Рішення № 31567059, 30.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5499/13 30.05.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування збитків 10 164,20 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Самойленко П.М. (дов. №3651/18 від 11.12.2012)

від відповідача : Костенко А.О. (дов. № 47-1-4/37-ю від 20.12.2012)

В судовому засіданні 30.05.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

22.03.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № РГ/573/10/5 від 14.03.2013 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування " (надалі -позивач) до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (надалі - відповідач ) про відшкодування збитків 10 164,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/1192421.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/5499/13, розгляд справи призначено на 24.04.2013.

В судове засідання призначене на 24.04.2013 з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвал суду.

В судове засідання призначене на 24.04.2013 представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

В судове засідання призначене на 20.05.2013 з'явився представник позивача, однак вимог ухвали суду не виконав.

В судове засідання призначене на 20.05.2013 представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 20.05.2013 продовжено строки розгляду справи та відкладено на 30.05.2013.

В судове засідання призначене на 30.05.2013 з'явився представник позивача та надав докази сплати позивачем страхового відшкодування за договором № 573-а/09к від 27.03.2009.

В судове засідання призначене на 30.05.2013 з'явився представник відповідача та надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив у зв'язку з тим, що на думку відповідача позивачем не доведено факт понесення витрат за договором добровільного страхування.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2009 між позивачем (надалі - Страховик) та Литвинчук Лесею Сергіївною (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспорту № 573-а/09к (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Мутсубісі", державний реєстраційний номер АА 9387 НВ.

25.01.2012 в м. Києві на вул. Княжий Затон відбулося зіткнення автомобіля "Мутсубісі", державний реєстраційний номер АА 9387 НВ, що знаходився під керуванням Литвинчук Л.С. та автомобіля "Тайота", державний реєстраційний номер АА 3332 СХ, що знаходився під керуванням Кохановського С.В.

В результаті ДТП "Мутсубісі", державний реєстраційний номер АА 9387 НВ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою № 302 від 25.01.2010, виданою ВДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 10 164,20 грн., що підтверджується випискою з банку по рахунках позивача (копія документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 573-а/09к-1 від 19.03.2010 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 09.03.2010 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Коханським Сергієм В'ячеславовичем п.п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Тайота", державний реєстраційний номер АА 3332 СХ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1192421 (належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/1192421, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Тайота", державний реєстраційний номер АА 3332 СХ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Тайота", державний реєстраційний номер АА 3332 СХ.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту №278 з оцінки колісного транспортного засобу від 13.02.2010 (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 25.01.210, становить: 11 041,74 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 29.02.2013 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № РГ/573/10/5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 10 164,20 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Мітсубісі", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 11 041,74 грн., а позивач сплатив 10 164,20 грн., отже сплачена сума знаходиться в межах суми визначеної звітом.

Твердження відповідача у відзиві про те, що позивачем не подано доказів сплати страхового відшкодування не підлягає дійсності, оскільки позивач в судовому засіданні призначеному на 30.05.2013 надав виписку по рахунках з якої вбачається, що позивач перерахував на користь страхувальника 10 164,20.

Крім того відповідач у своєму відзиві зазначає, що полісом № ВС/1192421 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500 грн., франшиза за даним полісом - 500 грн., а отже сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9 654,20 грн. з розрахунку 10 164,20 грн. (вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу з врахуванням зносу) - 510 грн. (франшиза.)

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 9 654,20 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 634,30 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, вул. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування в сумі - 9 654,20 грн. (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) 20 коп. та судовий збір в сумі 1 634 грн. (одна тисяча шістсот тридцять чотири )30 коп.

3. В частині задоволення позову на суму 510 грн. - відмовити.

4.Видати наказ.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 31.05.2013

Суддя Ю.В.Цюкало