07.2012 № 1 до контракту від 24.07.12 № 2012-07-24 не надано оригінали сертифікатів якості виробника. За результатами співставлення товару найменуванням «табулярний глинозем» із рівнем заявленої митної вартості 1,04 дол. США/кг з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що митна вартість аналогічних товарів проводилась на рівні 1,71 дол. США/кг для товару №1, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Враховуючи вищезазначене, та у відповідності з вимогами п. 3 ст. 53 Митного Кодексу України посадовою особою митного органу були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на думку відповідача не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів у відповідності до вимог п.2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України та не надано затребувані митницею додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 Митного Кодексу України використана наявна в митного органу інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, посадовою особою митного органу прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом згідно вимог ст. 64 Митного Кодексу України. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

22.05.2013 представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (у порядку письмового провадження). Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

22.05.2013 представник відповідача у судове засідання також не з’явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог та розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

На підставі контракту від 24.07.2012 № 2012-07-24, специфікації № 1 до нього, рахунку (інвойсу) № WLY 120901 від 17.08.2012 позивачем імпортовано у фірми «WEILIYUAN IMP.&EXP. TRADING CO., LTD» (Китай) до України табулярний глинозем, мікропорошки активної алюмомагнезіальної шпінелі, плавлена алюмомагнезіальна шпінель, мікропорошки активного глинозему на загальну суму 50 525 доларів США. Вказаний товар був доставлений в зону митного контролю митного посту «Запоріжсталь» Запорізької митниці Державної митної служби України. З метою митного оформлення товару в режимі імпорту 26 жовтня 2012 року декларантом позивача ТОВ «Томис» було подано відповідачу декларацію ІМ40ДЕ № 112030000/2012/018408 та декларацію митної вартості від 26.10.2012, згідно яких було заявлено загальну суму за рахунком в розмірі 423 981,13 гривень або 50 525 доларів США, в тому числі по товару табулярний глинозем та мікропорошки активного альфа – глинозему 276 557,80 гривень або 34 600 доларів США, згідно ціни договору щодо товарів, які імпортуються.

06.11.2012 Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000444/2, відповідно до якого відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару позивача - табулярний глинозем та мікропорошки активного альфа – глинозему з 34 600 доларів США на 59 941 доларів США. В розділі 33 рішення обставинами прийняття рішення та джерелом інформації, що використовувалася митним органом для визначення митної вартості, зазначено: заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки виявлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Також зазначається, що декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, виписки з бухгалтерської документації. У митного органу наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів на рівні 1,7126 доларів США для товару № 1, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів; декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації щодо раніше визнаних митними органами вартостей за методом 1 – 6 (з розрахунку 20621,89 грн./шт. для товару № 1). Джерело: МД ІМ40ЕЕ №700190000/2012/2329 від 18.10.2012.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

За ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ст. 52 МК України).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач подавши декларацію ІМ40ДЕ № 112030000/2012/018408 та декларацію митної вартості від 26.10.2012 визначив митну вартість товару за основним методом – за ціною договору (контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем було надано наступні документи: морський транспортний документ MSCUХ5888131 від 21.10.2012, CMR 1619 від 23.10.2012, коносамент MSCUХ5888131 від 11.09.2012, сертифікати якості від 29.08.2012, 26.08.2012, 28.08.2012, 29.08.2012, платіжні доручення в іноземній валюті від 17.08.2012, 20.09.2012, рахунок – фактура про надання транспортно – експедиційних послуг від 17.10.2012 з оплатою від 17.10.2012, ціновий лист відправника від 20.07.2012, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 02.10.2012, сторінки з сайту alibaba.com, рахунок – фактура № WLY 120901 від 17.08.2012, пакувальний лист від 17.08.2012, контракт від 24.07.2012 № 2012-07-24, Специфікації № 1 до нього, договір про надання послуг митного брокеру № 16/2006 від 03.10.2006, договір транспортного експедирування № 195/11 від 03.01.2011, інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару № 2761 від 11.09.2012, сертифікат про походження товару CCPIT121127019 від 05.09.2012, додатковий технічний опис від 22.10.2012, лист ТОВ «ЗЗТФ «Ферроекс» від 26.10.2012 вих. №12/10-02, технічні описи від 03.09.2012, митна декларація країни відправлення № 020220120521798846 від 04.09.2012.

Дослідивши вищевказані документи, суд приходить до висновку, що позивачем був наданий достатній перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

26.102012 відповідачем вчинено запис на зворотному боці декларації митної вартості від 26.10.2012, за яким згідно вимог ст. 53 п. 2 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи які надані до митного оформлення містять розбіжності: в специфікації від 24.07.2012 № 1 до контракту від 24.07.12 № 2012-07-24 в п. 4 не вказано географічний пункт умов поставки; згідно п. 9 специфікації від 24.07.2012 № 1 до контракту від 24.07.12 № 2012-07-24 не надано оригінал сертифікатів якості виробника.

В процесі митного оформлення співробітниками Запорізької митниці було додатково затребувані від позивача наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації.

Суд не погоджується з правомірністю дій відповідача щодо витребування додаткових документів, оскільки за ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України не визначає оригінал сертифікатів якості виробника як документ, який підтверджує митну вартість товару.

Листом від 05.11.2012 вих. №12/10-04 позивач надав пояснення щодо причин відсутності в специфікації від 24.07.2012 № 1 до контракту від 24.07.12 № 2012-07-24 географічного пункту умов поставки, зазначивши, що оскільки на момент підписання контракту не був відомий порт відвантаження, сторонами були прийняті і підписані умови поставки «ФОБ китайський головний порт», надалі в комерційному інвойсі WLY120901 від 17.08.12 була зазначена умова і точне місце поставки –«FOB Xingang China».

З урахуванням вказаного, суд вважає, що документи, надані позивачем з декларацією ІМ40ДЕ № 112030000/2012/018408 та декларацію митної вартості від 26.10.2012 не містять розбіжностей, наявних ознаків підробки та не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що імпортувалися позивачем.

Судом встановлено, що на виконання вимог митниці, ТОВ ЗЗТФ «Ферроекс» додатково були надані документи: контракти між фірмою постачальником «WEILIYUAN IMP.&EXP. TRADING CO., LTD» та його постачальниками: № WLY120821-27 від 22.08.12 між «Weiliyan Imp. & Exp. Trading Co., Ltd» та «Kunpeng New Materials Technjlogy Co., Ltd»; WLY120821-25 від 21.08.12 між «Weiliyan Imp. & Exp. Trading Co., Ltd» та «Zhengzhou Yuankai New Materials Co., Ltd»; WLY120821-24 від 21.08.12 між «Weiliyan Imp. & Exp. Trading Co., Ltd» та «Gongyi Hengyuan Abrasive Factory»; WLY120821-26 від 24.08.12 між «Weiliyan Imp. & Exp. Trading Co., Ltd» та «GaoDa New type refractory»; сертифікати якості: на партію 20120828 (2 екз.); на партії 12-240, 12-243; на партію 20120821 від 28.08.12; на АМ70 від 28.08.12; рахунки -фактури: № 02489659 від 11.09.12; № 00706120 від 04.09.12; № 00150795 від 26.09.12; №03996833 від 24.09.12, пояснювальну записку з обґрунтуванням придбання товарів у фірми «WEILIYUAN IMP.&EXP. TRADING CO., LTD», каталог фірми «Almatis» та електронне листування – пропозиція з фірмою «Cofermin Rohsstoffe Gmbh&Co».

06.11.2012 Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000444/2, згідно якого відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару позивача - табулярний глинозем та мікропорошки активного альфа – глинозему з 34 600 доларів США на 59 941 доларів США. Митну вартість товарів, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у митного органу інформації щодо раніше визнаних митними органами вартостей за методом 1 – 6 (з розрахунку 20621,89 грн./шт. для товару № 1). Джерело: МД ІМ40ЕЕ №700190000/2012/2329 від 18.10.2012.

Суд вважає, що позивачем з самого початку було подано всі необхідні та належні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, та дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Запорізька митниця у своїх запереченнях зазначає, що за результатами співставлення товару найменуванням «табулярний глинозем» із рівнем заявленої митної вартості 1,04 дол. США/кг з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що митна вартість аналогічних товарів проводилась на рівні 1,7126 дол. США/кг для товару № 1, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Суд звертає увагу на той факт, що під товаром № 1 відповідач визначає TABULAR ALUMINA/табулярний глинозем розміром 3 – 6 мм і розміром 200 MESH, та ACTIVE ALFA ALUMINA MICROPODER/мікропорошки активного альфа – глинозему DA20, тобто різні види товару. Але, як свідчать специфікація № 1 до контракту від 24.07.2012 № 2012-07-24, рахунок (інвойс) № WLY 120901 від 17.08.2012 вказаний товар має різну ціну: TABULAR ALUMINA/табулярний глинозем розміром 3-6 мм – 940 USD/MT; TABULAR ALUMINA/табулярний глинозем розміром 200 MESH – 1040 USD/MT; та ACTIVE ALFA ALUMINA MICROPODER/мікропорошки активного альфа – глинозему DA20 – 1180 USD/MT, тому суд вважає необґрунтованим використання відповідачем наявної в митного органу інформації щодо митної вартості подібних товарів на рівні 1,7126 USD/т для всього товару позивача, який відповідач визначає як товар № 1.

Відмовляючи в митному оформленні товару за основним методом, митний орган послався на відмову декларант від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, виписки з бухгалтерської документації. Натомість, як вбачається з листа від 26.10.2012 вих. № 12/10-02 ТОВ «ЗЗТФ «Ферроекс» повідомляло митний орган, що згідно з умовами цього Контракту від 24.07.2012 № 2012-07-24 договору (угоди, контракти) з третіми особами, пов'язані з Контрактом про постачання товарів не передбачені; ніяких прямих або опосередкованих платежів третім особам на користь Продавця не здійснювалося і Контрактом про поставки товарів не передбачені; оплата комісійних, посередницьких послуг не здійснювалася і Контракту про поставки товарів не передбачена. Також відповідач не вказав виписка з бухгалтерської документації якої юридичної особи ним вимагається. Вказані обставини, на думку суду, унеможливлюють виконання позивачем вимог відповідача щодо надання додаткових документів. Крім того, ТОВ ЗЗТФ «Ферроекс» додатково були надані документи.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного Кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

За ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (резервний метод). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Суд вважає, що позивачем разом з декларацію ІМ40ДЕ № 112030000/2012/018408 та декларацію митної вартості від 26.10.2012 були подані всі документи, визначені п. 2 ст. 53 Митного кодексу України, тобто повні та вичерпні відомості про митну вартість товарів. Відповідач необґрунтовано визначив наявність розбіжностей, тому у нього не було законних підстав вимагати подання додаткових документів. ТОВ «ЗЗТФ «Ферроекс» було правомірно визначено митну вартість товару основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), згідно ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України. У відповідача не було законних підстав застосовувати резервний метод для визначення митної вартості товарів, які імпортувалися позивачем, без послідовного застосування попередніх другорядних методів та без обґрунтування неможливості їх застосування, що є порушенням ч. ч. 3, 6, 8 ст. 57 Митного кодексу України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участі» у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, Запорізькою митницею Державної митної служби не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.2,4,7-12, 41, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000444/2 від 06.11.2012 – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000444/2 від 06.11.2012 Запорізької митниці Державної митної служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька зовнішньоторгова фірма «Ферроекс» (код ЄДРПОУ 19269466) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз