Ухвала суду № 31565610, 31.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/72/13-ц Головуючий у І інстанції Проць Т.В.Провадження № 22-ц/780/2580/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.Категорія 44 31.05.2013

У Х В А Л А

іменем України

30 травня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 6 березня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову виконуючого обов'язки начальинка відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою на постанову в.о. начальника ВДВС Обухівського РУЮ Київської області, яку мотивувала тим, що на виконанні у відділі ДВС перебував виконавчий лист про зобов'язання її знести самовільно зведені споруду розміром 6,34 х 14,8 м по АДРЕСА_1, виданий на підставі рішення Обухівського районного суду від 15 січня 2008 року. Вказувала, що дане рішення суду вона виконала, самовільно збудована споруда знесена і ділянка приведена до попереднього стану, у зв'язку з чим державний виконавець постановою від 26 жовтня 2011 року закрив виконавче провадження з огляду на виконання судового рішення. Проте в.о. начальника ВДВС Обухівського РУЮ Київської області постановою від 18 листопада 2011 року визнав недійсним акт державного виконавця від 26 жовтня 2011 року і скасував постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Посилалася, що дана постанова є неправомірною, суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» і порушує її права. Просила визнати неправомірною і скасувати постанову в.о. начальника ВДВС Обухівського РУЮ від 18 листопада 2011 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2013 року скарга задоволена в повному обсязі. Визнано неправомірною і скасовано оскаржувану постанову.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4

Учасники розглдяу належним чином повідомлені про час розгляду справи, в тому числі апелянти ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що стверджується повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень. ОСОБА_2 надіслала електронне повідомлення про відкладення розгляду справи, не надавши доказів про поважність причин неявки, що згідно ст.305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

- 2 -

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державну виконавчу службу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення були прийняті відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника порушено не було, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Задовольняючи скаргу, суд обгрунтовував свої висновки тим, що оскаржувана постанова є неправомірною і порушує права боржника, поскільки постанова про закінчення виконавчого провадження від 26 жовтня 2011 року винесена обгрунтовано на підставі актів державного виконавця про виконання судового рішення від 26 жовтня 2011 року та від 10 червня 2010 року, які підтверджують факт виконання рішення суду.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до положень п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст.83 вказаного Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції перебував виконавчий лист № 2-678/08, виданий Обухівським районним судом Київської області 6 жовтня 2008 року, про зобов'язання ОСОБА_4 знести зведену самочинно господарську споруду (гараж, літню кухню, сауну) розміром 6,34 х 14,8 м по АДРЕСА_1 (т.4 а.с.130).

26 жовтня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним виконанням рішення суду на підставі акта державного виконавця від 26 жовтня 2011 року (т.4 а.с.134-135).

На вказану постанову учасник виконавчого провадження стягувач ОСОБА_3 подала в.о. начальника ВДВС Обухівського МРУЮ скаргу, який своєю постановою від 18 листопада 2011 року скаргу задоволив, визнав недійсним акт державного виконавця від 26 жовтня 2011 року про повне виконання судового рішення, скасував постанову про закінчення виконавчого провадження від 26 жовтня 2011 року, дії державного виконавця по складанню акту від 26 жовтня 2011 року визнав такими, що вчинені без дотримання статей 13,49,75

- 3 -

Закону України «Про виконавче провадження». Єдиною підставою винесення такої постанови (як зазначено в тексті) слугував факт незалучення державним виконавцем до участі у проведенні виконавчої дії спеціаліста з огляду на те, що державний виконавець не мав можливості встановити на місці достовірну інформацію про відсутність фундаменту як складавої частини знесеної споруди, так як фундамент знаходиться під грунтом і для встановлення цього факту необхідно залучати відповідних спеціалістів (т.4 а.с.71-72).

Також судом встановлено, що при проведенні виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2008 року державним виконавцем було залучено спеціаліста в галузі будівництва Савченка І.Я. на підставі постанови про призначення спеціаліста (т.4 а.с.138). Даний спеціаліст 10 червня 2010 року разом із державним виконавцем приймав участь у проведенні воконавчої дії і проводив огляд знесених ОСОБА_4 споруд, надавши копії будівельної ліцензії та диплома. За результатами виконавчої дії державним виконавцем складено акт від 10 червня 2010 року про повне виконання судового рішення, де спеціаліст в тому числі підтвердив відсутність фундаменту чи його частин на місці знесеної споруди (т.4 а.с.76).

За таких обставин суд обгрунтовано задоволив скаргу і скасував оскаржувану постанову з огляду на те, що підстави скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 26 жовтня 2011 року, вказані в постанові в.о. начальника Обухівського ВДВС, не відповідають матеріалам виконавчого провадження, які були оглянуті судом при вирішенні скарги, та порушують права ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про неправомірність оскаржуваної постанови від 18 листопада 2011 року.

Зокрема посилання апелянтів на необхідність обов'язкової присутності стягувача при закінченні виконавчого провадження не грунтуються на положеннях Закону України «Про виконавче провадження» та вимогах Інструкції про проведення виконавчих дій від 15 грудня 1999 року (з послідуючими змінами і доповненнями).

Посилання апелянтів на незаконність складеного державним виконавцем акту від 10 червня 2010 року, де спеціаліст будівельник підтвердив відсутність фундаменту чи його частин на місці знесеної споруди, суд вважає необгрунтованими з огляду на те, що даний акт не оскаржувався учасниками виконавчого провадження у встановленому законом порядку, не скасований і є чинним, як і не оскаржувалися дії державного виконавця по його складанню (т.4 а.с.76).

Решту доводів апеліційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, поскільки ці доводи не стосуються предмету розгляду - законності постанови від 18 листопада 2011 року. Фактично ці доводи стосуються обгрунтування неправомірних дій державного виконавця при проведенні виконавчих дій, зокрема щодо незаконної відмови державного виконавця у зупиненні виконавчих дій у зв'язку із від'їздом стягувача, щодо незаконного повновлення виконавчого провадження, щодо стягнення із боржника виконавчого збору, які можуть бути оскаржені апелянтами у встановленому законом порядку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

- 4 -

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 6 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий : ____

Судді : ____ ______