Вирок № 31564921, 03.06.2013, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1-532/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року . Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Мельничук О.Я.

при секретарі Кравецькій Н.Н.

з участю прокурора Марків Н.Н., Козачук К.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого на посаді водія в АТП № 14630 м. Львова, раніше не судимого, що проживає по АДРЕСА_1,

за ст.286 ч.1 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 11.06.2011 року, приблизно о 14.00 год. по вул. Шевченка в м.Львові, навпроти будинку № 364, керуючи маршрутним автобусом, державний номерний знак НОМЕР_1, грубо порушив вимоги чинних розділів Правил дорожнього руху України, а саме: Р.1 п.1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків..; Р.1 п.1.10 стосовно терміну ...безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху; Р.12 п.12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; Р.13 п.13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу; та Р.13 п.13.3: під час обгону, випередження, об'їзд перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. В результаті невиконання вищевказаних розділів Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_6 вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Так, водій ОСОБА_6 керуючи вищевказаним автобусом, рухався по вулиці, що пролягає повз будинки № 362,364, 366, які відносяться до вулиці Шевченка, зі сторони супермаркету «СІЛЬПО» в напрямку торгового ринку, здійснюючи правий поворот /до торгового ринку/, бачачи, що йому на зустріч по його смузі руху, біля правого краю дороги, рухається жінка похилого віку, не переконавшись, що його маневр буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не маючи при цьому перешкод технічного характеру, не дотримався безпечного інтервалу, а в свою чергу пішохід /потерпіла ОСОБА_7/ встигла встати на технічний тротуар, що між дорогою та турнікетом і зупинитися, щоб водій безпечно її об'їхав, і в цей час автобус правою боковою частиною / в районі правих передніх дверей/ притиснув її тіло до металевої огорожі /турнікету/, після чого водій ОСОБА_6 зупинився на крик людей, а потім здійснив рух назад, щоб увільнити тіло пішохода /потерпілої ОСОБА_7/. В результаті вказаного наїзду ОСОБА_7 отримала перелом сідничної кістки зліва з обширними синцями в ділянці тазу зліва та справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вини згідно обвинувачення не визнав та показав, що дійсно 11.06.2011 року працював на лінії і керував маршрутним автобусом, марки «БАЗ-А079» державний номерний знак НОМЕР_1. Маршрут автобуса № 28 станом на 11.06.2011 року був змінений, в зв»язку із введенням ремонтних робіт дороги по вул.Шевченка в м.Львові, тому маршрут пролягав повз будинки №№ 362-364 та повз торгового ринку. Приблизно о 14.00 год. здійснював поворот праворуч до торгового ринку, напроти будинку № 364 виявив, як біля турнікету, праворуч рухається жінка, яка була обличчям до огорожі,

а спиною до автобуса, тому він почав об»їзд її, під час цього, жінка почала кричати, тоді він зупинив автобус і з місця зупинки рух не розпочинав. Після чого відкрив двері праві передні і вказана жінка сіла на поріг, почала йому говорити, що він вчинив на неї наїзд, почувши це, він одразу викликав працівників міліції та швидкої медичної допомоги, а також повідомив АТП-14630. Контакту жінки з автобусом не було, він не здійснював наїзд на потерпілу ОСОБА_7 Не визнає і цивільного позову.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 11.06. 2011 року, приблизно о 13.00 год., вона рухалася по дорозі зі сторони продуктового ринку, до будинку № 364, на зустріч автотранспорту, біля правого краю дороги (по ходу руху автомобілів). В цей час вона виявила, що до неї повертає маршрутний автобус і у зв'язку з тим, що він був близько до неї вона встала на технічний тротуар та трималася за металеву огорожу /турнікет/ в час коли автобус був біля неї, кузов автобуса правим боком притиснув її до огорожі, вона почала кричати на біль і водій зупинив автобус. Після того водій маршрутного автобуса розпочав декілька метрів рух заднім ходом, щоб увільнити її тіло від притискання. Наїзд на неї відбувся в районі правих передніх дверей. Після того водій вийшов на вулицю і вона до нього сказала, що він її притиснув автобусом до огорожі, на що водій почав заперечувати. Після того з автобуса почали виходити пасажири і вони всі залишилися на місці ДТП і чекали приїзду працівників міліції та швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що 11.06.2011 року, він вийшов з своєї квартири та направився на вулицю, щоб викинути сміття та потім мав намір зайти на продуктовий ринок, що є біля будинків. Коли він викинув сміття, то побачив, як на футбольному майданчику, що є поряд будинків відбувається футбольний турнір, тому він хвилин десять стояв і дивився як грають у футбол. В футбол грали діти, приблизно років 13-14 років. В цей час як він стояв, то почув крики людей, а потім підійшов як зміг до місця пригоди та виявив, що на повороті навпроти будинку № 364, маршрутний автобус (рейс № 28) притиснув до металевої огорожі жінку, похилого віку, як саме відбувався момент притискання він не бачив, бо стояв біля футбольного майданчику, а коли підійшов, то бачив, як люди керували водію автобуса здавати назад і піднімали жінку з землі, а потім посадили на підніжку правих передніх дверей автобуса. Він ще деякий час пробув на місці ДТП, і після того пішов на ринок.

Свідок ОСОБА_9 в суді показав, що 11.06.2011 року, приблизно в обідній час він знаходився в маршрутному автобусі № 28 разом із своєю дружиною ОСОБА_10 та малолітнім сином ОСОБА_11. У вказаний автобус він сів із своєю сім'єю перед Ряснянським мостом та мав намір проїхати у мікрорайон Сихова. В цей день проводилися ремонтні роботи по вул. Шевченка, тому всі транспортні засоби здійснювали об'їзд вулиці поміж будинками та за торговим центром «ВАМ». В салоні автобуса він сидів із сином у лівій стороні (за водієм), на подвійному кріслі, при чому син сидів біля вікна, сидіння було останнє до заду автобуса. Його дружина сиділа у правій стороні на одинарному сидінні в районі задніх дверей. В цей період часу на дорозі були автомобільні затори, тому автобус весь час розпочинав рух та зупинявся, тобто швидкості руху у нього не було. Коли автобус повертав праворуч до торгового ринку, він почув від пасажирів, які знаходилися в салоні автобуса, крик, щоб водій зупинився. В результаті чого водій відразу зупинився та заглушив двигун. Крім того в цей час всі пасажири встали та виглянули у праву сторону вікна, він побачив, що жінка похилого віку, стояла трохи боком, але більше лицем до огорожі, а спиною до автобуса. В цей час коли автобус вже стояв, то жінка була між передніми правими дверима та задніми правими дверима в районі центру. Після того водій відкрив двері і пасажири почали забирати гроші та виходити з автобуса. Він залишив з дружиною водію свої контактні телефони і сказав, що при необхідності будемо свідчити про факт даної події.

Свідок ОСОБА_12, в суді показав, що 11.06.2011 року, приблизно о 14 годині 10-ть хвилин він знаходився біля продуктового ринку, навпроти будинку № 364 по вул..Шевченка в м.Львові і бачив, як жінка похилого віку рухалася по технічному тротуарі, який є між дорогою та турнікетом в напрямку будинку № 364, тобто на зустріч транспортним засобам. В цей час на дорозі були автомобільні затори, тому транспортні засоби рухалися дуже повільно. В руках цієї жінки був поліетиленовий кульок. В цей час він помітив як здійснює поворот маршрутний автобус державний номерний знак НОМЕР_1 на зустріч жінці. Після того, почув крик людей і коли знову свій погляд повів в бік автобуса, то жінка-пішохід вже присіла. Коли він підійшов до автобуса, то вказана жінка сиділа вже на підніжці передніх правих дверей. Після того він побачив як із салону автобуса почали виходити пасажири. Чув від водія прохання чи хтось бачив, як сталася дана пригода, щоб бути в подальшому свідком. Він залишив водію свої анкетні дані, а також дочекався працівників міліції, яким повідомив свої дані.

Свідок ОСОБА_13, в суді показала, що 11.06. 2011 року, приблизно о 14 годині вона їхала в маршрутному автобусі /рейс № 28/ разом із чоловіком ОСОБА_9 та малолітнім сином ОСОБА_11. У вказаний автобус вони сіли перед Ряснянським мостом та мали намір проїхати у мікрорайон Сихова. Пригадує, що в цей день проводилися ремонтні роботи по вул. Шевченка, в зв»язку з чим транспортні засоби здійснювали об'їзд по вуличках, які прилягають між будинками вул. Шевченка. В салоні автобуса вона сиділа позаду на останньому сидінні зліва, а чоловік сидів попереду неї із сином на подвійному сидінні теж зліва. В цей час на вулиці по якій вони рухалися були автомобільні затори і автобус рухався з дуже малою швидкістю та із зупинками. Коли автобус повертав праворуч до торгового ринку, вона почула крик людей, які сиділи в автобусі по праву сторону і автобус різко зупинився. Після того вона почула, як до водія пасажири кричали здати назад і він декілька метрів подав кузов автобуса назад і знову зупинився. Після того всі пасажири і вона також виглянули у вікна автобуса, які є по праву сторону кузова автобуса. Вона побачила жінку похилого віку, повної тілобудови, яка трималася за огорожу (турнікет) руками, повернута трохи боком, і кричала до водія, невідомі їй люди з вулиці допомогли цій жінці сісти на сходинки автобуса, що у правих передніх дверях, які перед тим відчинив водій автобуса. Хто на місце пригоди викликав працівників швидкої медичної допомоги вона не знає, однак на місце ДТП працівники швидкої приїхали за декілька хвилин, однак вищевказана жінка відмовилася від госпіталізації, при чому сказала, щоб викликати їй другу швидку медичну допомогу. Після того вона з чоловіком залишили свої контактні телефони водію та пішли не дочекавшись працівників міліції.

Свідок ОСОБА_14 в суді показав, що проводив досудове слідство по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_6 за ст.286 ч.1 КК України. Проводив такі слідчі дії, як відтворення обстановки та обставин події 13.07.2011 року за участю ОСОБА_6 в присутності понятих, не пригадує, який саме автобус використовувався при проведенні вказаної слідчої дії, однак пригадує, що при проведенні слідчої дії фотографування не провадилось, поскільки це не суперечить вимогам КПК України, жодних зауважень чи клопотань від ОСОБА_6 та понятих не поступало.А також проводилось відтворення обстановки та обставин події 24.08.2011 року за участю потерпілої ОСОБА_7 та понятих, під час якої використовувався автобус марки «БАЗ А079», фотографування також не проводилось, під час якого потерпіла показала, як та при яких обставинах ОСОБА_6, який керував вищевказаним автобусом здійснив наїзд на неї.

Свідок ОСОБА_15 в суді показала, що 11.06.2011 року приблизно між 13.00 год. до 14.00 год. по вул..Шевченка в м.Львові проводилися ремонтні роботи дороги, а вона вийшла купити газету та побачила, що біля будинку № 360 утворилися корки, їхав автобус від магазину до ринку було приблизно 30 метрів, був вузький проїзд, побачила, що жінка переходить через дорогу, а через 3-5 метрів стояв автобус, жінка йшла вздовж турнікету, а в цей час жінки, які торгували на ринку, кричали їй куди вона йде, після чого вона побачила, що вказана жінка присіла, водій автобуса вийшов, підійшов до жінки, поміг їй присісти на сходи передніх дверей автобуса. Не бачила, щоб автобус здавав назад, автобус стояв, не чула, щоб хтось з людей, які були на вулиці говорили водію автобуса здавати назад.

Експерт ОСОБА_16 в судовому засіданні підтримала акт судово-медичного дослідження № 231/11 від 13.06.2011 року, а також висновок № 237/11 від 20.06.2011 року та показала, що у відповідності до постанови слідчого від 20.06.2011 року, акту від 13.06.2011 року, медичної карти, а також рентгенограми нею встановлено, що у гр.ОСОБА_7 була травма тазу у вигляді закритого перелому сідничної кістки зліва з обширними синцями в ділянці тазу зліва та справа, яка утворилася від здавлювання тіла гр.ОСОБА_7 в ділянці тазу між тупими предметами, які могли бути частини рухомого автобуса та металева огорожа. Ця травма викликала тривалий розлад здоров»я і відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості. Окрім цього, у гр.ОСОБА_7 був забій правої половини грудної клітки та синці на правому плечі. Кожне з цих пошкоджень заподіяні тупими предметами та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Всі ушкодження могли бути заподіяні 11.06.2011 року в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Представник відповідача ПАТ « Львівське АТП-14630» в судовому засіданні заперечила проти позову та пояснила, що у відповідності до вимог ст.1167 ч.1 ЦК України, п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайної шкоди/, ст.1194 ЦК України, ст.35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», матеріальну та моральну шкоду заподіяну позивачу по справі-ОСОБА_7., повинна бути виплачена страховиком, тобто ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія». Просить в позові ОСОБА_7 в частині стягнення матеріальних та моральних збитків з ПАТ «АТП-14630» відмовити.

Представник відповідача - ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_6, його вина стверджується зібраними по справі доказами, а саме.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_6 від 13.07.2011 року /а.с.49-51/ вбачається, що ОСОБА_6 заперечив факт наїзду на потерпілу ОСОБА_7

З протоколу відтворення обстановки та обставин події дорожньо-транспортної пригоди за участю потерпілої ОСОБА_7 від 24.08.2011 року /а.с.53-55/ вбачається, що потерпіла ОСОБА_7показала, як та при яких обставинах 11.06.2011 року, ОСОБА_6, який керував транспортним засобом, марки «БАЗ-А079» здійснив наїзд на неї, спричинивши їй тілесні ушкодження.

Висновком судово-медичної експертизи № 237/11 від 29.06.2011 року /а.с.58-59/, з якого вбачається, що у ОСОБА_7 була травма у вигляді перелому сідничної кістки зліва з обширними синцями в ділянці тазу зліва та справа, які утворилися від здавлювання тіла гр-ки ОСОБА_7 в ділянці тазу між тупими предметами, якими могли бути частини рухомого автобуса та металева огорожа. Ця травма викликала тривалий розлад здоров»я і відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості. Окрім цього, у гр.ОСОБА_7виявлено забій правої половини грудної клітки та синці на правому плечі. Кожне з цих пошкоджень заподіяні тупими предметами та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Всі ушкодження могли бути заподіяні 11.06.2011 року в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком авто-технічної експертизи № 1/313 від 12.07.2011 року /а.с.83-84/, з якого вбачається, що до моменту дорожньо-транспортної пригоди автобус, марки «БАЗ -А079» держаний номерний знак НОМЕР_1 перебував в технічно-справному стані.

Висновком судової авто-технічної (ситуативної) експертизи № 3474 від 29.08.2011 року /а.с.83-84/, з якого вбачається, що причиною дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору, стали ті обставини, що водій ОСОБА_6 не вжив заходів для виконання безпечного об'їзду пішохода ОСОБА_7 з дотриманням інтервалу, який би гарантував її безпеку.

Оцінивши зібрані і перевіривши в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому злочинних дій доведена повністю.

Дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ознаками ст.286 ч.1 КК України, поскільки він своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності /а.с.107/, за місцем проживання та за місцем праці характеризується позитивно /а.с.114, 116/ та вважає при призначенні йому покарання за ст.286 ч.1 КК України застосувати положення вимог ст.75 КК України.

Покликання підсудного - ОСОБА_6 про те, що він не здійснював наїзд на потерпілу ОСОБА_7 і не спричинив останній тілесні ушкодження, суд оцінює критично, з огляду на вищенаведені докази.

Не вірити показам потерпілої ОСОБА_7 даними на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, суд не має підстав, поскільки вони є послідовними, логічними, знайшли своє підтвердження в суді і підтверджуються показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, висновками екпертиз та іншими зібраними по справі доказами.

Цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення матеріальних та моральних збитків, суд задоволює частково із наступних підстав

Судом встановлено, що ОСОБА_6 станом на 11.06.2011 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Львівське АТП-14360» на посаді водія,що підтверджується наказом по ПАТ «Львівське АТП-14360» /а.с.111/ та копією витягу з трудової книжки ОСОБА_6 /а.с.112/, під час заподіяння потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень виконував свої трудові обов»язки, а тому у відповідності до вимог ст.ст.1172, 1187 ЦК України суд вважає, що слід стягнути з ПАТ «Львівське АТП-14360» в користь ОСОБА_7 моральну шкоду, в розмірі 5000 грн.

Відповідальність за заподіяння шкоди ПАТ «Львівське АТП-14360» транспортним засобом марки «БАЗ А 079», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія», що підтверджується страховим полісом /а.с.100 зв./, а тому суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.1167 ч.1, 1194 ЦК України, ст.35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», матеріальну шкоду, в розмірі 879 грн. 50 коп., моральну шкоду, в сумі 5000 грн. слід стягнути з Закритого акціонерного товариства /ЗАТ/ «Українська екологічна страхова компанія» в користь ОСОБА_7.

В решті позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним та засудити за ст.286 ч.1 КК України на два роки обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк, тривалістю два роки.

На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_7 - задоволити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства /ЗАТ/ «Українська екологічна страхова компанія» в користь ОСОБА_7 879 грн. 50 коп.- матеріальних збитків, 5 000 грн.- моральних збитків.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ «Львівське АТП-14630» в користь ОСОБА_7 5.000 грн. - моральних збитків.

В решті позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на р/р № 31259272210042, МФО № 825014, код № 25575150 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС у Львівській області 450 грн. 24 коп.-витрат за проведення експертиз.

Запобіжний захід - ОСОБА_6 - підписку про невиїзд - залишити без змін.

Речові докази по справі /а.с.120-123/- автобус, марки «БАЗ-А079», державний номерний знак НОМЕР_1- повернути Публічному акціонерному товариству / ПАТ/ «Львівське АТП-14630».

На вирок суду може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду на протязі 15 діб з дня його проголошення через Залізничний районний суд м.Львова.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

С у д д я :