Рішення № 31572979, 23.04.2013, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0427/8610/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретарі Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2, в якому просять в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18.04.2008 року, у розмірі 23 387,91 долари США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 186 938,62 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності, шляхом продажу зазначеного предмету іпотеки з наданням права банку від імені відповідача укладати договори купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити ОСОБА_1, а також інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в вищезазначеному житловому будинку по АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку в органах МВ УМВС України, до повноважень яких входить питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 18.04.2008 року між ЗАТ «ПриватБанк» та третьою особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк зобов'язався надати грошові кошти у розмірі 20 640,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.04.2028 року, а третя особа зобов'язалася щомісяця в період сплати надавати грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань по договору, між ПАТ КБ «Приват Банк» та поручителем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 18.04.2008 року, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, а третя особа, в порушення умов договору, не сплачує кошти за кредитом та відсоткам, які вона повинна сплачувати щомісяця, в результаті чого станом на 17.07.2012 року виникла заборгованість у розмірі 23 387,79 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 186 938,62 грн., яка складається з заборгованості по кредиту у розмір 20 245,17 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1 615,86 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 97,40 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 285,87 доларів США, а також штрафів (фіксована частина) у розмірі 31,29 доларів США, (процентна складова) у розмірі 1 112,22 доларів США.

Посилаючись на Закон України «Про іпотеку», позивач просить в рахунок погашення заборгованості

за кредитним договором у розмірі 23 387,79 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності, з наданням права банку від імені відповідача укладати договори купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити ОСОБА_1, а також інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в вищезазначеному житловому будинку по АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВ УМВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та третя особа в судове засідання також не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, з погодження позивача, провів заочний розгляд справи.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного.

Згідно кредитного договору № DNN0GА00000015 від 18.04.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит у сумі 25 640,00 доларів США, строком до 18.04.2028 року, за користування яким була встановлена процентна ставка у розмірі 12,96% річних (а.с. 17-23).

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору, між ПАТ КБ «ПриватБанк», з однієї сторони, та майновим поручителем ОСОБА_2 - ОСОБА_3, 18.04.2008 року був укладений іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності (а.с. 34, 37-39).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» зі своєї сторони виконало умови взятого на себе зобов'язання і надало ОСОБА_2 кредит у зазначеному вище розмірі.

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що також передбачено умовами підписаного іпотечного договору від 18.04.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, в порушення умов договору, ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконала, допустивши прострочення повернення кредиту та процентів за його користування, внаслідок чого за нею станом на 17.07.2012 року виникла заборгованість у розмірі 23 387,79 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 186 938,62 грн., яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 20 245,17 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 615,86 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 97,40 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 285,87 доларів США, а також штрафів (фіксована частина) у розмірі 31,29 доларів США, (процентна складова) у розмірі 1 112,22 доларів США.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Про наявність заборгованості по кредитному договору третя особа ОСОБА_2 повідомлялася за допомогою Повідомлення за № 30.1.0.0/2-713 від 08.06. 2012 року (а.с.12).

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до приписів ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, третій особі ОСОБА_2 банком направлялось повідомлення про невиконання нею умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно виселитись з житлового приміщення, що є предметом іпотеки. Обставина щодо отримання третьої особи такого повідомлення сторонами не спростовувалась. Разом з цим, ОСОБА_2 на пред'явлені вимоги, ані після отримання повідомлення, а ні після відкриття провадження по даній цивільній справі, не відреагувала, порушення договору не усунула.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг третьої особи за основним зобов'язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання нею своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 24-28 договору іпотеки від 18 квітня 2008 року передбачено право іпотеко держателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п.24 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотеко держателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотеко держателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком предмету іпотеки (п. 29 договору).

Разом з цим, Відповідно до ст. 34 Закону України «По іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотеко держателем або рішення суду може бути переданий іпотеко держателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління

предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягала застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової згоди іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Доказів відмови відповідачів від добровільного виселення суду не надано. Тому суд вважає, що позов в частині виселення осіб із спірного будинку задоволенню не підлягає через недоведеність предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою к конкретним особам при наявності спірних правовідносин між ними.

Щодо вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, то суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на вказаний будинок, а в решті позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягала застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Згідно довідки адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України в Дніпропетровській області відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.107).

Однак, суду в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надано доказів того, що відповідач та третя особа добровільно виселитися з вказаного приміщення.

Тому, суд вважає, позов обґрунтований, однак підлягає задоволенню частково і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 387,91 долари США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.07.2012 року складає 186 938,62 грн., слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності, з наданням права банку від імені відповідача укладати договори купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача та третьої особи на користь позивача також належить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1869,39 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 ЖК

України,, ст.ст. 14-16, 237, 526, 589, 590, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DNN0GА00000015 від 18.04.2008 року в сумі 23 387,79 доларів США (яка складається з заборгованості по кредиту у розмір 20 245,17 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 1 615,86 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 97,40 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 285,87 доларів США, а також штрафів (фіксована частина) у розмірі 31,29 доларів США, та (процентна складова) у розмірі 1 112,22 доларів США), що еквівалентно по офіційному курсу НБУ станом на 17.07.2012 року - 186 938,62 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Встановити способом реалізації предмета іпотеки - будинку загальною площею 57,30 кв.м., житловою площею 38,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаної квартири іпотеко держателем Публічним акціонерним товариством Комерційним банком „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням договору купівлі-продажу з будь якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна.

Початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В іншій частині позову -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1869,39 гривень (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять грн. 39 коп.).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення. Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя В.В.Березюк