Рішення № 31569831, 30.05.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Справа № 925/570/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача Юров О.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Т", м.Золотоноша Черкаської області про стягнення 52883,53 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій ТОВ "Укравтозапчастина" (далі - позивач) просить стягнути з ТОВ "Колос-Т" (далі - відповідач) - 51154,69 грн., у тому числі: 44000,06 грн. основного боргу з оплати за проданий трактор, 2751,77 грн. договірної пені та 4402,86 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору поставки №43/12Ф сільгосптехніки з розстроченням оплати та з укладанням договору застави від 18.10.2012 року (далі - Договір) позивач передав відповідачу трактор Landini, який відповідач прийняв, однак його вартість оплачував з порушенням встановленого договором строку оплати, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати, який позивач просить стягнути, а також нараховану за прострочення виконання грошових зобов'язань договірні пеню та 24% річних за користування чужими грошовими коштами.

У заяві про уточнення позовних вимог від 27 травня 2013 року позивач вказав на сплату відповідачем 13.05.2013 року 50000,00 грн., які зараховані позивачем на погашення суми основного боргу 44000,06 грн. та частини нарахованих пені та процентів в сумі 5999,94 грн., позивач збільшує період нарахування пені та процентів по 12.05.2013 року і просить стягнути з відповідача 2883,53 грн. пені і процентів річних.

Заява позивача оцінена судом як заява про збільшення позовних вимог, що відповідає праву позивача, встановленому ст.22 ГПК України, та прийнята судом до розгляду.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву до господарського суду не надіслав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неявка у судове засідання представника відповідача, явка якого не визнавалась обов'язковою, та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті.

Згідно зі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача просив стягнути з відповідача залишок нарахованих пені, процентів у загальній сумі 2883,53 грн. та судові витрати.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

На підставі домовленості 12 жовтня 2012 року позивач виставив відповідачу для оплати рахунок №ЧкСчт-016915 на суму 588 000,06 грн. за трактор Landini Landpower DP130 Techno.

Платіжними дорученнями від 16 жовтня 2012 року №№15, 16, на підставі вказаного рахунку, відповідач сплатив 294 000,00 грн.

18 жовтня 2012 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) укладено Договір поставки №43/12Ф сільгосптехніки з розстроченням оплати та з укладанням договору застави, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю трактор (трактори) у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказують в Специфікації (додаток №1 до Договору), а покупець зобов'язався сплатити за товар грошову суму та прийняти його на умовах Договору.

Згідно п.2.1 Договору вартість товару складає 588 000,06 грн., у тому числі ПДВ.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що покупець повинен здійснити авансовий платіж в розмірі 294 000,00 грн. в термін трьох календарних днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до п.2.3 Договору остаточний розрахунок по оплаті вартості товару в розмірі 294 000,06 грн. здійснюється покупцем у термін до 15 січня 2013 року, покупець оплачує протягом наступних 3 календарних місяців по 98000,02 грн. до 15 числа поточного місяця.

У пункті 2.5 Договору встановлено, що зобов'язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними у момент зарахування на поточний рахунок постачальника суми, вказаної у пункті 2.1 Договору.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, передбаченої п.2.3, покупець сплачує на користь продавця проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24% річних від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

У пункті 6.4 Договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу трактор LANDINI LANDPOWER DP130 TECHNO, заводський номер/двигуна SHULP08038 YB814775U938422W вартістю 588000,06 грн., що підтверджується видатковою накладною №ЧкРНК-014051 від 18.10.2012 року, актом №0051 приймання-передавання товару від 20.10.2012 року, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №7 від 16 жовтня 2012 року. Право власності на трактор зареєстровано за відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії АС №227208.

Оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась наступним чином: 16.11.2012 року сплачено 100 000,00 грн. (платіжне доручення №9), 18.12.2012 року сплачено 50 000,00 грн. (фіскальний чек), 16 січня 2013 року сплачено 50 000,00 грн. (платіжне доручення №32), 15 лютого 2013 року сплачено 50 000,00 грн. (платіжне доручення №16), всього сплачено 250 000 грн.

Отже, відповідачем порушені договірні строки оплати та оплачено вартість товару не у повному обсязі. Станом на 10 квітня 2013 року (день подання позовної заяви) заборгованість за Договором становила 44000,06 грн. (588 000,06 грн. вартість товару - 294 000,00 грн. попередня оплата - 250 000,00 грн. оплата).

Після порушення провадження у справі, платіжним дорученням №6 від 08.05.2013 року відповідач сплатив 50 000,00 грн., з призначенням платежу: "Оплата рах.№ЧКСЧТ-016915 від 12.10.12 року за трактор". Платіж проведений банком 13 травня 2013 року, що підтверджується штампом АПТ "Банк "Київська Русь".

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми, яка складається із сум боргу з оплати за поставлений товар, договірної пені за прострочення виконання грошового зобов'язання та договірних процентів за користування чужими грошовими коштами, у зв'язку з простроченням оплати товару.

Сторони спірних правовідносин являються суб'єктами господарювання, в розумінні ст.55 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Договір, підставі якого виникли зобов'язання сторін та подано позов, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відносини, що виникають із договору поставки, регулює ст. 712 ЦК України. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов'язання з передачі товару 20 жовтня 2012 року; відповідач прийняв предмет договору - трактор без зауважень, проте порушив свої договірні зобов'язання з оплати за товар (трактор) у встановлений договором строк. Внаслідок порушення відповідачем, встановлених договором строків оплати за товар, станом на 10 квітня 2013 року (дата подання позовної заяви) утворився прострочений борг з оплати за товар в сумі 44000,06 грн. (588 000,06 грн. вартість товару - 294 000,00 грн. попередня оплата - 250 000,00 грн. оплата).

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу з оплати за товар за станом на дату подання позову до господарського до суду (10.04.2013 року) в сумі 44000,06 грн.

13 травня 2013 року, тобто після порушення провадження у справі, відповідач сплатив позивачу 50000,00 грн. Отже на дату прийняття судом рішення, сума основного боргу 44000,06 грн. сплачена повністю.

Враховуючи те, що сплата 50000,00 грн. в рахунок погашення, заявленої суми боргу з оплати за товар, відповідачем здійснена після порушення провадження у справі, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 44000,06 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору. При цьому судом враховані роз'яснення Вищого господарського суду України (ВГСУ), викладені у п.4.4 пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Стосовно позовних вимог про стягнення договірної пені, нарахованої за порушення відповідачем строків оплати товару, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарські санкції є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання, одним із видів яких є штрафні санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин (ст. 217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ст. 218 ГК України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання ним господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (ст.230 ГК України).

Згідно ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України (скорочено - НБУ), за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З вищенаведених обставин справи вбачається, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати за товар, що є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.

Позивач є суб'єктом права застосування до відповідача санкцій в розумінні ст.ст.2, 55, 230 ГК України. Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для своєчасної оплати за товар.

Зі змісту вищенаведених умов Договору, зокрема, його п.6.4, вбачається, що сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату товару у виді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми.

Пеня в сумі 3416,72 грн. позивачем нарахована із обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період прострочення з 15.12.2012 року по 12.05.2013 року, з врахуванням договірних строків оплати та фактично сплачених відповідачем грошових сум за товар. Однак, у розрахунку позивач допустив помилку у визначенні кількості днів прострочення за період з 15.02.2013 року по 12.05.2013 року (замість правильної кількості днів цього періоду - 87 днів, пеня нарахована за 88 днів). Тому у цьому періоді сума пені скоригована, відповідно, становить 1573,15 грн., а не 1591,24 грн., як нарахував позивач, різниця у сторону зменшення становить 18,09 грн.

Отже до стягнення загальна сума пені становить 3398,63 грн., а не 3416,72 грн., тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 3398,63 грн.

Як зазначалось вище, в процесі вирішення спору відповідач сплатив 50000,00 грн., що перевищує суму основного боргу, тому позивачем правомірно зараховано частину вказаної суми на погашення пені. Отже провадження у справі в частині стягнення 3398,63 грн. пені також підлягає припиненню на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Стосовно позовних вимог про стягнення договірних процентів за користування чужими грошовими коштами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У Договорі сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує на користь продавця проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24% річних від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив оплату товару. Таким чином, у зв'язку з простроченням оплати за товар, позивач вправі вимагати від відповідача сплати договірних процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі, встановленому договором.

Договірні проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 5466,75 грн. позивачем нараховані за період користування чужими грошовими коштами з 15.12.2012 року по 12.05.2013 року, з врахуванням договірних строків оплати та фактично сплачених відповідачем грошових сум за товар. Однак, у розрахунку суми процентів позивачем допущено помилку у визначенні кількості днів користування коштами за період з 15.02.2013 року по 12.05.2013 року (замість правильної кількості днів цього періоду - 87, проценти нараховані за 88 днів). Тому у цьому періоді сума процентів скоригована, відповідно, становить 2517,04 грн., а не 2545,98 грн., як нарахував позивач, різниця у сторону зменшення суми становить 28,94 грн. Отже до стягнення загальна сума процентів становить 5437,81 грн., а не 5466,75 грн. Тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають частковому задоволенню в сумі 5437,81 грн.

Як зазначалось вище, у процесі вирішення спору відповідач сплатив 50000,00 грн., що перевищує суму основного боргу та пені, що стягнута, тому позивачем правомірно зараховано залишок вказаної суми на погашення процентів. Отже провадження у справі в частині стягнення 2601,31 грн. процентів підлягає припиненню на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору. Відповідно, до стягнення підлягає залишок нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 2836,50 грн. (50000,00 грн. сплачена сума після порушення провадження у справі - 44000,06 грн. зарахована сума основного боргу - 3398,63 грн. зарахована сума пені - 2601,31 зарахована сума процентів).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2836,50 грн. договірних процентів за користування чужими грошовими коштами, тому задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.49, ч.1 п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Т" (Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Урицького, будинок 12, ідентифікаційний код 35579120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (м. Київ, вул. Першого Травня, будинок 1-А, ідентифікаційний код 30722204) - 2836,50 грн. договірних процентів за користування чужими грошовими коштами та 1720,50 грн. судового збору.

Відмовити у решті позовних вимог про стягнення пені та процентів.

Припинити провадження у справі з вимог про стягнення 44000,06 грн. основного боргу, 3398,63 грн. пені та 2601,31 грн. договірних процентів за користування чужими грошовими коштами.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 01 червня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко