Вирок № 31571505, 27.05.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/261/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2013 Подільського районного суду м.Києва

в складі:

головуючого судді Бородія В. М. секретарівШтульман В.І., Горевій А.О., Заровській М.О., за участі прокурора Діордієва С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, громадянки України, освіта вища, не заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, проживає АДРЕСА_1 раніше не судимої,

у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 пред»явлено обвинувачення в тому, що вона працюючи на посаді головного бухгалтера бухгалтерії департаменту економіки та фінансів Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" (далі ДП МОУ "УАТК") в період з квітня 1999 року по лютий 2000 року умисно ухилялася від сплати податків на користь держави, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах на загальну суму 2.976.583 грн. 68 коп.

Так, згідно обвинувального висновку, в період з квітня 1999 року по лютий 2000 року, ОСОБА_6, будучи службовою особою підприємства - головним бухгалтером ДП МОУ "УАТК", діючи умисно, з метою ухилитися від сплати податку на додану вартість при отриманні робіт (послуг) від нерезидента за вказаними угодами із ВАТ «Авіаційний комплекс ім. С.В.Іллюшина», в порушення вимог податкового законодавства, умисно не включила до колонки Б «сума ПДВ» рядків № 7 «роботи (послуги), отримані від нерезидента...» № 9 «всього податкових зобов'язань» податкових декларацій з податку на додану вартість ДП МОУ «УАТК» за квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 1999 року та за січень 2000 року податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з імпорту робіт (послуг), отриманих за вищевказаними угодами із ВАТ «Авіаційний комплекс ім. С.В.Іллюшина», умисно занизивши суму податку на додану вартість за вказаний період на загальну суму 8.236.124 грн. 28 коп., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України, з урахуванням загальної суми податкових зобов'язань і податкових кредитів звітних періодів:

- у травні 1999 року - 227.786 грн.,

- у липні 1999 року - 1.114.913 грн.,

- у серпні 1999 року - 189.042 грн.,

- у жовтні 1999 року - 422.758 грн., а всього - на загальну суму 1.954.499 грн., що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується, що в січні, липні, серпні та жовтні 199 року, бажаючи ухилитися від сплати будь-яких податків за операціями по зазначеним угодам із ВАТ «Авіаційний комплекс ім. C.B.Іллюшина», будучи службовою особою підприємства - головним бухгалтером ДП МОУ «УАТК», діючи умисно, в порушення вимог: cт. 67 Конституції України, ст.ст. 9, 11 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 13.1, 13.2, 16.3 cт.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283 (із змінами і доповненнями), п. п. 2.8, 9.1, 9.2 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України №37 від 21.01.98р,п. п. 1.2. 1.3 Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом ДПА України № 56/2496 від 16.01.98р., умисно не утримала і не сплатила до державного бюджету України податок на репатріацію доходів нерезидента (ВАТ «Авіаційний комплекс ім. С.В. Іллюшина»), в розмірі 15 відсотків, отриманих від послуг типу «інжиніринг» за Інжиніринговою угодою від 20.11.98 № 060/569-98 та додатковою угодою № 4 від 03.08.99 до контракту від 30.12.1998 № 060/579-98, умисно приховавши об'єкт оподаткування шляхом не включення вказаних податкових зобов'язань до рядку № 46 податкових декларацій з податку на прибуток ДП МОУ «УАТК» за перший, третій та четвертий квартали 1999 року і до рядків № 46.5 «податок на доходи із джерела їх походження з України, отриманими тими нерезидентами, що не провадять господарської діяльності на території України через постійне представництво» та №46.7 «всього утримано податків» додатку «Р» до цих же декларацій, та умисно не подала до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України:

- за перший квартал 1999 року - 30.843 грн., за третій квартал - 781.235 гри. 10 коп.,

- за четвертий квартал - 70.166 грн. 25 коп., а всього - на загальну суму 882.244 грн. 35 коп., що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що в період з жовтня 2001 року по березень 2003 року, включно, бажаючи ухилитися від сплати земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2, умисно не обчислювала суми земельного податку та не подавала до органу податкової служби за місцем розташування даних земельних ділянок розрахунок земельного податку, що призвело до фактичного ненадходження до місцевого бюджету: за 2001 рік - 22 924 грн. 60 коп., за 2002 рік - 93 532 грн. 50 коп., за 2003 рік - 23 383 грн. 13 коп., а всього - на загальну суму 139.840 грн. 23 коп., що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливі великих розмірах.

А всього дії ОСОБА_6 призвели до фактичного ненадходження до державногі бюджету України коштів в особливо великих розмірах на загальну суму 2.976.583 грн. 68 коп.

Згідно висновків органу досудового розслідування, своїми навмисними діями ОСОБА_6 вчинила злочин передбачений ч.3 ст.212 КК України.

Обґрунтовуючи свої висновки про вчинення ОСОБА_6 злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України орган досудового розслідування послався на наступні докази і обставини.

На допит у якості обвинуваченої ОСОБА_6, яка свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, не визнала та показала, що з 1995 року по 1997 рік вона працювала головним ревізором-інспектором управління аудиту Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва. В ДП МО України "УАТК" на посаді головного бухгалтера вона працювала у період з лютого 1999 року по серпень 2003 року. її посадові обов'язки були визначені чинними нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією. Зокрема, вона особисто складала і підписувала податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, розрахунок земельного податку, інші податкові документи. Декларацію з податку на додану вартість за її вказівкою складала заступник головного бухгалтера підприємства ОСОБА_7 Усі податкові декларації також підписував як керівник підприємства перший віце-президент з економіки та фінансів ОСОБА_8, який при цьому не перевіряв їх зміст, довіряючи їй (ОСОБА_6.).

При реалізації контрактів із ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В.Ільюшина" від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98 у ДП МО України "УАТК" виникали податкові зобов'язання із податку на додану вартість при отриманні робіт (послуг) від нерезидента і у зв'язку з цим воно повинно було сплачувати ПДВ.

Саме тому при складанні податкових декларацій з ПДВ за лютий та березень 1999 року у вказані декларації було включено суму відповідних податкових зобов'язань за контрактами із ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" та укладено кредитну угоду № 1 від 30.03.99 із ДПІ у Подільському районі м. Києва. Декларації з ПДВ за лютий 1999 року - січень 2000 року, включно, підписані нею як головним бухгалтером та ОСОБА_8 як керівником підприємства.

Обвинувачена також показала, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.98 № 13 "Про реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації" та самою вказаною Угодою не передбачено звільнення підприємств від сплати ПДВ при отриманні робіт (послуг) від нерезидента.

Станом на 1999-2000 роки їй було відомо вимоги ст. 114 Закону України "Про ПДВ", згідно якої зміни порядку оподаткування можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього закону.

В той же час обвинувачена показала, що в подальшому підприємство скасувало кредитну угоду і не сплачувало ПДВ за вказаними контрактами із ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" на підставі внутрішнього листа від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 заступника голови ДПА України до ДПА у м. Києві, яким начебто ДП МО України "УАТК" було звільнено від сплати ПДВ при отриманні робіт (послуг) за контрактами із зазначеним російським підприємством. Яким чином було отримано копію внутрішнього службового документу ДПА України вона пояснити не може.

Після цього податкові зобов'язання з ПДВ за цими контрактами не декларувались, а в податкових деклараціях лише вказувались загальні обсяги операцій.

Вона вважає, що робила правильно і це підтверджується відсутністю зауважень працівників податкових органів при проведенні перевірок.

Щодо несплати податку на репатріацію доходів нерезидента за вказаними контрактами обвинувачена показала, що даний податок їй знайомий. Вона володіє вимогами податкового законодавства. Даний податок за інжиніринговими угодами із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" не сплачувався тому, що не повинен був сплачуватись, а репатріація доходів автоматично виключається, так як операції дані відображались як імпорт послуг.

Усі декларації з податку на прибуток підприємства за 1999 рік складені та підписані нею як головним бухгалтером, а також підписані ОСОБА_8 як керівником підприємства.

Щодо несплати земельного податку за користування земельною ділянкою військового містечка АДРЕСА_2 обвинувачена показала, що їй було відомо, що будівлі і споруди містечка перебували на балансі ДП МО України "УАТК" у період 2001-2003 років, на них виконувались амортизаційні нарахування. Розрахунок земельного податку складала вона. Земельний податок за користування вказаною земельною ділянкою не сплачувався тому, що вона вважала, що для цього не було підстав, що підприємство не є власником цієї земельної ділянки, ця земельна ділянка підприємству разом із будівлями не передавалась і тому не було необхідності в отриманні документів, потрібних для проведення розрахунку земельного податку. Хоча в аналогічній ситуації підприємство сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою, яка також не передавалась разом із будівлями, АДРЕСА_3 (том 15 а.с. 12-27, 135-138, 148-155, 177-180,200-201).

Не зважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, орган досудового розслідування зробив висновок, що її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину в повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, зібраних у ході досудового слідства по справі: показаннями свідків, актами податкових перевірок, висновком судово-бухгалтерської експертизи, документами, речовими доказами, протоколами оглядів та іншими об'єктивними доказами, якими орган досудового розслідування вказав:

Протокол огляду юридичної справи ДП МОУ "УАТК", з якої вбачається, що підприємство 05.08.97 взято на облік платників податку у ДПІ у Подільському районі м. Києва, присвоєно код платника податків за ЄДРПОУ 24964464 та зареєстровано як платник податку на додану вартість (том 1 а.с. 329-339).

Згідно наказу від 18.02.99 № 42 президента ДП МОУ "УАТК" ОСОБА_6 прийнято на посаду головного бухгалтера підприємства (том 1 а.с. 274, том 15 а.с.71).

Згідно наказу від 08.00.03 № 148/к президента ДП МОУ "УАТК", ОСОБА_6 звільнено з посади головного бухгалтера підприємства (том 15 а.с.72).

Згідно посадової інструкції головного бухгалтера ДП МОУ "УАТК", ОСОБА_6 відповідала за організацію бухгалтерського обліку і звітності господарсько-фінансової діяльності підприємства, організацію роботи бухгалтерії підприємства, контроль за складанням розрахунків щодо платежів до бюджету, своєчасність і правильність складання щомісячного бухгалтерського обліку, квартальних та річних бухгалтерських звітів, проводила бухгалтерський та податковий облік, складала декларацію на прибуток підприємства, декларацію по прибутку на додану вартість, інші податкові звіти, повинна знати податкову справу, закони та інші нормативні акти, керівні матеріали фінансових, контрольно-ревізійних та податкових органів з організації бухгалтерського обліку і складання звітності, а також інші документи, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємства ( том 1 а.с. 276-278, том 5 а.с.60-61).

З повідомлення президента ДП МОУ "УАТК" від 04.10.04 № 3248 ОСОБА_6 мала право підпису податкових декларацій як головний бухгалтер підприємства (том 15 а.с.70).

По епізоду ухилення від сплати податку на додану вартість в обвинувальному висновку зроблено посилання на наступне:

З протоколів оглядів контрактів, укладених ДП МО України "УАТК" із ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В.Ільюшина" від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98 вбачається, що предметом цих контрактів є отримання ДП МО України "УАТК" робіт (послуг) від нерезидента (том 4 а.с.9-70, 160-163, том 5 а.с.240-253).

З протоколу огляду актів виконаних робіт та платіжних доручень за контрактами із ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина" від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98 вбачається, що російським підприємством у повному обсязі виконані роботи за вказаними контрактами, які в повному обсязі оплачені ДП МОУ "УАТК" в період з січня 1999 року по травень 2000 року на загальну суму 9785742 доларів США (або 43575059 грн. 94 коп.), у зв'язку з чим у ДП МО України "УАТК" в період з лютого по травень 2000 року виникали податкові зобов'язання з ПДВ за вказаними контрактами ( том 5 а.с. 7-118, 240-253).

З протоколів огляду роздруківок руху коштів по рахункам ДП МОУ "УАТК" встановлено, що останнім в період з січня 1999 року по травень 2000 року перераховано на рахунок ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина" за виконання робіт (надання послуг) по контрактам від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98 на загальну суму 9785742 доларів США (або 43575059 грн. 94 коп.) (том 6 а.с. 5-363).

З протоколу огляду податкових декларацій ДП МОУ "УАТК" з ПДВ за 1999-2000 роки встановлено, що декларації з ПДВ за лютий 1999 року -січень 2000 року, за кожний місяць включно, підписані ОСОБА_6 та ОСОБА_8

При цьому згідно декларації з ПДВ за лютий 1999 року податкові зобов'язання підприємства за контрактами із ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" складали 575736 грн.

В декларації за квітень 1999 року проведено коригуючі записи щодо зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту на вказані суми ПДВ за лютий 1999 року.

В подальшому, в податкових деклараціях за період з квітня 1999 року по травень 2000 року податкові зобов'язання з ПДВ по отриманню робіт (послуг) від ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" не відображались (том 2 а.с. 22-195, том 3 а.с.29-30, 179-180, 169-170, том 4 а.с. 76-159, 167-182).

Податкові декларації ДП МО України "УАТК" з ПДВ за 1999-2000 роки, контракти, платіжні доручення, акти виконаних робіт, а також листи ДП МО України "УАТК" від 24.05.99 № 493 та від 24.05.99 № 493 визнані речовими доказами та приєднані до даної кримінальної справи (том 4 а.с. 71-73, 184-192, том 2 а.с. 212-214).

Згідно листа першого віце-президента ДП МО України "УАТК" ОСОБА_8 від 18.03.99 № 267 податкові зобов'язання підприємства з ПДВ при отриманні робіт (послуг) за контрактами із ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" у лютому 1999 року становлять 575736 грн. В даному листі ставиться питання про надання відстрочки сплати ПДВ строком на три місяці (том 2 а.с. 11).

Відповідно до кредитної угоди № 1 від 30.03.99 між ДП МОУ "УАТК" і ДПІ у Подільському районі м. Києва підприємству надано відстрочку по сплаті ПДВ на суму 498136 грн. (том 1 а.с. 181-182,290).

Згідно листа першого віце-президента ДП МО України "УАТК" ОСОБА_8 від 24.05.99 № 493 та рішення ДПА у м. Києві від 15.06.99 № 6819/7/24117 дію кредитної угоди №1 припинено (том 1 а.с. 293, том 2 а.с. 12).

З протоколу огляду листа генерального директора ДК "Укрспецекспорт" від 11.03.99 № ШЕ-17.3/32-у Прем'єр-міністру України вбачається, що в даному листі ставиться клопотання щодо внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.98 № 1145 про внесення до переліку товарів критичного імпорту робіт (послуг) по виконанню капітального ремонту двигунів Д-30-КП2, літаків типу Іл, виробів УПАЗ (уніфікованих підвісних агрегатів заправки) та продовження ресурсу вказаних виробів (том 11 а.с. 5-9).

Свідок ОСОБА_10, колишній працівник ДК "Укрспецекспорт", показав, що він безпосередньо готував вказаний лист генерального директора ДК "Укрспецекспорт" від 11.03.99 № ІІ8Е-17.3/32-у Прем'єр-міністру України. Метою підготовки даного листа було порушити клопотання перед Кабінетом Міністрів України про звільнення ДП МОУ "УАТК" від сплати ПДВ за контрактами із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" шляхом внесення до переліку товарів критичного імпорту робіт (послуг) по виконанню капітального ремонту двигунів Д-30-КП2, літаків типу Іл, виробів УПАЗ (уніфікованих підвісних агрегатів заправки) та продовження ресурсу вказаних виробів. Про результати вирішення звернення йому не відомо.

Після проведення капітального ремонту двох літаків Іл-78 та 24-х

двигунів Д-30КП2 на території Російської Федерації всі вони були знову

ввезені на митну територію України (том 11 а.с. 14-17).

З документів переписки між Кабінетом Міністрів України та ДПА України щодо розгляду вказаного листа ДК "Укрспецекспорт" від 11.03.99 № ШЕ-17.3/32-у будь-які пільги ДП МОУ "УАТК" по сплаті ПДВ не надавались, а звернення було вирішено згідно вимог чинного законодавства (том 1 а.с. 192-194, том 11 а.с. 46-50).

З повідомлення ДПА України від 21.07.04 № 7728/5/15-24-16 вбачається, що згідно з пунктом 11.4 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" зміни порядку оподаткування податком на додану вартість (у тому числі і надання або скасування податкових пільг) можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону. Винятком є лише норми міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом (том 11 а.с. 25).

Згідно Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93 та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.98 № 13 звільнення від сплати ПДВ передбачено лише імпортування товарів. Отримання робіт (послуг) від нерезидента не звільняється від сплати ПДВ (том 1 а.с.82, 87-90, 187).

З листа від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 заступника Голови ДПА України ОСОБА_11 до ДПА у м. Києві вбачається, що ДПА у м. Києві необхідно забезпечити виконання вимог Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93 та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.98 № 13 в частині виконаних робіт (послуг), отриманих ДП МО України "УАТК" від нерезидента за контрактами із ВАТ "Авіаційний комплекс імені С.В. Ільюшина" (том 10 а.с. ОСОБА_40-45).

Допитаний у якості свідка колишній заступник голови державної податкової адміністрації України ОСОБА_11 показав, що на вказаній посаді він працював з 1996 року по 2003 рік та згідно своїх службових обов'язків відповідав за такі напрямки оподаткування юридичних осіб як податок на додану вартість та податок на прибуток підприємства.

Згідно Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93 та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.98 № 13 звільнення від сплати ПДВ передбачено лише імпортування товарів. Отримання робіт (послуг) від нерезидента не звільняється від сплати ПДВ. Пільги по сплаті ПДВ можуть надаватися лише Верховною Радою України.

Крім того, свідок показав, що листом від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 ДПА України до ДПА у м. Києві ЛП МОУ "УАТК" не звільнялось від сплати ПДВ і не могло взагалі звільнятись, так як вирішення цих питань не входить до компетенції ДПА України (том 15 а.с.139-147).

В порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_11 відмовлено на підставі ст.6 п.1 КПК України (том15а.с.217-218).

З повідомлення ДПА України від 09.07.04 №7032/5/15-2216 вбачається, що лист від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 заступника Голови ДПА України ОСОБА_11 був направлений до ДПА у м. Києві. Даний лист до інших підприємств та організацій не надсилався (том 10 а.с.33).

З повідомлення ДПА у м. Києві від 05.07.04 № 535/0/26-118 вбачається, що лист від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 заступника Голови ДПА України ОСОБА_11 був направлений до ДПІ у Подільському районі м. Києва (том 10 а.с.36).

З повідомлення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 22.07.04 №3689/9/24107 вбачається, що ОСОБА_6 працювала в ДПІ у Подільському районі м. Києва з 04.05.95 на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора управління аудиту, з 25.11.96 - на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора управління документальних перевірок юридичних осіб. 04.11.97 ОСОБА_6 звільнено з посади за власним бажанням (том 10 а.с.36).

З повідомлення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 29.09.04 №1338/9/24-107 ДП МОУ "УАТК" в 1999-2000 роках не мало пільг ні з ПДВ при отриманні робіт (послуг) від нерезидента, ні з податку на репатріації доходів нерезидента (том 1 а.с. 108-112,294-297).

Згідно довідки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 25.02.04 № 013/26-7124964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП МОУ "УАТК" при виконанні договорів із ВАТ "Авіаційний комплекс їм. С.В. Ільюшина» вбачається, що відповідно до п. п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 3акону України "Про ПДВ" датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Загальний обсяг оподатковуваних операцій за контрактами із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98 за період з січня 1999 року по березень 2000 року склав 40920003 грн. Ставка податку складає 20 %.

Податкові зобов'язання з ПДВ ДП МОУ "УАТК" повинно було відобразити у рядку 7 податкової декларації з ПДВ. При цьому, відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, до складу податкового кредиту ця сума може бути включена тільки за умови сплати ПДВ до бюджету. Датою сплати вважається дата подання до податкових органів декларації, в якій сума ПДВ за одержані (що підлягають одержанню) від нерезидента роботи (послуги) включена до податкових зобов'язань (рядок 7).

В порушення п. п. 3.1.2 п. 3.1 ст.3 та п. п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" ДП МОУ "УАТК" не включило до складу об'єкту оподаткування операції з імпорту робіт (послуг) по вищевказаним контрактам ( том 1 а.с.70-78).

Допитана у якості свідка головний державний податковий інспектор-ревізор ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_12 показала, що нею було проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП МОУ "УАТК" при виконанні договорів із ВАТ "Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина", за результатами якої складено довідку від 25.02.04 № 013/26-7124964464.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог Закону України "Про ПДВ" службові особи ДП МОУ "УАТК" не задекларували і не сплатили ПДВ при отриманні робіт (послуг) за контрактами із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98. Будь-яких пільг по сплаті ПДВ за цими контрактами ДП МОУ "УАТК" не мало. Жодних підстав для звільнення підприємства від сплати ПДВ не було. Отримані послуги від нерезидента за вказаними контрактами надавались для використання або споживання на митній території України.

Кожна пільга з оподаткування має свій цифровий код. Кожна юридична особа (платник податків) за результатами кварталу подає в податковий орган звіт про отримані пільги та їх використання із зазначенням суми податків, несплачених до бюджету. В таких звітах ДП МОУ "УАТК" не вказувало, що має пільгу з ПДВ по операціям з отримання робіт (послуг) від ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина", і не зазначало, скільки підприємство не сплатило до бюджету коштів у зв'язку з користуванням такою пільгою (том 1 ах. 230-239, 305-307, том 11 а.с.60-63).

З повідомлення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 15.07.04 № 2667/9/26-7/328 вбачається, що довідка ДПІ у Подільському районі м. Києва від 25.02.04 № 013/26-7124964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП МОУ "УАТК" при виконанні договорів із ВАТ "Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина" підприємством не оскаржувалась (том 10 а.с. 144).

З повідомлення президента ДП МОУ "УАТК" від 15.07.04 № 2222 вбачається, що довідка ДПІ у Подільському районі м. Києва від 25.02.04 № 013/26-7124964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП МОУ "УАТК" при виконанні договорів із ВАТ "Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина" не оскаржувалась підприємством (том 10, а.с. 142).

З висновку № 7668/7669/7670 від 30.07.04 судово-бухгалтерської експертизи Одеського інституту судових експертиз вбачається, що на виконання умов контрактів з ВАТ "Авіаційний комплект імені С.В. Ільюшина" від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98, з додатками, ДП МОУ "УАТК" перерахувало в період з січня 1999 року по травень 2000 року суму 9785742 доларів США або 43575059 грн. 94 коп., що є об'єктом оподаткування ПДВ в розмірі 20 % від суми вартості робіт і складає 8715011 грн. 99 коп.

Згідно до вимог п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.97 сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань і загальною сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата суми ПДВ ДП МОУ "УАТК" до державного бюджету на виконання умов вищезазначених контрактів не проводилась.

Пільги з ПДВ в частині виконаних робіт (послуг) згідно вищевказаних контрактів ДП МОУ "УАТК" не надавались.

Листом від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 заступника Голови ДПА України ОСОБА_11 до ДПА у м. Києві будь-які пільги ДП МОУ "УАТК" не надавались і не могли надаватись, так як згідно з п. 11.4 Закону України "Про ПДВ" № 168 зміни до порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише внесенням змін до цього Закону. Статтею 3 "Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав", ратифікованої із застереженнями Законом №1690-14 від 20.04.00, передбачено обкладання непрямими податками в країні-імпортері відповідно до її національного законодавства.

В квітні 1999 року ДП МОУ "УАТК" необгрунтовано проведено коригування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту в деклараціях з ПДВ шляхом їх зменшення на суму 575736 грн.

Починаючи з травня 1999 року по березень 2000 року операції з імпорту робіт (послуг), які виконувалися ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" для використання і споживання ДП МОУ "УАТК" на території України, відображались в деклараціях без нарахування податкових зобов'язань.

Не включення ДП МОУ "УАТК" до податкових декларацій податкових зобов'язань та податкового кредиту ПДВ по операціям з імпорту робіт (послуг), отриманих за угодами із ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" в період з січня 1999 року по березень 2000 року спричинило ненадходження своєчасно до бюджету ПДВ у сумі 1954499 грн., у тому числі по звітним періодам:

- за травень 1999 року - 227786 грн.,

- за липень 1999 року-1114913 грн.,

- за серпень 1999 року - 189042 грн.,

- за жовтень 1999 року - 422758 грн.

Посадовими особами ДП МОУ "УАТК" при відображенні в податковому обліку операцій імпорту робіт за контрактами із ВАТ "А.К. імені С.В. Ільюшина" не виконувалися вимоги п. 3.1.2 статті 3, п. п. 7.3.6, 7.5.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.097 № 168.

Згідно до ст. 10 вищевказаного закону, платники податків несуть відповідальність за достовірність і своєчасність нарахування і внесення податку в бюджет.

Відповідно до п. 3.4 "Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України № 166 від 0.05.97, дані, наведені в декларації, підтверджуються підписами відповідальних осіб (директора, головного бухгалтера) і печаткою (том 10 а.с.64-79).

Допитані в якості експертів ОСОБА_13, завідувач лабораторії судово-економічних досліджень Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, та ОСОБА_14, старший науковий співробітник ЛСЕД ОНДІСЕ, кожна окремо показали, що при реалізації договорів із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" в 1999-2000 роках посадовими особами ДП МОУ "УАТК" не було дотримано вимоги ст.ст. 3.1.2, 7.3.6, 7.5.2, 7.7.1 Закону України "Про ПДВ" № 168 від 03.04.97.

Згідно положень Закону України "Про ПДВ" не існує різниці/між термінами "отримання робіт (послуг) від нерезидента" та "імпортування робіт (послуг)", які вживаються у вказаному законі. Безпосереднє місце отримання робіт (послуг) або місце виконання нерезидентом робіт (послуг) для оподаткування значення не має. Для оподаткування має значення місце використання або споживання отриманих послуг - згідно ст. 3.1.2 "Закону України "Про ПДВ" об'єктом оподаткування є роботи (послуги), які надаються нерезидентом для їх використання або споживання на митній території України. За контрактами із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" послуги були отримані для їх використання або споживання на території України.

Про те, що операції з отримання в 1999-2000 роках послуг ДП МОУ "УАТК" від ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" являються об'єктом оподаткування ПДВ, свідчить і позиція самого підприємства ДП МОУ "УАТК", яке укладало договір з ДПІ у Подільському районі м. Києва на відстрочку по зобов'язанням з цих операцій, а в подальшому намагалось отримати пільгу по цим операціям (том 10 а.с. 81-86).

З протоколів оглядів митних документів вбачається, що два планери літаків ІЛ-78 та двигуни Д-30КП2 після проведення ремонтних робіт на території Російської Федерації були повернуті на митну територію України (том 9 а.с. 5-266).

З висновку Національної академії Державної податкової служби України від 23.06.04 № 1953/01-12 щодо сплати податку на додану вартість ДП МО України "УАТК"{вбачається, що у ДП МО України "УАТК" у зв'язку з реалізацією контрактів із ВАТ "Авіаційний комплекс імені В.С. Ільюшина" виникали податкові зобов'язання у зв'язку з оформленням актів виконаних робіт або починаючи з дати списання коштів в оплату послуг. У зв'язку з тим, що ДП МО України "УАТК" не задекларувало свої податкові зобов'язання з ПДВ, відповідним чином не відбулось надходження до бюджету вказаної суми ПДВ (том 10 а.с.25-27).

Допитана у якості свідка колишній начальник відділу прямих податків управління юридичних осіб ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_16 показала, що згідно своїх посадових обов'язків у 1999-2000 роках вона приймала від ДП МОУ "УАТК" декларації з ПДВ. При цьому вона перевіряла правильність заповнення реквізитів, арифметичне визначення сум у графах декларації, наявність підписів посадових осіб підприємства, інших необхідних реквізитів, дотримання терміну подачі декларації. В деклараціях з ПДВ, які представляло ДП МОУ "УАТК" за квітень 1999 року - квітень 2000 року вказувались окремо суми операцій з отримання послуг від нерезидента. Виглядало це так, що у підприємства начебто діяла якась пільга. Але перевірка законності користування податковими пільгами не входила до її службових обов'язків. Ці питання перевірялись фахівцями відділу відшкодування ПДВ управління податкового аудиту інспекції в ході проведення податкових перевірок правильності обчислення та сплати ПДВ при заявленні до відшкодування (том 1 а.с.253-257, том 15 а.с.79-82).

Згідно актів податкових перевірок, проведених у 2001-2002 роках працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва за період діяльності підприємства у 1999-2000 роках, порушень вимог податкового законодавства по сплаті ПДВ не було виявлено (том 1 а.с. 142-186, том 5 а.с. 119-170, 182-239, том 10 а.с. 148-268).

Допитані у якості свідків, кожна окремо, колишні працівники ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_17, ОСОБА_18, які у 2000-2001 роках проводили податкові перевірки правильності відображення та сплати ПДВ ДП МОУ "УАТК" за період 1999-2000 років, кожна окремо показали, що вони не виявили допущених порушень при сплаті ПДВ за отримання робіт (послуг) від ВАТ "А.К. їм. С.В. Ільюшина" у зв'язку з невеликим досвідом роботи на той час, а також тому, що про наявність податкової пільги з ПДВ запевняли працівники підприємства, зокрема головний бухгалтер ОСОБА_6, пред'являючи при цьому лист ДПА України від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 до ДПА у м. Києві ( том 1 а.с. 301-304, том 11 а.с. 64-70, 143-147).

Допитані як свідки ОСОБА_19, начальник ДПІ у Подільському районі м. Києва, та ОСОБА_20, перший заступник начальника ДПІ у Подільському районі м. Києва, кожна окремо, показали, що лист від 28.04.99 № 6221/7/16-13.15-26 заступника Голови ДПА України ОСОБА_11 був направлений для виконання згідно вимог чинного законодавства і не міг звільняти ДП МОУ "УАТК" від сплати ПДВ. Чому раніше не було виявлено порушень щодо несплати підприємством ПДВ та податок на репатріацію доходів нерезидента по контрактам із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" їм не відомо. Але податкові органи не можуть і не повинні контролювати всю діяльність підприємства. Згідно чинного законодавства відповідальність за достовірність наданих даних, правильність розрахунку та своєчасність сплати податків несуть посадові особи підприємства (том 15 а.с.84-99).

В порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України (том 15 а.с.220-223).

З висновку службового розслідування ДПА України від 07.07.04 № 6841/5/27-0012 вбачається, що листом від 28.04.99 № 6221/7/16-1315-26 заступника Голови ДПА України ОСОБА_11 не передбачено надання ДП МОУ "УАТК" спеціальної податкової пільги по сплаті податку на додану вартість. Даний лист було направлено до ДПА у м. Києві для забезпечення виконання вимог Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.93 та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.98 №13.

В ході додаткової перевірки ДП МОУ "УАТК", проведеної у лютому 2004 року ДШ у Подільському районі м. Києва, встановлено, що підприємством дійсно занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, про що 25.02.04 складено довідку № 013/26-7124964464, висновки якої не суперечать вимогам чинного законодавства України щодо оподаткування операцій з отримання робіт (послуг) від нерезидента.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" № 39 від 25.06.91, зі змінами і доповненнями, відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Працівники ДПІ у Подільському районі м. Києва, які відповідали при проведенні податкових перевірок ДП МОУ "УАТК" за перевірку податку на додану вартість, звільнені з органів податкової служби; строки притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчились (том 1 а.с. 343-345).

Допитаний у якості свідка колишній президент ДП МОУ "УАТК" ОСОБА_21 показав, що він працював на вказаній посаді у період з листопада 1998 року по червень 2003 року. За своєчасність сплати податків, достовірність наданих в податкові органи даних, правильність розрахунку і сплати податків безпосередньо відповідала головний бухгалтер підприємства ОСОБА_6 До його посадових обов'язків це не входило.

Податкові декларації з ПДВ та з податку на прибуток підприємства за 1999-2000 роки підписували ОСОБА_6 та перший віце-президент з економіки та фінансів ОСОБА_8

Крім того, свідок показав, що йому не відомо, на якій підставі ДП МОУ "УАТК" не сплатило ПДВ при отриманні робіт (послуг) від ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" в 1999-2000 роках та податок на репатріацію доходів вказаного нерезидента за цими ж угодами, так як він не займався розрахунком і сплатою податків. Це входило до обов'язків ОСОБА_6 Він не давав жодних розпоряджень чи вказівок щодо несплати цих або інших податків. Йому також не відомо з цих же причин, чому ДП МОУ "УАТК" не сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою військового містечка АДРЕСА_2 Йому ОСОБА_6 чи інші працівники не доповідали про необхідність сплати земельного податку за користування даною земельною ділянкою або про проблеми, через які цей податок не може бути сплачено (том 15 а.с.230-233).

В порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_21 відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України (том 15 а.с.207).

Свідок ОСОБА_8, колишній перший віце-президент ДП МОУ "УАТК", показав, що на вказаній посаді він працював з листопада 1998 року по серпень 2003 року до його обов'язків входило загальне керівництво роботою відділу аудиту, бухгалтерії, планового та економічного відділів. Він мав право першого підпису банківських та фінансово-господарських документів від імені керівника підприємства.

Президент компанії ОСОБА_21 практично ніколи не підписував бухгалтерських документів. Тому всі податкові декларації як керівник підприємства підписував саме він (ОСОБА_8.), але тільки після підпису головного бухгалтера ОСОБА_6

Він як перший віце-президент з економіки та фінансів підприємства не відповідав за своєчасність та правильність сплати податків. За це несла відповідальність головний бухгалтер ОСОБА_6 Ці питання не входили до його посадових обов'язків. Крім бухгалтерії йому також підпорядковувались відділ аудиту, плановий відділ, фінансовий відділ, відділ організації заробітної плати. Тому він не міг навіть фізично перевірити кожного працівника і перевірити правильність і законність складення документів податкової звітності. Крім того, за фахом він не є бухгалтером, ніколи не займався складанням податкової і бухгалтерської звітності. Тобто він не є спеціалістом в галузі бухгалтерії та податкової справи. При підписанні податкових декларацій з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, земельного та інших податків правильність оформлення декларацій, додатків до них та інших необхідних документів, правильність розрахунку податків, їх відповідність чинному законодавству він не перевіряв і не повинен був перевіряти за своїми посадовими обов'язками. Це повністю входило до службових обов'язків головного бухгалтера. Податкові декларації йому на підпис представляла ОСОБА_6, яка коротко доповідала суть документа. При цьому він не перевіряв безпосередньо правильність їх складання, достовірність і повноту внесених даних. Він повністю довіряв у цьому питанню ОСОБА_6, як спеціалісту (том 11 а.с. 164-175, том 15 а.с.181-185).

Стосовно ОСОБА_8 відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України (том 15а.с.209-211).

Допитана у якості свідка заступник головного бухгалтера ДП МОУ "УАТК" ОСОБА_7 показала, що вона працює на вказаній посаді безперервно з лютого 1999 року. В період з січня 1999 року по серпень'2003 року на посаді головного бухгалтера працювала ОСОБА_6, яка є досвідченим і грамотним спеціалістом. У вказаний період часу, за вказівкою ОСОБА_6, вона заповнювала податкові декларації підприємства з податку на додану вартість. Усі дані до декларації вносились за вказівкою і з відома ОСОБА_6, яка підписувала декларації. Від імені керівника підприємства декларації підписував перший віце-президент з економіки та фінансів ОСОБА_8 У випадку відсутності ОСОБА_6 вона підписувала декларації як головний бухгалтер підприємства (зокрема - за лютий і березень 2000 року). Декларації за лютий 1999 року - січень 2000 року підписували ОСОБА_6 та ОСОБА_8

У зв'язку з отриманням робіт (послуг) за контрактами із ВАТ "А.К. м. С.В. Ільюшин" від 20.11.98 № 060/569-98, від 30.12.98 № 060/579-98, від 30.12.98 № 060/580-98, та проведенням оплати робіт (послуг) у ДП МОУ "УАТК" в лютому 1999 року виникало податкове зобов'язання по сплаті ПДВ. Роботи і послуги, які отримувались підприємством за вказаними контрактами, призначались для використання на території України.

Тому при складанні декларації з ПДВ за лютий 1999 року з відома ОСОБА_6 було включено суму відповідних податкових зобов'язань ПДВ, які виникли внаслідок отримання робіт (послуг ) від ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина".

Через значну суму податку, що необхідно було сплатити, 30.03.99 між ДП МОУ "УАТК" і ДПІ у Подільському районі м. Києва було укладено кредитну угоду про відстрочку сплати ПДВ строком на три місяці.

В квітні 1999 року ОСОБА_6 повідомила їй, що ДП МОУ "УАТК" надано пільги по сплаті ПДВ за імпорт послуг по вказаним контрактам із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина". При цьому ОСОБА_6 показала їй копію листа ДПА України до ДПА в м. Києві, відповідно до якого начебто надавались відповідні пільги. Надалі копія даного листа зберігалась у ОСОБА_6

В подальшому кредитна угода була розірвана, а вона (ОСОБА_7.) з відома та за вказівкою ОСОБА_6 при складанні декларацій з ПДВ за 1999-2000 роки лише зазначала в колонці "а" (обсяги продажу, без врахування ПДВ) суму, на яку підприємство отримало послуги, а в колонці "б" (сума ПДВ) не вказувала суму податкового зобов'язання, тому ПДВ за цими контрактами не сплачувалось(том 1 а.с. 101-105, том 11 а.с. 51-59, 132-135).

В порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України (том 15 а.с.188-189).

По епізоду ухилення від сплати податку на репатріацію доходів нерезидента орган досудового розслідування послався, що:

З протоколу огляду інжинірингової угоди від 20.11.98 № 060/569-98 та додаткової угоди № 4 від 03.08.99 до контракту від 30.12.98 № 060/580-98, укладених ДП МО України "УАТК" із ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В.Ільюшина", вбачається, що їх предметом є отримання від нерезидента послуг типу "інжиніринг" (том 4 а.с.9-15, 47-49, 162-163, том 5 а.с.240-253).

З протоколу огляду актів виконаних робіт та платіжних доручень за інжиніринговими контрактами із ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина" -

інжиніринговою угодою від 20.11.98 № 060/569-98 та додатковою угодою № 4 до контракту від 30.12.98 № 060/580-98, вбачається, що російським підприємством у повному обсязі виконані роботи за вказаними контрактами, які в повному обсязі оплачені ДП МОУ "УАТК" в період з січня по жовтень 1999 року на загальну суму 1410000 доларів США, у зв'язку з чим ДП МО України "УАТК" повинно було сплатити податок на репатріацію доходів нерезидента (том 5 а.с. 99-103, 114, 116, 7-8, 18-21, 30-31, 42-ОСОБА_40, 47-51, 59-60, 240-253).

З протоколу огляду податкових декларацій ДП МО України "УАТК" з податку на прибуток підприємства за 1999 рік вбачається що декларації за перший квартал, за шість місяців, за дев'ять місяців 1999 року та за 1999 рік підписані ОСОБА_6 і ОСОБА_8

При цьому, у рядку № 46 вказаних декларацій "зобов'язання платника щодо утримання та перерахування до бюджету податків з доходів у джерела їх виплати за рахунок таких виплат" та у рядках № 46.5 "податок на доходи із джерела їх походження з України, отриманими тими нерезидентами, що не провадять господарської діяльності на території України через постійне представництво", № 46.7 "всього утримано податків" додатку "Р" до цих же декларацій, відсутні дані про податкові зобов'язання податку на репатріацію доходів нерезидента (ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В. Ільюшина"), в розмірі 15 відсотків, отриманих від послуг типу "інжиніринг" за Інжиніринговою угодою від 20.11.98 № 060/569-98 та додатковою угодою № 4 від 03.08.99 до контракту від 30.12.1998 № 060/579-98. (том 2 а.с. 34-43, 82-90, 128-135, 163-170, том 10 а.с. 102-107, 130-134, том 11 а.с. 76-127).

Податкові декларації ДП МО України "УАТК" з податку на прибуток підприємства за перший квартал, за шість місяців, за дев'ять місяців 1999 року та за 1999 рік визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів даної кримінальної справи (том 2 а.с. 210-211).

З висновку № 7668/7669/7670 від 30.07.04 судово-бухгалтерської експертизи вбачається, що при реалізації інжинірингової угоди № 060/569-98 із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" на загальну суму 1200000 доларів США згідно до ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 № 283 під доходами, отриманими нерезидентами з джерелом походження їх з України слід розуміти згідно до п.п. 13.1 в) роялті, послуги типу "інжиніринг", а також доходи фрахту.

Підпунктом 13.2 цієї статті передбачено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу, джерелом походження з України, отриманого таким нерезидентом від проведення господарської діяльності, крім доходів, указаних в п.п. 13.2-13.7, повинен утримувати під час виплати такого доходу і додатково сплачувати податок на репатріацію доходу в розмірі 15% від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, які увійшли в силу.

Підпунктом 13.2 цієї статті передбачено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу, джерелом походження з України, отриманого таким нерезидентом від проведення господарської діяльності, крім доходів, указаних в п.п. 13.2-13.7, повинен утримувати під час виплати такого доходу і додатково сплачувати податок на репатріацію доходу в розмірі 15% від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, які увійшли в силу.

Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 06.10.95 увійшла в силу 03.08.99, про що повідомлено листом МЗС України від 11.11.99 № 4.3/21-1242.

Таким чином, за період з січня 1999 року по липень 1999 року ДП МОУ "УАТК" при перерахуванні коштів на користь нерезидента (ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина") на виконання умов інжинірингової угоди № 060/569-98 повинно було сплачувати до бюджету податок на репатріацію доходу в розмірі 15% з сум таких виплат.

Згідно до п. 10 "Порядку складання декларації про прибуток підприємства" № 214 від 08.07.97 в додатку "Р" в рядку 46.5 вказуються суми податків, утриманих та перерахованих до бюджету платником податків з доходів у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

В результаті дослідження даних декларації ДП МОУ "УАТК'' про прибуток підприємства за 9 місяців 1999 року встановлено, що в рядку 46 декларації та додатку "Р" до цієї декларації дані про зобов'язання платника щодо утримання та перерахування до бюджету податків доходів у джерела їх виплати за рахунок таких виплат відсутні (том 10 а.с. 64-79).

З довідки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 17.08.04 № 071/26-7/24964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи, отримані нерезидентами із джерел їх походження в Україні, ДП МОУ "УАТК" за період з 01.01.99 по 01.01.00 при виконанні Інжинірингової угоди № 060/569-98 від 20.11.98 з ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина» вбачається, що на виконання умов інжинірингової угоди № 060/569-98 ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" на протязі 1999 року були виконані обумовлені угодою роботи на загальну суму 1200000 доларів США. За виконані роботи ДП МОУ "УАТК" перерахувало на користь ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" 1200000 доларів США в період з 20 січня по 26 серпня 1999 року.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 № 283 встановлено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу, джерелом походження з України, отриманого таким нерезидентом від проведення господарської діяльності, крім доходів, указаних в п.п. 13.2-13.7, повинен утримувати під час виплати такого доходу і додатково сплачувати податок на репатріацію доходу в розмірі 15% від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, які набрали чинності.

Підпунктом "в" п. 13.1 ст.13 цього закону визначено, що до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: роялті, послуги типу "інжиніринг", а також доходи від фрахту.

Згідно наказу Державного комітету статистики України від 27.08.97 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.97 №441/2245 "послуги типу "інжиніринг" - це здійснення за контрактом з іноземним замовником ряду робіт і надання послуг, включно зі складанням технічних завдань, проведенням наукових досліджень, складанням проектних пропозицій і техніко-економічних обстежень будівництва об'єктів, розробкою технічної документації, проектуванням і конструкторською проробкою об'єктів техніки і технології, проведенням інженерно-розвідувальних робіт для будівництва об'єктів, розробкою технічної документації, консультаціями та авторським наглядом при монтажі, пуско налагоджувальних роботах, консультаціями економічного, фінансового або іншого характеру...".

Згідно Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної ради України від 27.06.95 № 247/95 "доходи, що мають джерела походження з України, будь-які доходи, одержані резидентами і нерезидентами від реалізації будь-яких угод цивільно-правового характеру з резидентами України, включаючи будь-які пасивні доходи, незалежно від місця укладання таких угод, будь-які інші надходження у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах від резидентів України, прямо не пов'язані з підприємницькою діяльністю сторін, за винятком операцій, передбачених п. 12 цих Правил, а також будь-які доходи, одержані нерезидентами від реалізації угод цивільно-правового характеру з нерезидентами, якщо об'єктом таких угод є продукція (роботи, послуги), що знаходяться на митній території України або під контролем митних служб України, та/або місцем укладання таких угод є Україна ...".

У перевіряємому періоді будь-яких інших міжнародних угод, що регулюють порядок оподаткування доходів нерезидентів, крім визначених Законом, не було.

Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95, ратифікована Законом № 369/95 від 06.10.95, набула чинності з 03.08.99.

Згідно ст. 27 вказаної Угоди її положення стосовно податків, що стягуються з джерела, з доходів, сплачуваних або нарахованих, застосовуються першого або після першого січня календарного року, наступного за роком, у якому Угода набирає чинності.

Пунктом 16.13 Закону визначено, що відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податків, зазначених у ст. 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених у ст. 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Таким чином, під час виплати (перерахуванні грошових коштів) доходу на користь нерезидента (ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина") згідно Інжинірингової угоди № 060/569-98 від 20.11.98 ДП МОУ "УАТК" повинно було утримати та додатково сплатити податок на репатріацію доходів у розмірі 15%, а саме: перший квартал 1999 року - 30846 грн., третій квартал -711261 грн., а всього-742104 грн.

Зобов'язання щодо утримання та перерахування до бюджету податків з доходів у джерела їх виплати за рахунок таких виплат ДП МОУ "УАТК" повинно було відобразити у рядку 46 декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період 1999 року.

У рядку 46 декларації з податку на прибуток за кожний звітний квартал 1999 року відсутні показники податкового зобов'язання.

Таким чином, в порушення п. 13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97, ДП МОУ "УАТК" не утримало і не перерахувало до бюджету податок на репатріацію доходів у сумі 742104 грн., що призвело до ненадходження до бюджету податку на репатріацію доходів на вказану суму (том 10 а.с. 91-96).

Допитана у якості свідка старший державний податковий ревізор-інспектор головного відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_22 показала, що довідка від 17.08.04 № 071/26-7/24964464 складена нею за результатами позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи, отримані нерезидентами із джерел їх походження в Україні, ДП МОУ "УАТК" за період з 01.01.99 по 01.01.00 при виконанні Інжинірингової угоди № 060/569-98 від 20.11.98 з ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина". Перевіркою встановлено, що у ДП МОУ "УАТК" на протязі 1999 року виникали податкові зобов'язання з податку на репатріацію доходів, виплачених нерезиденту за вказаною інжиніринговою угодою. Даний податок є по суті податком на прибуток нерезидентів з доходів походженням з України. Обов'язок обчислення та сплати податку до державного бюджету України при цьому покладено на резидента, який здійснює виплату нерезиденту таких доходів. Податкові зобов'язання в даному випадку виникають в момент виплати таких доходів нерезиденту. Резидент декларує свої зобов'язання з податку на репатріацію доходів в декларації про прибуток підприємства. Записи про суму таких зобов'язань вказуються в рядку № 46 декларації про прибуток підприємства та деталізуються по кожним виплатам в додатку "Р" до декларації за звітний період. Даний податок не зараховується в рахунок інших платежів, це окремий платіж - податок на доходи нерезидентів. Сплачений податок на репатріацію доходів у подальшому не повертається і його несплата тягне ненадходження коштів до бюджету (том 10 а.с.98-101).

З довідки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 25.08.04 № 075/26-7/24964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи, отримані нерезидентами із джерел їх походження в Україні, ДП МОУ "УАТК" при виконанні додаткової угоди № 4 від 03.08.99 (предметом якої є надання послуг типу "інжиніринг") до контракту № 060/580-98 від 30.12.98 з ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" вбачається, що на виконання умов вказаної додаткової угоди № 4 ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" на протязі 1999 року були виконані обумовлені угодою роботи на загальну суму 210000 доларів США. За виконані роботи ДП МОУ "УАТК" перерахувало на користь ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" 210000 доларів США у серпні та жовтні 1999 року.

В порушення п. 13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97, ДП МОУ "УАТК" не утримало і не перерахувало до бюджету податок на репатріацію доходів: за третій квартал 1999 року - 69974 грн. 10 коп. та за четвертий квартал 1999 року -70166 грн. 25 коп., а всього у сумі 140140 грн. 35 коп., що призвело до ненадходження до бюджету податку на репатріацію доходів на вказану суму (том 10а.с. 119-124).

Допитана у якості свідка старший державний податковий ревізор-інспектор головного відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_23 показала, що довідка від 25.08.04 № 075/26-7/24964464 складена нею за результатами позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи, отримані нерезидентами із джерел їх походження в Україні, ДП МОУ "УАТК" при виконанні додаткової угоди № 4до контракту № 060/580-98 від 30.12.98 з ВАТ "А.К. їм. С.В. Ільюшина". Послуги, надані нерезидентом за даною додатковою угодою № 4, є послугами типу "інжиніринг". У ДП МОУ "УАТК" в 1999 році виникали податкові зобов'язання з податку на репатріацію доходів, виплачених нерезиденту за вказаною додатковою інжиніринговою угодою № 4. Згідно чинних на той час нормативних актів, вказаних в довідці перевірки, місце надання нерезидентом послуг типу "інжиніринг" для резидента не має значення для виникнення зобов'язань з податку на репатріацію доходів нерезидента (том 10 а.с. 126-129).

Згідно повідомлення Міністерства закордонних справ України від 20.08.04 № 72/16-612/1-4235 Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилення від сплати податків, підписана 08.02.95, була ратифікована Законом України № 369/95-ВР від 06.10.95 і набула чинності відповідно до прикінцевих положень Угоди 03.08.99 (том 11 а.с. 72).

Свідок ОСОБА_8, колишній перший віце-президент ДП МОУ "УАТК", показав, що за складення декларації з прибутку підприємства, своєчасність і правильність нарахування податку на прибуток підприємства відповідала головний бухгалтер ОСОБА_6 Ці питання не входили до його посадових обов'язків. При підписанні податкових декларацій з податку на прибуток підприємства правильність розрахунку податків, їх відповідність чинному законодавству він не перевіряв і не повинен був перевіряти за своїми посадовими обов'язками. Це повністю входило до службових обов'язків головного бухгалтера. Податкові декларації йому на підпис представляла ОСОБА_6, яка коротко доповідала суть документа. При цьому він не перевіряв безпосередньо правильність їх складання, достовірність і повноту внесених даних. Він повністю довіряв у цьому питанню ОСОБА_6, як спеціалісту.

Чому не сплачувався податок на репатріацію доходів нерезидента за контрактами із ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина" у 1999 році він (ОСОБА_8.) пояснити не може. ОСОБА_6 йому не доповідала про необхідність сплати даного податку (том 11 а.с. 164-175, том 15 а.с.181-185).

Свідок ОСОБА_7, заступник головного бухгалтера ДП МОУ "УАТК", показала, що всю податкову звітність з прибутку підприємства складала безпосередньо головний бухгалтер ДП МОУ "УАТК" ОСОБА_6, яка сама безпосередньо збирала всі необхідні дані для складення податкової звітності, сама складала і підписувала декларації про прибуток підприємства з усіма необхідними додатками. Від імені керівника декларації з прибутку підприємства підписував перший віце-президент з економіки та фінансів ОСОБА_8

На протязі 1999 року вона неодноразово запитувала у ОСОБА_6, чи не виникають у підприємства податкові зобов'язання при отриманні робіт (послуг) за контрактами з нерезидентами, на що остання відповідала, що такі податкові зобов'язання у ДП МОУ "УАТК" не виникають (том 11 а.с. 128-131).

Свідок ОСОБА_24, технічний директор ДП МОУ "УАТК", показав, що поняття "інжиніринг" включає в себе надання послуг по складанню технічних завдань, складанню проектних пропозицій, це розробка технічної документації, консультації та нагляд за виконанням робіт, тобто це технічні послуги. Послуги, передбачені інжиніринговою угодою № 060/569-98 від 20.11.98 та додатковою угодою № 4 від 03.09.99 до контракту № 060/580-98 від 30.12.98 з ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина", є послугами типу інжиніринг і вони аналогічні. Додаткова угода № 4 не отримала назву "інжинірингова" тільки тому, що вона є додатковою до контракту.

Роботи по інжиніринговій угоді №060/569-98 від 20.11.98 проводились в м. Узині Київської області, куди відряджались спеціалісти ВАТ "А.К. ім. С.В. Ільюшина", а роботи по контрактам № 060/579-98 та № 060/580-98, у тому числі по додатковій угоді № 4 від 03.09,99, проводились на території Російської федерації. Але після проведення робіт літаки та двигуни повертались на територію України, і отримані послуги (продовження ресурсу, календарного строку, капітальний ремонт) використовувались ДП МОУ "УАТК" саме на території України до моменту продажу літаків (том 15 а.с.117-121).

З акту ДПІ у Подільському районі м. Києва "Про результати комплексної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП МОУ "УАТК" за період з 1999 року по 9 місяців 2000 року", проведеної у січні 2001 року, вбачається, що контракти на підприємстві перевірялись вибірковим методом, порушень вимог податкового законодавства по сплаті податку на репатріацію доходів нерезидентів не було виявлено (том 5 а.с. 182-239).

Допитана у якості свідка головний державний ревізор-інспектор ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_25 показала, що вона приймала участь у проведенні комплексної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП МОУ "УАТК" за період з 1999 року по 9 місяців 2000 року. Прибуток підприємства перевірявся в частині правильності відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку. Контракти на підприємстві у зв'язку з їх великою кількістю перевірялись вибірковим методом. Інжинірингова угода від 20.11.98 № 060/569-98 та додаткова угода № 4 від 03.08.99 до контракту від 30.12.1998 № 060/579-98 при цьому взагалі не перевірялись. Тому і не було виявлено порушення - несплату підприємством податку на репатріацію доходів нерезидента за вказаними угодами. Податок на репатріацію не перевірявся тому, що він не відображався підприємством у деклараціях з прибутку. Враховуючи дані щодо предмету зазначених угод та дані податкових декларацій з прибутку, ДП МОУ "УАТК" повинно було в даному разі сплатити податок на репатріацію доходів нерезидента ( том 11 а.с. 160-163).

Аналогічні показання дала допитана як свідок колишні державні ревізори-інспектори ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_26 ( том 11 а.с. 156-159, том 15 а.с.74-77).

В порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_26 ТА ОСОБА_25 відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України (том 15 а.с.220-223).

По епізоду ухилення від сплати земельного податку орган досудового розслідування в обвинувальному висновку послався на наступні докази:

Згідно наказу Міністра оборони України від 29.01.01 № 32 "Про додаткове наділення основними фондами державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" від Міністерства оборони України на баланс підприємства передано 14 будівель військового містечка № 9, які закріплено за підприємством на праві повного господарського відання (том 12 а.с. 20, том 13 а.с. 176,194).

З протоколу огляду актів приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка № 9 від ЦСК ЗС України та КЕВ м. Києва до ДП МОУ "УАТК" вбачається, що 14 будівель містечка були передані підприємству 26 липня та 18 вересня 2001 року ( том 13 а.с.188-213).

Згідно розпоряджень президента ДП МОУ "УАТК" від 16.08.01 №№ 40 та від 20.09.01 №№ 46 - "з метою забезпечення обліку основних засобів головному бухгалтеру ОСОБА_6 взяти на баланс будівлі військового містечка АДРЕСА_2, отримані за наказом Міністра оборони України від 29.01.01 № 32 (том13 а.с.177,178).

З протоколу огляду оборотно-сальдової відомості ДП МОУ "УАТК" по рахунку 10.3 "Основні засоби. Будинки та споруди" вбачається що 14 будівель військового містечка № 9 в період 2001-2003 років перебували на балансі підприємства, на них нараховувались амортизаційні нарахування (том 13 а.с. 169-171).

З повідомлення президента ДП МОУ "УАТК" від 14.09.04 № 2985 вбачається, що згідно з наказом Міністра оборони України № 32 від 29.01.01 на баланс підприємства були передані і закріплені на праві повного господарського відання 14 будівель військового містечка № 9. За період 2001-2003 років на отримане майно були зроблені амортизаційні нарахування. На території військового містечка № 9 працювала охорона (том 13 а.с. 173-174).

Згідно повідомлення Української універсальної товарної біржі від 14.09.04 № 129 будівлі та споруди військового містечка № 9 продані ДП МОУ "УАТК" на аукціоні 03.02.04 ЗАТ "Фінансова компанія "БЛК" та ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" (том 14 а.с.2-123).

З протоколів оглядів договорів між ДП МОУ "УАТК" та ЗАТ "Фінансова компанія "БЛК" № ІІСА-40-03, № ІІСА-41-03, № ИСА-42-03, № ІІСА-43-03, ІІСА-ОСОБА_40-03, ІІСА-45-03, ІІСА-46-03 від 14.02.03, та між ДП МОУ "УАТК" та ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" № 04/2-1-І-ШСА-47-03, № 04/2-2-НАХ:А-48-03, № 04/2-3-НШСА-49-03, № 04/2-4-Н/иСА-50-03, № 04/2-5-НШСА-51-03, № 04/2-6-НШСА-52-03, № 04/2-7-Н/ЛСА-53-03 від 14.02.03 ДП МОУ "УАТК" продало вказаним підприємствам всі 14 будівель військового містечка № 9 (том 12 а.с. 220-223,226-229,232-235,238-241,244-247,250-253,256-259,262-265,268-271,274-277,280-283,286-289,292-295,298-301).

Згідно актів приймання-передачі основних засобів від 19.03.03 будівлі та споруди військового містечка № 9 передані ДП МОУ "УАТК" до ЗАТ "Фінансова компанія "БЛК" та ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" (том 12 а.с. 224,230,236,242,248,254,260,266,272,278,284,290,296,302).

Згідно повідомлення БТІ м. Києва від 16.09.04 № 34461 нежилі

приміщення/будівлі військового містечка АДРЕСА_2

на праві власності не зареєстровані (том 13 а.с.184).

З акту від 03.10.03 № 08-21/72 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП МОУ "УАТК", проведеної Головним контрольно-ревізійним управлінням України, вбачається, що на підставі наказу Міністра оборони України від 29.01.01 № 32 "Про додаткове наділення основними фондами державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" від Міністерства оборони України на баланс підприємства передано 14 будівель військового містечка АДРЕСА_2 Передачу будівель від ЦСК ЗС України (через КЕВ м. Києва) оформлено актами приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка від 16.02.01, затвердженими 08.08.01 начальником ГоловКЕУ МО України (акт передачі будівлі № 2 затверджено 26.07.01).

В бухгалтерському обліку підприємства одна будівля містечка оприбуткована у серпні 2001 року, а решта 13 будівель - у вересні 2001 року.

Зазначені будівлі підприємством було продано у березні 2003 року ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" та ЗАТ "Фінансова компанія "БЛК".

Від ДП МОУ "УАТК" будівлі військового містечка № 9 передані ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес" та ЗАТ "Фінансова компанія "БЛК" згідно наказу підприємства від 03.03.03 № 39 та на підставі актів приймання-передачі основних засобів від 18.02.03 (том 12 а.с. 31-50).

З акту ДПІ у Подільському районі м. Києва від 18.10.04 № 064/26-7/24964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на землю ДП МОУ "УАТК" за період з 01.09.01 по 01.04.03" вбачається, що на підставі наказу Міністра оборони України від 29.01.01 № 32 "Про додаткове наділення основними фондами державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" на баланс підприємства передано 14 будівель військового містечка № 9 (колишня спортивна рота ЦСК ЗС України), за адресою: АДРЕСА_2. Фактична передача містечка № 9 підтверджується актами приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка, підписаними комісією у складі посадових осіб ДП МОУ "УАТК", квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) та командира спортивної роти.

Згідно з розпорядженнями президента ДП МОУ "УАТК" ОСОБА_21 №№ 40 від 16.08.01 і № 46 від 20.09.01 вищевказані будівлі та споруди були прийняті на баланс ДП МОУ "УАТК". Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства вищевказані будівлі обліковуються на рахунку 10 "Основні засоби".

Вказані будівлі були продані 03.02.03 і передані 19.03.03 ЗАТ "Фінансова компанія "БЛК" та ЗАТ "Торговий дім "Брокбізнес".

На підставі звіту "Про експертну оцінку ринкової вартості об'єктів нерухомості військового містечка АДРЕСА_2", складеного Центром експертної оцінки майна підприємств та затвердженого президентом ДП МОУ "УАТК", було встановлено площі забудов будівель містечка.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.97 № 77/97-ВР ставки, механізм справляння податків і зборі (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.01 № 2768-ІП, а плата за землю справляється відповідно до Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 № 2535-ХП (у редакції Закону України від 19.09.96 № 378/96-ВР із змінами та доповненнями), яким визначено ставки земельного податку для різних категорій земель, порядок його обчислення і сплати та пільги щодо оподаткування.

На момент передачі містечка № 9 згідно з актами приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка чинним був Земельний кодекс від 13.03.92 № 2196-ХП, відповідно до ст. 30 якого - при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється у порядку відведення. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Відповідно до п.4.2 ст.4 Статуту ДП МОУ "УАТК" майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Відповідно до п.4.6 ст.4 Статуту підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

У відповідності з п.5 ст.120 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.02, при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Відповідно до п. "в" ст.96 Кодексу землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок.

Отже, відсутність оформленого документу, що посвідчує право на земельну ділянку, не звільняє підприємство від сплати земельного податку, оскільки право користування земельною ділянкою виникає відповідно до ст. 120 Кодексу.

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Згідно ст.4 цього Закону розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ст.5 Закону визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом (платником) є власник землі та землекористувач, у тому числі орендар, який сплачує земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельної ділянки. Відповідно до ст. 14 Закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом. Згідно ст. 15 Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" та ст.12 Закону України "Про плату за землю" міська рада, на території якої розташована земельна ділянка, може встановлювати пільги щодо плати за землю: звільняти від сплати земельного податку на певний термін або зменшувати суму земельного податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2001 рік" № 2120 від 07.12.00 (зі змінами і доповненнями), ст.51 Закону України "Про державний бюджет України на 2002 рік" № 2905-III від 20.12.01 (із змінами та доповненнями) та ст.55 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" № 380-ІУ від 26.12.02 (із змінами та доповненнями) - звільняються від сплати земельного податку у 2001-2003 роках, як виняток, військові частини, ..., а також підприємства Міністерства оборони України. Перелік зазначених підприємств з визначенням розмірів земельних ділянок затверджує Кабінет Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно даних проведеного вилучення податкової звітності в ДПІ у Шевченківському та у Солом'янському районів м. Києва ДП МОУ "УАТК" в 2001-2003 роках подавало розрахунки сплати земельного податку на наступні земельні ділянки:

¦ АДРЕСА_2, земельна

ділянка розміром 4137 квадратних метрів (0,4137 гектара). Документ, що

встановлює право користування - Директива Міністра оборони України

№Д-35 від 25.12.97;

¦ Солом'янський район м. Києва - військове містечка АДРЕСА_4, земельна ділянка розміром 37731 квадратних метрів (3,7731

гектара). Документ, що засвідчує право користування - державний акт на

право постійного користування землею від 27.09.02 №72-4-00052.

Постановою КМУ від 19.07.01 № 55 "Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2001 році, і розмірів їх земельних ділянок" ДП МОУ "УАТК" звільнено від сплати земельного податку на земельні ділянки загальним розміром 3,82 гектара.

Постановою КМУ від 19.05.02 № 651 "Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2002 році, і розмірів їх земельних ділянок" ДП МОУ "УАТК" звільнено від сплати земельного податку на земельні ділянки загальним розміром 4,22 гектара.

Таким чином, ДП МОУ "УАТК" було надано пільгу при сплаті земельного податку (звільнено від сплати земельного податку) у 2001 році за земельні ділянки в розмірі 3,82 гектара, яку воно повністю використало по ділянці у АДРЕСА_4, розміром 3,7731 гектари), та надано пільгу при сплаті земельного податку (звільнено від сплати земельного податку) в 2002 році в розмірі 4,22 гектари, яку воно повністю використало сумарно по ділянкам у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (3,7731+0,4137=4,1868 гектари).

У 2003 році ДП МОУ "УАТК" пільга при сплаті земельного податку не надавалась (постанова КМУ від 15.05.03 № 706 "Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2003 році, і розмірів їх земельних ділянок").

Отже, за період користування земельною ділянкою у 2001-2003 роках за адресою: АДРЕСА_2, ДП МОУ "УАТК" пільга по сплаті земельного податку не надавалась.

ДП МОУ "УАТК" як платник податку на землю в ДПІ у Печерському районі м. Києва не зареєстроване, розрахунки сум земельного податку за період 2001-2003 років не подавало, кошти до бюджету не перераховувало.

У зв'язку з тим, що за будівлями військового містечка № 9 офіційно землевідведення не закріплено, для розрахунку суми земельного податку під будівлями за основу взято площу забудови будівель.

Розмір земельного податку за період з 01.10.01 по 01.04.03 становить 139840 грн. 23 коп.

Таким чином, ДП МОУ "УАТК" було порушено вимоги ст.ст. 14, 15 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 № 2535-ХП (у редакції Закону України від 19.06.96 №378/96-ВР, зі змінами і доповненнями), відповідно до якого юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, та сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, що призвело до ненадходження до бюджету сум земельного податку в розмірі 139840 грн. 23 коп (том 13 а.с.ОСОБА_40-54).

Згідно повідомлення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.11.04 № 10233/9/26062 та повідомлення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05.11.04 № 3898/9/26.7/225 на підставі акту ДПІ у Подільському районі м. Києва від 18.10.04 № 064/26-7/24964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на землю ДП МОУ "УАТК" за період з 01.09.01 по 01.04.03" було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.04 № 338/26-062/0 на загальну суму 175713 грн. 45 коп. та надіслано ДП МОУ "УАТК" листом від 20.10.04 № 9571/10/26-062, яке підприємством не оскаржувалось (том 14 а.с.350-353 .).

Допитаний як свідок старший державний податковий ревізор-інспектор Головного відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва ОСОБА_27 показав, що ним було проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на землю ДП МОУ "УАТК" за період з 01.09.01 по 01.04.03, за результатами якої складено довідку від 18.10.04 № 064/26-7/24964464. В ході перевірки встановлено, що ДП МОУ "УАТК" в порушення вимог ст.ст. 14, 15 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 № 2535-ХП (у редакції Закону України від 19.06.96 №378/96-ВР, зі змінами і доповненнями), не сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою військового містечка АДРЕСА_2 у період 2001-2003 років, що призвело до ненадходження до бюджету сум земельного податку в розмірі 139840 грн. 23 коп. (том 14 а.с.336-341).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.01 № 855 "Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2001 році, і розмірів їх земельних ділянок" ДП МОУ "УАТК" було звільнено у 2001 році від сплати земельного податку за користування земельною ділянкою розміром 3,82 гектара (том 12 а.с.26-27).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.02 № 651 "Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2002 році, і розмірів їх земельних ділянок" ДП МОУ "УАТК" було звільнено у 2002 році від сплати земельного податку за користування земельною ділянкою розміром 4,22 гектари (том14а.с.170-175).

З протоколу огляду документів щодо розрахунку і сплати ДП МОУ "УАТК" земельного податку за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3, вбачається, що підприємство самостійно розраховувало і сплачувало у 2003 році земельний податок за відсутності оформлених документів на право користування земельною ділянкою, а у 2002^році було звільнено від сплати земельного податку на дану земельну ділянку і повністю використало цю пільгу (том 13 а.с. 71-86, том 14 а.с.127-133).

З протоколу огляду документів щодо розрахунку і сплати ДП МОУ "УАТК" земельного податку за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 вбачається, що підприємство самостійно розраховувало і сплачувало у 2001-2003 роках земельний податок за користування земельною ділянкою. У 2001-2002 роках підприємство було звільнено від сплати земельного податку на дану земельну ділянку і повністю використало цю пільгу (том 14а.с.178-238).

З протоколу огляду вилучених в Департаменті економічної діяльності Міністерства оборони України документів щодо надання ДП МОУ "УАТК" у 2001 та 2002 роках пільг по сплаті земельного податку вбачається, що ці пільги надавались у 2001 році - виключно на земельну ділянку по АДРЕСА_4, а у 2002 році - виключно на земельні ділянки по АДРЕСА_4, та по АДРЕСА_3. Пільги по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, підприємству не надавалось (том 14а.с.315-330).

Допитана у якості свідка головний спеціаліст управління економіки Департаменту економічної діяльності Міністерства оборони України ОСОБА_28 показала, що на вказаній посаді вона працює з 1998 року і постійно займається аналізом економічної діяльності та супроводженням діяльності державних підприємств Міністерства оборони України. Пільги по сплаті земельного податку за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, підприємству ніколи не надавалось. У 2001 році ДП МОУ "УАТК" було в порядку виключення звільнено від сплати земельного податку за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4, а у 2002 році - за користування земельними ділянками по АДРЕСА_4, та по АДРЕСА_3. Зазначені пільги підприємство повністю використало (том 14а.с.331-335).

Згідно повідомлення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.09.04 №8293/9/01-209 ДП МОУ "УАТК" як платник податку на землю в інспекції не зареєстровано та розрахунки суми земельного податку в 2001-2003 роках не подавало ( том 13 а.с.88).

З протоколу огляду документів ДП МОУ "УАТК" щодо розрахунку і сплати земельного податку у 2001-2003 роках вбачається, що підприємство не проводило розрахунок і не сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою військового містечка АДРЕСА_2 а надані пільги по сплаті земельного податку у 2001-2002 роках підприємство повністю використало по земельним ділянкам в Шевченківському і Солом'янському районах м. Києва (том 13 а.с. 133-144).

Згідно протоколу огляду вилученого в ДП МОУ "УАТК" звіту про експертну оцінку ринкової вартості об'єктів нерухомості військового містечка АДРЕСА_2, проведеної Центром експертної оцінки майна підприємств у 2001 році на замовлення ДП МОУ "УАТК" при визначенні ринкової вартості зазначених будівель містечка експертами в акті зазначалось про необхідність сплати земельного податку за користування цією земельною ділянкою, вказано площі забудівель, інші необхідні дані для розрахунку земельного податку (том 12 а.с. 71-141).

З протоколу огляду нарад ДП МОУ "УАТК" за період 2001-2003 років вбачається, що на підприємстві не обговорювались питання щодо необхідності сплати земельного податку за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 (том 14 а.с.240-287).

Свідок ОСОБА_8, колишній перший віце-президент ДП МОУ "УАТК" з економіки та фінансів, показав, що за розрахунок і сплату земельного податку у 2001-2003 роках відповідала головний бухгалтер ДП МОУ "УАТК" ОСОБА_6

ДП МОУ "УАТК" було зареєстровано як платник земельного податку тільки в ДПІ Шевченківського та Солом 'янського районів м. Києва і сплачувало земельний податок за користування земельними ділянками по вул. Мельникова та по вул. Медовій у м. Києві.

За користування земельною ділянкою військового містечка АДРЕСА_2 підприємство не сплачувало земельний податок, пільг по цій ділянці не мало. Він не пригадує, щоб ОСОБА_6 доповідала йому про необхідність сплати земельного податку за користування цією земельною ділянкою. Він не давав їй будь-яких вказівок щодо несплати земельного податку за користування даною земельною ділянкою.

Крім того, свідок показав, ЩО ДП МОУ "УАТК" сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3, на якій розташована будівля центрального офісу підприємства. Дана будівля і територія була передана підприємству таким самим чином, як і будівлі та територія військового містечка № 9.

Він погоджується із висновками податкових ревізорів, викладених в акті ДПІ у Подільському районі м. Києва від 18.10.04 № 064/26-7/24964464 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на землю ДП МОУ "УАТК" за період з 01.09.01 по 01.04.03" щодо необхідності сплати земельного податку за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2

ОСОБА_6, яка безпосередньо відповідала за розрахунок і сплату земельного та інших податків, ніколи не зверталась до нього щодо необхідності сплати земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою і ніколи не доповідала, що вона не може отримати документи, необхідні для розрахунку земельного податку ( том 12 а.с. 63-68, том 14 а.с.160-166, том 15 а.с.181-185).

Свідок ОСОБА_7, заступник головного бухгалтера ДП МОУ "УАТК" показала, що за розрахунок і сплату земельного податку у 2001-2003 роках відповідала головний бухгалтер ДП МОУ "УАТК" ОСОБА_6

За користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 у 2001-2003 роках підприємство не сплачувало земельний податок. Підприємству не надавалось пільг по сплаті земельного податку за користування даною земельною ділянкою.

В той же час, ДП МОУ "УАТК" сплачувало земельний податок за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3, хоча на цю земельну ділянку також не оформлено документів на право користування.

Після актів передачі будівель і споруд військового містечка № 9 у 2001 році вона особисто запитала у ОСОБА_6, чи необхідно сплачувати земельний податок за користування земельною ділянкою містечка. ОСОБА_6 сказала, що сама з'ясує це питання. Більше вона (ОСОБА_7.) не задавала з цього приводу питань ОСОБА_6, так як саме остання відповідала за розрахунок і сплату земельного податку ( т. 14, а.с.138-145).

На підставі викладеного, органом досудового розслідування зроблено висновок, що, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах вчинила злочин передбачений ч.3 ст.212 КК України.

Під час судового розгляду справи у повному обсязі було проведено судове слідство, допитано підсудну, свідків, експертів, оголошено та вивчено матеріали справи.

Так, допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнала та пояснила що 18.02.1999 року вона була прийнята на посаду головного бухгалтера департаменту економіки та фінансів ДП МОУ «УАТК» згідно наказу №42 та перебувала на вказаній посаді до серпня 2003 року. Вона відповідала за організацію бухгалтерського обліку та фінансово - господарської діяльності підприємства, організацію роботи бухгалтерії,бухгалтерських звітів, проводила бухгалтерський та податковий облік, складала декларацію на прибуток підприємства, підписувала декларацію податку на подану вартість та інші податкові звіти. Декларацію з податку на додану вартість за її вказівкою складала заступник головного бухгалтера підприємства ОСОБА_7 Усі податкові декларації підписував як керівник підприємства віце-президент з економіки та фінансів ОСОБА_8

При реалізації контрактів з ВАТ «А.К. ім.С.В.Іллюшина» у ДП МОУ «УАТК» виникали податкові зобов'язання із податку на додану вартість при отриманні робіт (послуг) від нерезидента і у зв"язку з цим підприємство повинно була сплачувати ПДВ. Саме тому при складанні податкових декларацій з ПДВ за лютий та березень 1999р. у вказаній декларації було включено у суму відповідних податкових зобов'язань за контрактами із ВАТ «А.К. ім. С.В.Іллюшина» та укладено кредитну угоду №1 від 30.03.1999р. Декларації з ПДВ за лютий 1999р.-січень 2000р., включно, підписані нею, як головним бухгалтером та ОСОБА_8. як керівником підприємства. В подальшому підприємство скасувало кредитну угоду і не сплачувало ПДВ за вказаними контрактами із ВАТ «А.К. ім. С.В. Іллюшина» на підставі листа від 28.04.1999р. №6221/7/16-1315-26 заступника голови ДПА України до ДПА у м.Києві, яким ДП МОУ «УАТК» було звільнено від сплати ПДВ при отриманні робіт (послуг) за контрактами із зазначеним російським підприємством. Після цього податкові зобов'язання з ПДВ за цими контрактами не декларувались, а в податкових деклараціях лише вказувались загальні обсяги операцій.

Щодо обвинувачення в несплаті податку на репатріацію доходів, то ОСОБА_6 пояснила, що ДП МОУ «УАТК» не повинно було сплачувати податок на репатріацію доходів від послуг типу «інжиніринг» тому, що один і той же об"єкт оподаткування не може бути одночасно і доходом отриманим нерезидентом на території України і операцією з імпорту послуг. Податок за інжиніринговими угодами із ВАТ «А.К. ім. C.B. Іллюшина» не сплачувався тому, що він не повинен був сплачуватись, а репарація доходів автоматично виключається, так як дані операції відображались як імпорт послуг.

Відносно несплати земельного податку за користування земельною ділянкою військового містечка АДРЕСА_2, підсудна ОСОБА_6 пояснила, що їй було відомо, що будівлі і споруди містечка перебували на балансі ДП МОУ «УАТК» у період 2001-2003р., на них здійснювались амортизаційні нарахування. Розрахунок земельного податку складала вона. Земельний податок за користування вказаною земельною ділянкою не сплачувався тому, що для цього не було законних підстав, оскільки підприємство не є власником цієї земельної ділянки, ця земельна ділянка підприємству у власність разом із будівлями не передавалась і тому не було необхідності в отриманні документів, потрібних для проведення розрахунку земельного податку. Вона вважає, що робила все правильно і це підтверджується відсутністю зауважень працівників податкових органів в 1999-2000 p.p. при проведенні перевірок. Ніякої заборгованості у ДП МОУ «УАТК» перед бюджетом не було і немає. Нарахування земельного податку за користування земельною ділянкою бухгалтерією ДП МОУ «УАТК» не проводилися, так як до бухгалтерії не надходило жодних документів на підставі яких необхідно було нараховувати податок за користування землею, оскільки у ДП МОУ «УАТК» як того вимагає Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р., не було права власності або права користування данною земельною ділянкою. Дана земля належала КЕВ м. Києва, Міністерства оборони України, що підтвердив інспектор в акті перевірки.

Крім того, ОСОБА_6 вказала, що протягом квітня 1999 р. по березень 2000 р. ДПІ у Подільському районі м. Києва неодноразово перевіряла відшкодування ПДВ відповідно у жовтні, листопаді та грудні 1999 року та січні і березні 2000 року була проведена комплексна перевірка застосування податкового законодавства на підприємстві і жодного разу правильність відображення цих операцій не ставився під сумнів.

Також, підсудна зазначила, що обвинувачення в несплаті податку на репатріацію доходів ґрунтується на 2 довідках позапланових перевірок від 17.08.04 р. та 25.08.04 р. ДПІ у Подільському районі м. Києва, які складені з численними порушеннями діючого законодавства, а саме, що довідки перевірок складаються податковими органами коли немає порушень, у іншому разі складаються акти перевірки.

Довідки перевірок, які були проведені 17.08.04 р. та 25.08.04 р. підписані лише інспектором, і вони не підписані керівником та головним бухгалтером ДП МОУ «УАТК», відсутній навіть припис про передачу акту для ознайомлення.

ОСОБА_6 як під час досудового розслідування так і неодноразово під час судового слідства наполягала, що не вчиняла дій, спрямованих на ухилення від сплати податків державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія», що, працюючи на посаді головного бухгалтера ДП МОУ «УАТК», не ставила перед собою ціль ухилитись від сплати податків. Також жодний із пунктів пред'явленого обвинувачення не знайшов підтвердження у висновках проведених по справі експертиз.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працював на посаді віце-президента ДП МОУ «УАТК» з 1998р. по 2003р., та до його обов'язків входило загальне керівництво роботою відділу аудиту, бухгалтерії, планового та економічного відділів. ОСОБА_30 працювала на посаді головного бухгалтера тієї ж компанії. За період з 1999 року по 2003 року у них проводились перевірки податковими органами, жодних зауважень по несплаті податків не було. У нього особисто жодних зауважень до роботи ОСОБА_30 не було. Він вважає, що сплачували податки вірно, порушень з боку їхньої компанії не допускалось. Сумнівів в тому, що вони все роблять правильно не було. Він підписував лист з приводу отримання роз»яснень по сплаті ПДВ по контракту із ВАТ «А.К. імені Іллюшина». В підсумку, із відповіді на цей лист, вони зрозуміли, що сплачувати ПДВ не потрібно. Їхнє підприємство не мало документів на володіння чи користування земельною ділянкою по вулиці Щорса, тому їх не було в бухгалтерії і бухгалтер не могла сплачувати по них податок. Бухгалтер працює із фактичними даними, оскільки не було документів на земельну ділянку, податок по ній не міг бути сплачений.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила свої показання про те, що вона працювала на посаді заступника головного бухгалтера ДП МОУ «УАТК» з 1999 року. В період з січня 1999 року по серпень 2003 року на посаді головного бухгалтера працювала ОСОБА_6 У вказаний період часу, за вказівкою ОСОБА_6 вона заповнювала податкові декларації підприємства з податку на додану вартість. Усі дані до декларації вносились за вказівкою та з відома ОСОБА_6, яка підписувала декларації. Від імені керівника підприємства декларації підписував віце-президент з економіки та фінансів ОСОБА_8 У випадку відсутності ОСОБА_6 вона підписувала декларації, як заступник головного бухгалтера підприємства.

В квітні 1999року ОСОБА_6 повідомила їй, що підприємству надано пільги по сплаті ПДВ за імпорт послуг по контрактам із ВАТ АК «ім.Іллюшина» та показала їй копію листа ДПА України в м.Києві, відповідно до якого надавались відповідні пільги. Даний факт підтвердив аудитор, який проводив у них перевірку. За користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 у 2001-2003р. підприємство не сплачувало земельний податок, так як воно не було власником чи належним користувачем даної землі. Свідок ОСОБА_7 вважає, що невиплати ПДВ у них немає і ОСОБА_6 робила все правильно і заборгованостей перед бюджетом у них немає.

Вона стверджує, що в законодавстві було заплутано вказано, які податки потрібно сплачувати. Порядок заповнення декларації був узгоджений із Податковою інспекцією Подільського району м. Києва. Вона вважає, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_6, є безпідставним.

Свідок ОСОБА_32 дала суду показання, що вона працювала головним державним податковим інспектором податкової міліції Подільського району. Вона складала довідку про перевірку ДП МОУ «УАТК». Перевіркою було виявлено заниження податкових зобов'язань по ПДВ. Перевірку по сплаті податку за землю вона не проводила. Коли вона проводила перевірку, підсудна ОСОБА_6 вже не працювала на підприємстві, тому не пояснювала обставини заниження податків. Зараз вона вже не пам'ятає, чому ПДВ підприємством сплачено не було.

Свідок ОСОБА_22 суду дала показання, що вона за станом на 2004 рік працювала старшим державним податковим інспектором Подільського району міста Києва у відділі, який підпорядковувався податковій міліції. Вона готувала довідку по результатах перевірки підприємства, в якому працювала ОСОБА_30 Вона проводила перевірку, перевіряла банківські виписки, акти виконаних робіт, по результатах було встановлено, що підприємство не виплатило податок на репатріацію. Вона склала довідку, тому що на той час, відповідно до чинного законодавства, це можна було робити. Чи готувалось податкове повідомлення-рішення, вона зараз не пам'ятає. Висновки, які викладено у довідці, вона підтверджує. На час перевірки у законі не було чіткого визначено поняття «інжиніринг». Тлумачення терміна «інжиніринг» у статистичній та в податковій звітності співпадають.

Свідок ОСОБА_11 дав суду показання, що він підписував після узгодження із спеціалістами лист роз»яснення щодо сплати ПДВ ДП МОУ « УНТК», конкретний зміст листа він не пам»ятає. Однак він вважає, що лист не давав права не сплачувати податок, у змісті листа викладено податкове законодавство.

Свідок ОСОБА_27 дав суду показання, що за станом на 2004 рік він працював у ДПІ Подільського району м. Києва, складав акт позапланової перевірки щодо сплати податку ДП МОУ «УНТК» на землю. Якщо в акті відображені донарахування, то вони були. Тиск на нього під час проведення перевірки не чинився, підстав вносити неправдиву інформацію у акт перевірки у нього не було. Наскільки він пам»ятає, то суть порушень, які були допущені державним підприємством, була в тому, що земельний податок на землю, на якій стояли будівлі, не сплачувався. Згідно ст. 125 Земельного кодексу України він дійсно не відобразив в акті перевірки відсутність чи наявність документів на користування земельною ділянкою, так як не було документів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10., який з 1997 по 2003 рік працював головним спеціалістом ДК « Укрспецекспорт», підтвердив у судовому засіданні, що він готував лист ( т.11. а.с.5-6) від імені Генерального директора ДК « Укрспецекспорт» ОСОБА_35 на ім»я Прем»єр-Міністра України ОСОБА_36, в якому ставилось питання про віднесення робіт, які виконувались за контрактом УАТК з російською стороною, до категорії критичного імпорту, маючи на увазі відсутність в Україні відповідних ремонтних потужностей та технологій. У листі йшла мова не про звільнення УНТКа від сплати ПДВ, а мова йшла про те, щоб ПДВ не сплачувалось, а потім все рівно не поверталось, щоб кошти не ходили туди-сюди. Всі розуміли, що коли б УНТК сплачувало ПДВ по контракту, то вартість контракту збільшилась би на 1/3 і у такому випадку іноземний замовник від надзвичайно вигідного для України контракту на 22 240 000 доларів США відмовився б.

Розглянувши справу по суті, провівши у повному обсязі судове слідство, допитавши підсудну, свідків, вказаних у обвинувальному висновку та запропонованих учасниками процесу, дослідивши матеріали справи, висновки судово-економічної та бухгалтерських експертиз проведених в тому числі під час судового розгляду справи, перевіривши доводи учасників процесу, вияснивши у них, чи всі вони докази подали на підтвердження своїх доводів, виконавши вимоги ст. 323 КПК України, суд прийшов до переконання, що як під час досудового розслідування справи, так і під час судового розгляду не встановлено наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, тому вона по пред'явленому обвинуваченню підлягає визнанню не винуватою і по суду виправданою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ч.4 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, всі сумніви, щодо доведеності обвинувачення повинні тлумачитись на користь підсудного і суд зобов»язаний постановити згідно з ч.4 ст. 327 КПК України 1960 року виправдальний вирок.

Аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з доказів запропонований органами досудового слідства і прокурором та перевірений в судовому засіданні, як окремо так і всі в сукупності, не можуть бути покладені у беззаперечне підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Так, ОСОБА_6 ніколи не визнавала вчинення нею злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України, наполягаючи, що діяла виключно з врахуванням роз»ясень податкових органів, які були прийняті з врахуванням особливостей співпраці українського підприємства з підприємством Російської Федерації згідно міжнародних договорів. Була впевнена, що діє в межах закону і немала будь-якого умислу, щоб підприємство, де вона працювала бухгалтером, ухилилось від сплати податків, вона діяла відкрито, нічого не приховуючи, відображаючи у податкових деклараціях угоди підприємства, тому неодноразові перевірки працівників податкової інспекції не вказували на порушення податкового законодавства з її боку, при цьому посилаючись у своїх актах на особливості оподаткування конкретних міжнародних угод. В частині обвинувачення щодо не сплати податку на землю, то вона і тоді і зараз впевнена у законності своїх дій, оскільки, щиро переконана, що лише отримавши у власність чи користування у встановленому порядку земельну ділянку, підприємство могло платити земельний податок, а земельна ділянка по АДРЕСА_2 належала і належить іншій організації. Вона наполягає, що проведені експертні дослідження повністю підтвердили правомірність її позиції.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора Н.С. Бокаріуса за постановою суду про проведення комісійної судово-економічної експертизи надано висновок №3811 лабораторії судових економічних досліджень ХНДІСЕ від 21.06.2011р.

Вирішуючи питання поставлені перед ними судом, експерти дійшли до висновків, що твердження довідок ДПІ у Подільському районі м. Києва №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р., №071/26-7/24964464 від 17.08.04р., №075/26-7/24964464 від 25.08.04р., щодо донарахування податку на додану вартість за період 1999-2000р. у сумі 8181001грн.; донарахування податку на репатріацію доходів у сумі - 140140,35 грн. та у сумі 742104,00грн. не відповідають вимогам пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та не підтверджуються.

Експерти також встановили, що висновки акту перевірки ДПІ у Подільському районі м.Києва №064/28-7/24964464 від 18.10.2004 року в частині донарахування земельного податку в сумі 139840,23 грн. в межах компетенції експерта-економіста не підтверджуються у зв'язку з відсутністю об'єктів дослідження (відповідних документів) судової економічної експертизи які підтверджують день виникнення права власності або права користування ДП МОУ «УАТК» земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_2

У своєму Висновку №3811 експерти ХНДІСЕ заперечили правильність висновків довідки №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р. ДПІ у Подільському районі м. Києва «Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська транспортна компанія» (код ЕДРПОУ 24964464 за період з 01.01.1999р. по 01.04.2000р. при виконанні договорів з ВАТ «Авіаційний комплекс ім. C.B. Іллющина» (м. Москва, Росія) №060/569-98 від 20.11.1998р., №060579-98 від 30.12.1998р., №060/580-98 від 30.12.1998р.»якою зафіксовані наступні порушення а саме пп.3.1.2 п.3.1 cm.З, пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов 'язання по податку на додану вартість за період 1999-2000р. у сумі 8181001грн.

Обґрунтовуючи свої твердження експерти ХНДІСЕ , зокрема, вказали:

«…Згідно пп.2. ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. N 996-XIV (із змінами та доповненнями) «..Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку...».

Згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97 - BP (із змінами та доповненнями), на недотримання яких є посилання в висновках довідки №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р. ДПІ у Подільському районі м. Києва:

Стаття 3. Об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування 3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

3.1.2. ввезення (пересипання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки; 7.3. Дата виникнення податкових зобов'язань.

7.3.6. Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Недотримання ДП МОУ «УАТК» вимог пп.3.1.2 п.3.1 ст.З пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в довідці №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р. обґрунтовано наступним чином:

«..20 листопада 1998 року між Відкритим акціонерним товариством «Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина» (м. Москва, Росія), далі - Підрядник, та ДП МОУ «УАТК», далі - замовник, було укладено Інжинірингову угоду № 060/569-98 (далі - Угода, предметом якої є те, що підрядник виконає, а Замовник сплатить на умовах Угоди за наступні роботи:..

Згідно п.6.1 Угоди ціна інжинірингової угоди складає 1200000,00 (один мільйон двісті тис. доларів США (в т.ч. ПДВ 200040,00 дол. США).

На виконання умов Угоди Підрядником на протязі 1999року були виконані обумовлені Угодою роботи на загальну суму 1200000,00 доларів США, що підтверджується актами виконаних робіт:..

За виконані роботи ДП МОУ «УАТК» перерахувало на розрахунковий рахунок ВАТ "Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина" 1200000,00 доларів США...

30.12.1998 року між Відкритим акціонерним товариством «Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина» (м. Москва, Росія), далі - Виконавець, та ДП МОУ «УАТК», далі - Замовник, було укладено Контракт № 060/579- 98, далі - Контракт, предметом якого є те, що Замовник сплатить за здійснений Виконавцем капітального ремонту 24-х силових установок Д-ЗО КП 2, далі СУ, згідно специфікації (Додаток №1 до Контракту).

Загальна вартість Контракту становить 5760000 (п'ять мільйонів сімсот шістдесят тисяч) доларів США, включаючи ПДВ в сумі 960192 (дев'ятсот шістдесят тисяч сто дев'яносто два) долари США.

На виконання умов Контракту Виконавцем на протязі 1999-2000р. були виконані обумовлені Контрактом роботи на загальну суму 5760000,00 доларів США, що підтверджується актами виконаних робіт.

За виконані роботи ДП МОУ «УАТК» перерахувало на розрахунковий рахунок «Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина» 5760000,00 доларів США.

30.12.1998 року між Відкритим акціонерним товариством «Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина» (м. Москва, Росія), далі - Виконавець, та ДП МОУ «УАТК», далі - Замовник, було укладено Контракт № 060/580- 98, далі - Контракт, предметом якого є те, що Замовник сплатить за здійснені Виконавцем на двох літаках ІЛ-78 борт №№ 76646, 76605 (зав. № відповідно 4610, 4010), далі - Літаки, ремонтні роботи, визначені пп. 1.1 Контракту.

Вартість робіт по Контракту становить 2600000 (два мільйони шістсот тисяч) доларів США, включаючи ПДВ в розмірі 433420 (чотириста тридцять три тисячі чотириста двадцять) США.

06.05.1999 року між Відкритим акціонерним товариством «Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина» (м. Москва, Росія), далі - Виконавець, та ДП МОУ «УАТК», далі - Замовник, було укладено Додаткову угоду №2 до Контракту, згідно якої пункт 1.1 Контракту викласти у наступній редакції: «Замовник сплатить за здійснені Виконавцем на двох літаках IЛ-78 бортові номери №0043454640 та №0043453597 (заводські номери №76610 та №76609 відповідно)».

03.08.1999 року між Відкритим акціонерним товариством "Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина" (м. Москва. Росія), далі - Підрядник, та ДПМОУ "УАТК" далі Замовник, було укладено Додаткову угоду №4 до Контракту, згідно якої Підрядник виконає, а Замовник сплатить на умовах даної Додаткової угоди за наступні роботи.

Вартість робіт згідно даної Додаткової угоди складає 210000,00 (двісті десять тисяч) доларів США, в т.ч. ПДВ 35007,00 доларів СІІІА.

16.02.2000року між Відкритим акціонерним товариством "Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина" (м. Москва, Росія), далі - Підрядник, та ДПМОУ "УАТК", далі - Замовник, було укладено Додаткову угоду №5 до Контракту, згідно якої вартість робіт на літаку ІЛ-78 №0043453597 Замовника складає 1315742 (один мільйон триста п'ятнадцять тисяч сімсот сорок) долари США, в тому числі ПДВ.

На виконання умов Угоди Підрядником на протязі 1999 - 2000р. були виконані обумовлені Контрактом роботи на загальну суму 2825742,00 доларів США, що підтверджується актами виконаних робіт:

За виконані роботи ДП МОУ "УАТК" перерахувало на розрахунковий рахунок ВАТ "Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина"2825742,00 доларів США.

Що стосується виконання робіт нерезидентом - ВАТ "Авіаційний комплекс С.В.Іллюшина" згідно із вищезазначеними договорами, то вони обкладаються за ставкою 20%, оскільки такі послуги призначені для споживання в Україні.

Податкові зобов'язання з ПДВ ДП МОУ "УАТК" повинно було відобразити у рядку 7 декларації з ПДВ. При цьому відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від №166, до складу податкового кредиту ця сума може бути включена тільки за умови сплати ПДВ до бюджету. Датою сплати вважається дата подання до податкових органів в якій сума ПДВ за одержані (що підлягають одержанню) від нерезидента роботи включена до податкових зобов'язань (рядок 7).

В порушення п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст.3 п.7.3.6 п. 7.3 ст.7 Закону про ПДВ ДП МОУ «УТАК» не включило до складу об'єкту оподаткування операції з імпорту робіт (послуг) по даним контрактам...» Під час дослідження згідно наданих документів визначено наступне: Між відкритим акціонерним товариством «Авіаційний комплекс ім. С.В.Іллюшина», м. Москва, (Підрядник) та підприємством „Українська Авіаційна Транспортна Компанія", м. Київ, (Замовник) укладено інжинірингова угода №060/569-80 від 20 листопада 1998 року (т.4, а.с.9-13).

Відповідно до п. 1 інжинірингової угоди передбачається виконання наступних робіт:

-розробка «Програми робіт по продовженню міжремонтного терміну служби до

першого ремонту з 12 до 16 років та визначеного терміну служби до 24 років чотирьох літаків ІЛ-78 №№ 4810, 4110, 5210, 4710 в межах раніше встановлених міжремонтних та призначених ресурсів по посадках та польотних годинах» (в подальшому «Програма»);

-контроль за виконанням «Програми» та надання технічної допомоги, необхідної для виконання робіт по подовженню термінів служби літаків ІЛ-78;

-оформлення «Рішень по подовженню міжремонтного терміну служби до першого ремонту з 12 до 16 років та визначеного терміну служби до 24 років чотирьох літаків ІЛ-78. №№4810, 4110, 5210, 4710 в межах раніше встановлених міжремонтних та призначених ресурсів по посадках та польотних годинах за умови повного виконання робіт по «Програмі».

Можливість експлуатації літаків ІЛ-78 №№4810, 4110, 5210, 4710 для Замовника настає після передачі Підрядникові «Рішень про збільшення міжремонтного терміну до першого ремонту та визначеного терміну служби літаків ІЛ-78 (в подальшому Рішення).

Пунктом 4, підпункти 5 і 6, угоди передбачено, що роботи виконуються у відповідності з «Програмою», розробленою Підрядником. За угодою роботи передбачено проводити на Україні (ремонтний завод м. Біла Церква) силами спеціалістів Замовника та його підрядних організацій, що мають сертифікати на виконання відповідних робіт.

Відповідно до п.4.10 п.4 закінчення робіт по інжиніринговій угоді оформляється протягом одного місяця двостороннім актом виконаних робіт (послуг) по кожному літаку окремо.

Відповідно до п.6 інжинірингової угоди, ціна інжинірингової угоди складає 1200000доларів США, а саме:

-вартість робіт по літаку ІЛ-78 №4810 складає 300 000 дол. США,

-вартість робіт по літаку ІЛ-78 №4110 складає 300 000 дол. США,

-вартість робіт по літаку ІЛ-78 №5210 складає 300 000 дол. США,

-вартість робіт по літаку ІЛ-78 №4710 складає 300 000 дол. США.

Платежі за даною угодою передбачено проводити поетапно, після надання підрядником рахунка із зазначенням провести платіж за кожними з етапів.

Пунктом 7 угоди передбачено, що всі збори, податки та інші витрати, пов'язані з виконанням даної угоди, що справляються на території України, несе Замовник.

Згідно п.8 Замовник гарантує зберігання конфіденційності всієї інформації , документації, знань та досвіду, отриманих від Підрядника, замовник приймає всі необхідні міри для того, щоб попередити повне або часткове розголошення інформації, знань та досвіду або ознайомлення з ними третіми особами без письмової згоди Підрядника. У разі розголошення відомостей, що містяться в указаній документації та інформації Замовником та його партнерами по кооперації і особами з їх персоналу, Замовник відшкодує Підряднику понесені в зв'язку з цим прямі збитки.

Термін дії, відповідно до п.10 угоди, починається з моменту підписання та закінчується після підписання двостороннього акту виконаних робіт (послуг) по останньому літаку, але не пізніше трьох місяців після надання Підрядником послуг Замовнику.

Відповідно до п.11 угоди в разі продажу або передачі в лізинг третім особам вищевказаних літаків всі права та зобов'язання Замовника по даній угоді розповсюджуються на треті особи.

Після виконання робіт за даною угодою Замовник укладатиме додаткову угоду у визначені сторонами строки на вищевказані літаки щодо переводу останніх з ІЛ-78 в ІЛ- 76ТД.

Цим же пунктом передбачено, що у разі не оформлення акта виконаних робіт (послуг) по кожному із літаків зі сторони Замовника протягом трьох місяців після отримання останнім рішення, Підрядник має право закрити вищевказані роботи (послуги) одностороннім актом виконаних робіт (послуг).

30.12.1998 року до інжинірингової угоди №060/569-80 від 20.11.98 р. сторонами - ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В.Іллюпшна" (Підрядник) та ДП „Українська Авіаційна Транспортна Компанія" (Замовник) укладена додаткова угода №1, згідно якої інжинірингова угода вступає в силу за дати підписання додаткової угоди (т.4, а.с.14).

Додатковою угодою №1 від 08.04.1999 року до інжинірингової угоди №060/569-80 від 20.11.98 р. внесено зміни до редакції п. 1.1.1, а саме: зазначені заводські номери літаків ІЛ-78.

Інжинірингова угода та додаткові угоди до неї підписані від імені уповноважених осіб, підписи яких скріплені відповідними печатками.

Таким чином, за інжиніринговою угодою №060/569-80 від 20.11.98 р. українська сторона - „Українська авіаційна транспортна компанія" виступає як Замовник, а російська сторона за угодою - ВАТ „Авіаційний комплекс ім. С.В.Іллюшина" виступає Підрядником. Виконання робіт передбачено проводити на території України.

Згідно наданих на дослідження актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг) за інжиніринговою угодою №060/569-98 від 20.11.98р. російською стороною у 1999 році виконано робіт на загальну суму 1200000дол. США. Оплата за даним контрактом Українською авіаційною транспортною компанією проведена у 1999 році в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, у межах компетенції експертів - економістів, висновки довідок ДПІ у Подільському районі м. Києва №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р., №071/26-7/24964464 від 17.08.04р., №075/26-7/24964464 від 25.08.04р., щодо донарахування податку на додану вартість за період 1999-2000р. у сумі 8181001грн.; донарахування податку на репатріацію доходів у сумі - 140140,35 грн. та у сумі 742104,00 грн. не відповідають вимогам пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та не підтверджуються ( т.18, а.с. 3-26).

Вказане співпадає з висновком судово-бухгалтерської експертизи Одеського НДІСЕ №7668/7669/7670 від 30.07.2004р. по першому питанню, в якій зазначено «..проведеним дослідженням по даним матеріалам справи висновки позапланової документальної перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р. по правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП МОУ «УТАК» за період з січня 1999р. по березень 2000р. по заниженню податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 8181001грн., не підтверджується..» (т.10, а.с.64-79).

Вказане також співпадає з висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського НДІСЕ №6478/6479 від 29.11.2005р. по першому питанню, в якій зазначено «..Згідно наданих документів, висновки довідок №071/26-7/24964464 від 17.08.04р., №075/26-7/24964464 від 25.08.04р., про донарахування ДП МОУ «УТАК» податку на репатріацію по операціях з оплати інжиніринговою угодою №060/569-98 від 20.11.1998р. в сумі 742104,0грн. за 1 кв. 1999р. та за контрактом №060/580-98 від 30.12.1998р. за 3 і 4 кв. 1999р. в сумі 140140,35грн. документально і нормативно не підтверджуються.

Висновки довідки №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р. про донарахування ДП МОУ «УТАК» податку на додану вартість на загальну суму 8181001грн., за період 1999р.- 2000р. за імпортними операціями, здійсненими за інжиніринговою угодою №060/569-98 від 20.11.1998р., контрактами №060/579-98 від 31.12.1998р.; №060/580-98 від 30.12.1998р. документально і нормативно не підтверджується...».

Висновки довідки №013/26-7/24964464 від 25.02.2004р. про донарахування ДП МОУ «УТАК»податку на додану вартість на загальну суму 8181001грн., за період 1999р.- 2000р. за імпортними операціями, здійсненими за інжиніринговою угодою №060/569-98 від 20.11.1998р., контрактами №060/579-98 від 31.12.1998р.; №060/580-98 від 30.12.1998р. документально і нормативно не підтверджується...»

Відносно сплати ДП МОУ «УАТК» земельного податку, експерти зазначили у своєму висновку наступне: «…Згідно Акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва № 064/28-7/24964464 від 18.10.2004 року:

«На підставі наказу Міністерства оборони України №32 від 29.01.01 р. на баланс ДП МОУ «УАТК» були передані будівлі і споруди військового містечка АДРЕСА_2

У відповідності з п. 5 ст. 120 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002 року - при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

За період користування земельною ділянкою в 2001-2003 роках за адресою: АДРЕСА_2, ДП МОУ «УАТК», пільга по сплаті земельного податку не надавалася, земельний податок за її користування не сплачувався.

Таким чином, ДП МОУ «УАТК» було порушено вимоги статей 14 та 15 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ відповідно до якого юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом та сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, що призвело до недонадходження до бюджету сум земельного податку в розмірі -139840,23 грн.»

Згідно вимог Закону України "Про плату за землю" №2535-ХІІ від 03.07.1992 року на недотримання яких є посилання в акті перевірки:

«Стаття 15. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користуванню земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.»

Таким чином, для розрахунку земельного податку необхідне визначення дня виникнення права власності на земельну ділянку, а в акті перевірки зафіксовано відсутність оформленого документа, що посвідчує право на земельну ділянку у ДП МОУ «УАТК».

Період перевірки Оформленої актом перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва № 064/28-7/24964464 від 18.10.2004 року охоплює 2001-2003р.р. у вказаний період земельні відносини регулювались Земельним кодексом ВР УРСР «Земельний кодекс України» №561-ХІІ від18.12.1990 та Земельним кодексом України № 2768-ІИ від 25.10.2001.

Згідно вимог Земельного кодексу ВР УРСР №561-XII від 18.12.1990: «Стаття 22. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Стаття 23. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Згідно вимог Земельного кодексу України №2768-111 від 25.10.2001: «Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Слід зазначити, що об'єктами дослідження судової економічної експертизи є саме документи. Однак на дослідження не надано державних актів, які підтверджують день виникнення права власності або права користування ДП МОУ «УАТК» земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_2

Визначення правових підстав виникнення право власності або права користування земельною ділянкою за відсутності відповідного документу, виходячи з вимог Земельного кодексу України - виходе за межі компетенції експертів - економістів.

Закон України "Про плату за землю" визначає (ст.13), що «..Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру..», а в наданих матеріалах справи відсутні дані земельного кадастру що визначають за ДП МОУ «УАТК» право власності або права користування земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_2 А згідно акту перевірки зафіксовано, що за ДП МОУ «УАТК» офіційно не закріплено землевідведення, а саме «..за вище перерахованими будівлями офіційно землевідведення не закріплено..».

В листі №03 - 85/28355 від 08.09.2004р. Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (Т.13 а.с.146) зафіксовано, що в автоматизованій системі «Кадастр» земельні ділянки на АДРЕСА_2 за №82078018, 82078019 (за актом перевірки є підставою донарахувань), зареєстровані за КЕВ м. Києва Міністерства оборони України.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист Київського квартирного експлуатаційного управління від 24.09.2004р. №1/1266 (Т.14 а.с. 147), згідно якого зафіксовано «..на підставі Наказу Міністра оборони України № 32 від 29.01.2001 р. державному підприємству МОУ "Українська авіаційна транспортна компанія» були передані тільки будівлі №2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,15,32,62,63 в/містечка АДРЕСА_2 за наказом Міністра оборони України №32 земельна ділянка не передавалась, а разом з переданими будівлями на сьогоднішній день залишається на обліку Київського КЕУ..»

Таким чином, в межах компетенції експертів - економістів, висновки акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва № 064/28-7/24964464 від 18.10.2004 року в частині донарахування земельного податку в сумі 139840,23 грн. в межах компетенції експерта- економіста не підтверджуються у зв'язку з відсутністю об'єктів дослідження (відповідних документів) судової економічної експертизи, які підтверджують день виникнення право власності або права користування ДП МОУ «УАТК» земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_2 ( т.16, а.с. 280-291).

Вказане співпадає з висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського НДІСЕ №2162 від 08.09.2006р. під час якої розглядався акт ДПІ у Подільському районі м. Києва № 064/28-7/24964464 від 18.10.2004 року, в якому зазначено: «.Висновки акту позапланової документальної перевірки щодо порушень ДП МОУ «УАТК» вимог чинного законодавства з питань проведення розрахунку земельного податку документально і нормативно не підтверджуються..» ( т.16, а.с.337-350).

Допитана в судовому засіданні експерт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_14 дала роз»яснення проведеного експертного висновку, при цьому вона вказала, що для економічної діяльності проведеної перевірки на виконання вимог п 7.5.2. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168, в квітні 2000 року суму податкового кредиту з ПДВ треба збільшити на 478887 гривень, що приведе до збільшення відшкодування сум ПДВ з бюджету на 478887 гривень, тобто станом на травень 2000 року по операції імпорту робіт по контрактам №№ 060/569-98, 060/579-98, 060/580-98 в цілому недорахування ПДВ в бюджет не вбачається.

Проведеними дослідженнями по наданим матеріалам справи встановлено, що висновки позапланової документальної перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 25.08.2004 року № 013/26-7124964464 щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП МО України «Українська авіаційна транспортна компанія» за період з січня 1999 року по березень 2000 року по заниженню податкового зобов'язання ПДВ в розмірі 8181001 гривень не підтверджується. В 1999 році терміну «Інженірінг» у податковому законодавстві не було, він появився в 2002 році. Заподіяння збитку бюджету України щодо сплати ПДВ під час дослідження не встановлено. Перед експертами слідчий не ставив питання врахувати право підприємства на відшкодування сплаченого ПДВ. Фактичного не надходження ПДВ до бюджету не було, мали місце лише не своєчасні розрахунки, що тягне лише певні санкції для підприємства.

Допитаний по справі судовий експерт, старший науковий співробітник лабораторії судових економічних досліджень ХНДІСЕ ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив, що до нього на виконання надійшла постанова суду з питаннями, на які він, а також експерт ОСОБА_39 надали повні відповіді і дійшли висновку, що ДП МОУ «УАТК» не повинно було сплачувати податок на землю та «репатріацію» доходів. В ході проведення експертизи встановлено, що з боку ОСОБА_6 не було допущено порушень податкового законодавства, а довідки Подільського ДПІ складені невірно, а їх висновки не відповідають нормативній базі. ОСОБА_38 також вказав, що заборгованості по ПДВ у ДП МОУ «УАТК» перед державним бюджетом не настало, оскільки до бюджету надійшли всі суми виплат, які потрібно було сплатити підприємству.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт, старший науковий співробітник лабораторії судових економічних досліджень ХНДІСЕ ОСОБА_39 дав показання аналогічні показанням ОСОБА_40 та пояснив, що експерти ХНДІСЕ як судові експерти Киїхвського та Одеського НДІСЕ дійшли висновку, що ДП МОУ "УАТК" не повинно було сплачувати податок на землю та «репатріацію» доходів, а заборгованості по ПДВ у ДП МОУ «УАТК» перед державним бюджетом не настало, так як до бюджету надійшли всі суми виплат, які потрібно було сплатити підприємству. У ході проведення експертизи встановлено, що довідки Подільського ДПІ складені невірно, а їх висновки не відповідають нормативній базі.

Суд не може взяти в основу обвинувального вироку запропоновані органом досудового розслідування і прокурором докази.

Так, ОСОБА_30 логічно і послідовно заперечувала свою винуватість у вчиненні пред»явленого їй обвинувачення.

Свідок ОСОБА_7 підтвердила позицію підсудної, посилаючись, що та аргументувала свої дії з посиланням на роз»яснення податкових органів, відсутність у них претензій на протязі тривалого періоду часу до того, як відображалась в податковій звітності сплата податків підприємством.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив позицію ОСОБА_30, посилаючись, що вона була узгодженою як з ним, як керівником, так і державними і податковими органами, виходячи з державної важливості контракту під час ремонту літаків у взаємовідносинах з ВАТ « Авіаційний комплекс Ільюшин», так і відсутність документально підтвердженого права власності чи володіння земельною ділянкою по АДРЕСА_2 в частині сплати податку за землю.

Свідок ОСОБА_11, хоча і посилався в судовому засіданні, що підписаний ним лист не звільняв від сплати податків ДП МОУ «УАТК», однак, він не заперечував, що такий лист був, він був пов»язаний із дорученням Прем»єр-Міністра України щодо пошуку забезпечення інтересів держави України по зовнішньоекономічному контракту, де особливості Українського законодавства могли вигідний для України контракт зірвати, не заперечував він, що у цьому листі відсутня чітка заборона користуватись підприємством можливими пільгами.

Покази свідків ОСОБА_32, ОСОБА_22, ОСОБА_27., які як працівники правоохоронних органів проводили перевірки як і покази інших працівників податкових органів, на які посилається прокурор, суд також не може покласти в основу обвинувального вироку, оскільки вони є зацікавленими свідками у підтвердженні своїх доводів, тому суд ставить під сумнів їх об»єктивність, окрім цього своїх висновки вони робили без доводів ОСОБА_30 та особливостей зовнішньоекономічного контракту, їх доводи логічно спростовано висновками проведених по справі судово-економічних та бухгалтерських експертиз.

Свідок ОСОБА_16 в судовому дала показання, що вона не може спростувати твердження ОСОБА_30 про наявність пільг у підприємства по зовнішньоекономічному контракті, оскільки, за перебігом часу не пам»ятає, однак, вона не заперечує, що у податкових звітах робились спеціальні відмітки підприємством, що в особливому порядку звітується про податкові зобов»язання по цьому контракту.

Суд не може як безпосередньо та і в сукупності покласти в основу обвинувального вироку також посилання органу досудового слідства і прокурора як на докази вини ОСОБА_6 протоколи огляду декларацій, роздрукування руху коштів, довідки ДПІ про результати перевірки податкового законодавства, довідки Національної академії Державної податкової служби України, оскільки вони не відображають особливостей конкретних податкових відносин, які є предметом розгляду в кримінальній справі, та не враховують і не аналізують доводів ОСОБА_30 про її правову і фінансову позицію під час відображення у податкових звітах конкретних фінансових і господарських операцій та спростовуються комплексом досліджених судом доказів в їх сукупності.

Суд не може взяти посилання прокурора як на підставу для обвинувачення ОСОБА_30 за ч.3 ст.212 КК України роз»яснення судів щодо особливостей сплати податків за землю, оскільки вони були пізніше дій, які пред»явлено в обвинуваченні. Окрім, цього прокурор не навів доводів, що ОСОБА_30 знала ці роз»яснення, усвідомлювала їх зміст і намагалась діяти їм в супереч, маючи при цьому певну мету і певні злочинні цілі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що обвинувачення підсудної ОСОБА_6 в умисному ухиленні від сплати податків, що входить в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, так само не було підтверджено висновками проведених по справі експертиз науково-дослідних інститутів, не було доведено представником обвинувачення.

Окрім цього суд звертає увагу на ту важливу обставину, що частина 3 ст. 212 КК України передбачає відповідальність лише за умисне ухилення від сплати податків.

Як під час судового слідства так і під час досудового розслідування, на переконання суду, не встановлено, що ОСОБА_6 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, тобто була впевнена, що однозначно порушує закон, передбачає суспільно небезпечні наслідки свої дій і бажала їх настання, як того вимагає частина 3 ст. 24 КК України, яка дає визначення прямого умислу.

Доводи ОСОБА_6 про відсутність в її діях складу злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України і відсутність у неї умислу ухилитися від сплати податків об»єктивно підтверджують дослідженими в судовому засіданні документами, долученими органом розслідування до кримінальної справи та не спростовуються запропонованими стороною обвинувачення доказами.

Так, згідно звернення Генерального директора ДК « Укрспецекспорт» ОСОБА_35 від 11.03.1999 року на адресу Прем»єр-Міністра України ОСОБА_36 ставилось питання про прийняття на рівні уряду рішення про уникнення подвійного оподаткування по контрактах між УАТК та ВАТ « АК імені Ільюшина» (т.11 а.с. 5-6).

Голова ДПА України ОСОБА_41 23.03.1999 року листом №320/3/16-1311 інформував Кабінет Міністрів України, що на виконання доручення КМ України від 15 березня 1999 року №5318/50 ДПА України, з метою, щоб ДП МОУ «УАТК» не сплачувало 20 відсотків ПДВ на загальних підставах по угоді з російським виконавцем, а потім ці 20 відсотків йому повертались, вважає за можливе прийняття Урядом рішення, згідно якого ДП МОУ «УАТК» буде надано відстрочку на суму перевищення податкових зобов»язань з імпорту робіт (послуг) над сумою податкового кредиту за нульовою ставкою до моменту включення сум податку до складової податкового кредиту. До листа додавався проект розпорядження КМ України (т.11, а.с. 46-47).

В подальшому при узгодженні цього питання, як вбачається з копії листа Голови ДПА України ОСОБА_41 від 05.05.1999 року, на виконання доручення КМ України від 30.03.1999 року № 5318/50, ДПА України розглянула лист від 11.03.199 року ДП «Укрспецекспорт» і питання вирішено в межах Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю від 24.06.1993 року та Постанови КМ України від 15.01.1998 року №13 «Про реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом російської Федерації про вільну торгівлю» ДПА України листом від 28.04.1999 року № 6221/7/16-1315-26 зобов»язала Державну податкову адміністрацію у місті Києві забезпечити виконання вимог зазначеної угоди. ( т.11 а.с.48).

До матеріалів справи долучено відповідний лист-вимога ДПА України на адресу ДПА у місті Києві № 6221/7/16-1315-26 забезпечити виконання вимог Угоди по контрактах УАТК і ВАТ « АК ім. Ільюшина», згідно якої не справляється податок на додану вартість під час розмитнення товарів, походження з митної території Російської федерації і призначеної для споживання на митній території України, які ввозяться на територію України ( т.11, а.с.49-50).

Тому логічними і переконливими є доводи ОСОБА_6, що саме з цими роз»ясненнями її знайомив працівник ДПА у Подільському районі міста Києва, повідомивши їй про прийняте рішення не сплачувати податок на додану вартість, чим вона і керувалась. Саме через ці роз»яснення неодноразові перевірки ДПА на їхньому підприємстві не виявили порушень податкового законодавства при оподаткуванні угод ДП МОУ «УАТК» і ВАТ « АК ім. Ільюшин», відображаючи в актах особливості оподаткування цих контрактів.

Органом досудового розслідування до справи долучено акти перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП МОУ «Українська авіаційна транспортна компанія» за період 1999-2000 років. Згідно цих перевірок дісно порушень податкового законодавства виявлено не було ( т.5, а.с. 119-239).

Згідно долученої до матеріалів кримінальної справи довідки начальника Київського КЕУ Міністерства оборони України від 24.09.2004 року за №1/1266, на підставі наказу Міністерства оборони України №32 від 29.01.2001 року Державному підприємству МОУ «Українська авіаційна транспортна компанія» були передані тільки будівлі військового містечка №9 у місті Києві за адресою АДРЕСА_2. За цим наказом земельна ділянка колишньої «Спортроти» ЦСУК ЗСУ не передавалась, а залишається на обліку Київського КЕУ ( т.14, а.с.147).

Суд також вважає, що істотне значення для спростування твердження про наявність прямого умислу у ОСОБА_6 на вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України має та обставина, що ні під час досудового слідства ні в судовому засіданні не встановлено, що вона вчиняла якійсь дії направленні на підроблення фактичних даних, приховування їх від податкових органів, не щирість у взаємовідносинах з цими органами, наявність в неї корисного або іншого особистого інтересу, який був би причиною до вчинення нею неправомірних дій.

Запропоновані органом досудового слідства джерела доказів, як то покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_32, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_42, висновки експертиз, довідки перевірок, аналіз законодавства ні якій мірі не спростовують твердження підсудної про відсутність у неї умислу на скоєння злочину. Більш того висновки експертів трьох провідних експертних установ України, які узгоджуються саме з позицією ОСОБА_30, з врахуванням складності і мінливості податкового законодавства України, лише на переконання суду об»єктивно підтверджують відсутність у ОСОБА_30 умислу на ухилення від сплати податків.

Вказані обставини беззаперечно на думку суду спростовують твердження органу розслідування про наявність в діях ОСОБА_43 прямого умислу направлено на несплату податків ДП МОУ «УАТК»

Як зазначено у ч.2 ст. 6 КПК України 1960 року, якщо обставини зазначені в пунктах 1, 2, 4, цієї статті виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках передбачених п.п. 1 і 2 цієї статті постановлює виправдувальний вирок.

Виправдувальний вирок згідно ч.4 ст.327 КПК України 1960 року, постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі докази в їх сукупності, на підставі вимог ч.3 ст. 323 КПК України 1960 року, яка вимагає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що в діях підсудної ОСОБА_6 не встановлено наявність складу злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України і тому відносно неї необхідно постановити виправдальний вирок.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст. 6 п.2, 323, 324, 327 КПК України 1960 року , суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати не винуватою по пред»явленому обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України і по суду виправдати у зв»язку з відсутністю в її діях складу злочину.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_6 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати

Речові докази, а саме податкові декларації ДП МО України «УАТК» з ПДВ за 1999-2000 роки, податкові декларації ДП МО України «УАТК» з податку на прибуток підприємства за перший квартал, за дев»ять місяців 1999 року та за 1999 рік контракти, платіжні доручення, акти виконаних робіт, листи ДП МО України «УАТК» від 18.03.1999 №267 та від 24.05.1999 №493 - залишити зберігати при матеріалах справи.

Постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Рудь Ю.О. від 26 серпня 2004 року про накладення арешту на майно ОСОБА_6 (т.15 а.с.35) - скасувати.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з часу його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя В. М. Бородій